Знайомство з творчістю композитора

Михайло Калачевський ( 1851 - 1907 ) – український композитор, піаність, громадський діяч. Михайло народився в с. Попівка на Полтавщині (нині Кіровоградської обл.) Його дитячі роки минули в оточені, де звучала народна музика, тож хлопчик змалку захопився музичним фольклором. А професійну музичну освіту він здобув у Лейпцизький концерваторії, де навчався на кілька років пізніе від М. Лисенка, у тих самих педагогів.

Дипломною роботою по закінченні консерваторії (1876) стала «Українська симфонія». Уперше вона прозвучала на випускному екзамені та публічному концерті, програма якого складалася з творів випускників консерваторії.

«Українська симфонія» складається з 4 частин, усі теми яких побудовано на мелодіях українських пісень. Використавши фольклорні твори, композитор зумів зберегти їх жанрові особливості й створити образи м’якої лірики, дотепного жарту, героїко-епічної пісні і сцени народних веселощів.

В основі першої частини – наспіви пісень «Віють вітри» і «Йшли корови із діброви». Друга частина – жартівлива народна сцена, музика якої «виросла» з першої фрази пісні «Дівка в сінях стояла». У третій частині – Романсі – звучить мелодія історичної псні «Побратався сокіл з сизокрилим орлом» А фінал побудований на зіставленні двох тем, в основі яких – танцювальні пісні «Ой гай, гай» і «Ой джигуне, джигуне».

Слухання «Українська симфонія» М.Калачевський

- Яку частину пісенного куплету використав композитор;

- Як розвивається мелодія пісні у симфонічному творі;

Не всі фольклорні наспіви дійшли до наших днів. А у професійній музиці деякі твори… «загубили» автора!

Історики знайшли партитуру симфонії, написаної 200 років тому. Завдяки нотному запису музика збереглася, а прізвище – ні! Так й існує цей твір під назвою «Симфонія невідомого автора початку XIX століття». Але кожний слухач цієї музики без вагань скаже: її автор дуже добре знався на українському фольклорі!

У фіналі симфонії створено яскраву картину народного побуту. Композитор «намалював» її, використовуючи інтонації українських народних мелодій. Головна тема фіналу - веселий козачок – ніби йде колом, чергуючись з мелодією ліричного дівочого танцю, героїчно – мужньо козацькою темою, пісенним мотивом…

Музичний словничок

Музична форма Рондо – чергування повторюваного рефрену з різнохарактерними епізодами.

Слухання «Симфонії невідомого автора початку XIX століття» (Фінал)

- Послухайте Фінал симфонії, позначайте рефрен підняттям обох рук, а нові епізоди – однією руки;

- Якими засобами автор створив картину українського свята?

Фізкультхвилинка «Ліричний танець - вокаліз».

Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу.

Розучування пісні «Чом, чом, чом, земле моя» Д.Січинського

- Послухайте пісню у виконанні вчителя;

- Чому митці оспівують Батьківщину в своїй творчості;

- Розучіть та виконайте пісню, передаючи свої почуття до рідної землі;

- Розгляньте малюнок «Моя Батьківщина» української школярки Вероніки Бобошко.

Творче завдання

- Відтворіть художній образ пісні у власному малюнку

Підсумок уроку.

Вихід з класу під музику

Урок 21

Тема: Від веснянки до концерту

Мета: Дати уявлення про використання жанру й інтонацій фольклорних пісень – веснянок у професійній музиці

Тип уроку: урок поглиблення знань.

Обладнання: музичний інструмент, комп’ютер, мультимедійна презентація, підручники.

Хід уроку:

І. Вхід під музику. Організаційний момент.

ІІ. Музичне вітання. Актуалізація знань.

- Пригадайте пісні за малюнками. Наспівайте їх.

- Чим схожі усі веснянки?

- До якого виду обрядових пісень вони належать?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Кожної весни світ сповнюється музикою природи. Все оживає й оновлюється, пробуджене теплом.

Прокидаються від зимового сну і пісні – веснянки, кличуть молодь у гаї та луки, до весняних хороводів.

- А які ви знаєте традиції і звичаї зустрічі весни?

Знайомство з творчістю композитора.

Сучасний український композитор Богдана Фільц ( 1932 р. ) розповіла про цю пору року у творі під назвою «Весняне рондо».

Дитинство Богдани Фільц пройшло в м. Яворів Львівської області - чарівному куточку України, що славиться народними ремеслами та піснями. Музика увійшли у життя дівчинки з раннього віку. Її мати викладала музичні дисципліни у школі, сестра грала на скрипці, дорогим гостем у сім’ї був композитор Станіслав Людкевич.

Богданці ще не виповнилося й 7 років, коли сталося лихо: вона втратила батьків. Дівчинка вижила лише завдяки добрим людям і власному сумлінню. Після закінчення музичної школи за класом фортепіано вона вступила до Львівської консерваторії. Потім навчалася, а згодом викладала у Київському інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії.

Вчителями Б.Фільц були талановиті українські музиканти: С.Людкевич, М.Колеса, Л.Ревуцький… За їх допомогою зросла й розквітла народжена ще в дитинстві любов дівчини до музики рідного краю. Тож композиторський доробок авторки, що налічує понад 350 творів, міцно пов'язаний з народними джерелами.

Музика «Весняного рондо» теж ніби йде у хороводному колі: його головна тема (рефрен) повторюється кілька разів, чергуючись з різноманітними епізодами.