Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Приблизні “норми” для опитувальника “Як поживаєш?”.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Таблиця В. Стереотипи і їх приблизне “відношення” до тих чи інших ціннісних орієнтацій
Таблиця В (продовження).
ДІАГНОСТИКА СТАНУ АГРЕСІЇ Опитувальник "Басса-Дарки" Термін "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в самому широкому контексті і тому потребує серйозного "очищення" від цілого ряду нашарувань і окремих смислів. Різні автори у своїх дослідженнях по-різному визначають агресію та агресивність: як вроджену реакцію людини для "захисту займаної території" (Лоренд, Ардрей); як прагнення до панування (Моррісон); реакцію особистості на ворожу людині навколишню дійсність (Хорци, Фромм). Дуже широке поширення одержали теорії, що пов'язують агресію і фрустрацію (Маллер, Дуб, Доллард). Під агресивністю можна розуміти властивість особистості, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному в області суб'єктно-суб'єктних відносин. Ймовірно, деструктивний компонент людської активності є необхідним в творчій діяльності, так як потреби індивідуального розвитку з неминучістю формують в людях здатність до усунення та руйнування перешкод, подолання того, що протидіє цьому процесу. Агресивність має якісну і кількісну характеристики. Як і всяке властивість, вона має різну ступінь вираженості: від майже повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особистість повинна мати певний ступінь агресивності. Відсутність її призводить до пасивності, відомості, конформності і т.д. Надмірне розвиток її починає визначати весь вигляд особистості, яка може стати конфліктною, нездатною на свідому кооперацію і т.д. Сама по собі агресивність не робить суб'єкта свідомо небезпечним, так як, з одного боку, існуюча зв'язок між агресивністю і агресією не є жорсткою, а, з іншого, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні і несхвалюваних форми. У життєвому свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Однак саме по собі деструктивна поведінка "зловмисністю" не володіє, такою його робить мотив діяльності, ті цінності, заради досягнення і володіння якими активність розгортається. Зовнішні практичні дії можуть бути схожі, але їх мотиваційні компоненти прямо протилежні. Виходячи з цього, можна розділити агресивні прояви на два основних типи: перший - мотиваційна агресія, як самоцінність, другий - інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що і та, й інша можуть виявлятися як під контролем свідомості, так і поза ним, і пов'язані з емоційними переживаннями (гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинна цікавити мотиваційна агресія як пряме прояв реалізації притаманних особистості деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великим ступенем імовірності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії. Однією з подібних діагностичних процедур є опитувальник Басса-Дарки. А. Басс, сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресії і ворожість і визначив останню як: "... Реакцію, розвиваючу негативні почуття та негативні оцінки людей і подій ". Створюючи свій опитувальник, диференціює прояви агресії і ворожості, А. Басс і А. Дарк виділили такі види реакцій: 1. Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи. 2. Непряма - агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована. 3. Роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні (запальність, грубість). 4. Негативізм - опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених звичаїв і законів. 5. Образа - заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні та вигадані дії. 6. Підозрілість - в діапазоні від недовіри і обережності по відношенню до людей до переконання у тому, що інші люди планують та приносять шкоду. 7. Вербальна агресія - вираз негативних відчуттів як через форму (крик, виск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози). 8. Почуття провини - висловлює можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що надходить зло, а також відчуваються їм докори сумління. Опитувальник складається з 75 тверджень, на які випробовуваний відповідає "так" або "ні".
Опитувальник
При складанні опитувальника використовувалися принципи: 1. Питання може відноситися тільки до однієї форми агресії. 2. Питання формулюються таким чином, щоб найбільшою мірою послабити вплив суспільного схвалення відповіді на запитання.
Відповіді оцінюються за вісьмома шкалами наступним чином: I. Фізична агресія: "Так" = 1, "ні" -0: 1,25,31,41,48,55,62,68, "ні" = 1, "так" = 0:9,7 2. Непряма агресія: "Так" - 1, "ні" = 0:2, 10, 18, 34,42, 56, 63, "ні" = 1, "так" - 0: 26,49 3. Роздратування: "Так" = 1, "ні" = 0: 3,19,27,43, 50, 57,64,72, "ні" = 1, "так" = 0: II, 35,69 4. Негативізм: "Так" == 1, "ні" = 0: 4, 12, 20, 28, "ні" - 1, "так" = 0: 36 5. Образа: "Так" = 1, "ні" - 0: 5, 13, 21,29,37,44,51,58 6. Підозрілість: "Так" = 1, "ні" = 0: 6,14,22,30,38,45,52,59, "ні" = 1, "так" = 0: 33, 66, 74,75 7. Вербальна агресія: "Так" = 1, "ні" = 0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73, "ні" - 1, "так" = 0: 33,66,74,75 8. Почуття провини: "так" -1, "ні" = 0: 8, 16, 24, 32, 40, 47,54,61,67 Індекс ворожості включає в себе 5 і 6 шкалу, а індекс агресивності (як прямий, так і мотиваційної) включає в себе шкали 1, 3, 7. Нормою агресивності є величина її індексу, що дорівнює 21 плюс-мінус 4, а ворожості - 6,5-7 плюс-мінус 3. При цьому звертається увага на можливість досягнення певної величини, що показує ступінь прояву агресивності. Користуючись даною методикою, необхідно пам'ятати, що агресивність, як властивість особистості, і агресія, як акт поведінки, можуть бути зрозумілі в контексті психологічного аналізу мотиваційно-потребової сфери особистості. Тому опитування-ником Басса-Дарки слід користуватися в сукупності з іншими методиками.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 330; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.49.143 (0.007 с.) |