Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення

Вступ

Обрана мною тема «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» є досить актуальна та дискусійна. Відповідно до ст. 49 Конституції України кожний має право на охорону здоров’я. держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя населення.

Об’єктом курсового дослідження виступають злочини, що посягають на здоров’я населення. Вказані злочини впливають на безпеку біофізіологічного та психічного стану, що фактично склався, невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.

Предметом даної курсової роботи є конкретні склади злочинів передбачені статтями 307, 308, 309, 312 Кримінального кодексу України, Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».

Метою курсового дослідження є закріплення набутих теоретичних знань про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, на прикладі конкретних складів злочинів, розкриття та узагальнення їх об’єктивних та суб’єктивних ознак.

Відповідно до поставленої мети, завданнями курсової роботи будуть наступні:

1. проаналізувати окремі склади злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

2. надати кримінально-правову характеристику складу злочину передбаченого ст. 307 КК України «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів»;

3. схарактеризувати злочини передбачені статтями 308, 309, 312 КК України – визначити їх основні (об’єктивні та суб’єктивні) ознаки.

4. визначити кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів.

 

Посів або вирощування снотворного маку чи конопель (Стаття 310 КК)

Об’єктом злочину є порядок культивування снотворного маку та конопель для задоволення медичних та промислових потреб.

Предметом посіву або вирощування являються снотворний мак і коноплі, які являються наркотикомісткими рослинами. За ч.1 ст. 310 КК КК кваліфікуються дії осіб, які незаконно посіяли або виростили мак снотворний чи коноплі в кількості понад сто рослин.

Об'єктивна сторона злочину характеризується незаконним посівом чи вирощуванням названих культур. Така діяльність вважається незаконною, якщо здійснюється поза державним замовленням, в об'ємі, що його перевищує, або окремими громадянами. Юридичні та фізичні особи, які не мають такого дозволу, вирощувати мак снотворний та коноплі не вправі.

Під посівом розуміють висів насіння снотворного маку чи конопель на будь-якій земельній ділянці, де б вона не знаходилася, в тому числі, і в захищеному грунті (у теплицях та парниках).

Вирощування снотворного маку чи конопель — це догляд за посівом та сходами з метою доведення їх до стадії дозрівання (розпушування, проріджування, підгодівля добривами, полив тощо).

Посів та вирощування цих культур - це послідовні, розділені у часі дії. Якщо такі дії здійснені протягом одного сезону вирощування рослин, вони утворюють закінчений склад злочину на будь-якому етапі їх росту. Злочин також вважається закін­ченим із моменту висівання насіння незалежно від того, чи проросло насіння, або з моменту посадки розсади в грунт.

Придбання насіння, його пророщування, а також придбання розсади з метою подальшого вирощування маку снотворного чи конопель треба кваліфікувати як готування до посіву або вирощування за ст.ст. 14, 310 КК.

Дії особи, яка незаконно виростила мак снотворний чи коноплі, а потім незаконно їх зберігала, перевозила, пересилала, збувала або виготовляла з них інші наркотичні засоби, необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 310 та ст. 307 чи 309 КК.

Злочин вважається закінченим із моменту посіву насіння або його вирощування.

Частина 2 ст. 310 КК містить кваліфікований склад злочину з наступними ознаками:

- незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за цією статтею;

- яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 309, 311, 317;

- вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту;

- незаконний посів або вирощування сно­творного маку чи конопель у кількості п'ятисот і більше рослин.

При кваліфікації дій особи за ч.2 ст. 310 КК за ознакою незаконного посіву або вирощування маку снотворного чи конопель у кількості 500 і більше рослин потрібно виходити з того, що при підрахунку кількості останніх окремою рослиною вважається та, яка має самостійний корінь, а кількість її стебел в розрахунок не береться. При підрахунку кількості рослин різних видів (маку снотворного й конопель) допускається їх складання.

Злочин у виді посіву або вирощування снотворного маку чи конопель за ознаками суб’єктивної сторони є умисним і при кваліфікації діяння необхідно враховувати, що особа, яка вчинила це діяння, усвідомлює, що вирощує певні рослини, знає про особливості їх морфологічного складу.

Суб’єкт злочину загальний – особа, яка досягла 16-річного віку.

1) Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил: постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 р. № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

2) Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил: постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 р. № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

3) Вирок Подільського районного суду м. Києва від 8 липня 2004 р. (справа № 1-117/2004) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.

4) Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області 16 липня 2007 р. (справа № 1-210/2007) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.

5) Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 4-те вид., переробл.та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – 1184 с. С. 830.

6) Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 р. N 2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

7) Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 3 грудня 2005 р. (справа № 1-94/2005) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Злочини, пов’язані з викраденням та незаконним заволодінням наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами або обладнанням, призначеним для їх виготовлення (статті 308, 312 та 313 КК)

Групу злочинних посягань даної категорії становлять склади злочинів, предметом яких являються:

Наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги (ст. 308 КК);

Прекурсори (ст. 312 КК);

Обладнання, призначене для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 313 КК).

Обладнання - апарати, пристрої, прилади, призначені для виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин (конденсаційна труба, генератор пари, прес, необхідні для виготовлення гашишу) або окремі вузли, деталі відповідного агрегату (насос для відсмоктування фільтра при перегонці опію); спеціальна технологічна апаратура, що забезпечує виготовлення напівсинтетичних та синтетичних наркотичних засобів чи психотропних речовин. Використані для виготовлення даних засобів та речовин побутові предмети (кухонний посуд, млинок для кави, м'ясорубка тощо) обладнанням, призначеним для вказаної мети, за змістом закону не визнаються. Таким чином, обладнання — це не будь-яке пристосування, а спеціальна технологічна апаратура, що забезпечує виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин.

Об’єктивна сторона злочинів даної категорії передбачає діяння у таких формах, кожна з яких має самостійний характер, зокрема:

- Викрадення;

- Привласнення;

- Вимагання;

- Заволодіння шляхом шахрайства.

Кваліфікований склад злочину за ч. 2 включає такі форми злочинного діяння як:

- Із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого;

- З погрозою застосування такого насильства;

- Заволодіння шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем.

Особливо кваліфікований склад в ч. 3 представлений наступними формами – це розбій з метою викрадення та вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я.

Відповідальність за викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів настає за ст. 308 КК у разі умисного незаконного вилучення цих засобів і речовин з підприємств, установ, організацій будь-яких форм власності (аптек, баз, складів, лікувально-профілактичних закладів тощо) і в окремих громадян, а також вилучення наркотиковмісних рослин або їх частин з полів господарств чи земельних ділянок громадян до закінчення збирання врожаю. При цьому не має значення, правомірно чи незаконно особа володіла наркотичним засобом, психотропною речовиною або вирощувала наркотиковмісні рослини, які були предметом викрадання.

Якщо ж урожай зібрано й охорону з поля знято, то збирання залишків наркотиковмісних рослин потрібно розглядати як незаконне придбання наркотичних засобів і залежно від мети вчинених дій кваліфікувати за ст. 307 чи 309 КК. Так само треба кваліфікувати збирання залишків цих рослин з городів громадян, а також самосійного маку чи дикорослих конопель.

Викрадання наркотичних засобів чи психотропних речовин та їх наступне зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту або без такої, а так само їх збут утворюють сукупність злочинів, передбачених ст.308 і ст. 307 чи 309 КК, проте не утворюють ознаки повторності, передбаченої ч.2 ст. 307 чи ч.2 ст. 309 КК. Виготовлення з викрадених наркотиковмісних рослин, наркотичних засобів нового виду наркотику (з коноплі — гашишу, з макової соломи — опію тощо) утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 308 і ст. 307 чи 309 КК.

Викрадення – це незаконне таємне або відкрите вилучення вказаних засобів (речовин) з підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності або окремих громадян. Викрадення вказаними способами матиме місце й тоді, коли незаконне вилучення наркотиків, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та обладнання було здійснено у юридичних чи фізичних осіб, які й самі незаконно ними володіли, тобто з порушенням вимог Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Привласнення – це утримання і обернення таким шляхом на свою користь наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, які були ввірені винному або знаходилися у його віданні у зв’язку з професійною діяльністю, тобто перебували у законному володінні цієї особи. Утримання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у своєму особистому розпорядженні особою для себе або інших осіб з метою протиправного використання; невиконання вимог щодо їх повернення у термін, передбачений правилами зберігання, обліку, відпуску і використання, чи вимог про знищення.

Вимагання полягає у вчиненні дій, схожих за зовнішнім проявом до діянь, передбачених статтею 189 КК. Зокрема, це незаконна вимога передачі наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також обладнання для їх виготовлення з погрозою (у письмовому вигляді, усно, по телефону, через інших осіб тощо) здійснення в майбутньому вбивства або застосування насильства до потерпілого чи його близьких родичів, обмеження прав або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Така вимога може супроводжуватись і реальним пошкодженням чи знищенням майна.

Під заволодінням наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналогами шляхом шахрайства слід розуміти заволодіння такими способами, як обман або зловживання довірою.

Заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналогами шляхом зловживання службової особи свої службовим становищем означає таку поведінку, за якої особа використовує своє службове становище всупереч інтересам служби і обертає таким шляхом ці засоби або речовини на свою користь або на користь інших осіб.

Зміст посягання у формі насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та насильства, небезпечного для життя та здоров'я, розкривається у постанові Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 6 листопада 2009 року(1).

Момент закінчення злочину — це скоєння хоча б однієї з перерахованих злочинних дій.

Злочин вважається закінченим з моменту:

Привласнення - незаконного утримання і обернення в своє розпорядження;

Викрадення шляхом крадіжки, грабежу, шахрайства – коли винна особа заволоділа засобами, речовинами або їх аналогами чи іншими предметами і має реальну можливість розпорядитися чи користуватися ними (заховати, передати іншим особам, вжити).

Вимагання - з моменту вимоги передати винному предмети незалежно від того, передав їх потерпілий вимагателю чи ні.

Розбій - з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою такого застосування.

Умисне вбивство, вчинене при розбійному нападі з метою заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами, прекурсорами чи обладнанням або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, утворює сукупність злочинів: ст. 115 чи ч. 2 ст. 121 та ч. З ст. 307, ч. 3 ст. 312 або ч. 3 ст. 313 КК.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі умислу.

Суб’єкт злочину- з агальний: це особа, яка досягла 16-річного віку (при вчиненні злочинного діяння у всіх формах, крім привласнення, де суб‘єкт спеціальний: особа, якій володар передав засоби чи предмети в установленому законом порядку під звітність (матеріально відповідальні працівники аптек, аптечних складів (баз), медичних закладів, лабораторій і підприємств, де засоби чи їх аналоги виробляються, зберігаються чи постачаються за цільовим призначенням та ін.).

1) Про судову практику у справах про злочини проти власності: постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. № 1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (Стаття 317 КК) та незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів (Стаття 322 КК)

Об’єктом злочину, передбаченого ст. 317, є відносини у сфері охорони здоров’я за умови виробництва і споживання вказаних засобів і речовин. Об’єктом злочину за ст. 322 КК є відносини у сфері охорони здоров’я від незаконного виробництва і споживання одурманюючих засобів, що сприяє поширенню лікарської та побутової токсикоманії.

Предметом розглядуваних злочинів являються наркотичні засобі, психотропні речовини, їх аналоги та одурманюючі засоби.

Злочинне діяння включає три форми посягання: це організація та утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, аналогів та одурманюючих засобів, а також надання приміщення з цією метою.

Організація місця – це дії особи, пов’язані з підготуванням приміщення, пошуком та вербуванням клієнтури, застосуванням заходів конспірації тощо.

Під місцями для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та одурманюючих засобів розуміються будь-які жилі або нежилі приміщення (будинок, квартира, казино, більярдна, лазня, гараж, сарай, склад, горище, підвал, землянка тощо) за умови, що вони визначені для використання із зазначеною метою.

Організація такого місця полягає у вчиненні однією чи кількома особами дій, що фактично призвели до його створення або були на це спрямовані (підшукання приміщення, готування пристроїв для вживання, виробництва та виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, їх аналогів та одурманюючих засобів, залучення клієнтів і співучасників, розроблення конспіративних заходів тощо).

Утримання зазначеного місця — це сукупність дій по підтриманню його функціонування (матеріальне забезпечення, охорона, залучення й обслуговування клієнтів, здійснення конспіративних заходів тощо). Особа, яка утримує таке місце, може як володіти ним, так і розпоряджатися на інших підставах.

Під наданням приміщення для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно розуміти забезпечення можливості одній чи декільком особам використати його в такий спосіб хоча б один раз.

Якщо особа поряд з організацією (утриманням) місця чи наданням приміщення для незаконного вживання, виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів викрадала ці засоби чи речовини або займалася їх незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою чи без мети збуту, збувала їх або схиляла інших осіб до їх вживання, її дії необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 317 і відповідно ст. 307, або ст. 308, або ст. 309, або ст. 315 КК.

Утримання місця, надання приміщення одночасно для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та для розпусти кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 317 та 302 КК.

Злочин вважається закінченим: організація - з моменту створення такого місця незалежно від того, почало воно функціонувати чи ні; утримання або надання приміщень - з початку виконання таких дій.

Організація місця для вживання або виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин буде закінченим діянням як в процесі створення такого місця, так і при його завершенні його обладнання.

Кваліфікований склад злочину за ч. 2 ст. 317 КК утворюють дії, вчинені:

- повторно;

- з корисливих мотивів;

- групою осіб;

- із залученням неповнолітнього.

Під залученням неповнолітнього розуміються дії, умисно вчинені спільно з такою особою, в тому числі і такою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності. Це може бути безпосереднє вчинення дій, зазначених в ст. 317 КК, або та чи інша форма сприяння з боку неповнолітнього, залученого до вчинення злочину, можуть бути різною: безпосередня участь в організації або утриманні місця для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, сприяння вчиненню цих дій наданням засобів, усуненням перешкод тощо.

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст.ст. 317 та 322 КК, характеризується виною у виді прямого умислу. Обов’язковою ознакою діяння, яка обумовлює кваліфікацію вчиненого, є спеціальна мета — забезпечити незаконне вживання, виробництво чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та одурманюючих засобів.

Суб'єкт злочину особа, що досягла 16-річного віку; при вчиненні діяння із залученням неповнолітнього – особа, яка досягла 18-річного віку.

Висновок

Злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів закріплені в розділі XIV Кримінального кодексу України.

Кримінальна відповідальність за ці злочини відповідає міжнародним договорам України, які передбачають обов'язки держав переслідувати осіб, винних в незаконному обігу предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я населення, в першу чергу наркотичних засобів. До них відносяться Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р., Конвенція про психотропні речовини 1971 р. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р.

Надавши кримінально-правову характеристику основним складам (ст. 307, 308, 309, 312 ККУ) злочинів в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів можна дійти висновку, що аналізовані склади злочинів (а саме ст.ст. 307 та 309 ККУ) абсолютно ідентичні за своїми об’єктивними ознаками. В диспозиціях обох статей законодавець веде мову про незаконні дії з виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збуту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Визначальним для відмежування вищевказаних злочинів є суб’єктивний критерій, а саме мета злочинця. Мета, як уже зазначалося має обов’язковий характер для даних складів, оскільки прямо передбачена в статті закону.

Особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і роз­почала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України

Хочу звернути вашу увагу також на зовнішню схожість формулювання статей 308 та 312 Кримінального кодексу України. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки абсолютно однакові, та можуть полягати у викраденні, привласненні, вимаганні, заволодінні предметами шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем. Злочини є суміжним. Різняться злочини лише за предметом – для статті 308 це наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а для ст. 312 КК – це прекурсори. Виходячи з предмета та його суспільно небезпечного впливу на населення встановляється і відповідальність, яка за статтею 308 КК значно вища, аніж за ст 312 КК.

Нормативно-правові акти

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та доповн. станом на 15 жовт. 2005р.: (відповідає офіц. текстові) – К. Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 172с. – (Кодекси України);

3. Закон України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" від 15 лютого 1995 р. № 60/95-ВР (в редакції від 8 липня 1999 р.) // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 36. - Ст. 317.

4. Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 115 лютого 1995 р..№ 62/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. - № 10. - Ст. 62.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду №3 від 27 лютого 1998 р. "Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами". www.rada.gov.ua

6. Постанова Пленуму Верховного Суду №4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів". www.rada.gov.ua

Вступ

Обрана мною тема «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» є досить актуальна та дискусійна. Відповідно до ст. 49 Конституції України кожний має право на охорону здоров’я. держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя населення.

Об’єктом курсового дослідження виступають злочини, що посягають на здоров’я населення. Вказані злочини впливають на безпеку біофізіологічного та психічного стану, що фактично склався, невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.

Предметом даної курсової роботи є конкретні склади злочинів передбачені статтями 307, 308, 309, 312 Кримінального кодексу України, Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».

Метою курсового дослідження є закріплення набутих теоретичних знань про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, на прикладі конкретних складів злочинів, розкриття та узагальнення їх об’єктивних та суб’єктивних ознак.

Відповідно до поставленої мети, завданнями курсової роботи будуть наступні:

1. проаналізувати окремі склади злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

2. надати кримінально-правову характеристику складу злочину передбаченого ст. 307 КК України «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів»;

3. схарактеризувати злочини передбачені статтями 308, 309, 312 КК України – визначити їх основні (об’єктивні та суб’єктивні) ознаки.

4. визначити кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів.

 

Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення

Злочини проти здоров‘я населення – це передбачені розділом ХІІІ Особливої частини КК суспільно-небезпечні умисні або необережні діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров‘ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, від дії отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, від впливу радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.

Здоров’я як соціальна цінність – це нормальна діяльність організму людини, її фізичне та психічне благополуччя, як родовий об’єкт злочину - сукупність суспільних відносин, що забезпечують повноцінне фізичне та психічне здоров’я необмеженої кількості не персоніфікованих осіб в масштабах будь-яких територіальних одиниць (області, регіону, країни).

Розділ ХІІІ включає суспільно-небезпечні діяння, які за особливостями об’єкту посягання та характером і змістом об’єктивної сторони відносяться до двох категорій: це – злочини у сфері обігу наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів – це діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров‘ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.

Певній групі злочинів властивий додатковий об’єкт. Так, при викраденні наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 308 КК) поряд із здоров’ям шкода заподіюється і відносинам власності, а у разі незаконної видачі рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 319 КК) порушується нормальна діяльність відповідних установ. Відносини власності та нормальна діяльність підприємств та установ виступають в таких випадках як додаткові об’єкти посягання.

Переважна більшість злочинів даної категорії вимагає встановлення ознак предмету посягання. Більшість предметів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, введені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі – Перелік) у виді Таблиць І-ІV, затвердженого постановою КМ від 6 травня 2000 р. № 770 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМ №1890 від 12 грудня 2002 р.).

Перелік складається з урахуванням положень і вимог відповідних міжнародних конвенцій та протоколів ООН, він постійно змінюється у зв’язку з доповненням новими видами речовин, потенційна небезпека яких зумовлюється тяжкими наслідками як для здоров'я конкретної особи, так і для народного здоров'я (здоров'я населення), економіки, для кожної окремої сім'ї та суспільства в цілому.

1. Наркотичні засоби – це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, що становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання (списки № 1 таблиць І, II, III Переліку).

Наркотичні засоби є предметом злочинів, передбачених статтями 305, 307, 308 і 309 КК.

Ознаки наркотичних засобів як предмету злочинів:

1) медична ознака характеризує здатність вказаних засобів при їх вживанні викликати наркотичне сп’яніння (ейфорію – хворобливі зміни в організмі людини), а при неодноразовому вживанні й захворювання на наркоманію – стійкий хворобливий потяг до таких засобів.

2) юридична ознака означає, що засіб віднесено до наркотичних за поданням Комітету з контролю за наркотиками МОЗ України до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, який затверджується Кабінетом Міністрів України і публікується в офіційних друкованих виданнях

Наркотичні засоби рослинного походження – похідні різних сортів конопель (анаша, марихуана, гашиш тощо), опійні препарати, кокаїн.

Гашиш – відділена смола, очищена чи неочищена, яку одержують з рослин роду Canabis. Найчастіше зустрічається у вигляді спеціально приготовленої суміші відділеної смоли, пилку рослин та подрібнених верхівок рослин канна біс з різними наповнювачами (це можуть бути: паста, плитки, кульки, таблетки тощо).

Екстракти каннабісу – засоби, одержані з канна бісу або його смоли шляхом екстрагування будь-якими розчинниками.

Макова солома – всі частини, цілі чи подрібнені (за винятком дозрілого насіння), рослини виду мак снотворний, зібрані яким завгодно способом, що містять наркотично активні алкалоїди опію.

Марихуана – цілі або різного ступеня подрібнення верхівки рослини канна біс із квітками, залишками стебла чи плодами (за винятком центрального стебла, насіння та листя, якщо вони не супроводжуються верхівками) або окремі їх частини (квітки, пилок), з яких не була виділена смола і які містять тетрагідроканабіноли.

Опій – сік снотворного маку, що згорнувся.

Опій ацетильований – засіб, що отримують шляхом ацетилування опію або екстракційного опію, який містить у своєму складі, крім алкалоїдів опію, моноацетилморфін, диацетилморфін, ацетил кодеїн чи їх суміш.

Опій екстракційний (екстракт макової соломи, концентрат макової соломи) – засіб, що отримують із макової соломи шляхом виділення (екстракції) наркотично активних алкалоїдів за допомогою води або органічних розчинників; може зустрічатися в рідкому, смолоподібному або твердому стані.

Рослина виду мак снотворний – рослина виду Papaver somniferum L.

Рослина роду коноплі – рослина будь-якого роду Canabis.

Морфій – виготовлений з опію препарат, який являє собою безколірні кристали, що погано розчиняються у воді.

Героїн – дуже сильний наркотик, що виготовляється з морфію: у 10 разів сильніший за морфій і у 20 разів – за опій.

Кокаїн - дуже дрібні кристали білого кольору, отримані з листя однієї з південноамериканських рослин (кокаїновий кущ).

Кока лист – лист кокаїнового куща, за винятком листя, з якого видалено весь екгонін, кокаїн та інші наркотично активні алкалоїди.

Кокаїновий кущ – рослина будь-якого виду роду Eryrhoxylon.

Снотворний мак і коноплі є також предметом злочину, передбаченого ст. 310 КК.

Синтетичні наркотики – це наркотики, синтезовані в хімічних лабораторіях (часто кустарних) з різних хімічних речовин (перетин, мета дон, фентаніл, фенамін, мелоквалон та ін.).

2. Психотропні речовини – це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або обумовлювати порушення сприйняття, емоцій, мислення, поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними (списки № 2 таблиць І, II, III Переліку)

Психотропні речовини є предметом злочинів, передбачених статтями 305, 307, 308 і 309 КК.

Ознаки психотропних речовин як предмету злочинів:

1) медична – психотропні речовини здатні викликати стан одурманювання – сп’яніння та залежності;

2) юридична – речовини віднесено до психотропних Комітетом з контролю наркотиків МОЗ України, наведено у відповідному Переліку.

До психотропних речовин відносять мескалін, амфетамін, барбітал, діазепан, феназепам, ЛСД тощо.

3. Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин - це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, їх хімічна структура і властивості подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють.

Виготовлення аналогів наркотичних засобів та психотропних речовин здійснюється при створенні нових фармацевтичних препаратів.

Крім звичайних (за характером дії на організм людини) норми Кримінального кодексу в якості кваліфікуючої ознаки передбачають особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини (зокрема, ч. 2 статей 305; 307; 314 КК).

Перелік особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин визначений Комітетом з контролю наркотиків шляхом складання спеціального списку (список № 1 і 2 Таблиці 1 Переліку). ті наркотичні засоби та психотропні речовини, які становлять особливу небезпеку для здоров’я населення.

До них віднесені, наприклад, героїн, кокаїновий кущ, кока лист, макова соломка (концентрат з макової соломки), ефедрин, опій; психотропні речовини - катинон, ЛСД, ЛСД-25, парагексил, МДМА та інші.

Комітетом з контролю наркотиків МОЗ України передбачено певні кількості наркотичних засобів чи психотропних речовин, які підлягають оцінці та врахуванню в процесі кваліфікації злочинів зазначеного виду. Діючими є Таблиці невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які перебувають у незаконному обігу, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 1 серпня 2000 р. № 188.

За характером впливу на організм людини та особливостями вживання наркотичні засоби даних критерій мають наступні властивості:

• невеликий розмір наркотичного засобу має місце тоді, коли його кількість не перевищує дози для одноразового вживання;
• значний розмір – це кількість, яка перевищує невеликий розмір, але менша від тієї, коли визнається наявність великого розміру;
• великий розмір наркотичного засобу – така кількість, вживання якої викликає захворювання на наркоманію (хворобливий потяг до наркотиків) хоча б однієї особи (кількість доз, які потрібно для цього вжити, залежить, головним чином, від виду наркотичного засобу);
• особливо великий розмір – це кількість наркотиків, яка в кілька разів перевищує великий розмір. У скільки разів – кратність перевищення – визначається на підставі зіставлення суспільної небезпеки (порівняння санкцій) відповідних частин кримінально-правових норм.

Зазначені критерії можуть використовуватися і стосовно визначення розміру психотропних речо