Розділ IV. Права релігійних організацій та громадян, пов'язані зі свободою віросповідання 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ IV. Права релігійних організацій та громадян, пов'язані зі свободою віросповідання



Стаття 21. Релігійні обряди і церемонії.

Релігійні організації мають право засновувати і утримувати вільно доступні місця богослужінь або релігійних зібрань, а також місця, шанованій в тій чи іншій релігії (місця паломництва).

Богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії безперешкодно проводяться в культових будівлях і на прилеглій території, у місцях паломництва, установах релігійних організацій, на кладовищах, в місцях окремих поховань і крематоріях, квартирах і будинках громадян, а також в установах, організаціях і на підприємствах за ініціативою їх трудових колективів і згодою адміністрації.

Командування військових частин надає можливість військовослужбовцям брати участь у богослужіннях і виконанні релігійних обрядів.

Богослужіння і релігійні обряди в лікарнях, госпіталях, будинках для престарілих та інвалідів, місцях попереднього ув'язнення і відбування покарання проводяться на прохання громадян, які перебувають в них, або за ініціативою релігійних організацій. Адміністрація зазначених установ сприяє цьому, бере участь у визначенні часу та інших умов проведення богослужіння, обряду або церемонії.

В інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів. Клопотання про видачу вказаного договору подається не пізніш як за десять днів до призначеного строку проведення богослужіння, обряду, церемонії чи процесії, крім випадків, які не терплять зволікання.

(Частина п 'ята статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 37 95-12 від 23.12.93).

Cтаття 23. Добродійна і культурно-освітня діяльність релігійних організацій.

При релігійних організаціях можуть утворюватися товариства, братства, асоціації, інші об'єднання громадян для здійснення добро дійництва, вивчення та розповсюдження релігійної літератури та іншої культурно-освітньої діяльності. Вони можуть мати свої статути, що реєструються в порядку, встановленому для громадських об'єднань.

Релігійні організації мають право здійснювати добродійну діяльність і милосердя як самостійно, так і через громадські фонди. Суми витрат на цю мету оподаткуванню не підлягають.

Розділ VI. Державні органи та релігійні організації

Стаття 30. Державний орган України у справах релігії.

Державний орган України у справах релігії покликаний забезпечувати проведення державної політики щодо релігії і церкви. З цією метою він:

на прохання релігійних організацій сприяє досягненню домовленості з державними органами та подає необхідну допомогу у питаннях, що потребують вирішення цих органів.

сприяє зміцненню взаєморозуміння і терпимості між релігійними організаціями різних віросповідань.

здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них.

подає консультативну допомогу державним органам у застосуванні законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

(Абзац п 'ятий частини першої статті ЗО із змінами, внесеними згідно із Законом № 3795-12 від 23.12.93).

здійснює контакти і координаційні зв'язки з відповідними органами інших держав.

сприяє участі релігійних організацій у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах з міжнародними релігійними центрами й зарубіжними релігійними організаціями.

забезпечує релігійну експертизу за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів.

Державний орган України у справах релігій утворюється Кабінетом Міністрів України.

(Частина третя статті ЗО втратила чинність згідно із Законом № 2140-12 від 19.02.92).

Голова державного органу України у справах релігій призначається Верховною Радою України, а керівники відповідних органів на місцях – обласними, Київською міською Радами народних депутатів, у Кримській АР - Верховною Радою Кримської АР.

Стаття 31. Відповідальність за порушення законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

Службові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про свободу совісті та релігійні організації, несуть відповідальність, встановлену законодавством України.

Кримінальний кодекс України

(витяг)

Стаття 66. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної приналежності чи ставлення до релігії.

Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі чи гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їх релігійними переконаннями, а так само пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх расової національної приналежності або ставлення до релігії - караються позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до одного року, або штрафом до п'яти з половиною офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.

Ті ж дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а так само вчинені посадовою особою, - караються позбавленням волі на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом до одинадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.

Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, які були вчинені групою осіб або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

(Стаття 66 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 7373-11 від 14.04.89, Законами № 15-46-12 від 12.09.91, № 2568-12 від 17.06.92)

Стаття 139. Перешкоджання відправленню релігійних обрядів.

Перешкоджання відправленню релігійних обрядів, оскільки вони не порушують громадського порядку і не супроводжуються замахом на права громадян, - карається виправними роботами на строк до шести місяців або громадською доганою.

Стаття 209. Посягання на здоров'я громадян під впливом виконання релігійних обрядів.

Організація або керівництво групою, діяльність якої, що здійснюється під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів, поєднана з заподіянням шкоди здоров'ю громадян або статевою розпустою, - караються позбавленням волі на строк до п'яти років.

(Стаття 209 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 27.06.61, № 4571-10 від 12.01.83, Законами № 2354-12 від 15.05.92).

Міжнародні правові акти

Загальна декларація прав людини

(ГА 00Н, 10 грудня 1948 року)

(витяг)

Стаття 18.

Кожна людина має право на свободу думки, совісті й релігії. Це право означає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособове, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні й виконанні релігійних ритуальних обрядів.

Стаття 29. 2.

Під час здійснення своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати лише таких обмежень, що встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку й загального добробуту в демократичному суспільстві.


САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

1. Практична реалізація свободи совісті в Україні

2. Співвідношення понять «свобода релігії», «свобода віросповідання», «свобода в релігії», «свобода церкви».

 

запитання для контролю і самоконтролю

1. Як співвідносяться між собою поняття «совість» і «свобода совісті»?

2. Хто забезпечує в Україні практичну реалізацію свободи совісті?

3. Чи існують законодавчі обмеження діяльності релігійних організацій?

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Релігієзнавство: Підручник / За ред. М.М.Заковича. – К., 2000.

2. Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теренка. – К., 2000. – С. 366-371..

3. Релігієзнавство / За ред. проф. М.Ф.Рибачука. – К., Освіта, 1997.

 

 

Додаткова література

1. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»

2. Конституція України

3. Лубська М.В. Основні аспекти історії формування і розвитку уявлень про свободу совісті та віросповідання // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія.-Вип.34.-К.,2001.-С.42-46.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 86; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.147.190 (0.01 с.)