Структура і зміст курсової роботи.

Вимоги до оформлення курсових робіт подані у методичні. Оформлення курсових робіт які мають силу стандарту організації.

Наведемо приклад написання окремих компонентів “Вступу”. Тема курсової роботи: “Основи технології самостійних занять фізичними вправами учнів молодших класів”.

Актуальність теми. Парламентські слухання з питань фізичної культури і спорту підтвердили, що фізична культура і спорт є важливим напрямком соціально-культурної діяльності. Прийнята резолюція з цього питання включає заходи щодо реалізації цільової комплексної програми “Фізичне виховання – здоров'я нації”. У ній окремим пунктом виділено, що основним принципом змін є розробка і реалізація ефективного дидактичного наповнення змісту виховання в початкових класах.

Школа повною мірою не вирішує в повній мірі проблеми задоволення біологічної потреби дітей у рухах.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми в початковій школі, на наш погляд, є самостійні заняття фізичними вправами які за умови правильної організації та раціональної взаємодії з уроками фізичної культури, могли б дати позитивний результат.

Об’єкт дослідження: система фізичного виховання учнів молодших класів.

Предмет дослідження: технологія самостійних занять фізичними вправами учнів молодших класів.

Мета дослідження: обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка ефективності технології самостійних занять фізичними вправами учнів молодших класів.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети дослідження були поставлені такі завдання:

1. Дослідити стан проблеми в науково-методичній літературі, узагальнити досвід та практику з питань організації самостійних занять фізичними вправами учнів молодших класів.

2. Проаналізувати ставлення вчителів фізкультури, учнів, батьків до самостійних занять фізичними вправами.

3. Розробити та теоретично обґрунтувати основи технології самостійних занять фізичними вправами дітей молодшого шкільного віку.

4. Оцінити ефективність розробленої технології, встановити її вплив на здоров’я, рухову підготовку учнів початкових класів.

Теоретичне значення роботи полягає:

- у комплексному дослідженні ставлення вчителів фізичної культури, учнів та їх батьків до самостійних занять фізичними вправами;

- у визначенні рівня сформованості самостійної рухової діяльності у молодших школярів;

- у доповненні системи оцінювання домашніх завдань з фізичної культури, у розробці шкільного зошита обліку виконання домашніх завдань з фізичної культури.

Практичне значення роботи полягає:

- у впровадженні в практику фізичного виховання учнів молодших класів організаційно-методичних основ самостійних занять фізичними вправами;

- в розробці системи заходів щодо взаємодії школи та сім’ї в організації самостійних занять фізичними вправами.

Структура та обсяг роботи. Курсова робота викладається до 40 сторінок комп’ютерного тексту. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків, практичних рекомендацій, список літератури. Включає 15-25 джерел наукової літератури, з яких половина видана після 2003 р. Структура включає таблиці, рисунки, схеми. Частину матеріалу (анкети, комплекси вправ і т.і.) можуть бути віднесені у додаток.

РОЗДІЛ I

Огляд літератури

Робота над курсовою роботою, як правило, починається з підбору і первинного ознайомлення з необхідною літературою. Огляд літератури вигляді самостійного розділу за обсягом має становити 25-30% від усієї роботи. Загальний обсяг курсової роботи 25-40 сторінок комп'ютерного тексту.

Щоб правильно і швидко знайти потрібне літературне джерело, необхідно знати основи бібліографії – галузі знань про методи складання і вивчення каталогів, покажчиків, списків літератури й оглядів періодичної преси. У кожній бібліотеці є каталоги, які полегшують підбір наукових публікацій і показують наявність літературного фонду. В систематичних каталогах усі картки розташовані за галузями знань і частково мають анотації. У предметних каталогах картки зібрані в алфавіт питань, які становлять зміст окремих тем і проблем. В алфавітних каталогах картки складені за алфавітом (за прізвищ авторів або назв книг). Вони доповнюють систематичні каталоги і до них звертаються у тих випадках, коли необхідно вияснити наявність книг певного автора в бібліотеці або знайти потрібне джерело, назва якого вже відома студенту.

Важливо знати і порядок вивчення наукової літератури: найчастіше починають ознайомлюватися із роботами загального характеру, а потім переходять до джерел, у яких висвітлюються певні конкретні проблеми, їх розгляд може проводитись у різній послідовності. Студенту доцільно переглядати і читати джерела у зворотно-хронологічному порядку, тобто спочатку – сучасні публікації, а потім більш ранні. Зворотно-хронологічний порядок вивчення літератури дає більш глибоке уявлення про тему роботи. Його використання також правомірне у тих випадках, коли треба оцінити ранні публікації з позицій сучасних поглядів на це питання. Хронологічна послідовність у роботі з публікаціями застосовується під час дослідження процесу чи явища у динаміці. У цих випадках аналіз літературних джерел починається з підбору і читання ранніх публікацій і завершується вивченням нових джерел з теми. Якщо в курсовій роботі необхідно дати порівняльну характеристику розвитку кількох взаємопов'язаних явищ і процесів, що вивчаються (наприклад, фізичний розвиток школяра та його генетичні особливості), то при розгляді спеціальної літератури можна з успіхом використати порівняльно-хронологічний бібліографічний пошук.

Методика роботи з науковою публікацією має ряд особливостей. Ознайомлення з монографією чи навчальним посібником доцільно починати з вивчення змісту. Це дасть змогу встановити загальний зміст книги й визначити, як її слід читати повністю чи вибірково. Якщо зупинитися на вибірковому читанні, то необхідно вибрати розділи, які будуть вивчатися та послідовність.

Перед ознайомленням зі змістом корисно виписати з вихідні дані книги (назву міста, де вона видана, видавництв рік видання, прізвище редактора), що дасть змогу оцінити сучасність книги та її характер (навчальний, науковий, популярний). Потім слід прочитати вступ (передмову), що дасть можливість зорієнтуватися у головному змісті книги, зрозуміти провідні ідеї автора. Далі треба переглянути список рекомендованої літератури, і звернути особливу увагу на додаткову літературу.

Розпочинаючи читання основного матеріалу в книзі, доцільно виписати всі незнайомі слова й терміни у спеціальний словник, пояснюючи їх значення. Читати текст треба повільно, осмислюючи зміст публікації, намагаючись зрозуміти головні ідеї й думки автора. Якщо літературне джерело відзначається великою складністю, корисно прочитати його остаточно, щоб до кінця зрозуміти хід думок автора, їх логіку й доказовість.

Завершальним етапом вивчення наукової літератури є запис основного змісту джерел у вигляді цитат, плану, тез або конспектів.

Цитування окремих місць тексту публікації використовуються для того, щоб підтвердити чи обґрунтувати власну думку. Крім того, воно необхідне під час викладу точних формулювань тих чи інших понять. При цитуванні дотримуються таких правил:

Ÿ цитата має точно відповідати оригіналу, включаючи розділові знаки;

Ÿ у місцях, де текст пропущений, ставлять крапки без будь-яких інших і розділових знаків;

Ÿ цитату беруть у лапки;

Ÿ цитата супроводжується посиланням, у якому наводять повний бібліографічний опис джерела. У тексті зазначають ініціали та прізвище автора, якого цитують, рік видання літературного джерела, а після цитати у дужках – сторінки, на яких вміщено цитований матеріал. Повний бібліографічний опис публікації наводять у списку використаної літератури.

Вкінці розділу “Огляд літератури” доцільно зробити висновки. Вони необхідні для порівняння поглядів науковців з результатами власного дослідження.

У даному розділі можна узагальнити досвід педагогічної практики, вивчити і проаналізувати практику роботи з фізичного виховання.

 

РОЗДІЛ II