Сутність і організаційні форми статистичного спостереження



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сутність і організаційні форми статистичного спостереження



 

Другим етапом статистичного дослідження є статистичне спосте­реження, з якого і починається збирання первинних статистичних даних.

Статистичне спостереження — це планомірне, систематичне, науково організоване збирання даних про явища суспільного жит­тя шляхом реєстрації їх істотних ознак. В Законі України «Про вне­сення змін до Закону України «Про державну статистику» дається таке його визначення: статистичне спостереження — планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сфе­рах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.

Всі дані, які ми одержуємо під час проведення статистичного спостереження, на наступних етапах статистичного дослідження можуть істотно вплинути на вірогідність теоретичних і практичних висновків. У цілому статистичне спостереження відіграє особливу роль, оскільки помилки, яких припустилися під час спостережен­ня, дуже важко, а іноді неможливо виправити на наступних етапах статистичного дослідження. Тому при організації і проведенні ста­тистичного спостереження необхідно чітко додержуватися правил і вимог статистичної науки.

Найважливішими завданнями статистичного спостереження є досягнення: 1) повноти одержаних даних з тим, щоб усі явища і процеси були зареєстровані в повному обсязі; 2) вірогідності, об'єк­тивності їх відображення; 3) порівняності одержаних даних з тими, які були одержані раніше і в інших територіальних одиницях. Відповідно до Закону обов'язково складається план державних ста­тистичних спостережень — офіційний документ, що містить перелік статистичних спостережень, які проводяться органами державної статистики, з визначенням порядку та строків їх проведення.

Статистичне спостереження відповідно до вимог статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим і чітко організованим. Воно складається із чотирьох етапів: проектування спостереження, підготовка спостереження, проведення спостере­ження та контроль одержаних даних. Всі ці етапи тісно пов'язані між собою, тому недоліки на одному з них псують усю роботу.

Проектування спостереження — це розроблення плану статис­тичного спостереження, який обов'язково охоплює програмно-методологічні та організаційні питання його проведення.

Підготовка спостереження полягає у підготовці інструментарію спостереження (друкування бланків, перевірка реєстрів об'єктів, які повинні подавати дані, підготовка осіб, які будуть проводити спос­тереження, а також проведення пробного спостереження, якщо це потрібно). Як правило, перед проведенням перепису населення в країні необхідно здійснити пробне спостереження з метою перевірки надійності розроблених документів і програми перепису

Проведення спостереження — це процес безпосередньої реєст­рації фактів і'явищ.

(Контроль одержаних даних зводиться до перевірки достовірності ; одержаних даних у результаті проведеного спостереження. Статистичне спостереження завжди становить кількісну реєст­рацію окремих явищ, які відбираються дослідниками за якісно виз­наченими ознаками. При статистичному спостереженні реєстру­ються індивідуальні явища досліджуваної сукупності (наприклад, злочини, особи, що їх вчинили, причини злочинів, цивільні право­порушення тощо) або окремі їх ознаки (юридична кваліфікація зло­чину, соціально-демографічні дані осіб, що вчинили злочини, види та строки покарання і т.под.).

Схематично всі види та форми статистичного спостереження, його класифікацію за різними ознаками можна подати у вигляді схеми (рис. 2), яка наочно характеризує всі класифікаційні ознаки даного етапу статистичного дослідження.

До організаційних форм проведення статистичного спостере­ження належать звітність і спеціально організоване статистичне спостереження.

Звітність — це така форма статистичного спостереження, яка характеризує систему взаємопов'язаних показників, що дають змогу одержати дані наслідків роботи підприємства, установи або організації за звітний період, і періодично подається у вигляді вста­новлених законодавством звітних документів (статистичних звітів) статистичним, контролюючим та вищим органам за підписом осіб, які відповідають за своєчасне подання і вірогідність цих даних. Інак­ше кажучи, це така форма статистичного спостереження, при якій кожна установа за єдиними бланками в точно затверджені строки (кожний квартал, півріччя або за рік) надає своєму вищому органу і органу державної статистики документально підтверджені дані.

У правовій статистиці звітність є основною організаційною формою статистичного спостереження, оскільки вона дає змогу одержати дані, які характеризують діяльність правоохоронних і правозастосовних органів з різних сторін, оперативно управляти розвитком правових явищ і процесів у суспільстві. Ці дані широко застосовуються для проведення різноманітних наукових дослід­жень. Зміст звіту, його форма та строк подання встановлюються вищим статистичним органом країни — Державним комітетом ста­тистики України.

Проте у реальній дійсності не всі суспільні явища і процеси можна охопити статистичною звітністю. Є такі сфери діяльності суспільства, які можна встановити лише шляхом опитування гро­мадян (наприклад, структура прибутків і витрат населення, особ­ливості детермінації окремих видів злочинів). Для одержання да­них, які не відображені в звітності, здійснюються спеціально організо­вані статистичні спостереження. Вони також можуть проводитися для уточнення і перевірки звітних даних та даних, одержаних при проведенні перепису. В цьому разі таке спостереження називаєть­ся контрольним. Спеціально організовані статистичні спостере­ження проводяться і для вирішення самостійних наукових завдань, і для обґрунтованого прийняття важливих управлінських чи пол­ітичних рішень.

До спеціально організованих статистичних спостережень нале­жать переписи, різні види опитувань, одноразові обліки, несуціль-не обстеження. Але найбільше значення мають різноманітні пере­писи, які дають всебічну характеристику масового явища станом на ту чи іншу дату або певний момент часу Класичний приклад — пе­репис населення, в результаті якого можна одержати демографічні характеристики громадян (дані про склад та родинні стосунки членів домогосподарства), соціально-економічні умови їх існуван­ня та багато інших показників, які можна одержати лише при про­веденні перепису всього населення країни.

19 жовтня 2000 р. прийнято Закон України «Про Всеукраїнсь­кий перепис населення». Цей Закон було спрямовано на: створен­ня необхідних законодавчих передумов для проведення суцільно­го статистичного спостереження, яке передбачає одержання від респондентів первинних (персональних) даних щодо них; визна­чення спеціальних повноважень органів, що залучаються до робіт із перепису населення, а також порядку використання його результатів та гарантій щодо збереження і захисту конфіденційної інформації пе­репису населення; забезпечення правової узгодженості у чинному за­конодавчому полі України щодо питань статистики та інформації, а також здійснення послідовної гармонізації та адаптації національно­го статистичного законодавства до міжнародних норм і стандартів; надання Всеукраїнському перепису населення загальнодержавної ваги, підвищення його суспільно-політичного значення і формуван­ня позитивного ставлення до нього громадськості.

Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення» скла­дається із шести розділів, які містять: загальні положення щодо перепису населення; методологічно-організаційні принципи його . проведення; повноваження, обов'язки та заходи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо організаційного, матері­ально-технічного та фінансового забезпечення підготовки і прове­дення перепису населення, оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів; регламентацію основних прав, обов'язків та відповідальності суб'єктів перепису населення; нор­ми щодо порядку використання результатів перепису населення; прикінцеві положення.

На думку більшості вчених, в майбутньому спеціально органі­зовані спостереження матимуть значно більше значення, ніж зараз. Тому і вважається за доцільне розроблення редакції закону, який регламентує не тільки проведення якогось конкретного перепису населення, а й є загальноприйнятним для правового забезпечення здійснення такого спостереження протягом тривалого часу. Саме такі підходи було використано під час підготовки Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення».

 

§ 2. Мета та план статистичного спостереження

 

Формулювання мети є вихідним пунктом при організації статистич­ного спостереження. При цьому головне — це чітке визначення мети спостереження, тому що кожне явище можна вивчати з різних сторін залежно від того, що ми хочемо пізнати в тому чи іншому явищі. На­приклад, вивчаючи особу злочинця, слід спочатку з'ясувати, які Я прояви нас найбільше цікавлять. Якщо ми будемо вивчати причини і умови окремих видів злочинів, нас будуть цікавити зовсім інші ха­рактеристики. Тому залежно від сформульованої мети необхідно реє­струвати різні ознаки досліджуваного явища.

Мета спостереження — це пізнавальне завдання і кінцевий ре­зультат спостереження. Метою статистичного спостереження є не­ обхідність збирання високоякісного статистичного матеріалу на базі обгрунтованого визначення ознак досліджуваного явища, щоб внаслідок проведеного аналізу можна було одержати реальну харак­теристику розглядуваних явищ і процесів.

У загальному вигляді мета спостереження завжди формулюється в документах, на підставі яких організується проведення статистич­ного спостереження (у правовій статистиці, як правило, це поста­нови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств і відомств тощо).

Прийняття нових нормативних актів обумовлює необхідність зміни облікових даних. Так, поява організованої злочинності на теренах колишнього Радянського Союзу призвела до внесення змін до звітності у другій половині 80-х років XX ст., а поширення ко­рупції серед державних службовців — у 90-ті роки XX ст. Вступ в дію з 1 вересня 2001 р. нового Кримінального кодексу України, Особ­лива частина якого істотно відрізняється від кримінального зако­нодавства, що діяло раніше, вимагав перегляду всієї системи реє­страції та обліку кримінальних злочинів, злочинності і протидії їй. Тому з 1 січня 2003 р. облік злочинів, осіб, які їх вчинили, кримі­нальних справ в органах прокуратури (включаючи і військові про­куратури), внутрішніх справ, податкової міліції та Служби безпе­ки України здійснюється на підставі єдиних облікових документів. Аналогічно змінена і «Статистична картка на підсудного (обвину­ваченого)», яка заповнюється в органах суду.

Науково організоване статистичне дослідження неможливе без розробки його детально продуманого плану, особливо без розроб­ки плану статистичного спостереження, який складається з двох груп питань: програмно-методологічних та організаційних.

Програмно-методологічні питання спостереження включають до себе: формулювання гіпотези, розроблення понятійного апарату дослідження, з'ясування мети спостереження, визначення джерел інформації, розроблення програми та процедури спостереження, визначення методів і засобів аналізу одержаних статистичних даних та інші питання методологічного забезпечення дослідження.

Організаційні питання спостереження включають до себе: виз­начення органів, які здійснюватимуть спостереження, час його проведення (реєстрації), джерела і засоби одержання даних, графік підготовки кадрів та їх інструктаж, визначення строків подання даних та інші питання, пов'язані з практичною підготовкою, органі­зацією та проведенням статистичного спостереження (наприклад, вирішення питань матеріально-технічного забезпечення дослід­ження).

Планом спостереження визначаються права, обов'язки та взаємостосунки органів, які здійснюватимуть спостереження. За­гальнодержавні спостереження завжди організує і проводить Дер­жавний комітет статистики України.

Місцем проведення спостереження є пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Це може бути місце роботи або місце проживання (наприклад, при перепису на­селення, як правило, це місце постійного проживання). Перепис населення проводиться шляхом обходу (безпосереднім відвідуван­ням) жилих будинків та житлових приміщень в інших будівлях тим­часовим переписним персоналом.

Важливе значення має і визначення часу спостереження — пе­ріоду, протягом якого збираються дані. Іноді його поділяють на об'єктивний і суб'єктивний. Об'єктивний — це той час (момент або період), до якого належать статистичні дані, що реєструються. На­приклад, кількість зареєстрованих злочинів можна враховувати за певний проміжок часу (добу, тиждень, декаду, місяць, рік), а кількість нерозглянутих справ — на певну дату.

Момент часу, станом на який проводиться реєстрація ознак еле­ментів сукупності, називається критичним. Так, критичним момен­том перепису населення 1989 р. була 12 година ночі з 11 на 12 січня. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 лю­того 2001 р. № 51-р «Про організацію проведення Всеукраїнського перепису населення» критичним моментом перепису населення 2001 р. було 0 годин 5 грудня 2001 р.

Період, протягом якого реєструються ознаки об'єкта спостере­ження, називається суб'єктивним часом. При перепису населення 1989 р. він становив 8 днів (з 12 до 19 січня), при перепису населення 2001 р. склав 10 днів (з 5 по 14 грудня 2001 р.). Наприклад, якщо строк подання місячного звіту 5 лютого, то суб'єктивний час, тоб­то час складання звіту, буде з 1 по 5 лютого, а об'єктивний — один місяць (січень). Суб'єктивний час повинен бути по можливості нетривалим і наближуватися до критичного моменту.

План статистичного спостереження завжди є складовою части­ною плану статистичного дослідження.

Схематично план статистичного спостереження можна подати у вигляді такої схеми (рис. 3).



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.2.4 (0.016 с.)