До семінарського заняття та модульної контрольної роботи (МКР)

Завдання 3. Виписати у термінологічний словник і дати визначення основних термінів та понять: кам’яний вік, палеоліт; мезоліт; прото­неоліт; неоліт; бронзовий вік; ранній залізний вік; натуральне гос­подарство.

Завдання 4. Відповісти за питання для самоперевірки знань:

1.1. Назвіть чинники, що зумовили перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства в період первісної доби?

2.2. Чим займалося населення трипільської культури?

3.3. Розкрийте особливості східного рабства.

4.4. Які основні економічні ідеї та погляди відображено в літера­турних пам’ятках країн Стародавнього Сходу?

Питання для індивідуальної роботи:

1.1. Господарське життя скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор’я.

 

Питання для самостійного вивчення:

1.1. 1.1. Особливості господарського розвитку цивілізації Шумеру.

2.2. Господарське життя населення трипільської культури.

Література: 1, с. 3–23; 2, с. 51–79; 5, с. 10–15; 6, с. 15–22; 7, с. 7–9; 8, с. 22, с. 32–33; 9, с. 7–22; 10, с. 10–22; 11, с. 18–23.

[Вверх] [Вниз]

ТЕМА 3. Господарський розвиток та економічна думка

В період формування світових цивілізацій (VIII ст. до н. е. – XV ст. н. е.)

Методичні рекомендації до вивчення теми

Формування Східної та Західної цивілізацій пов’язують із так зва­ним «осьовим часом», який припадає десь на проміжок між 800 та
200 роками до н. е. Власне, «осьовий час» необхідно розглядати як перехідний період цивілізаційного процесу, що охоплює найрізнома­нітніші сфери життєдіяльності людини, яка, нарешті, визначила себе як індивідуальність. Ці зрушення супроводжувалися певними, досить глобальними змінами в господарській і техніко-технологічній сферах, які обумовили перехід до так званого залізного віку, поширення досконаліших знарядь праці та модернізації виробничих процесів. Зазнає змін та певних трансформацію і соціальна структура сус­пільства, в якій поряд із традиційною державною владою – власністю та системою розподілу виникають відносини власності індивідуальної, – як правило, у вигляді рухомості. Така власність поступово відокремлю­ється від влади, хоча остання і зберігає у своїх руках власність на землю та воду.

Виникнення недержавних власницьких структур безпосередньо пов’язана з індивідуальною трудовою діяльністю людини (ремес­ло, торгівля), яка сприяє розвиткові товарно-грошових відносин. Система розподілу (редистрибуція) поступово перетворюється у податковий апарат. Зростає соціальне й майнове розшарування. Крім того, на зміну колишньої системи самореалізації людина (індивіда) відповідно до її місця у системі суспільного поділу праці, яке, як правило, успадковувалося від батьків, приходить більш високий рівень інди­відуальної творчої основи людини. Це стає можливим завдяки певному звуженню економічних функцій держави, розвиткові інди­відуальних форм власності та усклад­ненню економічного, суспільно-політичного й культурного життя. У суспільній свідомості утверджу­ються ідеї самоцінності окремої людини, розуміння місця та ролі її в суспільстві залежно від особистих здібностей, можливостей і рішучості.

Західна, або Європейська цивілізація традиційно пов’язується зі становленням та розвитком античних держав – Стародавньої Греції та Риму. Основою господарства цих країн на відміну від Сходу стала індивідуальна власність на базові засоби виробницт­ва – передусім землю. Це не означає, що суспільної (державної) власності тут не існує зовсім, просто ці дві форми – суспільна та індивідуальна – були чітко відокремлені і забезпечені відповід­ними законодавчими актами. Основною продуктивною силою була праця вільних общинників. Відмінною є і роль праці рабів, яка набуває певної господарської значущості (в Стародавній Греції – в ремісничій справі, в Ста­родавньому Римі – в сільському господарстві). Для розуміння цієї тези слід конкретніше розглянути особливості господарського розвитку античних держав.

До основних ознак господарства Середньовіччя слід віднести: панування приватної власності, основою якої була земля; монополію феодалів на землю; умовний характер, ієрархічну структуру земельної власності, що ґрунтувалася на васальних зв’язках; протиріччя між великою власністю на землю і дрібним селянським виробництвом; особисту, поземельну, судово-адміністративну і військово-політичну залежність селянина від землевласника; рентну форму експлуатації; переважання натурального господарства і другорядну роль обміну; сеньйорію, ремісничий цех, торгову гільдію як головні господарські форми. Виникнення і розвиток господарства в європейських країнах мали універсальні ознаки. Разом з тим, у кожній країні були свої особливості, хронологічні межі. Це в свою чергу позначилося на формуванні та розвитку економічної думки в епоху Середньовіччя.

Мета теми: розкрити особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій.

Основні проблеми теми, на які слід звернути увагу

«Осьовий час» та формування Східної та Західної цивілізацій. Економічна думка античного світу. Стародавня Греція. Платон, Аристо­тель. Стародавній Рим. Брати Гракхи, Варрон, Колумелла. Особли­вості господарського розвитку доби Середньовіччя. Пам’ятки сус­пільно-економічної думки. «Салічна правда». «Капітулярій про вілли». Економічні погляди каноністів. Хома Аквінський. Еконо­мічний роз­виток Давньоруської держави. Пам’ятки економічної думки. «Руська правда», «Повість минулих літ», «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Галицько-Волинський літопис.

Логіка розкриття теми

Вивчаючи цю тему, слід з’ясувати особливості розвитку рабовлас­ництва, суть господарсько-технічних досягнень країн античного періоду. Важливо звернути увагу на галузеву структуру економіки, основні форми організації виробництва в агарному секторі та ремісництві, економічні функції держави. Доцільно розпочати дослід­ження розвитку основних факторів виробництва.

Аналізуючи розвиток господарства країн Європи в епоху Се­редньо­віччя, необхідно виділяти три періоди. У ранньому Се­редньовіччі (V–X ст.) сформувалися й утвердилися визначальні риси феодального господарства (період генезису). ХІ–ХV ст. – період зрі­лості феодального господарства в умовах внутрішньої колонізації, розвитку міст і товарного виробництва. У пізньому Середньовіччі (ХVІ – перша половина ХVІІІ ст.) зароджувалися ринкові форми вироб­ництва, з’явились ознаки індустріальної цивілізації.

При вивченні поглядів ідеологів античного світу (Ксенофонта, Платона, Аристотеля) необхідно відзначити ті основні ідеї, на яких згодом базувалась економічна наука.

Економічна думка епохи Середньовіччя характеризується особли­востями розвитку феодальних відносин. Науковий спадок духовних ідеологів цієї епохи, в тому числі у сфері господарської політики, представляють схоластика, софістичні роздуми, релігійно-етичні норми. Найбільш значущим автором західноєвропейської економічної думки раннього періоду Середньовіччя був Хома Аквінський (1225–1274 рр.). При вивченні творчої спадщини Х. Аквінського слід звернути увагу на трактування таких економічних категорій, як багатство, обмін, цінність, гроші, торговельний прибуток, лихварський процент.

Історія економічної думки України часів раннього та класичного Середньовіччя пов’язана з добою Київської Русі. Літературними дже­релами, з яких можна дізнатися про тогочасні економічні погляди, є літописи, угоди, грамоти князів, кодекси й записи норм світського та церковного права. Тому при вивченні економічної думки України доби Середньовіччя головну увагу необхідно приділити творам «Руська правда», «Повість минулих літ», «Повчання дітям» Володимира Мономаха, Галицько-Волинський літопис.

У результаті вивчення теми стануть зрозумілими такі основні поняття: азіатський спосіб виробництва; античний спосіб вироб­ництва; товарне виробництво; лихварство; гроші; позичковий процент; економіка; хрематистика; споживна вартість; мінова вартість; лати­фундійне господарство; право власності; феодалізм; схоластика; софізм; релігія; рента; капітал; алод, альменда; огородження; бене­фіцій; васал; панщина; оброк; десятина; серви; сеньйорія.

План семінарського заняття 2

1.1. «Осьовий час» та формування Східної та Західної цивілізацій.

2.2. Економічний розвиток і економічна думка в Стародавній Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).

3.3. Економічний розвиток і економічна думка в Стародавньому Римі (брати Гракхи, Варрон, Колумелла).

4.4. Основні риси економіки країн Західної Європи в середні віки.

5.5. Пам’ятки соціально-економічної думки Середньовіччя. «Салічна правда», «Капітулярій про вілли». Економічні погляди Хоми Аквінського.

6.6. Господарство та економічна думка Київської Русі.