Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.

Організаційні:

Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) виробничого персоналу і населення, яке проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них інформації про порядок дій по сигналах оповіщення.

Завчасне прогнозування зон заражень, руйнувань, пожеж при можливих метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії.

Постійно діючий контроль за викидами НХР в атмосферу, скидами у водойми отруйних відходів, за концентрацією парів небезпечних речовин у повітрі робочих приміщень.

Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності до використання.

Навчання виробничого персоналу правилам, засобам і прийомам захисту, само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне тренування.

Розробка інструкцій керівництву, черговим і командам ліквідаторів з викладенням їх обов`язків при НС, а також плану дій при НС.

Інженерно-технічні:

Обладнання ємностей, комунікацій і виробничих установок із НХР автоматичними та ручними пристроями, які запобігають витіканню НХР у випадку аварії (запобіжні клапани, клапани-відсікачі, терморегулятори, перепускні або скидаючі пристрої, тощо).

Підсилення конструкцій ємностей і комунікацій із НХР або влаштування над ними огорожі для захисту від пошкоджень уламками будівельних конструкцій при аварії (особливо на пожежо- і вибухонебезпечних об’єктах).

Розміщення (будівництво) під сховищами із НХР аварійних резервуарів, чаш, пасток і направлених стоків.

Будівництво під сховищами з особливо небезпечними НХР підземних резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних витоках.

Розосередження запасів НХР, будівництво для них заглиблених або напівзаглиблених сховищ.

Виготовлення розчинів НХР за межами основних цехів;

Створення запасів нейтралізуючих речовин в цехах де використовуються СДОР;

Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення аварій, засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією.

Майданчики для перевалки НХР, причали, залізничні колії повинні бути віддалені від житлових будівель та інших об’єктів не менш ніж на 250 м, а також обладнані пристроями для встановлення водяних завіс та системою локального оповіщення.

Заходи по захисту працівників.

Крім заходів загальнодержавного масштабу на об’єктах господарської діяльності також проводяться заходи, які дозволяють зменшити наслідки від НС, як природного, так і техногеного характеру, особливо дію вторинних факторів ураження. На першому місці повинні бути питання захисту працівників та службовців, який можна забезпечити виконанням таких заходів:

– створення і підтримання у готовності системи оповіщення;

– накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до використання;

– планування заходів по евакуації;

– накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання;

– підготовка до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;

– морально-психологічна підготовка робітників та службовців.

 

Додатки

 

Таблиця 1

Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря.

Швидкість вітру, м/с	Ніч	День
ясно	напівясно	хмарно	ясно	напівясно	хмарно
<0,5	інверсія			конвекція
0,6-2,0
2,1-4,0	ізотермія	ізотермія
>4,0

Примітка:

Інверсія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні грунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні.

Конвекція - такий стан приземного шару повітря, прн якому температура поверхні грунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Хмарність визначається в балах:

відсутня (ясно) – 0-2;середня (напівясно) – 3-7;суцільна (хмарно) – 8-10.

 

Таблиця 2.

Характеристики НХР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибин зон зараження

№ п/п	Назва НХР	Густина НХР т/м3	Темпер.rипіння, С	Порог. доза мг/хв	Значення допоміжних коефіцієнтів
К1	К2	К3	К7
Газ	Рідина				Для -40о	Для -20о	Для 0о	Для 20о	Для +40о
	Акролеін	-	0,839	52,7	0,2*		0,013	0,75	0,1	0,2	0,4		2,2
	Аміак (тиск)	0,0008	0,681	-33,42		0,18	0,025	0,04	0/0,9	0,3/1	0,6/1	1/1	1,4/1
2а	Аміак (ізотерм)	-	0,681	-33,42		0,01	0,025	0,04	0/0,9	1/1	1/1	1/1	1/1
	Ацетонітрил	-	0,786	81,6	21,6**		0,004	0,028	0,2	0,1	0,3		2,6
	Ацетонціангідрид				1,9**		0,002	0,316			0,3		1,5
	Водень миш’яковистий	0,0035	1,64	-62,47	0,2**	0,17	0,054	0,0857	0,3/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Водень фтористий	-	0,989	19,52			0,028	0,15	0,1	0,2	0,5
	Водень хлористий	0,0016	1,191	-85,1		0,28	0,037	0,3	0,64/1	0,6/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Водень бромистий	0,0036	1,49	-66,77	2,4*	0,13	0,055		0,2/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Водень ціаністий	-	0,687	25,7	0,2		0,026				0,4		1,3
	Диметиламін	0,002	0,68	6,9	1,2*	0,06	0,041	0,5	0/0,1	0/0,3	0/0,8	1/1	2,5/1
	Метиламін	0,0014	0,699	-6,5	1,2*	0,13	0,034	0,5	0/0,3	0/0,7	0,5/1	1/1	2,5/1
	Метил бромистий	-	1,732	3,6	1,2*	0,04	0,039	0,5	0/0,2	0/0,4	0/0,9	1/1	2,3/1
	Метил хлористий	0,0023	0,983	-23,7	10,8**	0,125	0,044	0,056	0/0,5	0/0,1	0,6/1	1/1	1/1
	Метилакрилат	-	0,953	80,2	6*		0,005	0,025	0,1	0,2	0,4
	Метилмеркаптан	-	0,867	5,95	1,7**	0,06	0,043	0,353	0/0,1	0/0,3	0/0,8	1/1	2/1
	Нітрил акрилової кислоти	-	0,806	77,3	0,75		0,007	0,8	0,04	0,1	0,4		2,4
	Окиси азоту	-	1,491		1,5		0,04	0,4			0,4
	Оксид етилену	-	0,882	10,7	2,2*	0,05	0,041	0,27	0/0,1	0/0,3	0/0,7	1/1	3,2/1
	Оксид сірки	0,0029	1,462	-10,1	1,8	0,11	0,049	0,333	0/0,2	0/0,5	0,3/1	1/1	1,7/1
	Сірководень	0,0015	0,964	-60,35	16,1	0,27	0,042	0,036	0,3/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Сірковуглець	-	1,264	46,2			0,021	0,013	0,1	0,2	0,4		2,1
	Соляна кислота (к)	-	1,198	-			0,021	0,30		0,1	0,3		1,6
	Триметиламін	-	0,671	2,9	6*	0,07	0,047	0,1	0/0,1	0/0,4	0/0,9	1/1	2,2/1
	Формальдегід	-	0,815	-1,9	0,6*	0,19	0,034		0/0,4	0/1	0,5/1	1/1	1,5/1
	Фосген	0,0036	1,432	8,2	0,6	0,05	0,061		0/0,1	0/0,3	0/0,7	1/1	2,2/1
	Фтор	0,0017	1,512	188,2	0,2*	0,95	0,038		0,7/1	0,8/1	0,9/1	1/1	1,1/1
	Фосфор трихлор	-	1,57	75,3			0,01	0,2	0,1	0,2	0,4		2,3
	Фосфору хлороксид	-	1,675	107,2	0,06*		0,003		0,05	0,1	0,3		2,6
	Хлор	0,0032	1,533	-34,1	0,6	0,18	0,052		0/0,9	0,3/1	0,6/1	1/1	1,4/1
	Хлорпікрін	-	1,658	112,3	0,02		0,002		0,03	0,1	0,3		2,9
	Хлорціан	0,0021	1,22	12,6	0,76	0,04	0,048	0,80	0/0	0/0	0/0,6	1/1	3,9/1
	Етиленімін	-	1,838		4,8		0,009	0,125	0,05	0,1	0,4		2,2
	Етиленсуль-фід	-	1,005		0,1*		0,013		0,05	0,1	0,4		2,2
	Етилмеркаптан	-	0,839		2,2*		0,028	0,27	0,1	0,2	0,5		1,7

 

У графах 10-14 в чисельнику значення К₇ для первинної хмари, а в знаменнику для наступних хмар.

У графі 6 чисельні значення токсодоз, що позначені зірочками, визначені орієнтовно.

Значення коефіцієнта К1 для ізотермічного зберігання аміаку наведено для випадку розливання (викидання) у піддон.

 

Таблиця 3.

Коефіцієнти, які залежать від ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП)

Інверсія	Ізотермія	Конвекція	Коефіцієнти
0,081 1,0	0,133 0,23	0,235 0,008	К8 К5

 

Таблиця 4.

Глибини зон можливого зараження НХР

 

Швидкість вітру	Еквівалентна кількість НХР, (т)
м/с	0,01	0,05	0,1	0,5
	0,38	0,85	1,25	3,2	4,8	9,2			29,6		52,7	65,2	81,9
	0,26	0,59	0,84	1,9	2,8	5,4	7,2		16,4		28,7	35,4	44,1	87,8
	0,22	0,48	0,68	1,5	2,2		5,3		11,9		20,6	25,2	31,3	61,5
	0,19	0,42	0,59	1,3	1,9	3,3	4,4	6,5	9,62		16,4	20,1	24,8	48,2
	0,17	0,38	0,53	1,19	1,68	2,91	3,75	5,53	8,19	10,33	13,88	16,89	20,82	40,11	54,67	83,6
	0,15	0,34	0,48	1,09	1,53	2,66	3,43	4,88	7,2	9,06	12,14	14,79	18,13	34,67	47,09	77,7
	0,14	0,32	0,45		1,42	2,46	3,17	4,49	6,48	8,14	10,87	13,17	16,17	31,03	41,63	63,16
	0,13	0,3	0,42	0,94	1,33	2,3	2,97	4,2	5,92	7,42	9,9	11,98	14,68	27,75	37,49	56,7
	0,12	0,28	0,4	0,88	1,25	2,17	2,8	3,96	5,6	6,68	9,12	11,03	13,5	25,39	34,24	51,6
	0,12	0,26	0,38	0,84	1,19	2,06	2,66	3,76	5,31	6,5	8,5	10,23	12,54	23,49	31,61	47,53
	0,11	0,25	0,36	0,8	1,13	1,96	2,543	3,38	5,06	6,2	8,01	9,61	11,74	21,91	29,44	44,15
	0,11	0,24	0,34	0,76	1,08	1,88	2,42	3,43	4,85	5,94	7,67	9,07	11,06	20,58	27,61	41,3
	0,1	0,23	0,33	0,74	1,04	1,8	2,37	3,29	4,66	5,7	7,37	8,72	10,48	19,45	26,04	38,9
	0,1	0,22	0,32	0,71		1,74	2,24	3,17	4,49	5,5	7,1	7,4	10,04	18,46	24,69	36,81
	0,1	0,22	0,31	0,69	0,97	1,68	2,17	3,07	4,34	5,31	6,86	8,11	9,7	17,6	23,5	34,98

Таблиця 5.

Значення коефіцієнта К₄ в залежності від швидкості вітру

 

Швидкість вітру, м/с
К4		1,33	1,67		2,34	2,67		3,34	3,67		5,68

 

 

Таблиця 6.

Швидкість переносу переднього фронту хмари

Зараженого повітря, км/год

Ступінь вертик. стійкості повітря	Швидкість вітру, м/с
інверсія
ізотермія
конвекція

 

 

Таблиця 7.

Коефіцієнт Ф, який залежить від швидкості вітру (м/с)

 

V, м/с	<0,5	0,6-1,0	1,1-2,0	>2
Ф

Таблиця 8.

Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у ЗМХЗ (ПЗХЗ), %

Умови перебування людей	Без протигазів	Забезпеченість людей протигазами, %
На відкритій місцевості	90-100
у будівлях

 

 

Примітка: Орієнтовно структура втрат може розподілятися за такими даними: легкі - до 25%; середньої тяжкості - до 40%; зі смертельними наслідками - до 35%.

Таблиця 9.

Дегазація та захист від найпоширеніших НХР

АМІАК, NH₃

Дегазація газу - розпорошена вода (2т/1т НХР), 10% розчин соляної к-ти (2т/1 т НХР) або кислотні відходи, 2% розчин амонія сірчанокислого, розчини мінеральних к-т. Дегазація рідини - додатково грунт, пісок (2-5 т/1т НХР).

Захист органів дихання: * ізолюючий протигаз КІП-в, АСВ-2, АДІ-ГС, ІП-4;

* протигаз фільтруючий, типу КД, М, В, ГП-4У з ДП-2;

БРОМИСТИЙ ВОДЕНЬ, HBr

Дегазація: Осадження газу - розпорошена вода.

Дегазація рідини - розчини лугів (на 1т НХР 20т 10% NAOH).

Захист органів дихання:* ізолюючий протигаз * протигаз фільтруючий, А, В, БКФ.

СІРЧИСТИЙ АНГІДРИД, SO₂

Дегазація: Гашене вапно, аміак, луги, р-р сода або каустика, вода, їдкий натр, карбонат натрію, гідроокис кальцію. На 1т НХР 10т води, 13т 10% NAOH або 4т 25% аміаку.

Захист органів дихання:* ізолюючий протигаз типу АСВ-2, ІП-4М, КІП-8;

* протигаз фільтруючий, В(жовтий.), БКФ(защ.), М(червоний.);

СІРКОВУГЛЕЦЬ, CS₂

Дегазація: Гашене вапно, вода, сірчистий натрій або калій. Вапно, каустик, їдкий натр, лужна целюлоза, сульфід натрію.

Захист органів дихання: * ізолюючий протигаз типу АСВ-2, фільтруючий протигаз типу А, В, М, БКФ, Г, Е, ГП-4У, КД;

СОЛЯНА КИСЛОТА, ВОДЕНЬ ХЛОРИСТИЙ, HCl

Дегазація: Гашене вапно, аміачна вода, р-н кальцинованої соди, лужні р-ни, їдкий натр. (На 1т НХР 10т 10% NAOH).

Захист органів дихання: * ізолюючий протигаз; * протигаз фільтруючий, В(жовтий.), М(червоний), А, БКФ.

СИНИЛЬНА КИСЛОТА, HCN

Дегазація: Дегазація рідини - 10% р-р гіпохлориту кальцію, формалін (3т/1т НХР), гашене вапно, луги, аміак, аміачна вода, відходи, в-ва окислювальної і окислювально-хлоруючої дії, каустична сода.

Захист органів дихання: * ізолюючий протигаз, фильтруючі типу Е, М, В, БКФ, ГП-4У з ДП-2

ФОСГЕН, COCl₂

Дегазація:Дегазація газу - вода (10т/1т НХР), 10% р-н їдкого натру(20т/1т НХР), гаряча аміачна вода(3т 25% на 1т НХР), лужні відходи, аміак, Уротропін, активоване вугілля, р-н каустичної соди, р-ни їдкого натру, кальцинованої соди, вапняних і гіпсових відходів. Дегазація рідини 10% р-р їдкого натра (16 - 20т/1т НХР).

Захист органів дихання: * ізолюючий протигаз типу ІП-4М, АСВ-2,КИП-8;

* протигаз фільтруючий, В, М, БКФ,Е,КД,ГП-4у з ДП-2;

ХЛОР, Cl₂

Дегазація: Осадження газу -- розпорошена вода (330т/1т НХР), 5% р-н їдкого натру або каустичної соди (22-25т на 1т НХР, сульфід натрію, гашене вапно, лужні відходи, окрім аміачної води(оскільки утворюється вибухонебезпечний хлористий азот). Дегазація рідини -- вода (0,6 - 0,9 т/1т НХР), 5% р-р їдкого натру (22,5-23,0 т/1т НХР), грунт, пісок, зола(2,3-3,5т/1т НХР), сніг (3-4т на 1т НХР).

Захист органів дихання: * ізолюючий протигаз типу АДІ-ГС, КІП-8, АСВ-2; * протигаз фільтруючий, В, А, М, БКФ, Е,, Г СОХНУВ, ГП-4 з ДП-2, ГП-5

 

 

Література:

1. Наказ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.08.2002 № 186 "Про введення в дію Методи­ки спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки".

2. Євдін О.М., Могильниченко В.В., Скидан М.А., Рибакова Е.О. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 1. "Техногенна та природна небезпека". Посібник.- К.: КІМ, 2007.- 636 с.

3. Небезпечні хімічні речовини в природі, промисловості і побуті. Довідник експрес-інформація у символах. - К.: Чорнобильінтерінформ, 1998. - 297 с.

4. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона.Навчальний посібник/ За ред. Кашина П.І. – Львів, «П.П. Василькевич К.І.», 2005.

5. Стеблюк М. І. Цивільна оборона, - Київ, Урожай, 2004.

6. Методика прогнозування масштабів зараження СДОР при аваріях на хімічно -небезпечних об’єктах на транспорті. – К., Штаб ЦО України, 1992.

7. Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М., Пуцило В.І., «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник, Львів 2004р., Видавництво НУ «Львівська політехніка».

8. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. «Основи цивільного захисту» Навч. посібник, Львів, 2010р., В-во Львівської політехніки, 384с..

 

 

Тема 6

Планування заходів захисту в зонах радіоактивного,