Перелік питань для підготовки до модульного контролю

2.3. Підсумкове оцінювання знань студентів

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ЧАСТИНА І

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

«ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ»

МОДУЛЬ 1

ТЕМА 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

 

Методичні рекомендації до вивчення теми

Історія економіки та економічної думки посідає фундаментальне місце у вищій економічній освіті. Її предметом є вивчення еконо­мічних систем та економічних вчень, що формувались у різних країнах з урахуванням національних, природних, політичних та інших особливостей в процесі їх історичного розвитку від первісної доби до сучасності. Вивчаючи конкретні аспекти економіки, ця дисципліна допоможе краще зрозуміти сучасні господарські проблеми, прогнозу­вати їх наукове вирішення.

Історія економіки та економічної думки забезпечує тісний зв’язок історико-економічного пізнання з розвитком економічних знань у цілому.

Мета теми: розкрити роль історії економіки та економічної думки як науки, визначити її предмет, об’єкт і методологію.

Основні проблеми теми, на які слід звернути увагу

Історія економіки та економічної думки як наука; господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічної науки; предмет, методи та завдання курсу; етапи та напрями розвитку історії економіки та економічної думки; критерії періодизації господарського розвитку суспільства; цивілізаційний підхід у дослідженні стадій госпо­дарського розвитку.

Логіка розкриття теми

Розглядаючи питання історії економіки та економічної думки як науки, необхідно звернути увагу на визначення предмета дисципліни, усвідомити її роль і місце як фундаментальної економічної науки.

При вивченні питання господарства як підсистеми суспільства та об’єкта економічної наукислід ознайомитися з концепцією розвитку галузей господарства, його інституцій і категорій.

При визначенні етапів та напрямів розвитку історії економіки та економічної думкиважливо проаналізувати різні точки зору щодо її періодизації.

Знайомлячись із цивілізаційним підходом у дослідженні стадій господарського розвитку, доцільно визначити його особливості, основні риси, відмінності від формаційного принципу періодизації.

У результаті вивчення теми стануть зрозумілими такі основні поняття: предмет, об’єкт, методи досліджень, завдання курсу; господарство; критерії періодизації, цивілізаційний підхід; аграрно-реміснича (доіндустріальна) цивілізація, індустріальна цивілізація; постіндустріальна (інформаційна) цивілізація.

 

План семінарського заняття 1

1.1. Предмет, методи та завдання курсу«Історія економіки та економічної думки».

2.2. Етапи і напрями розвитку історії економіки та економічної думки.

3.3. Критерії періодизації господарського розвитку суспільства. Цивілізаційний підхід.

Тематика індивідуальних творчих завдань (презентація)

1.1. Цивілізаційний підхід у дослідженні стадій господарського розвитку.

 

Перелік навчальних (домашніх) завдань для підготовки

до семінарського заняття та модульної контрольної роботи (МКР)

Завдання 1. Виписати у термінологічний словник і дати визначення основних термінів та понять: предмет, методи та завдання курсу, етапи і напрями розвитку, критерії періодизації; емпіричні дослід­ження; економічна думка; економічне вчення; економічна концепція.

Завдання 2. Відповісти на запитання для самоперевірки знань:

1.1. У чому полягають предмет і завдання курсу «Історія економіки та економічної думки»?

2.2. Що розуміють під поняттями «господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічної науки»?

3.3. Що є об’єктом «Історії економіки та економічної думки»?

4.4. Дайте характеристику трьох типів цивілізацій.

5.5. У чому відмінність формаційної та цивілізаційної концепцій?

Питання для індивідуальної роботи:

1.1. Визначення предмета науки.

2.2. Методологія дослідження «Історії економіки та економічної думки».

 

Питання для самостійного вивчення:

1.1. Критерії прогресу людства.

2.2. Роль революцій у розвитку цивілізацій.

Література:1, с. 3–13; 2, с. 19–45; 6, с. 9–18; 7, с. 5–6; 8, с. 11–21; 10, с. 4–9; 11, с. 10–15.

[Вверх] [Вниз]

ТЕМА 2. Господарство та економічна думка

На етапі ранніх цивілізацій (до VIII ст. до н.е.)

Методичні рекомендації до вивчення теми

Первісна доба була найтривалішою в історії людства. Матеріальна культура первісного суспільства поділяється на кам’яний, бронзовий і ранній залізний віки. Найважливішими рисами первісної доби були перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства, існу­вання роду як господарської одиниці. Склалися два типи госпо­дарської цивілізації: східне і античне рабство. Вивчення східного рабства слід розпочати зі Стародавнього Єгипту (ІV тис. до н. е.) та інших країн Сходу. При ознайомленні з економічними поглядами представників країн Стародавнього Сходу необхідно звернути увагу на особливості соціально-економічного розвитку цих країн, еконо­мічну роль держави. Активна участь держави в господарському житті сприяла формуванню специфічного, так званого азіатського способу виробництва, що й зумовило виникнення проблем, пов’язаних з осмисленням меж, співвідношенням державної, общинної та особистої власності, трактуванням суті економічних категорій і законів.

Мета теми: визначити особливості економічного розвитку ста­родавніх цивілізацій, їхній вплив на формування і розвиток еко­номічної думки.

 

Основні проблеми теми, на які слід звернути увагу

Форми господарства у первісному суспільстві. Економічна думка країн Давнього Сходу, Єгипту, Месопотамії. Цивілізація Шумеру. Особливості її господарського розвитку. Закони Хаммурапі. Три­пільська культура в давній історії України.

 

Логіка розкриття теми

Вивчення цієї теми слід розпочати зі з’ясування проблеми взаємо­дії людини та природного середовища у стародавньому суспільстві. Розкрити, де, як і чому виникли землеробство, скотарство, перші ремесла. Дати характеристику господарства за періоду кам’яного, бронзового і залізного віків.

Необхідно звернути увагу, що трипільська культура на території України існувала одночасно з найдавнішими цивілізаціями світу. Розглянути причини розкладу первіснообщинного ладу та типи стародавніх цивілізацій.

Економічна думка стародавнього світу відображала стан соціально-економічного та політичного розвитку тогочасних суспільств. Пи­семні джерела, на підставі яких можна досліджувати економічну думку Стародавнього Сходу, це, як правило, збірники законів, юри­дичні акти, документи господарської звітності та трактати про управління державою і державним господарством.

Про економічну думку Стародавнього Єгипту можна довідатися насамперед з творів державних чиновників (писарів), адміністративно-господарських документів, різних повчань – творів дидактичного характеру.

Економічна думка Месопотамії представлена відомою пам’яткою XVIII ст. до н. е. – законами вавилонського царя Хаммурапі, які, в цілому, є системою правових норм, спрямованих на регулювання соціально-економічних відносин у Вавилоні.

У результаті вивчення теми стануть зрозумілими такі основні поняття: форми господарства у первісному суспільстві; основні твори, що характеризують розвиток економічної думки країн Дав­нього Сходу, Єгипту, Месопотамії; особливості господарського розвитку цивілізації Шумеру; закони Хаммурапі; трипільська культура.

План семінарського заняття 1

4.4. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їхня характеристика.

5.5. Господарський розвиток держав Стародавнього Сходу.

6.6. Економічна думка Стародавнього Сходу.

Тематика індивідуальних творчих завдань (презентація)

2.2. Особливості господарського розвитку держав Стародавнього Сходу.

3.3. Трипільська культура в давній історії України.

Перелік навчальних (домашніх) завдань для підготовки