ТЕМА 8. Світове господарство та економічна думка на початку ХХ ст.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕМА 8. Світове господарство та економічна думка на початку ХХ ст.



Методичні рекомендації до вивчення теми

Монополізація економіки, виникнення державно-монополістичної форми власності призвели до перегляду основних постулатів орто­доксального неокласицизму.

Після Першої світової війни країни світу пройшли складний і суперечливий шлях господарського розвитку. Відбудова економіки, її піднесення чергувалися з кризами, в тому числі світовою. Безпе­речним лідером стали США, які не мали собі рівних в аграрному сек­торі, промисловості, фінансовій сфері. Не завжди стабільно розви­валося господарство Німеччини, Франції.

Світова економічна криза 1929–1933 рр. продемонструвала оче­видну невідповідність між високим розвитком продуктивних сил та ірраціональністю стихійних ринкових процесів. Високий рівень усус­пільнення та ускладнення господарського механізму потребували планомірного регулювання економіки в загальнонаціональних масшта­бах, тобто посилення ролі держави в економіці.

У сучасній економічній теорії виокремлюються три основні нап­рямки: неокласичний, кейнсіанство та інституціонально-соціальний.

Мета теми: визначити особливості розвитку світового гос­подарства та економічної думки на початку ХХ ст.

Основні проблеми теми, на які слід звернути увагу

Завершення формування світового господарства. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку XX ст. та посилення державно-монополістичних тенденцій, їх відображення в теоріях імперіалізму (Дж.А. Гобсон, Р. Гільфердинг, В.І. Ленін) та концепціях ринку недосконалої (Дж.В. Робінсон), монополістичної (Е. Чемберлін) та ефективної конкуренції Й.А. Шумпетера.

Світова економічна криза 1929–1933 рр. та її вплив на розвиток капіталістичних країн. Становлення різних систем макроекономічного регулювання. Виникнення кейнсіанства. Теоретична система Дж.М. Кей­нса. Дж.М. Кейнс про причини порушення ринкової рівноваги. Еконо­мічна програма Дж.М. Кейнса. Державне регулювання економіки. Основні важелі державного впливу на економіку. Розповсюдження кейнсіанства та його особливості в різних країнах.

Німецький варіант реформування економіки. Примусова монополі­зація промисловості. Регулювання трудових відносин. Мілітаризація економіки і її роль в господарському відродженні Німеччини.

Виникнення й загальна характеристика неолібералізму. Лондонська (Ф. Хайек), фрайбурзька (В. Ойкен, А. Мюллер-Армак, Л. Ерхард), па­ризька та чиказькі (М. Фрідмен) школи. Неоліберальні теорії держав­ного регулювання економіки.

Інституціональний напрям економічної думки як обґрунтування соціального контролю суспільства над економікою. Соціально-психо­логічний інституціоналізм Т. Веблена; соціально-правовий інститу­ціоналізм Дж.Р. Коммонса; кон’юнктурно-статистичний інституціона­лізм В. Мітчелла.

Логіка розкриття теми

Перша світова війна кардинально вплинула на зміни в господарстві світу. Центри господарського виробництва перемістилися з Європи в США (центри фінансового життя, промислового і сільськогоспо­дарського виробництва). Розгляньте плани Дауеса та Юнга, їхню суть і мету.

У 20-х роках ХХ ст. спостерігалася інтенсивна концентрація вироб­ництва і капіталів, подальша монополізація економік. Особливість монополій полягала у їхньому тісному зв’язку з державою. В цих умовах виникають нові теорії імперіалізму, в яких розглядається роль фінансової олігархії в національному і світовому господарствах. Озна­йомтесь з роботою В. Леніна «Імперіалізм як вища стадія капіталізму» та працями К. Каутського та Р. Гільфердінга.

При вивченні цієї теми необхідно визначити основні чинники, що вплинули на еволюцію неокласичних ідей у ХХ ст. У рамках неокла­сичної традиції формуються різноманітні концепції соціально-еко­номічного розвитку, які об’єднує орієнтація на потенціал ринкової системи та ринкових механізмів.

Так, у межах неокласичного напряму виникає окремий напрямок, представники якого (Дж. Робінсон, Е. Чемберлін, Й. Шумпетер) з’ясо­вують особливості конкуренції в умовах панування монополій в еко­номіці. Особливо важливо зрозуміти, на яких принципах ґрунтується англійська й американська школи монополістичної і недосконалої конкуренції. В чому спільність і відмінність їхніх поглядів?

Розгортання всесвітньої кризи зумовлює виникнення нових пріори­тетів у наукових дослідженнях, оскільки дійсність спростувала ілюзії неокласиків щодо здатності ринкового механізму автоматично забезпе­чувати рівновагу на ринках товарів, праці й капіталу. Високий рівень усуспільнення та ускладнення господарського механізму потребували планомірного регулювання економіки в загальнонаціональних масшта­бах, тобто посилення ролі держави в економіці.

Особливу увагу необхідно звернути на загальну структуру і зміст праці Дж.М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей». Визначити, в чому полягає відмінність кейнсіанського вчення від попе­редніх теорій. Для вирішення цього завдання доцільно розглянути кейнсіанське трактування основних економічних категорій: криза, безробіття, економічна роль держави, сукупний попит, процент, гроші, заробітна плата, мультиплікатор та ін. Крім того, важливо зрозуміти механізм порушення економічної рівноваги, його причини та нас­лідки, а також встановити функціональну залежність між інвести­ціями, зайнятістю, споживанням і доходами; вплив виробничого та особистого споживання на економічну динаміку.

При розгляді питання щодо поширення кейнсіанства в різних країнах слід зупинитися на таких країнах, як США (А. Хансен, С. Харріс), Франція (Г. Ардан, В. Перру), Швеція (Г. Мюрдаль, Е. Вігфорс). Послідовники Кейнса висунули три проблеми, які мають відносно самостійний характер: проблему динамічної рівноваги, проб­лему тривалих відхилень від стану динамічної рівноваги та проблему короткотривалих відхилень, або циклічних коливань. Особливе місце при розгляді економічних проблем надавали інвестиціям, доповнили концепцію мультиплікатора концепцією акселератора.

Розглядаючи особливості розвитку господарства в провідних країнах світу в 30-х роках ХХ ст., слід звернути увагу на з’ясування особливостей прояву цих процесів в окремих країнах Західної Європи.

Окреме місце в економічній теорії посідає неолібералізм – течія, що базується на неокласичній методології і захищає принципи саморегулювання економіки, вільної конкуренції та економічної свободи. Разом з тим, неолібералізм визнає можливість часткового, обмеженого впливу держави на економіку. При вивченні неолібе­ралізму необхідно розглянути різноманітні його форми, представлені багатьма школами, серед яких найбільш відомими є лондонська (Ф. Хайєк), фрайбурзька (В. Ойкен, Л. Ерхард), паризька (М. Алле), чиказька (М. Фрідмен).

Своєрідний напрям в економічній науці посідає інституціоналізм. Доцільно з’ясувати причини виникнення, сутність та основні зав­дання, які вирішує інституціоналізм. Для кращого розуміння основних засад цієї теорії необхідно пригадати німецьку історичну школу (тема 5), оскільки вона справила певний вплив на формування та розвиток інституціоналізму. Разом з тим, інституціоналізм не має якихось тео­ретичних засад. Його представники суттєво різняться як щодо теоре­тичних принципів, так і щодо досліджуваних проблем. У своєму розвитку інституціоналізм пройшов кілька етапів. При розгляді раннього інституціоналізму, розквіт якого припадає на 20–30-ті роки ХХ ст., слід дати характеристику трьох основних його напрямів: соціально-психологічного (Т. Веблен), соціально-правового (Дж. Ком­монс) і кон’юнктурно-статистичного (У. Мітчелл). Визначити їхні спільні і відмінні риси.

У результаті вивчення теми стануть зрозумілими такі основні поняття: державно-монополістичний капіталізм; імперіалізм; олігарх; репарація; план Дауеса; план Юнга; «велика депресія»; неокласичний напрям; кейнсіанство; інституціоналізм; неолібералізм; сукупний попит; основний психологічний закон; сукупна пропозиція; макро­економіка; виробничий попит; виробнича пропозиція; мультиплі­катор; акселератор; схильність до споживання; схильність до заощад­ження; монополія; конкуренція; недосконала конкуренція; монополіс­тична конкуренція; чиста монополія; дуополія; олігополія; дифе­ренціація продукту; нецінова конкуренція; монопсонія; дирижизм; центрально-кероване господарство; вільне ринкове господарство; соціально-ринкова економіка; монетаризм; інституціоналізм; соціально-психологічний інституціоналізм; соціально-правовий інституціона­лізм; кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм.

 

План семінарського заняття 11

1.1. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку XX ст. Економічні наслідки Першої світової війни.

2.2. Відображення державно-монополістичних тенденцій у теоріях імперіалізму (Дж.А. Гобсон, Р. Гільфердинг, В.І. Ленін).

3.3. Теорії монополії та конкуренції Дж. Робінсон, Е. Чемберлена, Й. Шумпетера.

4.4. Світова економічна криза 1929–1933 рр. та її вплив на розвиток капіталістичних країн.

5.5. Теоретична система та економічна програма регулювання економіки Дж. Кейнса.

 

План семінарського заняття 12

1.1. Особливості реформування економіки в Німеччині.

2.2. Виникнення й загальна характеристика неолібералізму:

а) лондонська школа;

б) фрайбурзька школа;

в) паризька школа;

г) чиказька школа.

 

План семінарського заняття 13

1.1. 1.1. Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.

2.2. 2.2. Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена.

3.3. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Р. Коммонса.

4.4. Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм В. Мітчелла.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.239.179.228 (0.006 с.)