Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості дроблення у людиниСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
- триває 2-4 доби; - ріст клітин ускладнений, оскільки навколо зародка зберігається щільна оболонка запліднення (прозора оболонка та перивітеліновий простір), яка перешкоджає притоку поживних речовин ззовні (для живлення витрачаються резерви яйцеклітини) і збільшенню розмірів зародка; - таким чином, утворююся все більш дрібні клітини, а загальний об’єм зародка не збільшується; - клітини на стадії дроблення і бластули називаються бластомерами. Локалізація: дроблення відбувається у просвіте яйцевода, до кінця дроблення зародок досягає (рухаючись по яйцеводу) порожнини матки. Дроблення у людини: повне: дробляться всі клітини зародка; асинхронне: клітини діляться не одночасно; тому можуть бути стадії з непарною кількістю бластомерів; нерівномірне: утворюються клітини різного розміру. Зміна потенцій клітин: - після 2-3 поділів клітини ще зберігають практично рівні потенції розвитку (бластомери тотипотентні). Тому при дисоціації клітин на цих стадіях кожен бластомер дає початок самостійному зародку, чим і пояснюється поява однояйцевих близнюків. - проте зі стадії 8-16 бластомерів у клітинах поступово активуються синтетичні процеси, оскільки вмикається диференційна активність генів (одні гени увімкнені, інші вимикаються, відбувається диференціація), тому клітини все більше відрізняються між собою морфологічно і за потенціями розвитку, а разом з тим і втрачають тотипотентність (здатність розвиватися в окремий організм). Ця здатність, як показують роботи по клонуванню, зберігається лише за ядрами клітин при умові їх пересадки в енуклейовану (позбавлену ядра) зиготу.
Результат. Через 4 діб зародок знаходиться на стадії пізньої морули – щільного сукупчення клітин із 32 клітин: у центрі - 3-4 темні і великі клітини – попередники ембріобласта; інші, периферичні, клітини – світлі і дрібні попередники трофобласта. Утворення бластоцисти Через 4,5 - 5 діб утворюється бластоциста – зародок з порожниною, заповненою рідиною. У вигляді вільної бластоцисти зародок знаходиться в порожнині матки близько 2-х діб – на 5-7 добу. Поділ клітин в бластоцисті зберігає характер асинхронного і нерівномірного.
Компоненти бластоцисти: - трофобласт – одношарова стінка из дрібних світлих клітин (згодом з нього розвивається позазародковий орган – хоріон); - ембріобласт (внутрішня клітинна маса) – сукупчення великих темних бластомерів у вигляді вузлика на внутрішній поверхні трофобласта біля одного з полюсів; - бластоцель – порожнина, заповнена рідиною. Ріст бластоцисти - завдяки всмоктуванню трофобластом рідини із порожнини матки, об’єм пухирця дещо збільшується; у бластомерах все більше активуються синтетичні процеси; - у трофобласті з’являються вирости, які поступово руйнують оболонку запліднення навколо зародка; у результаті, за кілька годин до імплантації зародок втрачає цю оболонку («вилуплювання», або хетчинг бластоцисти); - після цього оболонка вже не заважає зародку збільшуватися у розмірах, клітинні цикли стають звичайними, з повноцінною інтерфазою і ростом клітин; тому в подальшому збільшення маси зародка відбувається значно швидше; окрім цього хетчинг дозволяє «оголити» рецептори бластомерів, що робить можливими процеси взаємодії між клітинами зародка і клітинами ендометрію матки, що лежать в основі імплантації. Імплантація – це занурення зародка в товщу ендометрія (слизової оболонки матки). Вона починається на 6-7 добу ембріогенезу і триває 40 годин. Звичайне місце імплантації – верхня частина матки, передня або задня стінка. В імплантації розрізняють 2 стадії: адгезії (прилипання) та інвазії (проникнення). На стадії адгезии зародок за допомогою трофобласта прикріплюється до ендометрія. Основною за тривалістю є стадія інвазії. Після адгезії клітини трофобласта починають швидко ділитися і виділяти ферменти, які руйнують прилеглі ділянки ендометрію – епітелій і сполучну тканину. Завдяки цьому зародок поступово занурюється в ендометрій, утворюючи імплантаційну ямку, і, зрештою, повністю опиняється в товщі ендометрію. Одночасно із зануренням зародка, його трофобласт розподіляється на 2 шари: внутрішній – цитотрофобласт, що зберігає клітинну будову і зовіншній – симпластотрофобласт – багатоядерний утвір, що утворений у результаті злиття великої кількості клітин. Впродовж кількох днів зародок живиться через трофобласт продуктами розпаду ендометрію (гістіотрофний тип живлення). Після повного занурення зародка дефект в ендометрії заростає загоюється ндо 12-13 дня. Навколо зародка утворюються лакуни, заповнені материнською кров’ю. Гаструляція — це процес формування двошарового зародка — гаструли. Ріст клітин при гаструляції не відбувається. На цьому етапі утворюються два або три шари тіла зародка — зародкові листки. У процесі гаструляції необхідно розрізняти два етапи: - утворення екто- та ентодерми (формується рання гаструла — двошаровий зародок); - утворення мезодерми (формується пізня гаструла — тришаровий зародок). На етапі гаструляції завершується ембріогенез двошарових тварин (губки, кишковопорожнинні), мезодерма закладається в зародковому розвитку тришарових тварин (починаючи з плоских червів). Способи гаструляції, тобто механізми утворення зародкових листків, відрізняються у різних тварин і визначаються будовою бластули. Існує чотири основні способи гаструляції: - інвагінація (вп’ячування) – в середину бластоцеля входять не окремі клітини, а ціла ділянка клітинного пласту, яка не втрачає епітеліальної структури (сцифоїдні медузи, коралові поліпи); - делямінація (розшарування) – зустрічається у кишковопорож-нинних, де дроблення завершується морулою без внутрішньої порожнини. Переміщення клітин практично відсутні; - іміграція (виселення) – відкритий І.І.Мечніковим у 1886р. – це вселення у порожнину бластоцелю окремих клітин з стінки бластули (у деяких гідромедуз). Найбільш еволюційно древній; - епіболія (обростання) – інвагінація іноді неможлива через малі розміри бластоцелю та інертність великих бластомерів (у малощетинкових червів тільки епіболія). З процесу гаструляції починаються ембріональна диференціація і морфогенез. Період гаструляції характеризується переміщенням окремих клітин, груп клітин і клітинних пластів, погодженими змінами клітинної форми, діленням клітин, контактними взаємодіями між клітинами, виселенням і вселенням клітин, що призводить до розчленування зародка на зародкові листки: ектодерму, мезодерму, ентодерму. Зародкові листки у різних тварин є гомологічними утворами, тобто в ході розвитку вони дають ідентичні структури. В результаті гаструляції виникає зародок – гаструла. Гаструла має порожнину – гастроціль (порожнина первинної кишки), в яку веде отвір – бластопор (первинний рот). В залежності від подальшої долі бластопора в розвитку всі тварини підрозділяються на первиннороті і вториннороті. У первинноротих, до яких відноситься більшість безхребетних, на місці бластопора утворюється ротовий отвір, а протилежний кінець стає заднім кінцем тіла. У вторинноротих, які включають хордових і деяких безхребетних, бластопор перетворюється в анальний отвір, або в особливий нервовокишечний канал, розміщений на задньому кінці тіла зародка, а ротовий отвір проривається на черевному боці на протилежному кінці тіла.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 1781; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.153.224 (0.007 с.) |