Навчально-методичний комплекс

з дисципліни “Релігієзнавство”

для студентів КНУТД

(денної, заочної та дистанційної форм навчання)

 

Виконали

доценти кафедри філософії

та культурології:

Чекаль Л.А.,

 

 

Всі цитати, фактичний матеріал

і бібліографічні дані – перевірені.

Зауваження рецензентів враховані.

Зав. Бібліотекою _______________

 

 

Про позиція плану №__

Замовлення №__

Тираж________

 

 

Київ – 2009

Навчально-методичний комплекс

з дисципліни “Релігієзнавство ”

для студентів КНУТД

(бакалаврський рівень підготовки)

Укладачі: доцент Чекаль Л.А – К.: КНУТД, 2009. – 75 с. Укр. мовою

 

Рецензент: — кандидат філософських наук, доцент Нетудихата В.А

 

Навчально методичний комплекс розроблений на основі типової програми з релігієзнаства для студентів вищих закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації, яка затверджена Міністерством освіти і науки України (вересень 2000 р).

 

 

Робоча програма обговорена і затверджена на засіданні кафедри філософії і культурології КНУТД 9 лютого 2009 року, протокол № 6.

 

Зав. кафедри філософії_________________Причепій Є.М.

Київський Національний Університет Технологій та Дизайну

 

 

"Затверджую"

Декан факультету _____________

РОБОЧА ПРОГРАМА

ДИСЦИПЛІНИ

"РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

 

Спеціальність: всі

 

 

Структура:

Курс — 2

Семестр — 4

лекцій – 10 год.

практичних – 18 год.

форма звітності – залік

індивід. (самост. робота) – 26 год.

 

Київ – 2009

 

ПЕРЕДМОВА

Духовне відродження українського суспільства значною мірою залежить від глибини теоретичного осмислення явищ і процесів дійсності в усій їх багатогранності, повноті реальних суперечностей і визначальних тенденцій. Рівною мірою це стосується функціонуючої конкретної духовної реальності — релігії як специфічного способу відображення дійсності з допомогою ідей, поглядів, уявлень, почуттів, переживань, нагромаджених людством у процесі історичного розвитку і таких, що реалізовані у відповідному способі життя.

Знання релігії як духовного феномену є невід’ємною умовою становлення кожної людини як особистості і особливо студентської молоді — майбутньої еліти держави. Вони в контексті інших гуманітарних знань формують духовну культуру, світоглядні орієнтири, духовні інтереси й цінності молодих людей. Набуттю знань із сфери релігії сприяє релігієзнавство, що займає чільне місце серед вузівських гуманітарних дисциплін.

Викладання і засвоєння курсу «Релігієзнавство» є важливим внеском у гуманітаризацію освіти. Воно сприяє оволодінню досягненнями світової та вітчизняної культури, допомагає студентській молоді не лише самовизначитись у світоглядних питаннях на основі знань сутності релігії, її елементів, типології в історичній генезі, а й глибоко зрозуміти особливості філософії католицизму, протестантизму, православ’я, які найбільше поширені на теренах України.

В основу даної програми покладені навчальні плани, розроблені викладачами кафедри релігієзнавства Національного університету імені Т.Г.Шевченка (м.Київ) та співробітниками відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.

 

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

 

Модуль 1

Тема1. Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна

Релігія як явище духовної культури. Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань. Релігієзнавство як навчальна дисципліна: предмет, метод, мета і завдання курсу. Теологічне (богословське) і світське (академічне) релігієзнавство. Світоглядна спрямованість релігієзнавства. Структура релігієзнавства: історія і теорія релігії, філософія релігії, антропологія релігії, феноменологія релігії, психологія релігії, соціологія релігії, географія релігії, культурологія релігії, вільнодумство.

 

Тема 2. Релігія як предмет дослідження

Богословсько-теологічний та філософський підходи до вивчення релігії. Особливості наукового методу пізнання релігії. Сутність релігії. Філософська інтерпретація релігії (томізм, деїзм, пантеїзм). Натуралістична (біологічна) концепція походження релігії (Джеймс, З.Фрейд, Е.Фромм). Соціологічна концепція походження релігії (М.Вебер, Е.Дюркгейм). Марксистська теорія походження релігії. Етнологічні теорії.

 

Тема 3. Основні елементи та функції релігії

Релігія — складне духовне утворення (світоглядний, культурний феномен, форма суспільної свідомості, ідеологія тощо). Основні елементи релігії. Релігійна свідомість (релігійна ідеологія). Релігійна діяльність (релігійний культ). Релігійні почуття (релігійні відносини). Релігійна організація або релігія як соціальний інститут. Церква, секта, деномінація. Функції релігії (світоглядна, компенсаційна, терапевтична, інтегративна (дезінтегративна), легітимізуюча, регулятивна, тощо). Географія релігії. Класифікація релігій.

 

Тема 4. Ранні форми релігій. Давні вірування праукраїнців

Історичний характер релігії. Тотемізм та його корені. Тотеми і їх міфологізація. Тотемізм у сучасних народів. Фетишизм. Магія. Первісне чаклунство. Анімізм. Анімістичні форми вірувань, які існують серед сучасних народів. Шаманізм як форма релігії та етапи його еволюції.

Релігійний світогляд кіммерійців, скіфів, сарматів. Демоністичні вірування праукраїнців. Політеїзм наших пращурів.

 

 

Тема 5. Національні релігії

Іудаїзм — перша монотеїстична релігія. Історичні форми та особливості догматики й культу. Священні книги іудаїзму: Тора, Танах, Талмуд. Іудаїзм в Україні. Хасидизм як продукт української дійсності.

Релігія Вед. Брахманізм: віровчення і культ. Упанішади.

Індуїзм: віровчення, культ, основні напрямки.

Конфуціанство як соціально-філософське вчення і релігія. Конфуціанство в історії Китаю.

Синтоїзм — японська національна релігія. Його особливості та культ. Догматика та обряди державного синто.

 

Модуль 2

Тема 1. Буддизм: історія і сучасність

Умови виникнення та розвитку буддизму. Ідейні джерела буддизму. Основи віровчення і культу. Трипітака як Святе Письмо буддистів. Основні напрямки буддизму: хінаяна (тіхеравада), махаяна, тантризм. Ламаїзм: виникнення, поширення та основні положення віровчення.

Поширення буддизму. Буддизм в Україні.

 

Тема 2. Християнство: витоки, віровчення, еволюція

Витоки християнства. Соціально-економічні, політичні умови формування християнства. Ідейні джерела християнського віровчення. Ісус Христос як центральна постать християнства. Основи християнського віровчення. Символ віри. Священна книга християн — Біблія. Біблія як культурно-історичний феномен.

Історія Біблії в Україні. Християнізація Русі-України. Особливості Київського християнства.

Поширення та еволюція християнства. Християнство як державна релігія. Епоха Вселенських Соборів.

Розколи християнства: 1) утворення самостійних церков – вірменської, ефіопської, коптської, сирійської, малабарської; 2) поділ на західну і східну; 3) реформація і утворення протестантських церков.

Науково-історична, релігійно-філософська оцінка християнства в контексті його двохтисячоліття.

 

Тема 3. Православ’я, католицизм, протестантизм

Православ’я: витоки, організаційна структура. Віросповідні й культові особливості. Регіони поширення. Православ’я в Україні. Заснування Київської митрополії. Перші київські митрополити. Українське православ’я Могилянської доби. Православна церква Запорізької Січі. Українське православ’я під владою Московської церкви. Православ’я доби радянського тоталітаризму.

Католицизм: віросповідні, культові й організаційні особливості. Ватикан і папство. Східна політика Ватикану. Католицизм в Україні: історія і сучасність. Берестейська унія (1596 р.) та її наслідки). Стан і тенденції розвитку греко-католицької церкви в XVII — пер. пол. XX ст.

Протестантизм: догматизм, культ, обряди раннього протестантизму (лютеранство, кальвінізм, англіканство, анабаптизм). Сучасний протестантизм (баптизм, адвентизм, п’ятидесятництво тощо). Зародження й зростання баптизму в Україні. Заснування та динаміка розвитку адвентизму в Україні. Поширення п’ятидесятництва в Україні.

 

Тема 4. Іслам

Причини виникнення та ідейні джерела ісламу. Основи віровчення, культу та обряди ісламу. Коран як культурна пам’ятка ісламу. Суна. Шаріат: його зміст та принципи. Основні напрями в ісламі (сунізм, шиїзм, харіджизм). Іслам і сучасний світ. Фундаменталізм.

Іслам в Україні: історія і сучасність.