![]()
Заглавная страница
Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Принципи і чинники управління регіональним розвитком
Розвиток науки і практики управління регіональним соціально-економічним розвитком потребує дедалі глибшого пізнання його важливих категорій - принципів і чинників. Суть управління регіональним соціально-економічним розвитком країни виявляється в реалізації його організаційних та методичних принципів: · Принцип історизму. Він має універсальне методологічне значення, дає змогу об’єктивно оцінити відносну цілісність, завершеність того чи іншого етапу економічного і соціального розвитку регіонів країни. · Принцип єдності регіональної політики суспільства та господарського будівництва. Орієнтує на комплексний підхід до врахування природно-господарських особливостей кожного регіону, завдань його економічного та соціального розвитку; передбачає поєднання економічних методів управління та місцевої ініціативи, відповідальність місцевих органів управління за комплексний розвиток відповідних регіонів. В обґрунтуванні рішень соціально-економічного розвитку регіону мають враховуватися економічні, соціальні, екологічні, організаційні та технічні чинники. · Принцип комплексності. Відображує об’єктивні процеси суспільного поділу праці та регіональної інтеграції виробництва, орієнтує на забезпечення комплексно-пропорційного розвитку господарства регіонів. Комплексність спрямована на піднесення суспільного виробництва на якісно новий ступінь, посилення соціальної спрямованості його розвитку, забезпечення повної збалансованості виробничих ресурсів з потребами господарського комплексу, істотне підвищення продуктивності праці, задоволення на цій основі потреб виробництва і населення. · Принцип природно-господарської збалансованості та оптимальності. Означає дотримання обґрунтованої економічної відповідальності між нарощуванням виробничого потенціалу галузей господарства країни та розробкою і реалізацією заходів щодо охорони навколишньою середовища, орієнтує на забезпечення найбільш раціонального регіонального розвитку з використанням прогресивних норм і нормативів, диференційованих за районами. · Принцип пріоритетності. Сприяє ранжуванню цілей і завдань соціально-економічного розвитку регіону відповідно до просторової стратегії його комплексного розвитку та реальних виробничо-економічних і ресурсних можливостей, орієнтує на дотримання соціальної спрямованості використання рекреаційних, матеріальних та фінансових ресурсів, а також засобів подальшого розвитку соціальної інфраструктури. · Принцип варіантності. Передбачає необхідність вибору шляхів досягнення цілей і розв’язання завдань управління регіональним розвитком, певні зрушення у галузевій і територіальній структурах господарства регіону, використання його переробних та економічних ресурсів. Варіанти регіональною розвитку складаються на основі альтернативності проектованих темпів і пропорцій розвитку галузей, гіпотез інвестиційної політики, технічних і технологічних рішень в організації виробничих процесів, змін у забезпеченні сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, паливно-енергетичними і трудовими ресурсами. · Принцип узгодження інтересів місцевих органів управління з комплексним розвитком регіону з госпрозрахунковими інтересами підприємств на основі єдиної відомчо-територіальної системи стимулювання і відповідальності. Передбачає взаємну економічну відповідальність і взаємні зобов’язання щодо комплексного розвитку та функціонування адміністративно-територіальної одиниці. · Принцип пропорційності забезпечення фінансовими ресурсами за рівнями адміністративно-територіальної ієрархії та розширення фінансово-економічної самостійності територіальних одиниць нижнього рівня. Ґрунтується на поєднанні територіального бюджету з позабюджетними фондами комплексного розвитку, що формуються за рахунок діяльності підприємств і коштів населення. Щодо чинників, то всебічна інтенсифікація виробництва вимагає приведення в дію всієї сукупності не тільки галузевих, а й територіальних чинників підвищення віддачі матеріальних, фінансових і трудових ресурсів суспільства. Пріоритетні чинники регіональною розвитку визначаються такими чинниками: · зростаючою обмеженістю природних і виробничих ресурсів; · виникненням нових суспільних потреб і способів їх задоволення; · соціальними обмеженнями негативних наслідків впливу науково-технічного прогресу на природу і суспільство. Пріоритетність регіонального розвитку та використання ресурсів на його вирішальних напрямах - основний шлях інтенсифікації економіки регіону. В умовах ринкових відносин необхідно більш глибоко враховувати територіальні чинники соціально-економічного розвитку регіону. Їх можна поділити на три групи - джерела, умови, обмеження - і розглядати у зв’язку з будь-яким процесом чи результатом господарської діяльності. Чинники джерел економічного зростання є основними. До них належать насамперед різні види трудової діяльності людей. Чинники умов трудової діяльності (багато аспектними). Це основні та оборотні фонди, організація виробництва, прискорення науково-технічного прогресу, структурні зрушення, стан природного середовища. Чинники обмежень зумовлюють поступове підвищення чи зниження економічного зростання виробництва. Чинники соціально-економічного розвитку регіону завжди діють на певний кінцевий результат або конкретний процес. Територіальні чинники можна поділити на міжрайонні, міжгалузеві та внутрішньопоселенські. До міжрайонних чинників належать: спеціалізація міст і регіонів на виробництві продукції та наданні послуг для суспільного господарства: удосконалення міжрайонних транспортних потоків через усунення зустрічних та економічно невиправданих перевезень; розвиток міжрегіонального кооперування. Міжгалузевими є чинники інтенсифікації, що формуються внаслідок поглиблення на певній території міжвідомчої спеціалізації, концентрації, централізації та кооперування виробництва. Внутрішньопоселенські чинники утворюють комплекс джерел, умов і обмежень залежно від можливостей більш раціонального використання місцевих ресурсів: трудових ресурсів, корисних копалин, природного середовища. В управлінні регіональним розвитком посилюється значення якісних чинників, серед яких можна виділити такі: · економічного використання матеріальних ресурсів, передусім сировини, палива та енергії, за рахунок більш глибокої переробки вихідної сировини, широкого впровадження маловідходних і безвідходних технологій: · науково-технічного прогресу, завдяки якому посилюється інноваційні процеси, що охоплюють також асортимент продукції, технології і її виготовлення, технічні засоби виробництва; · організації та управління господарством, що забезпечують ефективнішу взаємодію чинників виробництва. Ефект від урахування чинників регіонального розвитку може виявитись лише в процесі територіального управління. Приведення їх у дію дає змогу краще використати регіональний природно-господарський потенціал, зокрема підвищити продуктивність праці, фондовіддачу, знизити капітало- і матеріалоємність виробництва, забезпечити раціональне природокористування та охорону природного середовища. Таким чином, розробка принципів та чинників управління регіональним розвитком ґрунтується на науковому пізнанні об’єктивних закономірностей в цілому. Методологія управління регіональним розвитком - це сукупність загальних принципів і методів планового регулювання розвитку господарства країни, на основі яких розробляються державні завдання і забезпечується їх виконання. Контрольні запитання 1. Сутність державної регіональної економічної політики. 2. Яка основна мета регіональної економічної політики ? 3. Основні принципи та завдання регіональної економічної політики. 4. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики. 5. Принципи та чинники управління регіональним розвитком.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 174; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.217.106 (0.01 с.) |