Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 315 КК)

Об’єктом злочину є встановлений в суспільстві з метою недопущення поширення наркоманії порядок, відповідно до якого допускається вживання наркотичних засобів або психотропних речовин або їх аналогів.

Об'єктивна сторона злочину реалізується у формі схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Під схилянням розуміються будь-які ненасильницькі дії, спрямовані на те, щоб збудити в іншої особи бажання чи добитися від неї згоди вжити наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги хоча б один раз. Конкретний прояв цих дій може бути у таких формах як прохання, пропозиції, умовляння, переконування вжити зазначені засоби, підбурювання до цього обіцянками винагороди або тиск на потерпілого через погрозу відмовитися від продовження дружніх або близьких стосунків тощо.

Наприклад, громадянин М. вчинив злочин за таких обставин.

М. у своєму помешканні запропонував Ч. вжити виготовлений ним наркотичний засіб у вигляді ацетильованого опію, який згідно з висновком хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом. Своєю пропозицією М. викликав у Ч. бажання вжити наркотичний засіб і на його прохання він набрав у шприц ємкістю 1 мл. розчин, який останній сам ввів у свій організм.

Бахмацьким районним судом Чернігівської області М. засуджено за ч. 1 ст. 315 КК України за схиляння до вживання наркотичних засобів (2).

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на залучення інших осіб до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів незалежно від того, вжила інша особа відповідні речовини чи відмовилася це роботи

Кваліфікований склад злочину утворюють дії у формі, вчинені:

- повторно;

- щодо двох чи більше осіб;

- щодо неповнолітнього;

- особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 КК.

В процесі кваліфікації необхідно здійснити розмежування злочинів за ознаками об’єктивної сторони (злочинного діяння): ненасильницькі дії ( умовляння, пропозиції, поради, переконування) утворюють ознаки схиляння – ст. 315 КК, насильницькі дії (проти волі особи: насильство, погрози насильством, обман) кваліфікуються як незаконне введення в організм – за ст. 314 КК.

Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів неповнолітнього утворює склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК.

Наприклад, Христинівським районним судом Черкаської області засуджений громадянин Р., який вчинив злочин за таких обставин.

Р., знаходячись у своєму будинку, схилив до вживання наркотичного засобу, який згідно висновку експертизи являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - каннабісом (марихуаною), шляхом куріння неповнолітнього Т., достовірно знаючи про його неповнолітній вік.

Дії Р. кваліфіковані за ч.2 ст. 315 КК України як схилення неповнолітнього до вживання наркотичних засобів (3).

Дії особи, яка поряд зі схилянням неповнолітнього до вживання таких засобів чи речовин залучала його до участі в організації або утриманні місця для їх вживання, виробництва чи виготовлення, мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317 і ч. 2 ст. 315 КК.

Якщо особа, яка схиляла когось до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, збувала ці засоби, речовини споживачеві або брала участь у їх викраденні, незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту або без такої мети, її дії належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 315 і відповідно ст. 307, або ст. 308, або ст. 309 КК.

Схиляння, поєднане зі збутом особі наркотиків або психотропних речовин – за ст. 315 і ст. 307 або 309 КК.

При вчиненні даного злочину його суб’єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу: винний усвідомлює, що схиляє особу до протиправного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, і бажає вчинити це діяння.

Суб’єктивна сторона злочину проявляється виною у формі прямого умислу: винний усвідомлює, що схиляє потерпілу особу до вживання небезпечних для неї речовин та засобів, і бажає здійснити такі дії. Кваліфікація схиляння, вчиненого щодо неповнолітньої особи, вимагає встановлення завідомості в діях винного: особа повинна достовірно знати, усвідомлювати або, не знаючи, в той же час допускати і передбачати, що вчиняє діяння щодо цієї категорії потерпілих. Незнання як і неможливість передбачення винним неповнолітнього віку виключає кваліфікацію злочину з вказівкою на дану кваліфікуючу ознаку.

Суб'єкт злочину - це особа, що досягла 16-річного віку та 18-річного віку (при схилянні до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів неповнолітнього).

Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (Стаття 316 КК)

Об’єктом злочину єсуспільні відносини у сфері охорони здоров’я, що забезпечують здоровий спосіб життя населення.

Об'єктивна сторона злочину полягає в публічному незаконному вживанні наркотичних засобів, вчиненому групою осіб, у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, а також в інших місцях масового перебування громадян.

Публічне вживання – це відкритий (очевидний для всіх) спосіб вживання наркотиків (ін’єкції, куріння гашишу, вживання “креку”, опію тощо), у присутності третіх осіб, які усвідомлюють характер того, що відбувається.

Не утворюють складу злочину випадки прилюдного вживання особою наркотичних засобів або психотропних речовин, які являються лікарськими препаратами і необхідні особі за медичними показниками.

Обов’язковою ознакою даного злочину є певні місця – це приміщення та території, призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів (школи, вищі навчальні заклади, стадіони, клуби тощо), а також інші місця масового перебування громадян (вокзали, пристані, пляжі, парки, дитячі майданчики, підземні переходи, вулиці, площі тощо).

Для кваліфікації вживання наркотичних засобів, вчиненому групою осіб, не має значення, вживали її учасники наркотики при інших особах чи в їх відсутності. Важливим є те, що групове вживання наркотичних засобів здійснюється в таких місцях, як школи, училища, технікуми, коледжі, вищі навчальні заклади, стадіони, кінотеатри, театри, дискоклуби та інші подібні заклади.

Наприклад, Печерським районним судом м. Києва засуджені громадяни С., А. та Л., які вчинили злочин за таких обставин. Засуджені, знаходячись на території Київського технікуму електронних приладів, у місці, що призначене для проведення навчальних заходів, діючи групою осіб, незаконно публічно шляхом паління через саморобний пристрій з пластикових пляшок, вживали канабіс, який згідно з висновком хімічної експертизи є наркотичним засобом.

Своїми умисними діями, які виразились у публічному, вчиненому групою осіб, незаконному вживанні наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних заходів, громадяни С., А. та Л. вчинили злочин, передбачений ч. 1 ст. 316 КК України (4).

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених вище дій.

Кваліфікований склад злочину за ч. 2 ст. 316 КК утворює незаконне вживання, вчинене:

- повторно;

- особою, яка раніше вчинила один і злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 КК.

Суб'єктивна сторона злочинухарактеризується виною у формі прямого умислу: винний усвідомлює, що незаконно публічно вживає наркотичні засоби, і бажає вчинити це діяння. При кваліфікації злочину треба звертати увагу на особливості такого усвідомлення, яке виявляється у бажанні винного вжити наркотики або психотропи у присутності третіх осіб, привернути увагу до своєї поведінки.

Суб'єкт злочинузагальний: особа, що досягла на момент вчинення злочину 16-річного віку.

Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (Стаття 317 КК) та незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів (Стаття 322 КК)

Об’єктом злочину, передбаченого ст. 317, є відносини у сфері охорони здоров’я за умови виробництва і споживання вказаних засобів і речовин. Об’єктом злочину за ст. 322 КК є відносини у сфері охорони здоров’я від незаконного виробництва і споживання одурманюючих засобів, що сприяє поширенню лікарської та побутової токсикоманії.

Предметом розглядуваних злочинів являються наркотичні засобі, психотропні речовини, їх аналоги та одурманюючі засоби.

Злочинне діяння включає три форми посягання: це організація та утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, аналогів та одурманюючих засобів, а також надання приміщення з цією метою.

Організація місця – це дії особи, пов’язані з підготуванням приміщення, пошуком та вербуванням клієнтури, застосуванням заходів конспірації тощо.

Під місцями для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та одурманюючих засобів розуміються будь-які жилі або нежилі приміщення (будинок, квартира, казино, більярдна, лазня, гараж, сарай, склад, горище, підвал, землянка тощо) за умови, що вони визначені для використання із зазначеною метою.

Організація такого місця полягає у вчиненні однією чи кількома особами дій, що фактично призвели до його створення або були на це спрямовані (підшукання приміщення, готування пристроїв для вживання, виробництва та виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, їх аналогів та одурманюючих засобів, залучення клієнтів і співучасників, розроблення конспіративних заходів тощо).

Утримання зазначеного місця — це сукупність дій по підтриманню його функціонування (матеріальне забезпечення, охорона, залучення й обслуговування клієнтів, здійснення конспіративних заходів тощо). Особа, яка утримує таке місце, може як володіти ним, так і розпоряджатися на інших підставах.

Під наданням приміщення для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно розуміти забезпечення можливості одній чи декільком особам використати його в такий спосіб хоча б один раз.

Якщо особа поряд з організацією (утриманням) місця чи наданням приміщення для незаконного вживання, виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів викрадала ці засоби чи речовини або займалася їх незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою чи без мети збуту, збувала їх або схиляла інших осіб до їх вживання, її дії необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 317 і відповідно ст. 307, або ст. 308, або ст. 309, або ст. 315 КК.

Утримання місця, надання приміщення одночасно для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та для розпусти кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 317 та 302 КК.

Злочин вважається закінченим: організація - з моменту створення такого місця незалежно від того, почало воно функціонувати чи ні; утримання або надання приміщень - з початку виконання таких дій.

Організація місця для вживання або виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин буде закінченим діянням як в процесі створення такого місця, так і при його завершенні його обладнання.

Кваліфікований склад злочину за ч. 2 ст. 317 КК утворюють дії, вчинені:

- повторно;

- з корисливих мотивів;

- групою осіб;

- із залученням неповнолітнього.

Під залученням неповнолітнього розуміються дії, умисно вчинені спільно з такою особою, в тому числі і такою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності. Це може бути безпосереднє вчинення дій, зазначених в ст. 317 КК, або та чи інша форма сприяння з боку неповнолітнього, залученого до вчинення злочину, можуть бути різною: безпосередня участь в організації або утриманні місця для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, сприяння вчиненню цих дій наданням засобів, усуненням перешкод тощо.

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст.ст. 317 та 322 КК, характеризується виною у виді прямого умислу. Обов’язковою ознакою діяння, яка обумовлює кваліфікацію вчиненого, є спеціальна мета — забезпечити незаконне вживання, виробництво чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та одурманюючих засобів.

Суб'єкт злочину особа, що досягла 16-річного віку; при вчиненні діяння із залученням неповнолітнього – особа, яка досягла 18-річного віку.