Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Сутність і організаційні форми статистичного спостереженняСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Другим етапом статистичного дослідження є статистичне спостереження, з якого і починається збирання первинних статистичних даних. Статистичне спостереження — це планомірне, систематичне, науково організоване збирання даних про явища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак. В Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику» дається таке його визначення: статистичне спостереження — планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології. Всі дані, які ми одержуємо під час проведення статистичного спостереження, на наступних етапах статистичного дослідження можуть істотно вплинути на вірогідність теоретичних і практичних висновків. У цілому статистичне спостереження відіграє особливу роль, оскільки помилки, яких припустилися під час спостереження, дуже важко, а іноді неможливо виправити на наступних етапах статистичного дослідження. Тому при організації і проведенні статистичного спостереження необхідно чітко додержуватися правил і вимог статистичної науки. Найважливішими завданнями статистичного спостереження є досягнення: 1) повноти одержаних даних з тим, щоб усі явища і процеси були зареєстровані в повному обсязі; 2) вірогідності, об'єктивності їх відображення; 3) порівняності одержаних даних з тими, які були одержані раніше і в інших територіальних одиницях. Відповідно до Закону обов'язково складається план державних статистичних спостережень — офіційний документ, що містить перелік статистичних спостережень, які проводяться органами державної статистики, з визначенням порядку та строків їх проведення. Статистичне спостереження відповідно до вимог статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим і чітко організованим. Воно складається із чотирьох етапів: проектування спостереження, підготовка спостереження, проведення спостереження та контроль одержаних даних. Всі ці етапи тісно пов'язані між собою, тому недоліки на одному з них псують усю роботу. Проектування спостереження — це розроблення плану статистичного спостереження, який обов'язково охоплює програмно-методологічні та організаційні питання його проведення. Підготовка спостереження полягає у підготовці інструментарію спостереження (друкування бланків, перевірка реєстрів об'єктів, які повинні подавати дані, підготовка осіб, які будуть проводити спостереження, а також проведення пробного спостереження, якщо це потрібно). Як правило, перед проведенням перепису населення в країні необхідно здійснити пробне спостереження з метою перевірки надійності розроблених документів і програми перепису Проведення спостереження — це процес безпосередньої реєстрації фактів і'явищ. (Контроль одержаних даних зводиться до перевірки достовірності; одержаних даних у результаті проведеного спостереження. Статистичне спостереження завжди становить кількісну реєстрацію окремих явищ, які відбираються дослідниками за якісно визначеними ознаками. При статистичному спостереженні реєструються індивідуальні явища досліджуваної сукупності (наприклад, злочини, особи, що їх вчинили, причини злочинів, цивільні правопорушення тощо) або окремі їх ознаки (юридична кваліфікація злочину, соціально-демографічні дані осіб, що вчинили злочини, види та строки покарання і т.под.). Схематично всі види та форми статистичного спостереження, його класифікацію за різними ознаками можна подати у вигляді схеми (рис. 2), яка наочно характеризує всі класифікаційні ознаки даного етапу статистичного дослідження. До організаційних форм проведення статистичного спостереження належать звітність і спеціально організоване статистичне спостереження. Звітність — це така форма статистичного спостереження, яка характеризує систему взаємопов'язаних показників, що дають змогу одержати дані наслідків роботи підприємства, установи або організації за звітний період, і періодично подається у вигляді встановлених законодавством звітних документів (статистичних звітів) статистичним, контролюючим та вищим органам за підписом осіб, які відповідають за своєчасне подання і вірогідність цих даних. Інакше кажучи, це така форма статистичного спостереження, при якій кожна установа за єдиними бланками в точно затверджені строки (кожний квартал, півріччя або за рік) надає своєму вищому органу і органу державної статистики документально підтверджені дані. У правовій статистиці звітність є основною організаційною формою статистичного спостереження, оскільки вона дає змогу одержати дані, які характеризують діяльність правоохоронних і правозастосовних органів з різних сторін, оперативно управляти розвитком правових явищ і процесів у суспільстві. Ці дані широко застосовуються для проведення різноманітних наукових досліджень. Зміст звіту, його форма та строк подання встановлюються вищим статистичним органом країни — Державним комітетом статистики України. Проте у реальній дійсності не всі суспільні явища і процеси можна охопити статистичною звітністю. Є такі сфери діяльності суспільства, які можна встановити лише шляхом опитування громадян (наприклад, структура прибутків і витрат населення, особливості детермінації окремих видів злочинів). Для одержання даних, які не відображені в звітності, здійснюються спеціально організовані статистичні спостереження. Вони також можуть проводитися для уточнення і перевірки звітних даних та даних, одержаних при проведенні перепису. В цьому разі таке спостереження називається контрольним. Спеціально організовані статистичні спостереження проводяться і для вирішення самостійних наукових завдань, і для обґрунтованого прийняття важливих управлінських чи політичних рішень. До спеціально організованих статистичних спостережень належать переписи, різні види опитувань, одноразові обліки, несуціль-не обстеження. Але найбільше значення мають різноманітні переписи, які дають всебічну характеристику масового явища станом на ту чи іншу дату або певний момент часу Класичний приклад — перепис населення, в результаті якого можна одержати демографічні характеристики громадян (дані про склад та родинні стосунки членів домогосподарства), соціально-економічні умови їх існування та багато інших показників, які можна одержати лише при проведенні перепису всього населення країни. 19 жовтня 2000 р. прийнято Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення». Цей Закон було спрямовано на: створення необхідних законодавчих передумов для проведення суцільного статистичного спостереження, яке передбачає одержання від респондентів первинних (персональних) даних щодо них; визначення спеціальних повноважень органів, що залучаються до робіт із перепису населення, а також порядку використання його результатів та гарантій щодо збереження і захисту конфіденційної інформації перепису населення; забезпечення правової узгодженості у чинному законодавчому полі України щодо питань статистики та інформації, а також здійснення послідовної гармонізації та адаптації національного статистичного законодавства до міжнародних норм і стандартів; надання Всеукраїнському перепису населення загальнодержавної ваги, підвищення його суспільно-політичного значення і формування позитивного ставлення до нього громадськості. Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення» складається із шести розділів, які містять: загальні положення щодо перепису населення; методологічно-організаційні принципи його. проведення; повноваження, обов'язки та заходи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо організаційного, матеріально-технічного та фінансового забезпечення підготовки і проведення перепису населення, оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів; регламентацію основних прав, обов'язків та відповідальності суб'єктів перепису населення; норми щодо порядку використання результатів перепису населення; прикінцеві положення. На думку більшості вчених, в майбутньому спеціально організовані спостереження матимуть значно більше значення, ніж зараз. Тому і вважається за доцільне розроблення редакції закону, який регламентує не тільки проведення якогось конкретного перепису населення, а й є загальноприйнятним для правового забезпечення здійснення такого спостереження протягом тривалого часу. Саме такі підходи було використано під час підготовки Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення».
§ 2. Мета та план статистичного спостереження
Формулювання мети є вихідним пунктом при організації статистичного спостереження. При цьому головне — це чітке визначення мети спостереження, тому що кожне явище можна вивчати з різних сторін залежно від того, що ми хочемо пізнати в тому чи іншому явищі. Наприклад, вивчаючи особу злочинця, слід спочатку з'ясувати, які Я прояви нас найбільше цікавлять. Якщо ми будемо вивчати причини і умови окремих видів злочинів, нас будуть цікавити зовсім інші характеристики. Тому залежно від сформульованої мети необхідно реєструвати різні ознаки досліджуваного явища. Мета спостереження — це пізнавальне завдання і кінцевий результат спостереження. Метою статистичного спостереження є не обхідність збирання високоякісного статистичного матеріалу на базі обгрунтованого визначення ознак досліджуваного явища, щоб внаслідок проведеного аналізу можна було одержати реальну характеристику розглядуваних явищ і процесів. У загальному вигляді мета спостереження завжди формулюється в документах, на підставі яких організується проведення статистичного спостереження (у правовій статистиці, як правило, це постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств і відомств тощо). Прийняття нових нормативних актів обумовлює необхідність зміни облікових даних. Так, поява організованої злочинності на теренах колишнього Радянського Союзу призвела до внесення змін до звітності у другій половині 80-х років XX ст., а поширення корупції серед державних службовців — у 90-ті роки XX ст. Вступ в дію з 1 вересня 2001 р. нового Кримінального кодексу України, Особлива частина якого істотно відрізняється від кримінального законодавства, що діяло раніше, вимагав перегляду всієї системи реєстрації та обліку кримінальних злочинів, злочинності і протидії їй. Тому з 1 січня 2003 р. облік злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ в органах прокуратури (включаючи і військові прокуратури), внутрішніх справ, податкової міліції та Служби безпеки України здійснюється на підставі єдиних облікових документів. Аналогічно змінена і «Статистична картка на підсудного (обвинуваченого)», яка заповнюється в органах суду. Науково організоване статистичне дослідження неможливе без розробки його детально продуманого плану, особливо без розробки плану статистичного спостереження, який складається з двох груп питань: програмно-методологічних та організаційних. Програмно-методологічні питання спостереження включають до себе: формулювання гіпотези, розроблення понятійного апарату дослідження, з'ясування мети спостереження, визначення джерел інформації, розроблення програми та процедури спостереження, визначення методів і засобів аналізу одержаних статистичних даних та інші питання методологічного забезпечення дослідження. Організаційні питання спостереження включають до себе: визначення органів, які здійснюватимуть спостереження, час його проведення (реєстрації), джерела і засоби одержання даних, графік підготовки кадрів та їх інструктаж, визначення строків подання даних та інші питання, пов'язані з практичною підготовкою, організацією та проведенням статистичного спостереження (наприклад, вирішення питань матеріально-технічного забезпечення дослідження). Планом спостереження визначаються права, обов'язки та взаємостосунки органів, які здійснюватимуть спостереження. Загальнодержавні спостереження завжди організує і проводить Державний комітет статистики України. Місцем проведення спостереження є пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Це може бути місце роботи або місце проживання (наприклад, при перепису населення, як правило, це місце постійного проживання). Перепис населення проводиться шляхом обходу (безпосереднім відвідуванням) жилих будинків та житлових приміщень в інших будівлях тимчасовим переписним персоналом. Важливе значення має і визначення часу спостереження — періоду, протягом якого збираються дані. Іноді його поділяють на об'єктивний і суб'єктивний. Об'єктивний — це той час (момент або період), до якого належать статистичні дані, що реєструються. Наприклад, кількість зареєстрованих злочинів можна враховувати за певний проміжок часу (добу, тиждень, декаду, місяць, рік), а кількість нерозглянутих справ — на певну дату. Момент часу, станом на який проводиться реєстрація ознак елементів сукупності, називається критичним. Так, критичним моментом перепису населення 1989 р. була 12 година ночі з 11 на 12 січня. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 51-р «Про організацію проведення Всеукраїнського перепису населення» критичним моментом перепису населення 2001 р. було 0 годин 5 грудня 2001 р. Період, протягом якого реєструються ознаки об'єкта спостереження, називається суб'єктивним часом. При перепису населення 1989 р. він становив 8 днів (з 12 до 19 січня), при перепису населення 2001 р. склав 10 днів (з 5 по 14 грудня 2001 р.). Наприклад, якщо строк подання місячного звіту 5 лютого, то суб'єктивний час, тобто час складання звіту, буде з 1 по 5 лютого, а об'єктивний — один місяць (січень). Суб'єктивний час повинен бути по можливості нетривалим і наближуватися до критичного моменту. План статистичного спостереження завжди є складовою частиною плану статистичного дослідження. Схематично план статистичного спостереження можна подати у вигляді такої схеми (рис. 3).
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 559; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.199.182 (0.011 с.) |