Види документів первинного обліку органів суду

 

В органах суду розглядаються як кримінальні, так і цивільні спра­ви, а також адміністративні правопорушення. Спочатку розгляне­мо документи кримінально-правової статистики. Документами карткової системи відповідно до чинного законодавства є такі:

«Статистична картка на підсудного (обвинуваченого)»;

форма № 3 «Обліково-статистична картка на кримінальну спра­ву»;

форма № 9 «Обліково-статистична картка на справу у порядку виконання вироку, ухвали, постанови»;

форма № 27 «Обліково-статистична картка на кримінальну ка­саційну справу»;

форма № 29 «Повідомлення про надходження скарги»;

форма № ЗО «Повідомлення про надходження подання, проте­сту»;

форма № 31 «Провадження за скаргою на судове рішення»;

форма № 32 «Обліково-статистична картка на наглядну скаргу і витребувану кримінальну справу»;

форма № 33 «Обліково-статистична картка на кримінальну на­глядну справу»;

форма № 41 «Картка реєстрації заяв і скарг»;

форма № 46 «Картка обліку сум матеріальної та моральної шко­ди, завданих розкраданням та іншими злочинами державній, ко­мунальній, колективній і приватній власності, за судовими рішен­нями;

наряд № 1.11 «Копії окремих ухвал суду і листування по їх ви­конанню»;

наряд №1.12 «Постанови про відмову в порушенні криміналь­ної справи за скаргою потерпілого»;

наряд №1.13. «Копії постанов (ухвал), за якими справи надісла­но на додаткове розслідування, передано на розгляд громадськості, товариського суду, органів у справах неповнолітніх, та повідомлення про результати розгляду; вимоги, за якими витребувані справи відповідними органами».

Документами спискової форми є такі:

форма № 4 «Алфавітний покажчик кримінальних справ»;

форма № 10 «Алфавітний покажчик осіб по справах у порядку виконання вироків, ухвал, постанов»;

форма № 25 «Журнал обліку осіб, яких передано на поруки,

Перевиховання, виправлення»;

форма № 37 «Журнал судових засідань»;

форма № 40 «Журнал обліку речових доказів» та ін. Відповідно до чинного законодавства більшість з цих доку­ментів заповнюється технічним персоналом суду. Тому ми зупини­мося лише на правилах заповнення та подання «Статистичної карт­ки на підсудного (обвинуваченого)», яку заповнює суддя або голо­вуючий в судовому засіданні.

В органах державної судової адміністрації на базі даних, які містяться в «Статистичній картці на підсудного (обвинуваченого)», складаються звіти про роботу судів, аналізуються дані про су­димість, її рівень, структуру і динаміку в окремих районах, містах, областях і в усієї країні в цілому, про причини і умови вчинення злочинів. Ці дані дають змогу проаналізувати практику діяльності судових органів по розгляду кримінальних справ, призначенню по­карання або звільненню від нього, визначити заходи щодо підви­щення ефективності діяльності судів.

Основний принцип заповнення статистичної картки полягає в тому, що в квадраті кожного пункту (статистична картка містить 34 пункти) обов'язково проставляється цифрове позначення, включа­ючи «О». «О» проставляється в тих випадках, коли вказані ознаки, передбачені в пункті, відсутні. Наприклад, якщо злочин вчинила особа старше 18 років, то квадрати п. п. 9—11 статистичної карт­ки, які характеризують неповнолітніх, заповнюються нулями. Якщо злочин вчинив військовослужбовець, то суддями військових місцевих судів у пунктах 5—7 проставляється цифрове позначення, відмінне від нуля. Судді ж інших місцевих судів у даних пунктах проставляють «О».

Статистична картка заповнюється на засудженого, виправдано­го, особу, справа відносно якої закрита, а також на особу, котра. визнана неосудною, до якої застосовано примусові заходи медич­ного характеру.

На кожного підсудного (обвинуваченого) заповнюється окре­ма статистична картка. Якщо по кримінальній справі притягнуто до відповідальності декілька осіб, то порядковий номер картки по справі заповнюється відповідно до числа притягнутих осіб —1,2, З і т. д., залежно від ступеня і характеру участі кожного із співучас­ників у вчиненні злочину.

Заповнення статистичної картки починається із заповнення номера кримінальної справи, прізвища, імені, по батькові підсуд­ного (обвинуваченого), кодових позначень Автономної Республі­ки Крим, області, міст Києва і Севастополя, суду, судді.

Коди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Се­вастополя заповнюються згідно із «Кодифікатором областей». Коди судів та суддів визначаються відповідним територіальним управлін­ням державної судової адміністрації, виходячи із порядкових но­мерів переліку судів області, регіону.

Статистична картка складається із п'яти розділів: 1) відомості про підсудного (обвинуваченого) на момент вчинення злочину;

2) відомості про злочин; 3) відомості про вирок (ухвалу, постано­ву) суду; 4) відомості про результати розгляду апеляції; 5) відомості про результати розгляду справи в касаційній інстанції.

Перший розділ статистичної картки «Відомості про підсудного (обвинуваченого) на момент вчинення злочину» дає змогу одержати соціально-демографічну характеристику підсудного: стать, вік, за­няття, посада, рівень освіти. В цьому розділі містяться питання, які характеризують попередню злочинну діяльність: наявність суди­мості, час вчинення останнього злочину.

Дані про вік, освіту, заняття і посаду підсудного вказують на момент вчинення злочину, а не на день винесення вироку, вік вра­ховується по кількості років, що виповнилися. Якщо особу засуд­жено за декілька злочинів, то вік вказується на момент вчинення злочину, за який передбачено більш суворе покарання.

Заповнюючи п. З «Заняття», треба пам'ятати, що «О» простав­ляється лише тоді, коли особа, яка вчинила злочин, знаходилась в місцях позбавлення волі чи обмеження волі. В цьому п. З до пп. «інші заняття» (7) включаються особи вільних професій; особи, визнані неосудними на момент вчинення злочину, тобто усі ті, які не перелічені в інших цифрових покажчиках даного пункту. В цьо­му пункті до пенсіонерів (8) треба відносити лише тих, хто не пра­цює. Якщо злочин вчинив пенсіонер, який працює, то потрібно вказати фактичне його заняття.

При наявності у підсудного декількох незнятих і непогашених судимостей в п. 13 відмічається судимість за злочин, який передба­чає більш сувору міру покарання.

Другий розділ статистичної картки «Відомості про злочин» містить спочатку відомості про фабулу злочину, тобто в ньому стис­ло викладається суть обвинувачення згідно з обвинувальним вис­новком чи постановою судді про порушення кримінальної справи в справах приватного обвинувачення. Пункти 15—22 заповнюються згідно з вироком (постановою, ухвалою) суду. Наприклад, у п. 15 група відображається як організована тільки у разі визнання її організованою судом.

Заповнюючи п. 19, слід пам'ятати, що якщо злочином заподія­но збитки декільком галузям, то вказується лише та галузь, якій завдано найбільші збитки. Аналогічно заповнюється і п. 21 «Об'єк­ти злочинних посягань».

У п. 22 проставляється загальна сума матеріальних і моральних збитків, визнана судом за вироками, постановами, ухвалами суду, в національній валюті — гривнях, без урахування копійок. У разі солідарної матеріальної відповідальності засуджених статистична картка на підсудного (обвинуваченого) заповнюється в такий спосіб: у статистичній картці на підсудного (обвинуваченого), який іде першим за вироком суду, вказується загальна сума матеріальних і моральних збитків, у картках інших боржників проставляється «1».

Третій розділ статистичної картки «Відомості про вирок (ухва­лу, постанову) суду» дає характеристику вироку Цей розділ запов­нюється на підставі рішень місцевих, апеляційних та касаційного судів (касаційного — тільки у разі перевірки вироку, ухвали чи по­станови апеляційного суду, винесених ним як судом першої інстанції, або перевірки вироку чи постанови апеляційного суду, винесених ним в апеляційному порядку), для чого введені додаткові квадрати, заповнюючи які потрібно керуватися такими правилами:

— підсудний вважається виправданим тільки при повному його виправданні за всіма статтями пред'явленого обвинувачення;

— особа вважається такою, що справа стосовно неї закрита, тільки при закритті кримінальної справи за всіма статтями пред'яв­леного обвинувачення;

— у випадку засудження особи за декількома статтями в п. 24 «в», вона обліковується за тією статтею КК України, санкція якої перед­бачає більш сувору міру покарання;

— у п. 24 «в-1» відображаються всі інші статті КК України, за якими особу засуджено (у разі закриття справи, виправдання осо­би чи застосування до неосудного заходів медичного характеру — статті, за якими було пред'явлено обвинувачення);

— у разі засудження особи за ч. 2 ст. 115 КК України в п. 24 «в-2» вказуються всі пункти, за якими особу засуджено;

— у п. 25 відображається міра покарання із урахуванням при­значеного покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), сукупністю вироків (ст. 71 КК України) та призначеного більш м'я­кого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України). За­стосування чи незастосування ст.ст. 69—71 КК України відобра­жається в п. 27;

— при складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати 15 років, а в разі, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більше 15 років, але не повинен перевищувати 25 років. При засудженні до реального позбавлення волі строком до 25 років включно у квадратах п. 25 проставляється двома цифрами строк позбавлення волі, заокруглений до найближчого цілого більшого числа (якщо число — одна цифра, то в першому квад­раті додається 0).

У разі застосування до засудженого кількох додаткових мір по­карання в п. 26 заповнюється відповідна кількість квадратів, в інших — проставляється 0.

Четвертий розділ статистичної картки «Відомості про результати розгляду апеляції» і п'ятий розділ статистичної картки «Відомості про результати розгляду справи в касаційній інстанції» заповню­ються у разі надходження апеляції чи касаційної скарги або каса­ційного подання.

Якщо справа розглядалась в апеляційній (касаційній) інстанції, то судця апеляційного (касаційного) суду — доповідач у справі обо­в'язково повинен заповнити всі показники, що стосуються апеля­ційної (касаційної) інстанції, та квадрати третього розділу, закрес­ливши дані першої (апеляційної) інстанції.

П'ятий розділ статистичної картки заповнюється тільки у разі перевірки касаційною інстанцією вироку, ухвали чи постанови апе­ляційного суду, винесених ним як судом першої інстанції, або пе­ревірки вироку чи постанови апеляційного суду, винесених ним в апеляційному порядку.

Заповнюючи четвертий і п 'ятий розділи, слід дотримуватися та­ких правил:

— у разі скасування вироку (ухвали, постанови) суду з надіслан­ням справи на новий судовий розгляд, повернення справи на до­даткове розслідування, закриття провадження в справі, а також зміни вироку з перекваліфікацією обвинувачення — обов'язково

заповнюються пп. 23—34;

— якщо судом апеляційної (касаційної) інстанції закрито про­вадження за однією із статей КК України, за якою особу було за­суджено, то пп. 23—34 заповнюються відповідно за статтями КК України, за якими особа залишилася засудженою;

— якщо знижено міру покарання, обов'язково вносяться

відповідні зміни до п. 25.

Статистичні картки на підсудного підписує (чітко пише своє прізвище) головуючий в суді першої інстанції та суддя — доповідач у справі в суді апеляційної (касаційної) інстанції.

За показниками цих розділів і дається характеристика якості роботи судів по розгляду кримінальних справ.

При надходженні на вирок (постанову, ухвалу) суду апеляції секретар заповнює контрольний талон відповідної статистичної картки на підсудного (обвинуваченого), який надсилається до те­риторіального управління Державної судової адміністрації, а запов­нена головуючим статистична картка — до апеляційного суду.

У справах на декількох засуджених (виправданих, осіб, справи щодо яких закрито чи щодо яких застосовано заходи медичного характеру) в апеляційну інстанцію надсилаються статистичні карт­ки на всіх осіб, у тому числі і тих, на вироки (постанови, ухвали) щодо яких не подавалися апеляції.

Місцеві суди щомісяця до 10-го числа надсилають до територі­ального управління Державної судової адміністрації для оброблен­ня статистичні картки на підсудних (обвинувачених), вироки щодо яких набрали законної сили, і контрольні талони від статистичних карток на осіб, кримінальні справи щодо яких знаходяться в апе­ляційній інстанції'.

По цивільно-правовій статистиці в судових органах також заповнюється значна кількість документів первинного обліку, які характеризують цивільні справи, що розглядаються в суді. Доку­ментами карткової системи є такі:

форма № 4 «Обліково-статистична картка на цивільну справу»;

форма № 8 «Обліково-статистична картка на цивільну каса­ційну справу»;

форма № 10 «Обліково-статистична картка на цивільну нагля­дову справу»;

форма № 37 «Обліково-статистична картка на наглядову скар­гу і витребувану цивільну справу»;

наряд № 10 — по окремих ухвалах;

наряд № 11 — скарги про відмову в прийнятті заяв.

Документами спискової форми є такі:

форма № 38 «Журнал реєстрації видачі копії судових доку­ментів»;

форма № 40 «Журнал судових засідань»;

«Журнал обліку осіб, оштрафованих за неявку в судове засідан­ня» та багато інших. Усі ці документи заповнюються технічним пер­соналом суду, тому ми на них не зупиняємося.

Головний документ первинного обліку адміністративно-право­вої статистики — форма № 7 «Обліково-статистична картка про адміністративне правопорушення» (карткова форма). В адміністра­тивно-правовій статистиці застосовуються також багато документів спискової форми — різні журнали реєстрації.