Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах

 

Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:

– загальна вмістимість захисних споруд на об’єкті господарської діяльності (ОГД) - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

– захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;

– система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;

– розміщення (віддалення) захисних споруд відносно місць робіт дозво­ляє людям сховатися після сигналу-повідомлення цивільної оборони (ЦО) за встановлений час;

– сховища своєчасно приводяться до готовності для приймання людей (протягом 12 год після введення надзвичайного стану);

– робітники і службовці навчені правильним діям після сигналу-повідомлення ЦО;

– система повідомлень діє оперативно і надійно.

 

Оцінка місткості та захисних властивостей захисної споруди.

Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання. Норми об’ємно - планових рішень:

а) площа підлоги:

- 0,5 м²/людину при двоярусному розміщені ліжок;

- 0,4 м²/людину при триярусному розміщені ліжок;

б) внутрішній об’єм приміщень не менше 1,5 м³/людину;

в) висота приміщень не більше 3,5 м:

– при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка;

– при висоті 2,9 м і більше встановлюються триярусні;

г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені;

д) на основі директиви начальника ЦО України в екстремальних ситу­аціях, коли терміново необхідно укрити виробничий персонал, дозволяється пе­реущільнення захисних споруд на 20%.

 

 

Оцінка систем життєзабезпечення сховища

 

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачан­ня, теплопостачання, каналізація, електропостачання і звя’зок. Під час оцінки сис­тем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити безпе­рервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. Як правило роз­глядається оцінка тільки повітропостачання, як однієї з основних та найбільш вразливих систем життєзабезпечення людей.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду в залежності від температури зовнішнього середовища:

а) за режимом І - 8, 10, 11, 13 м³/год/людину - відповідно до 20° С (І кліматична зона), 20 - 25° С (II зона), 25 - 30° С (III зона), більше 30° С (IV зона).

б) за режимом ІІ - 2 м³/год/людину і 5 м³/год/людину - що працює на пункті управління.

В даний час вітчизняною промисловістю виготовляються фільтровентиляційні комплекси ФВК-І і ФВК-ІІ, які застосовують в І - II кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 600 чоловік, III - IV кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 450, 300 чоловік.

У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 з фільтрами ФП-100 і ПФП-1000, які працюють тільки в режимі І.

Продуктивність фільтровентиляційних комплексів ФВК-І і ФВК-ІІ в ре­жимі І - 1200 м³/год, в режимі II - 300 м³/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900 - 1300 та 1300 - 1800 м³/год. ФВК-ІІ, крім цього, забезпечує роботу в режимі IІІ. За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.

Вихідні дані:

1. Кількість працюючих, що потребують захисту (N, чол.) 310

2. Температура зовнішнього повітря (^оС) 30

 

Характеристика інженерного захисту:

1. Розміщення сховища: окремо розташоване

2. Площа приміщення: (S, кв.м)

2.1. приміщення для укриття людей 164

2.2. пункт управління - 2.3 медичний пункт -

2.4тамбур-шлюз -

2.5 санітарні вузли 12

2.6 для зберігання продуктів 8

2.7 для фільтровентиляційного обладнання 20

3. Висота приміщення (м) 2,65

4. Перекриггя сховищ (см)

4.1. бетон 5

4.2. цегла -

4.3. бутова кладка -

4.4. грунт 60

4.5. деревина -

5. Тип фільтровентиляційного обладнання:

5.1. промислова установка (м³/год) -

5.2. ФВК-1 1

5.3. ФВК-2 -

5.4. ЕРВ-72-2 -

5.5. ЕРВ-72-3 -

6. Режим роботи системи повітропостачання 1,2,3

 

Алгоритм розрахунку:

1. Оцінка місткості захисної споруди.

1.1. Визначають площу основних і додаткових приміщень.

Загальна площа основних приміщень:

де:

 

N - кількість основних приміщень;

S_i - площа і-того приміщення.

Визначають загальну площу всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):

 

 

де: М - кількість допоміжних приміщень;

S_j - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.

1.2. Визначають місткість сховища за площею:

- при двоярусному розміщені ліжок

 

 

1.3. Визначають місткість сховища за об'ємом всіх приміщень в

зоні герме­тизації

:

 

де: h - висота приміщення, м;

1,5 - норма об'єму на людину, м³.

Порівнюючи дані місткості за площею М_s та за об'ємом М_v визначають фактичну (розрахункову) місткість М_ф. За фактичну місткість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин. М_ф = 328 чол.

1.4. Визначають показник, що характеризує місткість захисних споруд (ко­ефіцієнт місткості):

 

де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).

Висновок: К_M > 1 - захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь - яку зміну.

 

2.Оцінка захисних властивостей захисної споруди від радіоактивного ураження.

Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт по­слаблення дози опромінення сховищем К_посл. Він залежить від матеріалу пере­криття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою:

 

 

де: h_і - товщина і-того захисного шару сховища;

К_р - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища табл. 1.

d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, табл. 2.

К_{посл. розр.} є меншим 1000. Отже, необхідно додати ще певні шари перекриттів, щоб довести його як мінімум до 1000 (4-й клас сховищ).

 

 

3. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням

 

3.1 Визначають норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і II.

При температурі зовнішнього повітря 30^о норми подачі повітря на одного чоловіка в годину становлять:

¾ в І режимі - 11 м³/год/людину;

¾ в ІІ режимі – 2 м³/год/людину і 5 м³/год/людину - що працює на пункті управління;

3.2 Визначають кількість людей, що укриваються, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі І і II:

¾ в І режимі:

 

 

¾ в ІІ режимі:

де:

W_заг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м³/год;

W_норм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м³/год/людину.

3.3 Визначають показник, що характеризує життєзабезпечення в ре­жимі І і II

в І режимі

 

в ІІ режимі

де:

М_ф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична місткість сховища.

Висновок: К_ж < 1, кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами у всіх режимах. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів.

Для забезпечення роботи 3-го режиму необхідно встановити РУ-150\6.

Висновок:

Сховище не відповідає вимогам до сховищ 4-го класу. Необхідно вжити заходів для збільшення товщини перекриття, кількості фільтровентиляційних комплексів та регенеративних установок.