Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та служби безпеки України

 

Первинний облік і реєстрація злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України' здійснюються за такими документами карткової системи:

форма № 1 (статистична картка на виявлений злочин);

форма №1.1 (статистична картка про наслідки розслідування злочину);

форма № 1.2 (статистична картка про результати відшкодуван­ня матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяль­ності);

форма № 2 (статистична картка на особу, яка вчинила злочин);

форма № 3 (статистична картка про рух кримінальної справи);

форма № 4 (статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред'явлено обвинувачення);

форма № 6 (довідка про наслідки розгляду кримінальної спра­ви судом).

Документом спискової форми, який заповнюється в районних, міських і лінійних відділах внутрішніх справ, є Єдиний журнал об­ліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочин. Для Служби безпеки України форма цього журналу розробляється са­мостійно.

Первинні облікові документи повинні відповідати єдиним вимо­гам і містити реквізити, необхідні для автоматизованого оброблен­ня на всіх рівнях їх аналізу і оцінки. Забороняється вносити в стати­стичні картки будь-які зміни і доповнення. Документи первинного обліку злочинності можуть змінюватися і доповнюватися, оскільки вони єдині для всіх органів прокуратури та правоохоронних органів, тільки за узгодженням з Генеральною прокуратурою України.

Реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ, що розслідуються прокурорами, слідчими прокуратури, слідчими і працівниками органів дізнання МВС, податкової міліції, їх облік, оброблення, ведення статистичної звітності здійснюються органа­ми внутрішніх справ. Злочини, у справах яких проводиться розслі­дування органами Служби безпеки України, обліковуються в цих органах. Військові та інші злочини у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, дислокованих в Україні, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проход­ження зборів, та службовцями Збройних Сил України та інших військових формувань у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків або вчинені в розташуванні військових частин, установ, навчальних закладів, підприємств чи організацій обліковуються військовими прокуратурами відповідно до цих же правил.

Журнал обліку злочинів у тому регіоні, де це необхідно, може складатися із двох розділів (двох томів): у першому реєструються виявлені злочини, особи, що їх вчинили, і справи органів внутрішніх справ та податкової міліції, у другому — органів прокуратури.

У межах Автономної Республіки Крим, областей, території, яка обслуговується органами внутрішніх справ на транспорті, встанов­люється єдина для органів внутрішніх справ і прокуратури нумера­ція справ.

Обліково-реєстраційні підрозділи органів внутрішніх справ для реєстрації кримінальних справ щорічно виділяють для міськрай-лінорганів внутрішніх справ, підрозділів податкової міліції, органів прокуратури і оперативних відділів установ виконання покарань, які ведуть розслідування за кримінальними справами, необхідну кількість реєстраційних номерів.

У районі (місті) кількість виділених номерів з урахуванням об­сягу роботи розподіляється між органами внутрішніх справ, подат­кової міліції і органами прокуратури, про що повідомляється в об­ліково-реєстраційні підрозділи.

Слідчий і працівник органу дізнання органів внутрішніх справ, податкової міліції одночасно з заповненням картки за формою № 1 на виявлений злочин одержують у міськрайліноргані внутрішніх справ порядковий номер справи.

Слідчий прокуратури одержує порядковий номер справи, пору­шеної і прийнятої ним до провадження, у прокуратурі.

В обліково-реєстраційних підрозділах органів внутрішніх справ на підставі статистичних карток ведуться.контрольні журнали обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які їх вчинили, по кож­ному району, місту, лінійному органу окремо, а також спеціальні журнали обліку злочинів, при реєстрації яких у органах внутрішніх справ були допущені порушення законності та обліково-реєстра­ційної дисципліни. Це здійснюється для контролю за своєчасним надходженням первинної облікової інформації, підбору окремих відомостей про злочини і наслідки їх розслідування та для інших довідкових завдань.

На кожний злочин, особу, яка його вчинила, кримінальну спра­ву, які підлягають обліку, прокурор, слідчий прокуратури або пра­воохоронного органу, а також працівник органу дізнання, які ви­несли постанову про порушення кримінальної справи чи інший процесуальний документ про прийняте рішення по суті, складають документи первинного обліку за формами №№ 1,1.1, 1.2, 2, 3,4 та особисто їх підписують. У випадках, коли справа порушена судом з направленням її для провадження досудового слідства або дізнан­ня, а також коли справа надійшла від Служби безпеки України, підрозділів податкової міліції, військової прокуратури або навпа­ки для подальшого розслідування, картку на виявлений злочин форми №1 заповнює і подає слідчий або працівник органу дізнан­ня, який прийняв справу до свого провадження.

Статистичні картки заповнюються негайно після прийняття рішення щодо вчиненого злочину та особи, яка його вчинила, відповідно до чинного законодавства. Заповнені і підписані слідчим (працівником органу дізнання) картки підписуються також проку­рором або його заступником і тільки після цього можуть передава­тися в прокуратурі працівнику правоохоронного органу, на якого покладено обліково-реєстраційну та статистичну роботу. Слідчі після заповнення карток разом з кримінальною справою подають їх прокурору. Працівник органу дізнання після заповнення і підпису карток подає їх начальнику органу внутрішніх справ для заповнен­ня ним свого розділу, перевірки достовірності та повноти відобра­ження в них відповідних відомостей і підписання, а потім разом з,' кримінальною справою подає їх прокурору Документи первинно­го обліку, складені слідчим, перевірки і підписання начальником органу внутрішніх справ не потребують. Він заповнює і підписує тільки свій розділ цих облікових документів.

Картки, заповнені прокурором, підписуються тільки прокурором.

Слідчі та працівники органу дізнання протягом доби після прийняття рішення про злочин, особу, яка його вчинила, чи рішення по кримінальній справі повинні подати прокурору для підписання картки первинного обліку разом з кримінальною справою та копіями процесуальних документів відповідно до чин­ного законодавства.

Прокурори підписують картки після перевірки відповідності їх матеріалам кримінальних справ і при наявності поданих до проку­ратури передбачених законом копій процесуальних документів. Якщо картки подаються без цих документів, прокурори зобов'язані вжити заходів щодо усунення порушень закону При підписанні карток прокурори повинні перевірити відповідність даних у карт­ках матеріалам кримінальної справи.

Підписані прокурором картки негайно передаються в прокура­турі безпосередньо працівнику з обліково-реєстраційної роботи.

Працівник з обліково-реєстраційної роботи зобов'язаний пере­вірити в картках правильність дублювання відомостей відповідних пунктів цифровими індексами, які розміщені в графоклітках з пра­вого боку карток, та правильність заповнення даних, які відмічають­ся в картках за довідниками, зробити відповідні відмітки в докумен­тах первинного обліку Протягом 24-х годин з моменту одержання кар­ток у прокуратурі працівник з обліково-реєстраційної роботи повинен зробити в єдиному журналі обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, що вчинили злочини, необхідні записи і надіслати облікові докумен­ти безпосередньо до обліково-реєстраційного підрозділу

Обліково-реєстраційні підрозділи зобов'язані негайно врахува­ти всі надіслані і підписані прокурором документи первинного об­ліку і не мають права відкладати постановку на облік або виключа­ти їх з обліку У разі відсутності підпису прокурора або його заступ­ника чи неможливості врахувати картку в зв'язку з неналежним її оформленням вона повертається для дооформлення через відповід­ного прокурора, з забезпеченням контролю за її поверненням. В об­ліково-реєстраційних підрозділах повинен бути запроваджений облік карток, повернутих для дооформлення. Скасувати облік карток може тільки прокурор, який їх підписав, або прокурор вищого рівня.

Документи первинного обліку за формами №№ 1,1.1,1.2,2,3, 4 і 6 підлягають зберіганню в обліково-реєстраційних підрозділах упродовж одного року після складання на їх підставі статистичної звітності про злочини і осіб, що вчинили злочин за минулий рік, за умови, що по справах, які було надіслано до суду, в обліково-реєстраційний підрозділ надійшла із суду довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом (форма № 6) та по закритих кримінальних справах при їх наявності в архівах інформаційних підроз­ділів.

Документи первинного обліку на нерозкриті злочини, по яких справи зупинено за п. п. 1, 3 ст. 206 КПК України, не знищуються, а зберігаються в спеціальній картотеці обліково-реєстраційного підрозділу до розкриття злочину або закриття справи на підставі, що виключає кваліфікацію діяння як злочину.

Статистичні картки залежно від форми складаються з розділів: форми №№ 1,1.2 і 3 — з двох; форми №№ 1.1,2 і 4 — з трьох. Розділ 1 усіх карток заповнюються співробітником з обліково-реєстраційної роботи правоохоронного органу. Пункти 1, 2 та розділ 2 усіх карток заповнюються прокурором, слідчим або працівником органу дізнан­ня на підставі фактичних даних, які містяться в кримінальній справі. Розділ 3 карток форм №№ 1.1,2,4, у тому числі й по справах органів прокуратури, заповнюється начальником правоохоронного органу на підставі необхідної інформації про конкретний злочин, яка є в його розпорядженні. У розділі 2 статистичних карток пункти, які відмічаються за довідниками, також заповнюються особою, яка веде розслідування справи або розглянула матеріали.

Усі необхідні записи в картках повинні виконуватися ручкою, розбірливо і без скорочень. При цьому прізвище, ім'я та по бать­кові особи, яка вчинила злочин, записують друкованими літерами. Прізвища осіб, які підписали документи первинного обліку, слід вказувати повністю і чітко.

Статистичні картки заповнюються негайно після прийняття відповідно до чинного законодавства рішення про злочин і особу, яка його вчинила. Слідчі та працівники органу дізнання після прийнят­тя процесуального рішення повинні протягом доби подати прокуро­ру для підписання картки первинного обліку разом з кримінальною справою або матеріалом з протоколом та копіями процесуальних документів, подання яких до прокуратури передбачено законом.

Для здійснення належного нагляду за достовірністю обліку зло­чинів і своєчасним поданням документів первинного обліку в усіх органах прокуратури повинен бути заведений журнал обліку стати­стичних карток, підписаних прокурором. До журналу необхідно вносити такі дані: дата порушення справи, у тому числі відповідно до ст. 430 КПК України, номер справи, прізвище слідчого чи осо­би, яка провадила дізнання, дата надходження картки від слідчого (працівника органу дізнання) і дата передачі картки працівнику з обліково-реєстраційної роботи під підпис.

Працівник з обліково-реєстраційної роботи правоохоронного органу одержує в канцеляріях прокуратур усі картки (слідчих про­куратури, слідчих і працівників органу дізнання органів внутрішніх справ та податкової міліції), підписані прокурором, під підпис у зазначеному журналі.

Після одержання в прокуратурі документів первинного обліку працівник з обліково-реєстраційної роботи заповнює в них не­обхідні позначки у розділі 1 усіх карток, на підставі їх робить усі необхідні записи в журналі обліку злочинів і протягом 24-х годин надсилає їх безпосередньо до обліково-реєстраційного підрозділу.

При цьому, якщо правоохоронний орган знаходиться у тому ж самому місті, де і обліково-реєстраційний підрозділ, документи первинного обліку здаються працівником з обліково-реєстраційної роботи правоохоронного органу особисто до обліково-реєстрацій­ного підрозділу під підпис в реєстрі, в якому вказуються: назва карт­ки, номер справи та дата одержання карток. Якщо правоохоронний орган і обліково-реєстраційний підрозділ знаходяться в різних на­селених пунктах, документи первинного обліку можуть надсилати­ся працівником з обліково-реєстраційної роботи начальнику об­ліково-реєстраційного підрозділу поштою із супровідним листом, в якому вказуються ті ж реквізити, що і в реєстрі.

На підставі оброблення карток первинного обліку в обліково-реєстраційних підрозділах органів внутрішніх справ проводиться первинне формування статистичної звітності про злочинність.

Складена статистична звітність про злочини, осіб, які їх вчини­ли, та про проведену роботу з розслідування підписується началь­ником обліково-реєстраційного підрозділу та начальниками управ­ління відповідного рангу МВС України, начальниками управлінь податкової міліції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, начальни­ком обліково-довідкового підрозділу і начальником управління Служби безпеки України, військовим прокурором регіонів та інших органів і передається вищим органам за підвідомчістю та прокуро­рам областей, управлінню Держкомстату області.

В Департаменті інформаційних технологій МВС України, архів­но-обліковій службі Служби безпеки України вказані звіти оброб­ляються на ЕОМ, зведені статистичні показники у вигляді звітів, підписаних начальниками облікових підрозділів і керівників пра­воохоронних органів, надсилаються Держкомстату України, Гене­ральній прокуратурі України.

Порядок заповнення та подання статистичної картки на виявле­ний злочин (форма № 1). Статистична картка на виявлений злочин за формою №1 є підставою для реєстрації і взяття на облік кожно­го злочину, про вчинення якого стало відомо у звітному періоді прокурору, слідчому або працівнику органу дізнання, незалежно від того, коли цей злочин мав місце і встановлені чи не встановлені особи,які його вчинили.

Картка форми № 1 може бути основною і додатковою. Основ­ною є картка, яка складається на виявлений злочин вперше. Додат­ковими є картка, яка складається з метою внесення в облік і звітність необхідних змін про раніше вчинений злочин та його на­слідки, а також картка, яка складається на виявлений у ході розслі­дування за основною справою інший, раніше не зареєстрований злочин, якщо розслідування об'єднано в одній справі.

Основна картка складається у разі:

1) порушення кримінальної справи;

2) направлення справи прокурором до суду відповідно до ст. 430 КПК України;

3) звільнення особи, що вчинила злочин, при направленні спра­ви (матеріалу) до суду від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії;

4) прийняття до провадження кримінальної справи, порушеної судом, а також справи, що надійшла від Служби безпеки України, підрозділів податкової міліції і військової прокуратури або навпаки;

5) прийняття до провадження кримінальної справи, що на­дійшла в установленому законом порядку за територіальною підслідністю від органів прокуратури або органів внутрішніх справ інших областей, Автономної Республіки Крим, інших держав, за місцем вчинення злочину або УМВС на транспорті, якщо злочин, що розслідується у даному звітному періоді, раніше не був зареєст­рований і поставлений на облік;

6) виділення справи про злочин із іншої кримінальної справи. Додаткова картка складається у разі:

1) приєднання до розслідуваної справи іншої справи або мате­ріалу про інший, раніше не зареєстрований злочин;

2) виявлення у ході розслідування справи про основний злочин додаткового, раніше не зареєстрованого злочину, якщо розсліду­вання об'єднано в одній справі;

3) поновлення провадження за раніше закритою кримінальною справою із зняттям злочину з обліку;

4) перекваліфікації при розслідуванні вчиненого діяння з менш тяжкого на більш тяжкий злочин і навпаки;

5) необхідності повного відображення у звітності кількості осіб, які загинули в результаті вчиненого злочину, якщо хто-небудь із потерпілих помер у процесі розслідування кримінальної справи після її порушення.

В основній картці враховується основний, найбільш тяжкий зло­чин. У додаткових картках враховується кваліфікація інших злочинів, які складають реальну сукупність, по якій враховуються ці злочини.

Якщо кримінальні справи об'єднуються в одну справу в зв'яз­ку з тим, що злочини вчинені однією особою, то в основних карт­ках форми № 1 робляться відповідні позначки про об'єднання цих справ, але зміни в звітність про кількість зареєстрованих злочинів не вносяться.

У п. п. 10 і 12 картки зазначається дата (день і час) вчинення злочину, коротко вказуються подія злочину, місце і спосіб його вчи­нення, характерні особливості та інші суттєві обставини, прізвища та ініціали потерпілих, наслідки злочину, дані про осіб, що вчини­ли злочин.

У п. 8 картки повинні зазначатися відомості про попередження злочину. При цьому треба мати на увазі, що ці відомості вказуються тільки за наявності незакінченого злочину. Не підлягають обліку в числі попереджених злочинів діяння, які не містять в собі ознаки готування чи замаху на злочин, зазначені у ст.ст. 14,15 КК України.

Порядок заповнення та подання статистичної картки на злочин, за вчинення якого особі пред'явлено обвинувачення (форма № 4). Для контролю за процесом розкриття злочинів та вжиття відповідних заходів з цього питання передбачено облік злочинів, за вчинення яких особам пред'явлено обвинувачення. Облік цих злочинів здійснюється шляхом заповнення статистичної картки форми № 4. Картка заповнюється особою, яка провадить розслідування кри­мінальної справи, після пред'явлення обвинувачення в порядку ст, 140 КПК України особі (особам), щодо якої (яких) винесено по­станову про притягнення як обвинуваченого (обвинувачених) за да­ним злочином. Картка складається на кожний злочин, а не на особу.

До обліку беруться тільки ті злочини, за вчинення яких особам пред'явлено обвинувачення, котре вказано в постанові про притяг­нення як обвинуваченого. Тому винесення тільки постанови без пред'явлення особі обвинувачення в порядку ст. 140 КПК України ще не дає підстав для складання статистичної картки форми № 4.

У разі винесення постанови про притягнення як обвинуваченого особи, місце перебування якої не встановлено, статистична картка форми № 4 не складається. При зупиненні досудового слідства по таких справах на підставі п. 1 ст. 206 КПК України особа, яка прова­дить розслідування, зобов'язана скласти картки форм №№ 1.1 і 3.

Статистичну картку форми № 4 підписує прокурор (заступник прокурора) за умови подання до прокуратури згідно з ст. 132 КПК України копії постанови про пред'явлення особі обвинувачення і коли впевниться, що дійсно за злочином пред'явлено обвинувачен­ня в його вчиненні вказаній в картці особі (особам). Відповідно до вказівки Генерального прокурора України на цій картці на підпис прокурора обов'язково проставляється печатка.

Зняття з обліку злочинів, за якими особам пред'явлено обвинува­чення, здійснюється на підставі статистичних карток форм №№ 1.1, З, коли вони подаються у випадках закриття справи за відсутністю події, складу злочину або з інших підстав, що виключають оцінку діян­ня як злочинного, а також зупинення за п. З ст. 206 КПК України.

Одержані на підставі статистичної картки форми № 4 дані про злочин, по яких особам пред'явлено обвинувачення в його вчи­ненні, не підміняють статистичну звітність про розкриття злочинів та систему визначення і обчислення показників розкриття зло­чинів. Сам факт встановлення особи, що вчинила злочин, і пред'яв­лення їй обвинувачення без прийняття остаточного рішення по кримінальній справі не дає підстав для обліку розкритого злочину. Виходячи із наведеного, можна вважати цю форму № 4 допоміж­ною, оскільки вона лише дає змогу контролювати хід розслідуван­ня по кримінальній справі.

Розкритим може вважатися злочин, коли зібрані докази є дос­татніми для прийняття остаточного рішення по справі про винність особи у вчиненні злочину, коли заповнена та подана картка за фор­мою № 1.1.

Порядок заповнення та подання статистичної картки про на­слідки розслідування злочину (форма № 1.1). Статистична картка (форма № 1.1) є підставою для відображення в обліку і звітності таких відомостей про наслідки розслідування конкретних злочинів:

1) для обліку розкритого злочину, коли вона подається по закін­ченій провадженням справи одночасно з статистичною карткою форми № 2 на особу, яка вчинила злочин;

2) для обліку нерозкритого злочину, коли вона подається у разі винесення постанови про зупинення слідства за нерозшуком або невстановленням особи, яка підлягає притягненню як обвинуваче­ний;

3) для зняття злочину з обліку, коли вона подається у разі зак­риття кримінальної справи за відсутністю події, складу злочину або з інших підстав, що виключають оцінку діяння як злочинного. Статистична картка форми №1.1 може бути тільки основною. Дані про розкриття злочинів визначаються за кінцевими на­слідками розслідування кримінальних справ. Розкритим вважаєть­ся злочин, кримінальну справу по якому закінчено провадженням і у справі прийнято одне з таких рішень:

1) прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримі­нальну справу надіслано до суду (ст. 232 КПК України);

2) особа, яка вчинила злочин, встановлена, але за згодою прокуро­ра на підставі ст.ст. 7²,8— 10 КПК України кримінальну справу надісла­но до суду для вирішення питання про звільнення цієї особи від кримі­нальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, примиренням об­винуваченого з потерпілим, застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, передачею особи на поруки;

3) особа, яка вчинила злочин, відома і є достатньо доказів, які вка­зують на вчинення злочину цією особою, але кримінальну справу щодо цієї особи надіслано до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності згідно з п. 4 ст. 6,11' КПК України, внас­лідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчине­не діяння, чи у зв'язку із закінченням строків давності;

4) кримінальну справу за згодою прокурора надіслано до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 7 КПК України внаслідок зміни обстановки;

5) кримінальну справу закрито на підставі п.8 ст.6 КПК Украї­ни щодо померлого обвинуваченого;

6) прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальну справу надіслано до суду відповідно до ст.430 КПК України.

У звітному періоді до числа розкритих злочинів включається злочин незалежно від часу його реєстрації, по якому подано запов­нені документи первинного обліку про розкриття злочину (картка форми № 1.1) і на особу, яка вчинила злочин (картка форми № 2), підписані відповідним прокурором (заступником).

Відсоток розкритих злочинів визначається співвідношенням числа розкритих злочинів, помноженого на 100, до суми розкритих і нерозкритих злочинів.

Затримання або арешт підозрюваної у вчиненні злочину особи, застосування до неї інших запобіжних заходів, а також пред'явлен­ня особі обвинувачення у вчиненому злочині, не дають підстав для обліку злочину як розкритого.

Картки форми № 1.1 на злочини у багатоепізодних криміналь­них справах складаються на кожний зареєстрований в них злочин із зазначенням у п. 4 порядкового номеру злочину в справі. По об'єд­наних кримінальних справах картки складаються на кожний зло­чин у такій справі і за тим номером справи, яка була приєднана до тієї, що розслідується.

Для відображення в обліку і статистичній звітності даних про закінчені провадженням злочини у картці форми № 1.1 робляться відповідні позначки в п. 18 (від 01 до 10) з одночасним поданням картки форми № 2.

Нерозкритим є злочин, справу по якому зупинено за п.п. 1, З ст. 206 КПК України (коли місцезнаходження обвинуваченого не­відоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин). Крім того, до числа нерозкритих злочинів включаються також злочини, у справах по яких з моменту порушення пройшло більше двох місяців, але не подано документів первинного обліку про пред'яв­лення обвинувачення або продовження чи зупинення слідства за нерозшуком або невстановленням осіб, які вчинили злочини, та зло­чини, за вчинення яких з моменту пред'явлення обвинувачення пройшло більше двох місяців, але не подано документів первинно­го обліку про прийняття рішення по кримінальній справі. До підра­хунку включаються вказані злочини, справи щодо яких були пору­шені в поточному році, а також перехідний залишок злочинів мину­лого року, в справах, які були порушені після першого листопада.

Відсоток злочинів, що залишились нерозкритими у звітному періоді, визначається співвідношенням кількості нерозкритих зло­чинів, помноженої на 100, до суми розкритих і нерозкритих зло­чинів.

Відомості про злочини, кримінальні справи по яких зупинено за п.п. 1, 2, 3 ст. 206 КПК України (коли місцезнаходження обви­нуваченого невідоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин, чи коли психічне або інше тяжке захворювання обвинува­ченого перешкоджає закінченню провадження у справі), формують­ся на підставі карток первинного обліку злочинів форми №1.1. Для відображення в обліку і статистичній звітності даних про зупинені злочини у картці за формою № 1.1 робляться відповідні позначки в пунктах 18.27, або 18.28, або 18.29 з одночасним поданням карт­ки форми № 3 про прийняте рішення по кримінальній справі.

Злочини, у справах про які досудове слідство зупинено у випад­ках, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин (п. 1, 3 ст. 206 КПК), зніма­ються з обліку зупинених не в момент відновлення слідства, а лише по закінчених та надісланих до суду або закритій справі, і до обліко­во-реєстраційних підрозділів надійшли документи первинного об­ліку про розкриття злочину (картки форм №№ 1.1,3).

Для відображення в обліку і статистичній звітності знятого з обліку злочину за відсутністю події, складу злочину або з інших підстав, вказаних у законі, в картці форми № 1.1 робляться відповідні позначки в одному з пунктів 18.11—18.22 або 18.23.

Порядок, заповнення та подання статистичної картки про резуль­тати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності (форма № 1.2). Відомості про матеріальні збитки та їх відшкодування, вилучення предметів злочинної діяльності відображаються в статистичній картці форми № 1.2 всіма органами розслідування щодо кожного злочину, за наслідками якого заподі­яні матеріальні збитки або вилучені предмети злочинної діяльно­сті за справами, закінченими провадженням, надісланими до суду відповідно до ст.ст. 232, 430 КПК України та надісланими до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за п. 4 ст.6, ст. 7, 7², 8—10, 1 Г КПК України або закриття справи щодо померлого обвинуваченого на підставі п.8 ст.6 КПК України. Статистична картка форми № 1.2 приєднується як додаток до статистичної картки форми № 1.1.

Порядок заповнення та подання статистичної картки на особу, яка вчинила злочин (форма № 2). Форма № 2 є підставою для реєст­рації, постановки на облік і відображення у статистичній звітності показників, що характеризують осіб, які вчинили злочин.

Картка форми № 2 може бути лише основною. Ця картка скла­дається у випадках, коли щодо винних осіб приймається одне із таких процесуальних рішень:

1) прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримі­нальну справу надіслано до суду (ст. 232 КПК України);

2) прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальну справу надіслано до суду відповідно до ст. 430 КПК;

3) кримінальну справу закрито щодо померлого обвинуваченого (п. 8 ст. 6 КПК) або надіслано до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за однією з та­ких підстав:

— внаслідок акта амністії (п. 4 ст. 6 КПК),

— внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК),

— у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 7² КПК),

— у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, передачею особи на поруки (ст. ст. 8—10 КПК),

— у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 11' КПК).

Якщо особа вчинила декілька злочинів, то на неї складається одна картка, де вказуються в п. п. 23 — 26 всі статті Кримінального кодексу України, за якими особі пред'явлено обвинувачення. У цьому випадку особа, яка вчинила злочин, повинна бути відобра­жена у звітності за більш тяжким злочином.

Відомості про вік злочинця показуються в повних роках. На­приклад, якщо злочинцю в момент вчинення злочину було 24 роки 11 місяців і 28 днів, то така особа повинна бути облікована в п. 15 картки віком «18—24 роки», тобто покажчик 3.

Відомості про працездатних осіб (16 років і більше), які не пра­цюють і не навчаються без поважних причин, показуються в усіх випадках, коли вони до моменту вчинення злочину ніде не працю­вали і не навчалися, незалежно від того, скільки часу пройшло з моменту залишення ними (їх звільнення) останнього місця робо­ти або навчання. У числі непрацюючих не слід вказувати пенсіо­нерів, утому числі інвалідів, осіб пенсійного віку, безробітних, хатніх господарок, вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною.

До числа осіб, які раніше вчиняли злочини, включаються всі особи, які раніше вчиняли злочини, незалежно від того, були вони засуджені чи звільнялись від кримінальної відповідальності за не-реабілітуючими підставами, а також незалежно від того, погашена чи знята з них судимість, або закривались щодо них справи із закін­ченням строків давності та внаслідок акта амністії. В цієї категорії окремо виділяються особи, щодо яких згідно із законом судимість не знято і не погашено.

У разі винесення судом виправдувального вироку або закриття кримінальних справ за пунктами 1, 2, 5—7,9—11 ст. 6, ст.ст. 7³,100, 421 КПК України особи по цих справах знімаються з обліку.

Порядок заповнення і подання статистичної картки прорухкриміналь-ної справи (форма №3). Статистична картка про рух кримінальної справи форми № 3 є підставою для відображення в обліку і звітності даних про рух кримінальної справи у процесі досудового слідства.

Картка форми № 3 складається після прийняття за криміналь­ною справою одного із таких процесуальних рішень:

а) про порушення кримінальної справи;

б) про передачу кримінальної справи за підслідністю згідно зі ст. 112 та ч. 2 ст. 104 і ст. 109 або за територіальністю відповідно до ст. 116 КПК України;

в) про об'єднання кримінальних справ згідно зі ст. 26 КПК;

г) про виділення із кримінальної справи іншої справи у само­стійне провадження відповідно до ст. 26 КПК;

ґ) про прийняття кримінальної справи до провадження: після скасування прокурором постанови про відмову в порушенні кри­мінальної справи, за постановою або ухвалою суду, при передачі справи із іншого органу, після повернення справи на додаткове розслідування та після відновлення слідства в закритій або зупи­неній справі та в інших випадках;

д) про направлення до суду та закриття справи;

е) про зупинення кримінальної справи за однією з трьох підстав, зазначених у ст. 206 КПК;

є) про продовження строку розслідування кримінальної спра­ви відповідно до ст.ст. 108,120 КПК;

ж) про повернення справи на додаткове розслідування проку­рором або судом будь-якої інстанції;

з) про відновлення слідства за раніше закритою кримінальною справою відповідно до ст. 216 КПК;

і) про відновлення слідства за раніше зупиненою справою за п. 1-Зет. 206 КПК;

ї) про пред'явлення для ознайомлення матеріалів справи обвинуваченому та його захиснику.

У випадках виділення із кримінальної справи в окреме провад­ження справи відповідно до ст. 26 КПК України одночасно з ста­тистичною карткою за формою № 3 складається і подається основ­на картка за формою № 1 для постановки злочину на облік (якщо раніше цей злочин був знятий з обліку).

В усіх випадках статистична картка форми № 3 складається слідчим або працівником органу дізнання, до провадження яких надійшла конкретна кримінальна справа.

У випадках прийняття до провадження кримінальної справи після повернення її на додаткове розслідування із суду будь-якої інстанції, якщо вона раніше надсилалась до суду в поточному звітному році, складається статистична картка за формою № 3. Усі злочини по цій справі повинні бути виключені з числа розслідува­них до моменту повторного закінчення справи.

У випадках, коли у процесі додаткового розслідування як за справами поточного року, так і за справами попередніх років відбу­ваються: перекваліфікація діянь з менш тяжких на більш тяжкі зло­чини або з більш тяжких на менш тяжкі злочини; виявлення додат­кових, раніше не зареєстрованих злочинів; зміна складу виявлених осіб, які вчинили злочини; зміна у розкритті злочинів і таке інше, то згідно з встановленими правилами за наслідками додаткового розслідування складаються і надсилаються до обліково-реєстра­ційного підрозділу картки форм №№ 1,1.1, 1.2 і 2.

Порядок заповнення і подання довідки про наслідки розгляду кримі­нальної справи судом (форма № 6). Довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом за формою № 6 є підставою для відоб­раження в обліку і звітності про злочинність наслідків судового роз­гляду кримінальної справи.

При надісланні прокурору кримінальної справи з подальшою її передачею до суду слідчий заповнює пункти 1-14 довідки за фор­мою № 6 на кожного обвинуваченого і приєднує їх до справи.

Після набрання вироком, постановою про закриття справи, постановою (ухвалою) про застосування примусових заходів медич­ного характеру законної сили секретар суду заповнює відповідні пункти про результати розгляду справи та подає на підпис судді. Перевіривши достовірність результатів розгляду справи, суддя підписує дану довідку.

Ці довідки з усіх розглянутих справ надсилаються судами до органів внутрішніх справ та податкової міліції, слідчих підрозділів органів Служби безпеки України за місцем проведення слідства не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання рішенням суду (виро­ком, постановою, ухвалою) законної сили чи повернення справи після розгляду судом апеляційної інстанції (касаційної інстанції — у разі винесення вироку апеляційним судом).

Підрозділи податкової міліції після одержання довідок за фор­мою № 6 надсилають їх до міськрайлінорганів внутрішніх справ за місцем реєстрації кримінальних справ.

Міськрайліноргани внутрішніх справ, слідчі підрозділи органів Служби безпеки України, військові прокуратури після одержання цих довідок вносять відомості про судимість до журналу обліку зло­чинів і не пізніше трьох робочих днів з дня надходження довідок пересилають їх до обліково-реєстраційних підрозділів для викори­стання цих документів при статистичному і оперативно-довідково­му обліку осіб, які вчинили злочини.