Об'єкти правової статистики. Особливості відображення об'єктів у правовій статистиці

 

Після з'ясування мети статистичного спостереження необхідно визначити об'єкти спостереження.

Об'єкт спостереження — це сукупність явищ, що вивчаються. Без чіткого відокремлення об'єкта статистичного спостереження завжди є небезпека або зареєструвати факти, які не мають ніякого відношення до сукупності, що вивчається, або, навпаки, пропустити факти, які на­лежать до цієї сукупності. Зрозуміло, що це не дасть змогу вивчити су­купність у повному обсязі і може призвести до спотворення дійсності.

Об'єктом статистичного спостереження є така сукупність оди­ниць досліджуваного суспільного явища, яка має якісну своєрідність і яку необхідно піддати статистичній реєстрації для реалізації мети і завдань статистичного дослідження.

Іноді дуже важко відмежувати безпосередній об'єкт спостере­ження від пов'язаних з ним суміжних явищ. У цих випадках в ста­тистиці використовують механізм застосування «цензу», згідно з яким об'єкт відокремлюється низкою обмежувальних ознак.

Об'єкти правової статистики диференціюються залежно від га­лузей правової статистики:

об'єкти кримінально-правової статистики: 1) злочини, тобто передбачені кримінальним законом суспільне небезпечні винні діяння, вчинені суб'єктами злочину; 2) суб'єкти злочину (особи, які вчинили злочин); 3) покарання;

об'єкти цивільно-правової статистики: 1) цивільні правовідноси­ни, які посвідчуються в адміністративному, нотаріальному або без-спірному судовому провадженні, або цивільні справи; 2) сторони цивільного процесу, тобто позивачі і відповідачі; 3) судові рішення;

об'єкти адміністративно-правової статистики: 1) адміністра­тивні правопорушення; 2) особи, які вчинили адміністративні пра­вопорушення; 3) адміністративні стягнення.

Аналогічні об'єкти спостереження є і в інших галузях правової статистики. Вони відрізняються лише якісною своєрідністю фактів, що реєструються.

Головна особливість відображення об'єктів у правовій статис­тиці полягає в тому, що статистика обліковує лише ті злочини, ци­вільно-правові відносини та адміністративно-правові делікти, з приводу яких відбувся офіційний судовий розгляд або вони були зареєстровані в правозастосовних чи правоохоронних органах. Якщо з якихось причин і умов той чи інший факт не зареєстрова­но, то для правової статистики він не існує.

Всім об'єктам правової статистики притаманна значна ла­тентність, інакше кажучи, діяння вчиняється, але воно не реєст­рується в установленому порядку. Найбільша латентність притам?ч-на адміністративно-правовим, цивільно-правовим і дисциплінар­ним деліктам. Виявлення рівня латентності здійснюється при проведенні спеціально організованих статистичних досліджень.

Деякі види злочинів можуть при цьому бути зареєстровані не­вірно. Наприклад, злочин вчинено організованою групою, а його враховують як групову злочинність. Іноді злочин обліковується як тяжке тілесне ушкодження, що призвело до загибелі особи, а на справді — це вбивство. Такі розбіжності, притаманні криміналь­но-правовій статистиці, призводять до певного викривлення її по­казників.

Використовуючи показники правової статистики, слід завжди пам'ятати, що вони неповністю відображають дійсну, реальну ха­рактеристику всіх правових явищ. Вибіркові спостереження можуть істотно доповнити дані офіційної правової статистики. Інша річ, що при цьому не змінюється рівень латентності, якщо не відбулось нія­ких змін у законодавстві чи правозастосовній діяльності правоохо­ронних органів. Таким чином, офіційні статистичні дані своїми показниками хоча і відображають значну кількість одиниць статистичних сукупностей, але при проведенні статистичного ана­лізу їх обов'язково слід доповнювати даними про рівень латентності тих чи інших правових явищ, оскільки вони можуть істотно впли­нути на його наслідки.

 

Одиниці сукупності, спостереження, виміру

 

Після визначення мети та об'єкта спостереження треба обрати оди­ниці сукупності та одиниці спостереження. Об'єкт — це маса ок­ремих індивідуальних явищ і процесів, статистична сукупність дос­ліджуваних одиниць. Тому, щоб мати уявлення про об'єкт, спочат­ку необхідно вивчити окремі одиниці.

Одиниця сукупності — це первинний елемент об'єкта спостере­ження, який існує в дійсності і ознаки якого реєструються. В кри­мінально-правовій статистиці одиницею сукупності буде кожний окремий злочин, кожна окрема особа, яка вчинила злочин; у ци­вільно-правовій статистиці — кожна окрема цивільна справа, кож­ний окремий відповідач і позивач; в адміністративно-правовій ста­тистиці — кожне окреме адміністративне правопорушення, кожна особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Інакше ка­жучи, одиниця сукупності завжди є носієм ознаки, що підлягає реєстрації. Саме одиниці сукупності становлять основу обліку і підлягають безпосередньому обстеженню, бо сума таких одиниць сукупності обов'язково дає статистичну сукупність явищ.

Для кожного статистичного спостереження його одиниці сукуп­ності повинні бути чітко відокремлені від суміжних понять, сфор­мульовані відокремлюючі ознаки, оскільки тільки в цьому разі ми матимемо змогу вивчити той об'єкт спостереження, який нас ціка­вить. Наприклад, вивчаючи злочинність, ми мусимо бути впевнені, Що до сукупності не були включені адміністративно-правові делікти. Це обов'язково треба враховувати, аналізуючи кількість зареє­строваних злочинів та адміністративно-правових правопорушень. Систематична зміна законодавства призводить до того, що в той чи інший проміжок часу один і той же делікт може належати або до злочинів, або до адміністративно-правових правопорушень.

Одиниця спостереження — це джерело інформації, тобто первин­ний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані. Наприклад, при вивченні промисловості одиницею спостереження є промислове підприємство (завод, фабрика, фірма). В правовій стати­стиці одиницею спостереження є місцевий суд, відділ внутрішніх справ, прокуратура, господарський суд, виправно-трудова установа, органи РАГС, нотаріат тощо. Одиницею спостереження в адміністра­тивно-правовій статистиці можуть бути десятки різних контролюю­чих і наглядових установ, які мають право виявляти адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Одиниця виміру характеризує, в яких одиницях обчислюється досліджувана сукупність. Наприклад, у кримінально-правовій ста­тистиці злочинність вимірюється кількістю зареєстрованих зло­чинів, кількістю осіб, які їх вчинили і які виявлені в процесі роз­слідування кримінальних справ, кількістю розкритих і нерозкритих злочинів, кількістю кримінальних справ, розглянутих судовими органами, і т. под. Одиниці виміру повністю залежать від одиниці сукупності, іноді вони можуть бути однакові, але це різні поняття. Одиниці виміру можуть бути різні (тонни, метри, кілограми, роки, кількість осіб тощо), вони обов'язково залежать від того, яке яви­ще вивчається. Одиниці виміру можуть бути натуральними, трудо­вими та вартісними (грошовими). В правовій статистиці викорис­товуються натуральні одиниці виміру, які відображають притаманні правовим явищам фізичні або якісні властивості, і грошові, які да­ють змогу узагальнити і зіставити різноманітні явища.

Вміння вірно визначити межу між одиницями виміру має важли­ве науково-практичне значення. Наприклад, не можна порівнювати злочинність у кількості виявлених злочинів, кримінальних справ та осіб, що вчинили злочини, оскільки в кожній кримінальній справі) може бути декілька злочинів, один злочин може бути вчинений гру­пою осіб або одна особа може вчинити декілька злочинів. Також не можна порівнювати і суб'єктів на різних стадіях кримінального проце­су. Аналогічно це відбувається і в інших галузях правової статистики.

Головна вимога статистичного спостереження — це порівняність одиниць виміру.