Відомостей, які заборонені до



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Відомостей, які заборонені до



Відомостей, які заборонені до

Відкритої публікації, немає

Відділ І ________________

Навчально-методичний комплекс

з дисципліни “Релігієзнавство”

для студентів КНУТД

(денної, заочної та дистанційної форм навчання)

 

Виконали

доценти кафедри філософії

та культурології:

Чекаль Л.А.,

 

 

Всі цитати, фактичний матеріал

і бібліографічні дані – перевірені.

Зауваження рецензентів враховані.

Зав. Бібліотекою _______________

 

 

Про позиція плану №__

Замовлення №__

Тираж________

 

 

Київ – 2009

Навчально-методичний комплекс

з дисципліни “Релігієзнавство ”

для студентів КНУТД

(бакалаврський рівень підготовки )

Укладачі: доцент Чекаль Л.А – К.: КНУТД, 2009. – 75 с. Укр. мовою

 

Рецензент: — кандидат філософських наук, доцент Нетудихата В.А

 

Навчально методичний комплекс розроблений на основі типової програми з релігієзнаства для студентів вищих закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації, яка затверджена Міністерством освіти і науки України ( вересень 2000 р).

 

 

Робоча програма обговорена і затверджена на засіданні кафедри філософії і культурології КНУТД 9 лютого 2009 року, протокол № 6.

 

Зав. кафедри філософії_________________Причепій Є.М.


Київський Національний Університет Технологій та Дизайну

 

 

"Затверджую"

Декан факультету _____________

РОБОЧА ПРОГРАМА

ДИСЦИПЛІНИ

"РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

 

Спеціальність: всі

 

 

Структура:

Курс — 2

Семестр — 4

лекцій – 10 год.

практичних – 18 год.

форма звітності – залік

індивід. (самост. робота) – 26 год.

 

Київ – 2009


 

ПЕРЕДМОВА

Духовне відродження українського суспільства значною мірою залежить від глибини теоретичного осмислення явищ і процесів дійсності в усій їх багатогранності, повноті реальних суперечностей і визначальних тенденцій. Рівною мірою це стосується функціонуючої конкретної духовної реальності — релігії як специфічного способу відображення дійсності з допомогою ідей, поглядів, уявлень, почуттів, переживань, нагромаджених людством у процесі історичного розвитку і таких, що реалізовані у відповідному способі життя.

Знання релігії як духовного феномену є невід’ємною умовою становлення кожної людини як особистості і особливо студентської молоді — майбутньої еліти держави. Вони в контексті інших гуманітарних знань формують духовну культуру, світоглядні орієнтири, духовні інтереси й цінності молодих людей. Набуттю знань із сфери релігії сприяє релігієзнавство, що займає чільне місце серед вузівських гуманітарних дисциплін.

Викладання і засвоєння курсу «Релігієзнавство» є важливим внеском у гуманітаризацію освіти. Воно сприяє оволодінню досягненнями світової та вітчизняної культури, допомагає студентській молоді не лише самовизначитись у світоглядних питаннях на основі знань сутності релігії, її елементів, типології в історичній генезі, а й глибоко зрозуміти особливості філософії католицизму, протестантизму, православ’я, які найбільше поширені на теренах України.

В основу даної програми покладені навчальні плани, розроблені викладачами кафедри релігієзнавства Національного університету імені Т.Г.Шевченка (м.Київ) та співробітниками відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.

 


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

 

Модуль 1

Тема1. Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна

Релігія як явище духовної культури. Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань. Релігієзнавство як навчальна дисципліна: предмет, метод, мета і завдання курсу. Теологічне (богословське) і світське (академічне) релігієзнавство. Світоглядна спрямованість релігієзнавства. Структура релігієзнавства: історія і теорія релігії, філософія релігії, антропологія релігії, феноменологія релігії, психологія релігії, соціологія релігії, географія релігії, культурологія релігії, вільнодумство.

 

Тема 2. Релігія як предмет дослідження

Богословсько-теологічний та філософський підходи до вивчення релігії. Особливості наукового методу пізнання релігії. Сутність релігії. Філософська інтерпретація релігії (томізм, деїзм, пантеїзм). Натуралістична (біологічна) концепція походження релігії (Джеймс, З.Фрейд, Е.Фромм). Соціологічна концепція походження релігії (М.Вебер, Е.Дюркгейм). Марксистська теорія походження релігії. Етнологічні теорії.

 

Тема 3. Основні елементи та функції релігії

Релігія — складне духовне утворення (світоглядний, культурний феномен, форма суспільної свідомості, ідеологія тощо). Основні елементи релігії. Релігійна свідомість (релігійна ідеологія). Релігійна діяльність (релігійний культ). Релігійні почуття (релігійні відносини). Релігійна організація або релігія як соціальний інститут. Церква, секта, деномінація. Функції релігії (світоглядна, компенсаційна, терапевтична, інтегративна (дезінтегративна), легітимізуюча, регулятивна, тощо). Географія релігії. Класифікація релігій.

 

Тема 4. Ранні форми релігій. Давні вірування праукраїнців

Історичний характер релігії. Тотемізм та його корені. Тотеми і їх міфологізація. Тотемізм у сучасних народів. Фетишизм. Магія. Первісне чаклунство. Анімізм. Анімістичні форми вірувань, які існують серед сучасних народів. Шаманізм як форма релігії та етапи його еволюції.

Релігійний світогляд кіммерійців, скіфів, сарматів. Демоністичні вірування праукраїнців. Політеїзм наших пращурів.

 

 

Тема 5. Національні релігії

Іудаїзм — перша монотеїстична релігія. Історичні форми та особливості догматики й культу. Священні книги іудаїзму: Тора, Танах, Талмуд. Іудаїзм в Україні. Хасидизм як продукт української дійсності.

Релігія Вед. Брахманізм: віровчення і культ. Упанішади.

Індуїзм: віровчення, культ, основні напрямки.

Конфуціанство як соціально-філософське вчення і релігія. Конфуціанство в історії Китаю.

Синтоїзм — японська національна релігія. Його особливості та культ. Догматика та обряди державного синто.

 

Модуль 2

Тема 1. Буддизм: історія і сучасність

Умови виникнення та розвитку буддизму. Ідейні джерела буддизму. Основи віровчення і культу. Трипітака як Святе Письмо буддистів. Основні напрямки буддизму: хінаяна (тіхеравада), махаяна, тантризм. Ламаїзм: виникнення, поширення та основні положення віровчення.

Поширення буддизму. Буддизм в Україні.

 

Тема 2. Християнство: витоки, віровчення, еволюція

Витоки християнства. Соціально-економічні, політичні умови формування християнства. Ідейні джерела християнського віровчення. Ісус Христос як центральна постать християнства. Основи християнського віровчення. Символ віри. Священна книга християн — Біблія. Біблія як культурно-історичний феномен.

Історія Біблії в Україні. Християнізація Русі-України. Особливості Київського християнства.

Поширення та еволюція християнства. Християнство як державна релігія. Епоха Вселенських Соборів.

Розколи християнства: 1) утворення самостійних церков – вірменської, ефіопської, коптської, сирійської, малабарської; 2) поділ на західну і східну; 3) реформація і утворення протестантських церков.

Науково-історична, релігійно-філософська оцінка християнства в контексті його двохтисячоліття.

 

Тема 3. Православ’я, католицизм, протестантизм

Православ’я: витоки, організаційна структура. Віросповідні й культові особливості. Регіони поширення. Православ’я в Україні. Заснування Київської митрополії. Перші київські митрополити. Українське православ’я Могилянської доби. Православна церква Запорізької Січі. Українське православ’я під владою Московської церкви. Православ’я доби радянського тоталітаризму.

Католицизм: віросповідні, культові й організаційні особливості. Ватикан і папство. Східна політика Ватикану. Католицизм в Україні: історія і сучасність. Берестейська унія (1596 р.) та її наслідки). Стан і тенденції розвитку греко-католицької церкви в XVII — пер. пол. XX ст.

Протестантизм: догматизм, культ, обряди раннього протестантизму (лютеранство, кальвінізм, англіканство, анабаптизм). Сучасний протестантизм (баптизм, адвентизм, п’ятидесятництво тощо). Зародження й зростання баптизму в Україні. Заснування та динаміка розвитку адвентизму в Україні. Поширення п’ятидесятництва в Україні.

 

Тема 4. Іслам

Причини виникнення та ідейні джерела ісламу. Основи віровчення, культу та обряди ісламу. Коран як культурна пам’ятка ісламу. Суна. Шаріат: його зміст та принципи. Основні напрями в ісламі (сунізм, шиїзм, харіджизм). Іслам і сучасний світ. Фундаменталізм.

Іслам в Україні: історія і сучасність.

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

 

з дисципліни “Релігієзнавство”

Факультет: Дизайну

Спеціальність: дизайн —________

 

 

Місяці Тижні     Л Е К Ц І Ї К-ть годин     ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ К-ть годин Самостійна робота К-ть годин  
  Релігієзнавство як наука та навчальна дисципліна. Релігієзнавство як наука та навчальна дисципліна. Релігієзнавство як наука та навчальна дисципліна.
    Конфуціанство, даосизм, синтоїзм – національні релігії Китаю та Японії. Конфуціанство, даосизм, синтоїзм – національні релігії Китаю та Японії. Релігія як предмет філософського вивчення.
    Індуїзм та іудаїзм: історія, догматика, культ. 0,5 Індуїзм та іудаїзм: історія, догматика, культ. Основні елементи та функції релігії 2,6
    Буддизм: історія і сучасність. Християнство: виникнення, раннє християнство, розкол. 0,5 Буддизм: історія і сучасність. Християнство: виникнення, раннє християнство, розкол. Ранні форми релігій. Давні вірування праукраїнців.
    Католицизм: Історія, догматика, культ. Греко-католицизм в Україні. Католицизм: Історія, догматика, культ. Греко-католицизм в Україні. Національні релігії
    Православ’я. Історія УАПЦ.Сучасний православний "вузол" в Україні. Православ’я. Історія УАПЦ.Сучасний православний "вузол" в Україні. Буддизм: історія і сучасність.
    Протестантство: раннє та пізнє. Протестантство в Україні. Протестантство: раннє та пізнє. Протестантство в Україні. Християнство: витоки, віровчення, еволюція
    Біблія. Старий Заповіт: П’ятикнижжя Мойсея, Екклезіяст, Приповісті Соломона.Новий Заповіт: Євангеліє від Матвія. Апокаліпсис. Біблія. Старий Заповіт: П’ятикнижжя Мойсея, Екклезіяст, Приповісті Соломона.Новий Заповіт: Євангеліє від Матвія. Апокаліпсис. Православ’я, католицизм, протестантизм
    Іслам: історія, догматика, культ, Шаріат. Сучасний іслам в світі. Іслам: історія, догматика, культ, Шаріат. Сучасний іслам в світі. Іслам. 3,4
    Неорелігії східного походження на західному грунті.Тоталітарні культи. Неорелігії східного походження на західному грунті.Тоталітарні культи. Сучасні нетрадиційні релігії
    Типи взаємовідносин держави та церкви в різних країнах світу та в Україні. Типи взаємовідносин держави та церкви в різних країнах світу та в Україні. Релігія і церква в сучасній Україні.

 

 

ЛЕКТОР доц..Чекаль Л.А.

 

 

ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ проф..Причепій Є.М..

 

 

Результати перевірки виконання календарного плану_______________________________________

 

Дата__________________ Перевірив Завідувач кафедри

 

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

З метою активізації аудиторної та самостійної роботи студентів під час семестру з курсу "Релігія" дії модульно-рейтинговий принцип навчання та контролю знань.

Спеціальність: дизайн

Навчальний курс поділений на 2 модуля:

Модуль І

Лекцій – 6 год.

Практичних – 12 год.

Самостійна робота – 6 год.

____________________

Рейтинг (у балах) = 14 – 28

 

Модуль ІІ

¨ Лекцій – 9 год.

¨ Практичних – 18 год.

¨ Самостійна робота – 9 год.

____________________

Рейтинг (у балах) = 21 – 42

 


Модуль 1

1. Релігія як феномен духовної культури.

2. Релігія та її роль і функції в суспільстві.

3. Походження релігії. Історичні форми і типи релігій.

4. Специфіка і зміст релігійного світогляду.

5. Тотемізм і магія та їх місце в історії релігії.

6. Релігія і культура.

7. Характеристики ранніх національних релігій.

8. Міфологія стародавнього Єгипту.

9. Міфологія стародавньої Греції та Риму.

10. Особливості віровчення і культу в брахманізмі.

11. Особливості індуїзму. Основні напрямки.

12. Конфуціанство як соціальне вчення і релігія. Конфуціанство в історії Китаю.

13. Зороастризм.

14. Іудаїзм – перша монотеїстична релігія.

15. Філософські та етичні принципи іудаїзму.

16. Обряди і свята в іудаїзмі. Тора. Заповіді Мойсея

17. Будда. Його життя і вчення.

18. Історія формування і розповсюдження буддизму.

19. Буддизм як перша світова релігія.

20. Основні напрями і течії буддизму.

21. Соціально-економічні умови виникнення і формування християнства.

22. Історія написання Біблії та її структура.

23. Біблія як священна книга християн.

24. Вплив Біблії на культуру християнських народів.

25. Основи християнського віровчення та культу.

26. Еволюція християнства.

27. Особливості трьох основних гілок християнства.

28. Католицизм. Особливості віровчення і культу.

29. Історія чернецьких орденів.

30. Православ’я. Загальна характеристика. Особливості віровчення і культу.

31. Вплив православ’я на розвиток національної культури.

32. Виникнення протестантизму.

33. Основні протестантські течії.

34. Виникнення і поширення ісламу.

35. Основні положення віровчення ісламу.

36. Коран – священна книга мусульман.

37. Основні напрями в ісламі.

38. Сучасні неорелігії.

39. Дохристиянські вірування східних слов’ян.

40. Значення хрещення для розвитку культури в Київської Русі.

41. Православні обряди та свята в Україні.

42. Православні церкви в Україні.

43. Українська греко-католицька церква.

44. Історія протестантизму в Україні.

45. Неорелігії на території України.

46. Сучасна етноконфесійна ситуація в Україні.


Контрольні питання

Модуль 1

Дайте визначення релігієзнавства як навчальної дисципліни.

Назвіть основні структурні розділи релігієзнавства та поясніть, що служить основою для їх виокремлення.

Охарактеризуйте складові принципу об'єктивності релігієзнавчого пошуку.

Чому неможливо дати універсальне визначення релігії?

Які спільні ознаки, властивості притаманні більшості релігійних систем?

Ваша оцінка спільних духовних практик, що притаманні великим релігіям.

В чому полягає обмеженість марксистських оцінок природи релігії?

Серед популярних філософсько-соціологічних концепцій релігії, як правило, виокремлюють вчення німецького філософа Е.Дюркгейма. Чию точку зору щодо природи релігії ви поділяєте і чому?

Дайте характеристику основних елементів релігії.

Які аргументи ви б назвали на користь судження: "Сама людина є "місцем Бога".

Як вирішує проблему сенсу людського буття релігія?

Охарактеризуйте зміст світоглядної функції релігії.

Чому інтегративна функція релігії має свої історичні, соціальні межі?

Відомо, що найбільший регулятивний потенціал мають релігійні норми. Дайте характеристику їх основним різновидам.

За яких умов з'являються первісні релігійні вірування?

Розкрийте генезу становлення уявлення про душу.

5. Розкрийте сутність тотемістичних уявлень.

6. Чому шаманізм постає своєрідним соціальним інститутом?

7. Розкрийте зміст двох основних принципів магічного мислення.

Що визначає специфічну особливість етнонаціональних релігій?

Назвіть характерні риси етнорелігій, вичленіть їхні спільні ознаки.

Поясніть, чому іудаїзм займає особливе місце і роль у загальній історії релігії?

Розкрийте зміст основ іудейської моралі.

Покажіть специфіку іудаїзму як національної релігії євреїв.

Охарактеризуйте особливості світосприйняття прибічниками індуїзму.

У чому полягає особливість становлення образів богів-духів праукраїнців?

Розкрийте функціональну подвійність богів давньокиєвського пантеону.

Модуль 2

 

У чому своєрідність буддизму як релігії?

Розкрийте особливості ідейних джерел буддизму.

Дайте характеристику основ віровчення буддизму.

У чому полягає принципова відмінність між хінаяною і махаяною як течіями буддизму?

Розкрийте специфічні особливості ламаїзму як різновиду тантристського буддизму.

Ваша оцінка принципу утримання від десяти проявів аморальності, який лежить в основі моральності ламаїзму.

Дайте характеристику соціально-економічного, політичного простору, в якому з'являється християнство.

Розкрийте зміст віросповідних формул Символу віри.

Яку структуру має Біблія?

Які таїнства визнає ортодоксальна християнська традиція та в чому полягає їх догматичний смисл?

На які особливості православ'я, як одного з головних напрямів у християнстві, ви б звернули увагу?

Дайте аналіз віросповідних, культових організаційних особливостей католицизму.

Розкрийте причини виникнення та сутність протестантизму.

Які причини розколу християнської церкви в 1054 році?

Які основні відмінності між православ’ям і католицизмом?

Які соціальні події призвели до Реформації?

Назвіть основні принципи протестантизму.

Назвіть основні особливості православного віровчення і культу.

Які напрямки протестантизму ви знаєте?

Яку структуру має Біблія?

Дайте характеристику основним ідеям Старого Заповіту.

Дайте характеристику основним ідеям Нового Заповіту.

Які книги входять в склад Нового Заповіту?

Дайте загальну характеристику книг Нового Заповіту.

Коли була написана Біблія?

Яке історичне і культурне значення мають Кумранські рукописи?

Які переклади Біблії мають назви: “Септуагінта” і “Вульгата”?

Яка структуру має Коран?

Як ви розумієте зміст основного постулату ісламу “Немає Бога крім Аллаха і Мухамед пророк його”?

Чим відрізняються один від одного основні напрямки в ісламі?

Назвіть основні релігійні обов’язки мусульманина


Модуль1

1. Специфічна галузь гуманітарного знання спрямована на вивчення змісту і сутності релігійного феномену:

Психологія

Історія

Релігієзнавство

Соціологія

Філософія

 

2. Яку галузь науки релігієзнавство не передбачає в своїй структурі:

Географію релігії

Соціологію

Астрономію

Філософію

 

3. Який з принципів не є характерним для релігієзнавства:

Принцип історизму

Принцип суб’єктивності

Принцип об’єктивності

Принцип системності

4. Чи є релігія специфічною формою вияву основ ірраціональної сфери духовності людини:

Так

Ні

 

5. Що є предметом релігієзнавства:

a. Святе Письмо

b. Релігійна освіта

c. Природа релігії

d. Надприродний світ

6. Що є предметом релігійної віри:

Віра в вічне життя

Віра у власні сили

Віра в надприродне

Віра в реальність

 

7. Яка з релігій не відноситься до світових:

Християнство

Іудаїзм

Буддизм

Іслам

 

8. Яка з релігій не є монотеїстичною:

Зороастризм

Мусульманство

Іудаїзм

Християнство

 

9. Що з наведеного не є однією з основних складових структури релігії:

Релігійні відносини

Релігійні організації

Релігійна свідомість

Релігійне мистецтво

Релігійна діяльність

 

10. Яка з функцій не є характерною для релігії:

Гносеологічна

Світоглядна

Компенсаторна

Інтеграційна

 

11. Яке з вірувань не відноситься до первісних :

Тотемізм

Анімізм

Кришнаїзм

Магія

Фетишизм

 

12. Мислене наділення деяких предметів надзвичайними якостями має назву:

Шаманізм

Фідеїзм

Анімізм

Фетишизм

 

13. Віра в наявність у людини вічного внутрішнього двійника має назву:

Магія

Анімізм

Землеробський культ

Фетишизм

 

14. Чи не найдавнішим верховним богом праукраїнців був:

Вішну

Яхве

Озіріс

Перун

 

15. Священною книгою іудаїзму є:

Авеста

Коран

Тора

Трипі така

 

16. Головний бог давньогрецького пантеону є:

Зевс

Геракл

Марс

Гор

Сварог

 

17. Яка релігія є традиційною для Японії:

Католицизм

Зороастризм

Синтоїзм

Індуїзм

Іудаїзм

 

18. Яке з вірувань відноситься до дохристиянських вірувань українського народу:

Буддизм

Язичництво

Протестантизм

Мусульманство

Модуль 2

1. Десять заповідей були дані Богом на горі:

Сион;

Синай;

Фавор;

Голгофа.

 

2. Глава католицької церкви це:

Патріарх;

Католикос;

Папа;

Пресвітер.

 

3. Підчас православної літургії відбувається:

Хрещення;

Євхаристія;

Миропомазання;

Вінчання.

 

4. Вигук «Алілуйя!» перекладається як:

Істино так;

Слава Богу;

Дякую Богу;

Хваліть Бога.

 

5. Першим римським єпискбпом був:

Апостол Петро;

Апостол Павло;

КлиментІ;

СикстІ.

 

6. Останній тиждень перед Паскою називається:

Світлий тиждень;

Великий піст;

Святки;

Страсний тиждень.

 

7. Ієрусалим - місто священне для:

Католиків;

Індуїстів;

Іудеїв;

Мусульман;

Православних.

 

8 Лідер церковної реформи в Росії:

1) Патріарх Тихон;

Патріарх Никон;

Митрополит Петро Могила;

Митрополит Філарет.

 

9 .Вищий орган церковного правління в Росії в XVIII - XIX ст.:

Патріархат;

Органа управління не було;

Помісний собор;

Святійший синод.

 

10.Паскою називається:

Свято на честь виходу євреїв з Єгипту;

Свято на честь воскресіння Ісуса Христа;

Блюдо з сиру;

Крашене яйце.

 

11.До протестанських церков не відносяться:

Баптисти;

Лютерани;

Вірменська церква;

Методистська церква.

 

12.Відміна взаємних анафем між католицькою і православною церквами відбулася:

1964р.;

1934р.;

1953 р.;

1928р.

 

13.Першим російським патріархом був:

Нікон;

Філарет;

Іов;

Іона.

 

14.Чорне духівництво в православній церкві:

Диякони;

Ченці;

Схимники;

Ігумени.

 

15.Який орден не відноситься до числа духовно-лицарських:

Августинці;

Тамплієри;

Тевтонський;

Іоанітський.

 

16.На території Росії, по легенді, проповідував апостол:

Апостол Павло;

Апостол Петро;

Андрій Первозванний;

Іоан Хреститель

 

17.Вітхозавітним первосвященником був:

Мойсей;

Адам;

Аарон;

Ной.

 

18.Свято Преображення Господнє називають:

1) Медовий спас (14 серпня);

2) Яблучний спас (19 серпня).

 

19.Хто був автором славянського перекладу Біблії?:

Ієронім Стрибонський;

Кирило і Мефодій;

Федір Печерський;

Нестор літописець.

 

20.Мусульманські священні перекази:

1) Зікр;

2) Хадіс;

3) Кааба;

4) Сунна.

 

21.Початок мусульманського літочислення:

1) Вигнання Мухамеда із Мекки;

2) Явлення Мухамеду Бога;

3) Народження Мухамеда;

4) Підкорення Мекки Мухамедом.

 

22.Головний релігійний центр ісламу:

1. Ієрусалим;

2. Мекка;

3. Багдад;

4. Ісфаган.

23.Спільна для іудаїзму і християнства частина Святого Письма:

1) Типікон;

2) Апокаліпсис;

3) Старий заповіт;

4) Новий заповіт.

 

24.Який обряд проводиться при вступі людини до християнської церкви?:

1) Покаяння;

2) Хрещення;

3) Євхаристія;

4) Миропомазання.

 

25 .Збірка життєописів святих має назву:

1) Патерик;

2) Апракос;

3) Типікон;

4) Житіє

 

.26. Євангелісти:

1) Апостол Матфей;

2) Апостол Іоан;

3) Апостол Петро;

4) Апостол Павло.

 

27.Який релігійний напрям не відноситься до протестантизму?:

1) Кальвінізм;

2) Методизм;

3) Суфізм;

4) АдвентизмЛекції по релігієзнавству


Предмет релігієзнавства

Релігія, як духовна реальність така ж: давня, як і сама людина. Вона супроводжувала представників людського роду на всіх етапах їхнього буття, набуваючи різноманітних варіантів і відтінків. Залежно від змісту віровчення, форм обрядності, міри регламентації повсякденного життя віруючих та інших ознак нині у світі нараховується понад 5 тис. її різновидів. Немає жодного народу (малого чи великого) на планеті, який би не знав релігії. Тому важко віднайти в духовному житті фактор, який би протягом тисячоліть, а найімовірніше, всього етапу людського існування на планеті, відіграв би більшу й вагомішу роль, аніж релігія. Від кам'яного віку й до сучасної космічної ери, зазнаючи дивовижних змін і метаморфоз, живе вона в нерозривному ув'язку з людським духом, його культурою.

Релігія була вирішальним імпульсом у багатьох історичних рухах. Прийняття Азією буддизму, поширення християнства в Європі, експансія ісламу, реформація Західної Церкви — події, що стали відчутними віхами у житті людства і значною мірою визначили масштаби, темпи, тенденції світового розвитку.

Нині релігієзнавство — це специфічна галузь комплексу гуманітарних знань, спрямованих на осягнення сутності, закономірностей походження, розвитку й функціонування релігії як складного феномена на різних етапах розвитку культури (суспільства, соціальної групи, особи).

 

Структура релігієзнавства

Релігієзнавство, як і абсолютна більшість навчальних дисциплін, структуроване. У структурі релігієзнавства виокремлюють: філософію, історію, соціологію, психологію, феноменологію, географію релігії.

Релігієзнавство, як і будь-яка інша галузь наукового знання, має свій категоріально-понятійний апарат, який забезпечує розкриття його сутності і змісту. Тому загальна характеристика релігієзнавства як навчальної дисципліни передбачає хоча б коротку згадку про систему його понять і категорій, їх можна поділити на:

а) загальнофілософські і соціально-філософські категорії: «буття», «свідомість», «пізнання», «відображення», «істина», «фантазія», «суспільство», «людина», «особа», «світогляд», «культура» тощо;

б) філософські категорії: «буттєві основи релігії», «предмет віри», «теїзм», «деїзм», «пантеїзм», «фідеїзм», «теогонія», «теодицея», «неотомізм», «антропософія», «теософія» тощо.

в) релігієзнавчі поняття й категорії: «релігія», «Бог», «надприродне», «віруючий», «святе», «храм», «релігійна віра», «релігійний ідеал», «молитва», «церква», «секта», «деномінація», «місіонерська діяльність», «політеїзм», «монотеїзм», «фетишизм», «тотемізм», «зороастризм», «іудаїзм», «буддизм», «християнство», «іслам» тощо.

 

Поняття феномена релігії

Оскільки основним предметом вивчення релігієзнавства є релігія, то цілком закономірно постає питання змісту цього поняття. Справа ця дуже складна й неоднозначна, адже існує не лише різне його змістовне наповнення, а й кілька варіантів етимологічного тлумачення латинського слова religio. В їх основі, як відомо, лежать варіанти Ціцерона (106 — 43 до н.е.) і раннього християнського мислителя Лактанція (близько 250 — після 325 рр.). Перший виводив згаданий термін від латинського слова relegere, що означало йти назад, повертатися, обдумувати, збирати, споглядати, боятися і характеризувало релігію як богобоязливість, страх і пошанування богів. Лактанцій же вважав, що слово religio походить від латинського слова religare, що означає в'язати, зв'язувати, прив'язувати, а стосовно релігії означає зв'язок із Богом, служіння йому і покору через благочестя. Точка зору останнього й закріпилася, принаймні у християнській культурі.

Сучасні українські словники (наприклад: Політичний енциклопедичний словник.— К., 1997.— С. 295) латинське слово religio тлумачать як набожність, святиня, предмет культу і тут вони близькі до тлумачення цього слова російськими виданнями (Краткая философская знциклопедия.— М., 1994.— С. 391). Щоправда, в «Латинсько-російському словнику» О. Петрученка (М.,. 1994.— С. 546) подається дещо інше значення цього слова: 1) совісність, добросовісність, 2) совістливе ставлення до чого-небудь священного, в тому числі релігійне почуття, благочестя, набожність, богопочитання, культ.

Підсумовуючи, зазначимо, що релігія є складним, синтезуючим духовним феноменом, який виражає не лише віру людини в існування надприродного Начала, Бога, що є джерелом буття всього існуючого, а й виступає для неї засобом спілкування з ним і суттєвим чинником її духовного зростання, важливою сферою універсуму культури.

 

Суспільні функції релігії

Способи, рівень, напрямки релігійного впливу на соціум виявляються у функціях релігії.

До основних функцій релігії відносяться: світоглядна, компенсаційно-терапевтична, комунікативна, інтегративна, дезінтергративна, регулятивна.

Світоглядна – забезпечує формування системи поглядів і уявлень, які виражають ставлення віруючої людини до різних предметів і явищ дійсності, її життєву позицію, ціннісні орієнтації.

Компенсаційно-терапевтична функція релігії виражається в компенсації обмеженості, безсилля, залежності людей від об'єктивних умов існування, в загальній ціннісній орієнтації людей, наповнює новим змістом сенс їхнього життя.

Комунікативна функція полягає в тому, що релігія сприяє процесу релігійної комунікації - взаємодії, спілкуванню, релігійній соціалізації, передачі, обміну, засвоєнню релігійної інформації, закріпленню духовних зв'язків між віруючими.

Інтегративна функція - забезпечення безконфліктного зв’язку, певну злагоду, солідарність, згуртованість релігійної спільноти, певних соціальних груп, суспільства в цілому.

Дезінтегративнафункція релігії полягає в протиставлені, на основі того чи іншого віровчення, культу, організації, одних спільнот іншим спільнотам, які сформувалися на основі іншого віровчення, культу тощо; це протиставлення може бути джерелом конфлікту між християнами і мусульманами, православними і католиками, католиками і протестантами тощо.

Регулятивнафункція релігії виражається через систему норм, цінностей, примусів, установок, канонів, інститутів, які стають регулятором відносин, поведінки, вчинків, дій віруючих, діяльності релігійних організацій.

 

Класифікація релігій

а). Первісні форми вірувань

б). Етнонаціональні релігії

в). Світові релігії

 

 

Фетишизм

Один з різновидів анімізму — віра в духів рослин, каменів, інших неживих предметів, що надають цим предметам понадприродних сил,— отримав назву фетишизм (з португ. feitico — амулет, чаклунство). Предмети, яким люди поклонялись, і які, як вважалось, допомагали людині або були її заступниками, називали фетишами. Фетишизм був широко розповсюджений у багатьох народів Африки. Він і зараз залишається, як пережиток, у повсякденному житті — у вигляді віри в талісмани й амулети. Вважається, що талісман приносить щастя, а амулет оберігає від нещастя.

На більш пізній стадії розвитку анімізму виникають вже уявлення про богів, перш за все — природних. Це боги неба, дощу, грому, вітру, землі, води, моря, вогню, сонця, місяця та ін. З'являються також боги окремих сфер життєдіяльності: землеробства, війни, померлих, народжених та ін. Відбувається перехід до політеїзму.

Магія

Магія (з грец. — чаклунство) — це сукупність обрядів та дій, пов'язаних з можливістю понадприродного впливу на оточуючий світ. Магія буває контактна та імітативна. Вона поділяється на такі основні види: лікувальна — заклинання, молитви; військова — військові танці, чаклунство над зброєю; виробнича, метеорологічна, магія погоди. Найпоширенішим видом була магія виробнича, яка в свою чергу поділялася на мисливську, рибальську, будівельну, землеробську, гончарну, ковальську, навчальну, спортивну.

Особливим різновидом застережної магії були релігійні табу. Слово "табу" запозичене з мов жителів Гаванських островів і означало заборону щось робити, щоб не накликати на себе неприємності.

 

Тотемізм

Тотемізм (мовою індіанців оджибве "тотем" — "його рід") є віра у надприродну спорідненість людських колективів з певними видами тварин. Тотемами називають тварин, яких первісні люди вважали своїми родичами. У тотемах люди вбачали покровителів роду і племені, захисників і заступників. Тотем — це видимий символ єдності і солідарності первісного роду. Свої родові колективи первісні мисливці називали їх іменами. Наприклад, північноамериканські індіанці з племені журавля у ХУТІ ст. мали декілька родових колективів, які носили назву журавля, сома, гагари, ведмедя.

Відзначимо дві основні риси тотемізму. Перша — виділення в ролі головних об'єктів поклоніння тотемічних духів, тобто — двійників тотемів. Не самі тотеми,-а їхні двійники були головним об'єктом поклоніння в цій релігійній системі. Це поклоніння виявлялося через молитви, танці, табу, жертвопринесення, виготовлення і вшанування зображення тотемів, спеціальні тотемістські свята. Друга риса – дозвіл убивати і з'їдати тотема тільки за умови дотримання особливих релігійних процедур. Тотемам поклонялись, але їх же вбивали і з'їдали. Важливо при цьому було вбити і з'їсти за правилами, тобто так, щоб не нашкодити тотемічному духові.

 

Шаманізм

Шаманізм (евенкійською мовою "шаман" — несамовитий) — це віра в особливо могутні можливості стародавніх професійних служителів культу — шаманів. Головний обряд шаманізму — так зване камлання — несамовитий танець. Шаманізм був особливо поширений у народів Півночі, але мав місце і в інших країнах , а подекуди існує й дотепер.

Основні риси шаманізму такі. 1) Поява професійних служителів культу. 2) Виділення в ролі головних об'єктів релігійного поклоніння так званих шаманських духів. 3) Керівна роль чоловіка в релігії.

&nbs



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.239.179.228 (0.088 с.)