Посів або вирощування снотворного маку чи конопель (стаття 310 КК)

Об’єктом злочину є порядок культивування снотворного маку та конопель для задоволення медичних та промислових потреб.

Предметом посіву або вирощування являються снотворний мак і коноплі, які являються наркотикомісткими рослинами. За ч.1 ст. 310 КК КК кваліфікуються дії осіб, які незаконно посіяли або виростили мак снотворний чи коноплі в кількості понад сто рослин.

Об'єктивна сторона злочину характеризується незаконним посівом чи вирощуванням названих культур. Така діяльність вважається незаконною, якщо здійснюється поза державним замовленням, в об'ємі, що його перевищує, або окремими громадянами. Юридичні та фізичні особи, які не мають такого дозволу, вирощувати мак снотворний та коноплі не вправі.

Під посівом розуміють висів насіння снотворного маку чи конопель на будь-якій земельній ділянці, де б вона не знаходилася, в тому числі, і в захищеному грунті (у теплицях та парниках).

Вирощування снотворного маку чи конопель — це догляд за посівом та сходами з метою доведення їх до стадії дозрівання (розпушування, проріджування, підгодівля добривами, полив тощо).

Посів та вирощування цих культур - це послідовні, розділені у часі дії. Якщо такі дії здійснені протягом одного сезону вирощування рослин, вони утворюють закінчений склад злочину на будь-якому етапі їх росту. Злочин також вважається закін­ченим із моменту висівання насіння незалежно від того, чи проросло насіння, або з моменту посадки розсади в грунт.

Придбання насіння, його пророщування, а також придбання розсади з метою подальшого вирощування маку снотворного чи конопель треба кваліфікувати як готування до посіву або вирощування за ст.ст. 14, 310 КК.

Дії особи, яка незаконно виростила мак снотворний чи коноплі, а потім незаконно їх зберігала, перевозила, пересилала, збувала або виготовляла з них інші наркотичні засоби, необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 310 та ст. 307 чи 309 КК.

Злочин вважається закінченим із моменту посіву насіння або його вирощування.

Частина 2 ст. 310 КК містить кваліфікований склад злочину з наступними ознаками:

- незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за цією статтею;

- яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 309, 311, 317;

- вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту;

- незаконний посів або вирощування сно­творного маку чи конопель у кількості п'ятисот і більше рослин.

При кваліфікації дій особи за ч.2 ст. 310 КК за ознакою незаконного посіву або вирощування маку снотворного чи конопель у кількості 500 і більше рослин потрібно виходити з того, що при підрахунку кількості останніх окремою рослиною вважається та, яка має самостійний корінь, а кількість її стебел в розрахунок не береться. При підрахунку кількості рослин різних видів (маку снотворного й конопель) допускається їх складання.

Злочин у виді посіву або вирощування снотворного маку чи конопель за ознаками суб’єктивної сторони є умисним і при кваліфікації діяння необхідно враховувати, що особа, яка вчинила це діяння, усвідомлює, що вирощує певні рослини, знає про особливості їх морфологічного складу.

Суб’єкт злочину загальний – особа, яка досягла 16-річного віку.

1) Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил: постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 р. № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

2) Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил: постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 р. № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

3) Вирок Подільського районного суду м. Києва від 8 липня 2004 р. (справа № 1-117/2004) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.

4) Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області 16 липня 2007 р. (справа № 1-210/2007) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.

5) Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 4-те вид., переробл.та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – 1184 с. С. 830.

6) Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 р. N 2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

7) Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 3 грудня 2005 р. (справа № 1-94/2005) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Злочини, пов’язані з викраденням та незаконним заволодінням наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами або обладнанням, призначеним для їх виготовлення (статті 308, 312 та 313 КК)

Групу злочинних посягань даної категорії становлять склади злочинів, предметом яких являються:

Наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги (ст. 308 КК);

Прекурсори (ст. 312 КК);

Обладнання, призначене для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 313 КК).

Обладнання - апарати, пристрої, прилади, призначені для виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин (конденсаційна труба, генератор пари, прес, необхідні для виготовлення гашишу) або окремі вузли, деталі відповідного агрегату (насос для відсмоктування фільтра при перегонці опію); спеціальна технологічна апаратура, що забезпечує виготовлення напівсинтетичних та синтетичних наркотичних засобів чи психотропних речовин. Використані для виготовлення даних засобів та речовин побутові предмети (кухонний посуд, млинок для кави, м'ясорубка тощо) обладнанням, призначеним для вказаної мети, за змістом закону не визнаються. Таким чином, обладнання — це не будь-яке пристосування, а спеціальна технологічна апаратура, що забезпечує виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин.

Об’єктивна сторона злочинів даної категорії передбачає діяння у таких формах, кожна з яких має самостійний характер, зокрема:

- Викрадення;

- Привласнення;

- Вимагання;

- Заволодіння шляхом шахрайства.

Кваліфікований склад злочину за ч. 2 включає такі форми злочинного діяння як:

- Із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого;

- З погрозою застосування такого насильства;

- Заволодіння шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем.

Особливо кваліфікований склад в ч. 3 представлений наступними формами – це розбій з метою викрадення та вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я.

Відповідальність за викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів настає за ст. 308 КК у разі умисного незаконного вилучення цих засобів і речовин з підприємств, установ, організацій будь-яких форм власності (аптек, баз, складів, лікувально-профілактичних закладів тощо) і в окремих громадян, а також вилучення наркотиковмісних рослин або їх частин з полів господарств чи земельних ділянок громадян до закінчення збирання врожаю. При цьому не має значення, правомірно чи незаконно особа володіла наркотичним засобом, психотропною речовиною або вирощувала наркотиковмісні рослини, які були предметом викрадання.

Якщо ж урожай зібрано й охорону з поля знято, то збирання залишків наркотиковмісних рослин потрібно розглядати як незаконне придбання наркотичних засобів і залежно від мети вчинених дій кваліфікувати за ст. 307 чи 309 КК. Так само треба кваліфікувати збирання залишків цих рослин з городів громадян, а також самосійного маку чи дикорослих конопель.

Викрадання наркотичних засобів чи психотропних речовин та їх наступне зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту або без такої, а так само їх збут утворюють сукупність злочинів, передбачених ст.308 і ст. 307 чи 309 КК, проте не утворюють ознаки повторності, передбаченої ч.2 ст. 307 чи ч.2 ст. 309 КК. Виготовлення з викрадених наркотиковмісних рослин, наркотичних засобів нового виду наркотику (з коноплі — гашишу, з макової соломи — опію тощо) утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 308 і ст. 307 чи 309 КК.

Викрадення – це незаконне таємне або відкрите вилучення вказаних засобів (речовин) з підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності або окремих громадян. Викрадення вказаними способами матиме місце й тоді, коли незаконне вилучення наркотиків, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та обладнання було здійснено у юридичних чи фізичних осіб, які й самі незаконно ними володіли, тобто з порушенням вимог Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Привласнення – це утримання і обернення таким шляхом на свою користь наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, які були ввірені винному або знаходилися у його віданні у зв’язку з професійною діяльністю, тобто перебували у законному володінні цієї особи. Утримання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у своєму особистому розпорядженні особою для себе або інших осіб з метою протиправного використання; невиконання вимог щодо їх повернення у термін, передбачений правилами зберігання, обліку, відпуску і використання, чи вимог про знищення.

Вимагання полягає у вчиненні дій, схожих за зовнішнім проявом до діянь, передбачених статтею 189 КК. Зокрема, це незаконна вимога передачі наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також обладнання для їх виготовлення з погрозою (у письмовому вигляді, усно, по телефону, через інших осіб тощо) здійснення в майбутньому вбивства або застосування насильства до потерпілого чи його близьких родичів, обмеження прав або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Така вимога може супроводжуватись і реальним пошкодженням чи знищенням майна.

Під заволодінням наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналогами шляхом шахрайства слід розуміти заволодіння такими способами, як обман або зловживання довірою.

Заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналогами шляхом зловживання службової особи свої службовим становищем означає таку поведінку, за якої особа використовує своє службове становище всупереч інтересам служби і обертає таким шляхом ці засоби або речовини на свою користь або на користь інших осіб.

Зміст посягання у формі насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та насильства, небезпечного для життя та здоров'я, розкривається у постанові Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 6 листопада 2009 року(1).

Момент закінчення злочину — це скоєння хоча б однієї з перерахованих злочинних дій.

Злочин вважається закінченим з моменту:

Привласнення - незаконного утримання і обернення в своє розпорядження;

Викрадення шляхом крадіжки, грабежу, шахрайства – коли винна особа заволоділа засобами, речовинами або їх аналогами чи іншими предметами і має реальну можливість розпорядитися чи користуватися ними (заховати, передати іншим особам, вжити).

Вимагання - з моменту вимоги передати винному предмети незалежно від того, передав їх потерпілий вимагателю чи ні.

Розбій - з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою такого застосування.

Умисне вбивство, вчинене при розбійному нападі з метою заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами, прекурсорами чи обладнанням або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, утворює сукупність злочинів: ст. 115 чи ч. 2 ст. 121 та ч. З ст. 307, ч. 3 ст. 312 або ч. 3 ст. 313 КК.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі умислу.

Суб’єкт злочину- з агальний: це особа, яка досягла 16-річного віку (при вчиненні злочинного діяння у всіх формах, крім привласнення, де суб‘єкт спеціальний: особа, якій володар передав засоби чи предмети в установленому законом порядку під звітність (матеріально відповідальні працівники аптек, аптечних складів (баз), медичних закладів, лабораторій і підприємств, де засоби чи їх аналоги виробляються, зберігаються чи постачаються за цільовим призначенням та ін.).

1) Про судову практику у справах про злочини проти власності: постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. № 1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.