Національна юридична академія України

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

Імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

О.Г. Кальман, І.О. Христич

ПРАВОВА

СТАТИСТИКА

Затверджено

Міністерством освіти і науки України

як підручник для студентів юридичних

Спеціальностей вищих закладів освіти

Харків

“Право”

 

ББК67

К17

Гриф “ Затверджено Міністерством освіти

і науки України як підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти” надано 10.02.2004 р. Міністерством

освіти і науки України

 

Рецензенти:

В.В. Голіна, член-кореспондент Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, завідувач ка­федри кримінології та кримінально-виконавчого права Націо­нальної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого;

Л. М. Давиденко, доктор юридичних наук, професор ка­федри кримінального права та кримінології Національного університету внутрішніх справ МВС України;

В.М. Глібко, кандидат юридичних наук, доцент кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

 

Кальман О.Г., Христич 1.0.

К 17 Правова статистика: Підручник для студентів юридич­них спеціальностей вищих закладів освіти. — Харків: Пра­во, 2004. - 304 с.

I8ВN 966-8467-05-1

У підручнику відповідно до програми курсу “Правова статистика” розглядаються теоретичні та методологічні основи статистичної науки. Дається загальна характеристика системи галузей правової статисти­ки та її показників. Наводяться їх значення для відображення рівня, структури та особливостей розвитку правових явищ. Теоретичні поло­ження ілюструються показниками офіційних статистичних даних і вибіркових досліджень.

Для студентів, аспірантів, науковців, викладачів юридичних вищих навчальних закладів, працівників органів державного управління і правоохоронних органів.

ББК67

© О.Г. Кальман, 1.0. Христич, 2004

ISBN966-8467-05-1 © «Право», 2004

Зміст

 

Передмова……………………………………………..

Розділ І. Предмет і метод статистичної науки………….

§ 1. Поняття та історія розвитку статистики………………

§ 2. Предмет статистичної науки……………………….

§ 3. Методологія, методи та етапи статистичної науки

§4. Види господарського обліку

§ 5. Галузі статистичної науки та їх взаємозв’язок з іншими науками

§ 6. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні

Питання та завдання для самоконтролю

Розділ II. Предмет і метод правової статистики та значення її показників у забезпеченні правопорядку

§ 1. Поняття правової статистики та історія її розвитку в Україні

§ 2. Предмет, завдання та мета правової статистики

§ 3. Взаємозв’язок правової статистики і загальної теорії статистики

§ 4. Етапи та методи правової статистики

§ 5. Галузі правової статистики та їх взаємозв’язок з іншими правовими науками

§ 6. Структура статистичного апарату в органах суду, органах прокуратури та органах внутрішніх справ

§ 7. Значення даних правової статистики для зміцнення правопорядку в країні

Питання та завдання для самоконтролю

Розділ III. Статистичне спостереження

§ 1. Сутність і організаційні форми статистичного спостереження

§ 2. Мета та план статистичного спостереження

§ 3. Об’єкти правової статистики. Особливості відображення об’єктів у правовій статистиці

§ 4. Одиниці сукупності, спостереження, виміру

§ 5. Програма статистичного спостереження

§ 6. Види статистичного спостереження

§ 7. Способи статистичного спостереження

§ 8. Помилки спостереження і види контролю даних

Питання та завдання для самоконтролю

Розділ IV. Документи первинного обліку та статистична звітність правоохоронних органів

§ 1. Поняття про статистичні формуляри

§ 2. Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України

§ 3. Види документів первинного обліку органів суду

§ 4. Поняття про статистичну звітність

§ 5. Види статистичної звітності в органах

внутрішніх справ та органах прокуратури

§ 6. Види статистичної звітності в органах суду та органах юстиції

§ 7. Види статистичної звітності в органах, які ведуть боротьбу з адміністративними правопорушеннями

Питання та завдання для самоконтролю

Розділ V. Зведення та групування статистичних даних

§ 1. Поняття статистичного зведення та його види

§ 2. Основні вимоги, завдання та види групувань

§ 3. Основні питання методології статистичних групувань

§ 4. Групування (класифікації) в правовій статистиці

§ 5. Статистичні ряди розподілу

§ 6. Статистичні таблиці

Питання та завдання для самоконтролю

Розділ VI. Графічне зображення статистичних даних

§ 1. Поняття про статистичні графіки

§ 2. Основні елементи статистичних графіків

§ 3. Види графіків та правила їх побудови

Питання та завдання для самоконтролю

Розділ VII. Абсолютні та відносні величини

§ 1. Поняття про узагальнюючі показники

§ 2. Абсолютні статистичні величини

§ 3. Поняття відносних величин та форми їх вираження

§4. Види відносних величин

Питання та завдання для самоконтролю

Розділ VIII. Середні величини та показники варіації

§ 1. Поняття середньої величини

§ 2. Види середніх величин та техніка їх обчислення

§ 3. Поняття моди та медіани

§ 4. Показники варіації та способи їх обчислення

Питання та завдання для самоконтролю

Розділ IX. Основні положення теорії імовірності та вибіркового спостереження

§ 1. Основні поняття теорії імовірності

§ 2. Поняття закону великих чисел. Динамічні та статистичні закономірності

§ 3. Вибірковий метод та його значення для вивчення правових явищ

§ 4. Основні положення вибіркового спостереження

§ 5. Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність

Питання та завдання для самоконтролю

Розділ X. Ряди динаміки

§ 1. Поняття про статистичні ряди та їх види

§ 2. Види рядів динаміки та правила їх побудови

§ 3. Основні показники рядів динаміки і техніка їх обчислення

§ 4. Вивчення закономірностей ряду динаміки

§ 5. Інтерполяція, екстраполяція та прогнозування з використанням рядів динаміки

Питання та завдання для самоконтролю

Розділ XI. Індекси

§ 1. Поняття індексного методу

§ 2. Правила побудови індивідуальних індексів

§ 3. Правила побудови та обчислення загальних індексів. Агрегатний індекс — основна форма загального індексу

§ 4. Поняття середніх індексів

§ 5. Базисні та ланцюгові індекси

Питання та завдання для самоконтролю

Розділ XII. Основні положення комплексного статистичного аналізу даних у правовій статистиці

§ 1. Поняття про взаємозв’язок статистичних показників

§ 2. Види та форми зв’язків між явищами

§ 3. Прийоми виявлення щільності зв’язку між показниками досліджуваних явищ

Питання та завдання для самоконтролю

Розділ XIII. Міжнародна правова статистика

§ 1. Поняття, завдання і методи міжнародної правової статистики

§ 2. Правова статистика міжнародних організацій

§ 3. Організація правової статистики у зарубіжних країнах

Питання для самоконтролю

Література

Додаток

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику”

Передмова

 

Підручник “Правова статистика” побудовано відповідно до навчальної програми курсу “Правова статистика”, який вивчається в юридичних вищих навчальних закладах України за спеціальністю “Правознавство”.

Вивчення статистичної науки має важливе значення в підготовці висококваліфікованих фахівців у галузі суспільних наук взагалі і юриспруденції зокрема, оскільки для науково обґрунтованого пізнання тенденцій і закономірностей розвитку суспільного життя, до якого належать і пра­вові явища, конче необхідно вміти їх аналізувати. Прийоми і засоби такого аналізу розробляє саме статистична наука. Тому майбутній юрист повинен орієнтуватися у методах статистичного аналізу розвитку суспіль­них явищ і прийомах такого аналізу в усіх галузях правової науки.

Застосування статистичних методів дослідження розширює поле зору студентів і, крім того, допомагає їм краще розбиратися в особливостях соціально-економічного розвитку держав, їх правових систем, оцінювати ефективність діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинами та іншими правопорушеннями. Адже без аналізу статистичних даних будь-яка наука оперує лише схоластичними висновками на потребу якій завгод­но абстрактній концепції або політичної орієнтації. Статистика — це міст, який з'єднує теорію і практику соціального пізнання. Тому чим повніше у наукових розробках використовуються результати статистичних дослід­жень, тим достовірнішими будуть знання дійсності.

Особливо важлива роль у курсі “Правова статистика” належить кримінально-правовій статистиці, яка є інформаційною базою кримі­нології у вивченні тенденцій і закономірностей розвитку злочинності, її причин та умов, особливостей суб’єктів, які вчинили злочин, у розробці заходів протидії злочинності. Пояснення цьому криється в тому, що практичний працівник-юрист повинен бути озброєний методикою і прийомами статистичного аналізу злочинності, її причин і умов з тим, щоб більш активно брати участь у межах своєї компетенції в розробці і реалізації заходів щодо її попередження. Звідси можна зробити висно­вок про те, що правова статистика необхідна для плідної роботи по по­передженню злочинів та інших правопорушень і є однією з передумов удосконалення законодавства і розвитку різних галузей права.

Нові завдання, які стоять перед правоохоронними органами в умо­вах побудови правової, соціальне орієнтованої держави на засадах рин­кових, економічних відносин, потребують доброго знання основ статистичних методів аналізу суспільних явищ з тим, щоб вони сприяли і допомагали вирішенню цих завдань. Подібне завдання і покладене на навчальний курс з правової статистики, мета якого полягає в тому, щоб майбутній фахівець-юрист мав науково обґрунтоване уявлення про за­кономірності розвитку суспільно-правових явищ, володів методикою проведення статистичних досліджень, вмів правильно читати офіційну статистику, аналізувати рівень, структуру, динаміку злочинності та інших правопорушень взагалі по країні, в окремих регіонах та інших напрямках. Показники різних галузей статистики дають можливість у сукупності випадкових явищ виявити закономірності проявів кожного окремого суспільного явища. Тому все, що відбувається в суспільстві і є сукупністю явищ, може бути об’єктом статистичного аналізу. Більш того, статистика не тільки характеризує зміни у житті суспільства, а й дає оперативну діагностику його стану і прогноз на майбутнє.

У підручнику, крім викладення загальнотеоретичних положень, автори велику увагу приділили практичним напрямкам статистичної роботи право­охоронних органів, оскільки значна кількість студентів-юристів у майбутньо­му працюватиме саме у цих органах. У зв’язку з цим у підручнику істотну увагу приділено питанням побудови і організації статистичної роботи в пра­воохоронних і правозастосовних органах України. У відповідному розділі підручника наведено основні види документів первинного обліку і реєстрації фактів, які ведуться у цих органах, порядок їх заповнення і подання. Роз­глядаються також питання організації, проведення статистичного спостере­ження і аналізу одержаної статистичної інформації.

Враховуючи ту обставину, що студенти юридичних вищих закладів країни не вивчають вищу математику і теорію імовірності, всі складні теоретичні положення з методологічної точки зору викладено із застосуванням мінімального математичного апарату.

Одержані під час вивчення правової статистики знання дадуть можливість практикуючому юристу виконувати свої функції більш кваліфіковано, на сучасній науковій основі у будь-якому напрямку юридичної діяльності, розширяти професійний і загальний кругозір.

За останні роки в Україні не було видано повноцінного підручника з правової статистики. Деякі навчальні заклади опублікували лише на­вчальні посібники, які не повною мірою охоплюють усі розділи програ­ми курсу. Автори цього підручника спробували підготувати його з ура­хуванням сучасного розвитку правової статистики, з позицій нового українського законодавства щодо ведення статистичного обліку в країні і зарубіжного досвіду проведення статистичних досліджень.

Сподіваємося, що запропонований підручник стане надійною підтримкою для студентів в опануванні основами статистичного аналі­зу правових явищ.

Автори щиро вдячні рецензентам: члену-кореспонденту Академії правових наук України, доктору юридичних наук, професору В.В. Голіні; доктору юридичних наук, професору Л. М. Давиденку; кандидату юридич­них наук, доценту В.М. Глібку за їх змістовні зауваження і побажання, які були враховані при підготовці підручника до видання.

Розділ I

Предмет статистичної науки

 

Статистика в XX ст. стала всеосяжною. Відомий англійський вче­ний в галузі економічної статистики У. Дж. Рейхман писав, що ми живемо в еру статистики, зараз кожен з аспектів явищ природи, а також людська й інша діяльність піддаються виміру за допомогою статистичних показників.

Дійсно, про будь-яке явище ми можемо судити лише на базі тих чи інших статистичних показників.

Предмет статистичного пізнання за своєю природою є склад­ним і суперечливим. Досліджувані сукупності постійно змінюють­ся і розвиваються. Разом з тим на певний історичний період вони залишаються стійкими і незмінними. Все це існує в реальній дійсності об’єктивно. Таким чином, об’єктом дослідження статис­тичної науки є явища, які, з одного боку, стабільні, а з іншого — знаходяться у постійному розвитку і зміні у часі і просторі. Крім того, кожна сукупність є носієм різноманітних властивостей і яко­стей, які взаємодіють у варіаційному співвідношенні, породжую­чи нові типи явищ. До того ж слід звернути увагу і на вивчення інтенсивності такої взаємодії і розподіл помилок, які залежать від кількості спостережень.

Статистика вивчає кількісну сторону масових явищ суспільно­го життя в нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкрет­них умовах простору і часу.

Існують й інші точки зору на предмет статистичної науки. Одні вчені вважають, що статистика — це універсальна наука, тому вона повинна вивчати усі явища в повному обсязі; на думку інших, ста­тистика є лише методом пізнання дійсності. Такі визначення пред­мета статичної науки не відповідають реаліям сьогодення і завдан­ням наукового пізнання. Дійсно, деякі науки (фізика, хімія, біоло­гія та ін.) застосовують статистичні методи при дослідженні явищ, але це свідчить лише про те, що існує тісний зв’язок між науками. Явища природи статистика, з нашої точки зору, вивчає лише в тому разі, коли вони вплинули на рівень суспільного явища (наприклад, кількість автотранспортних пригод, вчинених внаслідок несприятливих погодних умов).

3 наведеного тлумачення предмета статистичної науки можна зрозуміти, що статистика вивчає лише суспільні явища, але не по-одинокі, а обов’язково масові. Вона вивчає закономірності в розвитку того чи іншого суспільного явища з точки зору його кількісної характеристики, використовуючи свої специфічні прийоми. Але вивчення кількісної сторони явища обов’язково доповнює і якісні властивості сукупності, бо кількість завжди переходить в якість при достатньо значній кількості одиниць сукупності. Кількісна сторо­на суспільних явищ — це перш за все їх розміри. Коли змінюється кількість, то обов’язково змінюється і якість, і цей процес є невідво­ротним.

Під якістю ми розуміємо внутрішню сутність і особливість усієї сукупності явищ та їх природну розмірність, завдяки чому всі яви­ща відрізняються одне від одного, а також те, що робить їх тим, чим вони є в реальній дійсності. Так, адміністративні правопорушення і злочини відрізняються за ступенем суспільної небезпечності, тобто за якісною ознакою. Але завжди треба мати на увазі, що якість не існує окремо від кількості.

Кількість — це така характеристика явища, яка характеризує і відображає сукупність у числах — показниках і відрізняє конкрет­ну міру явищ, встановлює загальні властивості, виявляє схожість і відмінність окремих рис. Завдяки цьому сукупність можна поділити на однорідні частини, а також виявити певні типи явищ і об’єдна­ти їх в інші групи.

Істотним у визначенні предмета статистики є те, що вона вив­чає явища в конкретних умовах простору і часу Це в першу чергу обумовлено тим, що явища суспільного життя безперервно зміню­ються, розвиваються, тому для їх вимірювання і встановлення за­кономірностей обов’язково необхідно конкретизувати, на якій те­риторії (наприклад, район міста або області, області в цілому чи вся Україна) і за який проміжок часу (місяць, квартал, рік) або на яку дату (на 1 січня або на 15 січня чи на якусь іншу) ми вивчатимемо явище.

Таким чином, предметом статистичної науки є кількісна сторона різноманітних масових суспільних і природних явищ в їх нерозривно­му зв’язку з якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

 

Види господарського обліку

 

Для того щоб правильно і своєчасно впливати на процеси, які відбу­ваються в житті суспільства, треба мати вірогідну і вичерпну інфор­мацію про розвиток і тенденції цих соціальних явищ. Таку мож­ливість може дати лише належним чином побудований в державі облік.

Державний облік — це планомірна організована система підрахунків, реєстрації, систематизації, контролю, управління та актив­ного впливу на розвиток суспільних явищ і процесів. Облік — го­ловне джерело інформації. За допомогою належним чином побу­дованого обліку можна здійснювати прогнозування, планування та передбачення змін у розвитку суспільних явищ і процесів, виявля­ти мету, пропорції та темпи цього розвитку, регулювати кількісні і якісні ознаки показників розвитку та управляти цим процесом в усіх галузях суспільного життя.

Єдина система обліку включає до себе три взаємопов'язані і внутрішньо узгоджені види обліку: 1) оперативний; 2) бухгалтер­ський; 3) статистичний.

Оперативний облік — це реєстрація окремих фактів у момент їх здійснення або відразу після їх проведення. Знання цих фактів не­обхідно для проведення оперативного управління. Наприклад, щоденний облік виробленої продукції, присутність студентів на заняттях, щодобова кількість народжених і померлих тощо. Завдан­ня цього виду обліку — безпосередня первинна характеристика спостережуваних фактів. Порівняно з іншими видами обліку він має перевагу терміновості. За його допомогою ми одержуємо відо­мості негайно після реєстрації того чи іншого факту. Але він посту­пається перед іншими видами обліку в питаннях якості аналізу та узагальнення. Саме тому його матеріали використовуються бухгал­терським і статистичним видами обліку лише для вирішення зав­дань поточного обліку.

Бухгалтерський облік — це безперервне, суцільне, документаль­не відображення господарських засобів та джерел їх створення, які узагальнюються в грошовому виразі. Основна його мета — визна­чення фінансових результатів роботи установи або підприємства. Але сфера його застосування обмежується лише тими явищами і процесами, які мають грошовий вираз, тому деякі явища, такі, на­приклад, як використання виробничого устаткування, робочої сили, не можуть вивчатися бухгалтерськім обліком. Крім того, він, фіксуючи багато фактів суспільного життя, не дає кількісного ви­раження закономірностей їх розвитку. Бухгалтерський облік, відображаючи рух грошових і матеріальних засобів виробництва, засто­совується для аналізу економічних і службових корисливих злочинів, а також є теоретичною і практичною базою проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Статистичний облік — це реєстрація фактів і явищ соціально-економічного життя за затвердженими формами звітності, які пода­ються в суворо обумовлені строки статистичним органам, що дає змогу провадити всебічний облік явищ у масштабі всієї держави або окре­мих її територій чи галузей. Базою для статистичного обліку є дані оперативного та бухгалтерського обліків, які в подальшому при про­веденні статистичного аналізу обробляються за допомогою спеціаль­них засобів і методів статистики. Статистичний аналіз охоплює свої­ми показниками різні сторони соціально-економічного життя країни.

Всі ці види обліку створюють єдину систему обліку завдяки тому, що для них характерно:

1) єдність методології та постановки обліку для всіх установ та підприємств країни;

2) взаємоув'язування даних окремих видів обліку;

3) єдність первинної облікової та статистичної документації.

 

Розділ ІІ

Розділ ІІІ

Статистичне спостереження

Розділ ІV

Документи первинного

Обліку та статистична

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

Імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

О.Г. Кальман, І.О. Христич

ПРАВОВА

СТАТИСТИКА

Затверджено