Методи економічного обґрунтування галузевого розміщення виробництв

Методом є спосіб (засіб) досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання, методикою — сукупність методів практичного чи теоретичного пізнання дійсності. У свою чергу, методика є частиною методології, яка забезпечує вивчення певної наукової проблеми. Свідоме застосування наукою обґрунтованих методів у складі методологи є важливою умовою отримання нових знань про досліджуваний об’єкт.

Економічні методи – це способи визначення дійсності і встановлення істини. Вибір методів економічного аналізу залежить від рівня організації і характеру функціонування господарської системи та цілей її дослідження. Завдання аналізу завжди пов’язане з оцінкою стану економічної системи, виявленням причин певного явища та пошуком методів, засобів і ресурсів для поліпшення (за потребою) соціально-економічної ситуації. Для визначення стану або встановлення діагнозу територіальної економічної системи використовують кілька економічних методів.

1. Системний метод. Один із методів комплексного вивчення економіки як єдиного цілого з позицій системного аналізу. Територіальна економічна система як сукупність продуктивних сил і виробничих відносин є відкритою системою. Системними об’єктами є вхід, вихід, мета, зворотний зв’язок та обмеження.

 

Вхід економічної системи характеризується сукупністю природних, трудових, виробничих та інформаційних ресурсів.

Переробка — перетворення сировини, матеріалів, ресурсів на готовий продукт.

Вихід — сукупність матеріальних благ та послуг, необхідних для задоволення потреб суспільства.

Мета — випливає з вимог законів виробництва і відтворення населення.

Особливості системного підходу до управління і регулювання виробництва полягають у переході від поточного управління процесами до стратегічного і перспективного, від відокремлених, часткових підсистем до комплексної системи, до підвищення гнучкості й оперативності при освоюванні нових виробів і процесів, від аналізу окремих випадків до системного аналізу варіантів рішень, від підрахунку окремих елементів ефективності до комплексної оцінки всіх факторів, від використання вибіркових матеріалів бухгалтерії до застосування потокового контролю на основі використання економіко-математичних методів і засобів обчислювальної техніки. Системний аналіз управління виробництвом дає змогу всебічно оцінювати раціональність нових капітальних вкладень, інновацій, комплексно враховувати фактори розвитку виробництва, вдосконалювати інформаційні потоки та гарантує оптимізацію прийнятих рішень.

2. Балансовий метод. Метод оброблення й аналізу статистичних даних підприємства, галузі, регіону. Він дає змогу взаємопов’язувати ресурси та їх використання, виявляти пропорції та взаємозв’язки, які утворюються в процесі відтворення. У територіально-економічному аналізі використовують різні баланси, які можна згрупувати:

· баланси, які характеризують ресурси окремих продуктів, розподіл та використання їх у національній економіці (баланси різних видів металів, палива, хімікатів, будівельних матеріалів, машин та ін.); їх складають переважно в натуральних показниках.

· баланси праці — баланс працездатного населення, баланс зайнятості та використання праці зайнятих та ін.;

· баланси, які характеризують утворення грошових ресурсів і використання їх у національній економіці, в окремих галузях чи населенням: баланс державного чи регіонального бюджету, баланс доходів і видатків галузі, баланс доходів і видатків населення та ін.;

· баланс виробництва і розподілу валового внутрішнього прибутку, платіжний баланс, міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продуктів.

3. Нормативний метод. Передбачає врахування нормативів — розрахункових величин затрат живої та уречевленої праці на виробництво одиниці продукції або окремі види робіт і послуг.

Нормативи є вихідними даними для встановлення техніко-економічних норм на підприємствах. З огляду на сферу застосування вирізняють такі основні групи нормативів:

· нормативи використання матеріальних ресурсів (сировини, палива, матеріалів, електроенергії);

· нормативи продуктивності устаткування (машин, механізмів, агрегатів);

· нормативи затрат праці (єдині, типові, галузеві норми часу, норми виробітку, нормативи обслуговування або нормативи чисельності за категоріями працюючих).

4. Економіко-математичні методи. Комплекс наукових дисциплін, що сформувався на стику економіки з математикою і кібернетикою: економіко-статистичні методи, моделювання економічних процесів, методи оптимальних рішень.

До нових (точних) методів відносяться економіко-математичні методи, з допомогою яких здійснюється одержання і обробка інформації з використанням обчислювальної техніки. Це сприяє отриманню достовірних матеріалів, дає можливість визначити зв’язок і закономірності при розміщенні виробництв на окремих територіях і регіонах.

До таких методів відносяться:

Метод математичного моделювання. Його застосування дає можливість створити систему взаємопов’язаних моделей, які дозволяють використовувати результати вихідної інформації для прийняття найбільш раціональних рішень при розміщенні продуктивних сил. Послідовність математичного моделювання включає такі етапи, як збір інформації, постановку задачі, і під неї проводять вибір математичного методу вирішення, складання економіко-математичної моделі, розрахунок на комп’ютері та аналіз отриманих результатів.

Метод математичного програмування. Він застосовується для вирішення завдань обґрунтування розміщення виробничих і соціально-побутових об’єктів. Причому за основу при оптимізації моделі розміщення виробництва приймається мінімум витратна виробництво, а обмеженням - наявна матеріальна база, потреба у певному виді продукції, обсяги її випуску, наявність сировини, палива і матеріалів.

Економічний аналіз продуктивних сил і їх розміщення не обмежується переліком найбільш загальних методів. Дослідження їх розвитку і розміщення потребує творчого підходу до відбору і застосування методів з урахуванням вимог часу та поставлених цілей і завдань, зокрема у сучасних умовах необхідно використовувати комп’ютерну техніку і комп’ютерні технології.

Контрольні запитання

1. Економічні методи аналізу розміщення продуктивних сил.

2. Через які три аспекти здійснюється аналіз продуктивних сил?

3. Поняття економічної ефективності.

4. Основні чинники ефективного розміщення продуктивних сил.

5. Що таке об’єкт територіального економічного аналізу?

6 Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка