Сутність потенціонометричного аналізу.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сутність потенціонометричного аналізу.



Потенціонометричний аналіз полягає у визначенні вмісту іонів за допомогою вимірювання електрохімічного потенціалу електрода, зануреного у досліджуваний розчин. Потенціонометричний аналіз був розроблений наприкінці ХІХ ст., після того, як В. Г. Нернст вивів рівняння, яке пов’язує величину потенціалу металічного електрода з концентрацією іонів цього ж металу у розчині:

Ех = Е0 + Сме (1)

де Ех – потенціал металічного електрода за даної концентрації іонів металу у розчині;

Е0 – потенціал цього ж електрода у розчині з концентрацією іонів, рівний одиниці (1 моль/л) – нормальний потенціал;

Сме – концентрація іонів металу;

R – газова стала (8,313 Дж);

Т – абсолютна температура;

F – число Фарадея (96500 К);

n – заряд іона металу.

Якщо підставити в рівняння (1) відповідні значення R і Т (t = 250С) і врахувати коефіцієнт переходу від натуральних логарифмів до десяткових (2,3026), то рівняння Нернста матиме такий вигляд:

Ех = Е0 + Сме (2)

Згадуємо, що електродний потенціал – це різниця потенціалів, яка виникає між металевою пластинкою і розчином його солі.

Нормальний (стандартний) потенціал – це потенціал, який виникає при зануренні металу у розчин з концентрацією іонів металу 1 моль/л.

Потенціонометричне титрування, полягає у тому, що в досліджуваний розчин занурюють індикаторний електрод і титрують розчин, вимірюючи у процесі титрування потенціал електрода. Концентрація іонів, що визначають, змінюється в залежності від об’єму добавленого робочого розчину нерівномірно. Спочатку ця зміна невелика, потім вона стає помітною і наприкінці, в точці еквівалентності, досягає найбільшого значення.

Потенціонометричне титрування застосовують головним чином для визначення досить великих кількостей речовини. Порівняно з іншими методами потенціометричне титрування має такі переваги: 1) дає змогу титрувати забарвлені розчини (кольорові індикатори непридатні, як і колориметричний метод); 2) легко визначити кілька речовин у суміші без попереднього їх розділення.

Залежить від типу хімічної реакції потенціонометричне титрування застосовують при: а) методах осадження і комплексоутворення; б) окислення – відновлення; в) кислотно-основного титрування.

У потенціометрії дуже важливо правильно вибрати відповідний індикаторний електрод для визначення точки еквіалентності.

Більш точним є компенсаційний метод, коли різницю потенціалів вимірюють у відсутності струму в ланцюгу за допомогою звичайного містка з натягнутим дротом-реохордом. Нині користуються спеціальними приладами-потенціометрами, які дають змогу вимірювати потенціали електродів з великою точністю.

Електроди, які використовуються для визначення концентрації іонів металів у розчинах, називаються індикаторними. Індикаторний електрод з’єднують з другим електродом у гальванічний елемент і вимірюють різницю потенціалів між обома електродами. Потенціал другого електрода постійний і його величина відома – такі електроди називають стандарними, або електродами порівняння. Знаючи різницю потенціалів між електродами і значення потенціалу стандартного електрода, обчислюють потенціал індикаторного електрода.

Електроди порівняння. Величина потенціалів електродів порівняння відомі. Це дає змогу застосовувати їх в абсолютній потенціонометрії, коли необхідно визначити абсолютну величину потенціалу, індикаторного електрода, а не тільки зміну цієї величини в процесі титрування. Найчастіше використовують такі стандартні електроди: каломельний та хлорно-срібний.

Каломельний електрод – це посудина, на дні якої є шар добре очищеної ртуті завтовшки 4 – 5 см, вкритий шаром каломельної пасти (Нg2СІ2). Зверху паста вкрита шаром кристалічного хлориду калію та його насиченим розчином. Струм від ртуті відводиться за допомогою платинової дротини, впаяної в скляну трубку.

Потенціал каломельного електрода залежить лише від концентрації іонів хлориду, яка залишається сталою.

Хлорно-срібний електрод – це срібний дріт, вкритий шаром хлориду срібла (він добре проводить електричний струм), занурений у насичений розчин хлориду калію. Хлорно-срібні електроди входять у деякі комплекси вимірювальних прилвдів.

Індикаторні електроди. Вимоги до індикаторних електродів можуть бути різними залежно від того, де вони використовуються – в абсолютній потенціонометрії чи в потенціометричному титруванні. В обох випадках індикаторні електроди повинні бути оборотними, тобто їхній потенціал повинен змінюватися із зміною концентрації іонів металу в розчині у відповідності з рівняннями Нернста. Індикаторні еленктроди повинні бути хімічно стійкими по відношенню до речовини, які містяться у розчині. У методах кислотно-основного титрування необхідно вимірювати концентрацію водневих іонів розчину. Для цього найчастіше користуються водневим, хінгідронним, скляним електродами.

Водневий електрод – це платинова пластинка, вкрита електролітично губчастою платиною, яка насичена воднем. Під час занурення такого електрода у розчин з певною концентрацією водневих іонів між воднем, адсорбованим губчастою платиною, і іонами водню у розчині встановлюється рівновага, а потенціал електрода визначається рівнянням:

Ех = Е0 + 0,058 lg [Н+]

де Е0 – потенціал нормального водневого електрода.

Нормальним, або стандартним, водневим електродом називається водневий електрод, у якому платиновий провідник насичений воднем під тиском 101 кПа, занурений у розчин з концентрацією іонів водню 1 моль/л при температурі 250С.

Нормальний потенціал водневого електрода прийнято вважати рівним нулю, тому

Ех = 0,058 lg [Н+]

Звідси

рН = -

Хінгідронний електрод – це скляна посудина з платиновим електродом, зануреним у насичений розчин хінгідрону. Хінгідрон – це малорозчинна молекулярна сполука хінону і гідрохінону, яка у розчині розпадається на хінон і гідрохінон:

С6Н4О2 × С6Н4(ОН)2 D С6Н4О2 + С6Н4(ОН)2

хінгідрон хінон гідрохінон

В останні роки почали широко використовувати скляний електрод, що являє собою кульку з дуже тонкого спеціального скла, в яку наливають електропровідний розчин. У цей розчин занурюють срібну дротину, на поверхню якої наносять хлорид срібла. Електродна реакція в ньому полягає в обміні іонами водню між рідкою фазою (рН якої вимірюється) і склом:

Н+ D Н+скла

Потенціал скляного електрода перебуває у повній залежності від концентрації іонів водню, що дає змогу використовувати його для вимірювання рН.

 

Стисла характеристика електродів.

Електрод Виготовлення Область використання Примітки
Індикаторні електроди.
Срібний Посріблена пла-тинова пластина або сітка. Реакції осадження та ком-плексоноутворення. Визна-чаються аніони СІ-, Вr-, І-, CNS- та їх солі. Методом зворотнього титрування ро-данідних та цианідних ко-мплексів визначаються Ni2+, Сo2+, Zn2+. Реакцію осадження галогенів краще проводити у темноті.
Ртутний Платинова сітка електролітично покрита ртутью. Реакції осадження та комп-лексоноутворення. Можна визначити СІ-, Вr-, І-, CNS-, CN-. Методом зворотнього титрування визначаються Ng2+ та інші. Методом зворотнього титрування можна визначити і деякі інші іони.
Йодний Платинова сітка у воді, насичена йо-дом. Електрод ви-користовують сві-жовиготовлений. Реакції осадження та комп-лексоноутворення. Можна визначити СІ-, Вr-, І-, Ng2+. У якісті робочих розчинів використовують солі срібла, ртуті та йодида калію.
Ферофериціа-нидний Платинова сітка у розчині К3[Fe(CN)6] (1 – 2 краплі). Реакція осадження з К3[Fe(CN)6], можна визна-чити іони Pb2+, Ca2+, Cu2+, Zn2+. Робочий розчин К3[Fe(CN)6] чи розчин Pb(NО3)2 для зворотнього титрування.
Водне-вий Платина, насичена воднем. Реакції нейтралізації у роз-чинах з рН від 1 до 13. Дуже чутливий до розчиненого кисню, сірководню, окисни-кам.
Хінгід-ронний Платиновий дріт у насиченому роз-чині хінгідрону. Реакції нейтралізації у розчинах з рН від 0 до 8. Робота легче, чим з водневим електро-дом. Чутливий до окисників. У лужних розчинах більше помилок.
Сурьмя-ний Платиновий дріт, електролітично покрита сурьма. Окись сурьми на поверхні утворю-ється самовільно. Реакції нейтралізації у роз-чинах з рН від 2 до 7 (при рН вище 7 помилка визна-чення сильно виростає). Використовується у присутності сильних окисників та органічних речовин. Для точних визначень невмістний.
Скляний Тонкостіна плівка із спеціального скла. Внутрішня область заповне-на НСІ з плати-новим електро-дом в середені. Реакції нейтралізації у розчинах з рН від 1,5 до 12.  
Плати-новий Платинова сітка, дріт або пластина. Використовується для реак-цій окиснення-відновлення.  
Порівняльні електроди.
Каломе-льний Ртутний електрод у відповідному розчині хлориду калію у присут-ності каломелі. Почти для усіх методів титрування.  
Сірчанокислий ртутний Ртутний електрод в 1 н. розчині Н2SO4 у прису-тності Нg2SO4. Теж саме.  
Окисно-ртутний Ртутний електрод в 1 н. розчині NaOН у присут-ності НgO. Як і каломельний, особливо при титруванні сильнолу-жних розчинів. Потенціал помітно змінюється з часом.
Хлорно-срібний Срібний дріт, по-критий АgСІ у н. або насиченому розчині КСІ. При титруванні АgNО3 у методах осадження та ком-плексоноутворення, при виз-наченні рН. Електрод не використовується у присутності іонів NО3-, І-, CN-.
Вольф-рамовий Шматочок воль-фрамового дрота. Для проскориних методів потенціонометричного тит-рування.  
Графіт-ний Графітна паличка. Теж саме.  
Карбо-рундо-вий Шматочок селіто-вого стержня. Теж саме.  
             

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.228.52.223 (0.009 с.)