Загальна характеристика видів спадкування. Спадкування за заповітом. Виконання заповіту

(4 год.)

Методичні рекомендації. При вивченні даної теми необхідно дати загальну характеристику видам спадкування. Це передусім такі правові підстави як заповіт та закон. Проте крім, зазначених слід охарактеризувати також підвиди (підпідстави спадкування), якими є спадкування за правом на обов’язкову частку у спадщині та порядок спадкування речей домашньої обстановки та вжитку.

У межах теми студенти повинні охарактеризувати сутність та правову природу заповіту, охарактеризувати особливості його змісту та форми. Слід звернути увагу також на коло суб’єктів, які наділені повноваженнями щодо посвідчення заповітів; ознайомитись із нотаріальною процедурою посвідчення заповітів та проблемами недійсності та нікчемності заповіту.

Крім того, студенти повинні охарактеризувати види заповітів та порядок їх посвідчення.

Окремої уваги заслуговує питання, пов’язане із виконанням заповітів та характеристикою правового становища виконавця заповіту.

 

Питання для обговорення:

1. Види спадкування та їх загальна характеристика.

2. Спадкування за правом на обов’язкову частку.

3. Порядок спадкування речей домашньої обстановки вжитку.

4. Поняття та правова природа заповіту.

5. Форма заповіту. Порядок складання та посвідчення заповітів. Суб’єкти, які наділені

повноваженням щодо посвідчення заповітів.

6. Зміст заповіту.

7. Види заповітів:

а) заповіт з умовою;

б) заповіт подружжя;

в) секретний заповіт.

8. Виконання заповіту.

Теми індивідуальних виступів: «Нотаріальне посвідчення заповіту»; «Особливості виконання заповіту»; «Заповіт подружжя та порядок його посвідчення».

Практичні завдання:

Задача №1.

Один з подружжя В. помер, залишивши заповіт, за яким усе своє майно передавав своєму знайомому К. Дочка і син В. звернулися із заявою до суду про визнання заповіту недійсним за ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки, на їх думку, в момент складання заповіту їх батько (В.) не розумів значення своїх дій.

Яке рішення повинен постановити суд, якщо зазначений приватний будинок є спільною сумісною власністю подружжя (спадкодавця В. та його дружини К.)?

Вирішіть справу.

 

Задача №2.

За заповітом громадянка О. Коваленко усе своє майно, у тому слі власну квартиру та легковий автомобіль, заповіла своєму старшому синові — Ф. Коваленку. При цьому вона зобов’язувала його надати молодшому синові — Р. Коваленку — право довічного користування автомобілем чотири рази на місяць у вихідні дні та кімнатою площею 18 кв. м. у квартирі.

За кілька років вона склала новий заповіт, за яким квартиру заповіла своїй сестрі — Олені. Після цього О. Коваленко побудувала будинок, у якому разом з нею постійно проживала її онука Ольга. У цей час старший син Ф. Коваленко відкрив на ім’я своєї матері банківський рахунок, на який регулярно вносив грошові внески. О. Коваленко, перебуваючи в лікарні, склала ще один заповіт, засвідчений лікарем, за яким усі гроші з банківського рахунка заповіла лікарні. Після смерті О. Коваленко виникли спори. Коваленко Р. вимагав права довічного користування кімнатою площею 18 кв. м у квартирі. Сестра Олена йому в цьому відмовила, посилаючись на те, що в заповіті, складеному на її користь, такої умови немає. Р. Коваленко доводив, що другий заповіт лише частково змінив перший. Оскільки у другому заповіті немає скасування умови про легат, виконати його зобов’язаний спадкоємець, що одержав квартиру. Ф.

Коваленко вимагав передачі йому всього іншого майна О. Коваленко, у тому числі будинку і банківського вкладу, вважаючи, що гроші на банківському вкладі належать йому, оскільки вносились ним. Онука Ольга, що проживала в будинку, вважала, що вона має право одержати будинок у спадщину, тому що є спадкоємицею за законом — за представленням своєї померлої матері, дочки О. Коваленко і що умови заповіту на будинок не поширюються, оскільки будинок був побудований уже після його складання.

Спадкоємці вирішили звернутись за консультацією до юриста. Яку відповідь повинен дати юрист?

Задача № 3.

Марія Вовк все належне їй майно заповіла внучці - Наталії. Заповіт було засвідчено 10 червня. Через два дні після цього Волкова померла.

Доньки померлої, Марина і Римма звернулися до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, оскільки він, на їхню думку, не відповідає справжньої волі матері, так як в день здійснення заповіту вона знаходилася в несвідомому стані.

У довідці лікуючого лікаря вказувалося, що Марія Вовк з 9 по 12 червня перебувала в тяжкому стані і періодично втрачала свідомість. Було встановлено також, що заповіт фактично складено зі слів Марії Вовк 7 червня і підписано рукою сусідки по палаті - Світланою, але не своїм прізвищем, а прізвищем «Вовк». Заповіт було засвідчено нотаріусом 10 червня, коли Марія Вовк справді була в нетямі. Однак сусіди підтверджували, що 7 червня вона була в повній свідомості, сама диктувала текст заповіту і просила сусідку підписати його.

З'ясувалося також, що Марія Вовк в колі родичів та знайомих неодноразово висловлювала намір залишити після смерті майно внучці Наталії, адже саме онука постійно піклувалася про неї і матеріально її підтримувала. Було представлено лист Марії Вовк внучці, написаний за кілька днів до хвороби, де вона висловила бажання передати їй все майно.

У якій формі має бути здійснено заповіт?

Чи може бути заповіт підписано не заповідачем, а іншою особою?

Чи дотримана форма заповіту? Чи підлягає позов задоволенню?

Нормативні акти та література:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // ВВР. – 2005. - N 2. - Ст. 39.

3. Закон України “Про нотаріат” від 2 вересня // ВВР.-1993.- № 39.-Ст. 383.

4. Порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1996 року (із змінами і доповненнями) // ЗП України. 1994. № 10. Ст. 249.

5. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02. 2012 року № 296/5 // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12

6. Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 11.11.2011 № 3306/5 // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1298-11

7. Постанова № 7 Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про спадкування” від 30 травня 2008 року // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

8. Положення про Спадковий реєстр, затверджене Наказом Міністерства юстиції України 07.07. 2011 № 1810/5 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0831-11

9. Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України // Затверджено наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142 /5/ 310

10. Щодо практики укладення договорів на управління спадщиною // Лист Міністерства юстиції України від 4 жовтня 2005 р. № 31-32 / 1694.

11. Консульський статут України // Затверджено Указом Президента України від 2 квітня 1994 року №127/ 94.

12. Податковий кодекс України від 2 грудня 2012 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

13. Радзієвська Л.К. Нотаріат України. Навчальний посібник.. К, 2000.

14. Чуйкова Валентина Юріївна. Правові питання спадкування за заповітом: Дис... канд. наук: 12.00.03 - 1999.

15. Кухарєв Олександр Євгенович. Виконання заповіту.: Дис... канд. наук: 12.00.03 - 2008.

16. Шевчук Людмила Володимирівна Заповіт як підстава виникнення правонаступництва у цивільному праві України: автореф. дис.. - К., 2001.

17. Заіка Ю.О. Складання заповіту під умовою // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 7. – С. 40–42.

18. Заіка Ю.О. Посвідчення “секретного заповіту” // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 1. – С. 43–45.

19. Заіка Ю.О. Форма заповіту як умова його дійсності // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2004. – № 1– 2. – С. 73–76.

20. Заіка Ю.О. Заповіт подружжя // Право України. – 2004. – № 4.

21. Заіка Ю.О. Правові наслідки визнання заповіту недійсним // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 9. – С. 90–95.

22. Заіка Ю.О. Форми заповіту: шляхи вдосконалення // Вісник Академії адвокатури. – 2006. – Вип. 5. – С. 47–52.26.

23. Кухарєв О. Є. Повноваження виконавця заповіту та їх здійснення за новим Цивільним кодексом України // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 3 (38). – С. 90-97.

24. Кухарєв О. Є. Юридична природа відносин з виконання заповіту // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – Вип. 39. – С. 348–359.

28. Кухарєв О. Є. Цивільно-правова відповідальність виконавця заповіту // Право України. – 2008. – № 3. – С. 91-94.

25. Кухарєв О.Є. Обставини, що обумовлюють необхідність виконання заповіту, його ґенеза та мета // Наукові записки Харківського економіко-правового університету. – 2005. – № 1 (2). – С. 77-86.

26. Турлуковський Ярослав. Окремі проблеми функціонування правової конструкції заповіту подружжя в українському спадковому праві // Підприємництво, господарство і право. – 2006. -№ 11.

27. Печений О. Деякі проблеми методології спадкування / О. Печений // Вісник Академії правових наук України 2009 р. - № 2. - С. 77-83.

28. Абраменков М.С. Толкование и исполнение завещания / М. С. Абраменков // Наследственное право. – 2011. - № 2.

29. Макаров О.В. Наследство в современных условиях / О. В. Макаров // Наследственное право. – 2011. - № 4.

30. Рахвалова М.Н. Субъектный состав правоотношения из завещательного отказа / М. Н. Рахвалова // Наследственное право. – 2011. - № 4.

31. Мічурін Є. О. Обмеження майнових прав фізичних осіб (теоретико-правовий аспект): монографія [Текст] / Євген Олександрович Мічурін. – Х.: Юрсвіт, НДІ приватного права та підприємництва АПрН України, 2008. – 482 с.

32. Ковальчук Я. Юридична природа спадкування за правом на обов'язкову частку в спадщині [Текст] / Я. Ковальчук // Юридичний журнал. — 2011. — № 7-8. — С. 83-86.

ТЕМА № 3