Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації НС.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації НС.



Існують різні механізми державного регулювання промислової безпеки, відшкодування збитків, зумовлених аваріями і катастрофами на небезпечних промислових об’єктах. До них належать різні форми державної компенсації самострахування об’єктів, об’єднані фінансові резерви об’єктів, різні форми фінансових гарантій.

Метою страхування є підвищення промислової безпеки шляхом використання економічного механізму компенсації шкоди, завданої життю і здоров’ю людей, майну і природному середовищу, а також захисту майнових інтересів організацій, які експлуатують небезпечні виробничі об’єкти, на випадок аварій.

Порядок і правила проведення обов'язкового страхування, розміри відшкодування (страхових сум) визначений Постановою Кабінету Міністрів України N1788 від 16 листопада 2002р. «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежо-вибухо-небезпечні об'єкти та об'єкти господарська діяльність, на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру».

Для здійснення обов’язкового страхування визначаються:

- об’єкти, які підлягають обов’язковому страхуванню;

- ризики, від яких вони мають бути застрахованими;

- мінімальні розміри відшкодування (страхових сум).

Страхова сума визначається за кожним конкретним об'єктом підвищеної небезпеки відповідно до категорії небезпеки.Перелік груп об'єктів підвищеної небезпеки за категорією небезпек наведений в Додатку № 4 лекції.

4.1. Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації НС

З метою забезпечення запобігання ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків в державі створюється матеріальний резерв.

Постановою КМУ № 308 від 29 березня 2001р. «Про Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків» затверджений порядок створення і використання матеріального резерву.

Цей порядок розроблено відповідно до Положення Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

Матеріальними резервами є будівельні матеріали, пальне, медикаменти продовольство, техніка, технічні засоби та інші матеріально-технічні цінності, призначені для проведення невідкладних відновних робіт і заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків.

Номенклатура, норми накопичення місця розміщення матеріальних резервів, що використовуються для запобігання ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, створюються:

· Кабінетом Міністрів України -державний резерв (стратегічний резерв) для проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання термінової допомоги постраждалому населенню;

· МНС - оперативний резерв для оперативного реагування на надзвичайні ситуації та надання термінової невідкладної допомоги постраждалому населенню;

· Профільними міністерствами і відомствами - відомчий резерв (за специфікою діяльності) для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру та ліквідації їх наслідків;

· Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями та виконкомами рад міст обласного значення - регіональний та місцевий резерви для виконання заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, і надання термінової допомоги постраждалому населенню;

· суб'єктами господарської діяльності, у власності (управлінні) або у користуванні яких є об'єкт (об'єкти) підвищеної небезпеки - об'єктовий запас для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення невідкладних відновних робіт.

Резерви створюються заздалегідь з метою використання їх у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, ліквідації цих надзвичайних ситуацій та їх наслідків. Номенклатура та норми накопичення запасів резервів у складі державного резерву затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Резерви створюються виходячи з максимальної гіпотетичної (прогнозованої) надзвичайної ситуації, характерної для конкретної території, галузі, об'єкта, а також передбаченого обсягу робіт з ліквідації її наслідків.

Відпуск матеріально-технічних цінностей з резервів здійснюється за рішенням керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення та керівників підприємств.

Відповідальність за створення та накопичення резервів, контроль за їх наявністю, станом та використанням покладається на керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення та керівників підприємств.

МНС здійснює методичне керівництво і контроль за створенням, зберіганням, використанням та поповненням оперативних,відомчих, регіональних, місцевих та об'єктових резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків.

5. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на ПНО

Державний нагляд і контроль у сфері діяльності, пов'язаної з ПНО, здійснюють уповноважені органами влади, в т. ч. спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади та їх відповідні територіальні органи, до відання яких згідно з законом віднесені питання: охорона праці; забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища; захист населення і території від НС техногенного та природного, характеру; пожежна безпека; санітарно - епідеміологічна безпека; містобудування.

Важливою проблемою у системі правового управління НС є проблема правового режиму потенційно небезпечних об’єктів. Законодавство України розрізняє правові режими об’єктів підвищеної небезпеки, ПНО, хімічно небезпечних об’єктів, радіаційно небезпечних об’єктів, пожежо-небезпечних об’єктів, вибухонебезпечних об’єктів, об’єктів гідродинамічної небезпеки, об’єкти підвищеного ризику тощо. При чому, правові режими вищезазначених об’єктів не є чітко розмежованими: вони часто перетинаються один з одним, що вносить плутанину у практику застосування екологічного законодавства. Найбільш чітко виражений правовий режим мають об’єкти підвищеної небезпеки і ПНО. Правовий режим ПНО безпосередньо стосується правового управління НС.

Ст. 66 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає загальні засади правового режиму екологічно небезпечних об’єктів. На таких об’єктах має систематично проводитися перевірка їх стану та виконання вимог щодо їх безпечної експлуатації. Незважаючи на певні термінологічні і правові неузгодженості, вважаємо, що правовий режим екологічно небезпечних об’єктів згідно з вищезазначеним Законом є застосовним і до об’єктів підвищеної небезпеки, і до ПНО згідно з законодавством про цивільний захист, і до об’єктів, що входять до Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 554.

ПНО визначається ст. 1 Закону «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року як об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. Однак, у цьому Законі правовий режим ПНО визначається для потреб ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, а тому цей правовий режим не зовсім збігається з правовим режимом ПНО, що передбачається законодавством про цивільний захист.

Визначення правового режиму ПНО здійснюється відповідно до Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого наказом МНС від 18 грудня 2000 року № 338. Паспортизація здійснюється для створення загальнодержавного реєстру ПНО як складової частини ЄДС. Незважаючи на те, що визначення ПНО, що подається у цьому Положенні, практично збігається з визначенням ПНО, поданому у Законі «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Положення конкретизує механізм ідентифікації ПНО. Перевагою Положення є те, що воно не покладає цей обов’язок на власників ПНО, як це має місце у законодавстві про об’єкти підвищеної небезпеки: весь тягар ідентифікації ПНО лежить на органах ЄДС. З точки зору власників господарських об’єктів, вони не зв’язані жодними обов’язками, які накладає правовий режим ПНО, до моменту отримання повідомлення органів Державного департаменту страхового фонду документації про необхідність ідентифікації ПНО.

Визначення переліків ПНО здійснюється комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обласних державних адміністрацій. Переліки ПНО з усіх областей передаються до Головного управління планування та дій у надзвичайних ситуаціях МНС, який формує зведений перелік ПНО по всій Україні і передає його до Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту мігрографії Державного департаменту страхового фонду документації. Останній займається розсилкою форм паспортів ПНО, збором і аналізом отриманих даних.

Відповідно до Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1288, Державний реєстр ПНО є автоматизованою інформаційно-довідковою системою обліку та обробки інформації щодо ПНО. Реєстр ведеться Державним департаментом страхового фонду документації для забезпечення підготовки управлінських рішень щодо запобігання та ліквідації наслідків НЕС, а також для потреб страхового фонду документації. З моменту реєстрації на об’єкт у повному обсязі поширюється правовий режим ПНО.

Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях 1999 року предебачає, що на ПНО мають бути у постійній готовності локальні системи виявлення загрози виникнення НС і локальні системи оповіщення населення та персоналу ПНО. Такі системи повинні створюватися і підтримуватися за рахунок власників ПНО. Відповідно до п. 29 Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, ПНО повинні мати свої аварійні формування чи підрозділи

 

Додаток № 1

 

НОРМАТИВИ

порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин.

 

----------------------------------------------------------------------------------------

Найменування |Порогова маса, тонн

небезпечної речовини |----------------------------

|1 клас | 2 клас

-----------------------------------------------------------------

Аміак 500 50

Амонію нітрат* 2500 350

Амонію нітрат (добрива)** 5000 1250

Арсенатний ангідрид, арсенатна кислота 2 1
та/або її солі

Арсенітний ангідрид, арсенітна кислота 0,1
та/або її солі

Бром 100 20

Хлор 25 10

Нікелеві сполуки

(дрібнодисперсний порошок), 1
монооксид нікелю, діоксид нікелю,

триоксид нікелю, сульфід нікелю (II),
сульфід нікелю (III)

Формальдегід (концентрація більш як 50 5
90 відсотків)

Водень 50 5

Фосфористий водень (фосфін) 1 0,2

Хлороводень (зріджений газ) 50 25

Алкіли свинцю 0 5

Ацетилен 50 5

Етилену оксид 50 5

Пропілену оксид 50 5

Метанол 5000 500

Кисень 2000 200

Сірководень 50 5

Арсеновмісний водень (арсен) 1 0,2

Сірки діоксид 250 25

Сірки триоксид 75 7,5

Вугільної кислоти дихлорангідрид (фосген) 0,75 0,3 Метилізоціанат 0,15

 

Додаток № 2

 

НОРМАТИВИ

порогових мас небезпечних речовин за категоріями

_____________________________________________________________________

|Порогова маса, тонн

Категорія небезпечних речовин ___________________|

| 1 клас | 2 клас

___________________________________________________________

Горючі (займисті) гази 200 50

Горючі рідини 50 000 5000

Горючі рідини, перегріті під тиском 200 50

Ініціюючі (первинні) вибухові речовини 50 10

Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові 200 50

речовини

Речовини - окисники 200 50

Високотоксичні речовини 20 5

Токсичні речовини 200 50

Речовини, які становлять небезпеку для 500 200

довкілля (високотоксичні для водних організмів)

Речовини, які становлять небезпеку для 2000 500
довкілля (токсичні для водних організмів)

або можуть здійснювати довгостроковий

негативний вплив на водне середовище

Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з 500 100
водою

Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з 200 50
водою з виділенням горючих або

вибухонебезпечних чи токсичних газів

 

Додаток № 3

 

« ЗАТВЕРДЖУЮ » посада, підпис, прізвище, ім'я по батькові керівника суб'єкта господарської діяльності «___» __________________20___р..   мп

 

ДЕКЛАРАЦІЯ

безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.

_____________________________________________________________

(реєстраційний номер (код) декларації безпеки у Державному реєстрі

об'єктів підвищеної небезпеки)

______________________________________________________________

(найменування об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки)

______________________________________________________________

(код об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки у Державному реєстрі об'єктів підвищеної небезпеки)

______________________________________________________________

(повна та скорочена назва суб'єкта господарської діяльності)

______________________________________________________________

(форма власності)

______________________________________________________________

(ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності)

________________________________________________________________

(орган, до сфери управління якого належить)

_____________________________________________________________

(суб'єкт господарської діяльності)

______________________________________________________________

(юридична адреса суб'єкта господарської діяльності)

_____________________________________________________________

(місцезнаходження об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки)

 

1. Загальні відомості про об'єкт (об'єкти) підвищеної небезпеки:

- результати ідентифікації із зазначенням найменування та сумарної маси небезпечних речовин, за якими проводилася ідентифікація об'єкта;

- зареєстровані види діяльності, пов'язані з експлуатацією об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки із зазначенням коду згідно з КВЕД;

- вид, номер, дата видачі ліцензій на зареєстровані види діяльності, пов'язаної з експлуатацією об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки, передбачених законодавством;

- вид, номер, дата видачі дозволів уповноважених органів виконавчої влади на початок роботи або види діяльності, пов'язаної з експлуатацією об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки, передбачених законодавством;

- основний вид виконуваних на об'єкті (об'єктах) підвищеної небезпеки робіт;

- склад об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки і перелік основних технологічних процесів та регламентів, пов'язаних з небезпечними речовинами;

- умови приймання і зберігання сировини;

- умови зберігання та відвантаження продукції;

- загальна чисельність персоналу та працівників найбільшої зміни об'єкта (об'єктів) під час експлуатації;

- розташування об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки на місцевості та відстань до міста (міст), інших населених пунктів, місць великого скупчення людей (житлові масиви, стадіони, кінотеатри, лікарні, школи тощо), транспортних магістралей, промислових об'єктів, природоохоронних об'єктів, цивільних об'єктів;

- межі заборонних, охоронних і санітарно-захисних зон.

2. Заходи щодо забезпечення безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки та локалізації і ліквідації наслідків аварій.

3. Результати аналізу ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику.

4. Дані про розробника декларації безпеки (у разі розроблення іншим суб'єктом господарської діяльності).

5. Розрахунково-пояснювальна частина.

6. Висновок (узагальнена оцінка ступеня небезпеки та рівня ризику виникнення аварій на об'єкті (об'єктах) підвищеної небезпеки).

Декларацію безпеки склав (посада, підпис, ініціали та прізвище)

 

« _» _____________ 200 ___ р.

 

Додаток № 4

Розв’язання типових завдань з ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки

Початковим етапом для розробки декларації безпе­ки небезпечного об'єкту є його ідентифікація. Мета ідентифікації - виявлення у складі суб'єктів господарсь­кої діяльності, що експлуатують об'єкти, найбільш не­безпечних об'єктів, які підлягають декларуванню стану безпеки.

Ідентифікація небезпечних об'єктів здійснюється на основі критеріїв, що враховують:

- кількість і вид (категорію) небезпечних речовин, що застосовуються на об'єкті;

- умови (температуру і тиск), при яких ці речовини використовуються або зберігаються;

- порогову (граничну) кількість небезпечної речовини;

- особливості розташування об'єкту.

Основні критерії ідентифікації об'єктів, що підляга­ють декларуванню, наведені в Законі України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.01 р. № 2245-НІ і постанові Кабінету Міністрів України від 11.07.02 р. № 956 «Про ідентифікацію і декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» . Вказані критерії ґрунтуються на положеннях Конвенції ООН про трансграничну дію промислових аварій .

До категорії об'єктів підвищеного класу небезпеки згідно з «Порядком ідентифікації і обліку об'єк­тів підвищеної небезпеки» належать усі суб'єкти госпо­дарської діяльності, у власності або в користуванні яких є об'єкти, де використовуються, виготовляються, пере­робляються, зберігаються, транспортуються небезпечні речовини в кількостях :

- що не перевищують або дорівнюють встановленому нормативу порогових мас ;

- які не перевищують нормативи порогових мас, але при відстанях від об'єкту до місць великого зосередження людей, транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів менше ніж 500 м (для 1 і 2 груп небезпечних речовин) і 1000 м (для 3 групи).

Відповідно до пп. 1,3 «Порядку декларування безпе­ки об'єктів підвищеної небезпеки» встановлюється обов'язковість розробки декларацій безпеки небезпеч­них об'єктів 1 чи 2 класів . Декларація безпеки - до­кумент, що визначає комплекс заходів, які використовуються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій і їх наслідків.

Приклад 1.

На АЗС, розташованій у селітебній зоні, є 5 підземних резервуарів, кожний місткістю 25 м3 для різних видів палива: дизельного і бензинів марок А-76, А-80, А-92, А-95. Максимальна заповнюваність резервуа­рів не більше ніж 90%. Легко можна підрахувати, що кількість (М, тонн) небезпечних речовин 2 категорії (горючі рідини) з урахуванням густини видів палива, заповнюваності резервуарів, становитиме:

М = V · ρ · k, (1)

де V - об'єм місткості (25 мЗ), ρ - середня густина бен­зинів (0,78 т/мЗ) і дизельного палива (0,86 т/мЗ), k - коефі­цієнт заповнення (0,9).

М = 1 ·(25 ·О,86 ·О,9) + 4 ·(25 ·0,78 ·0,9) = 89,55 т.

Норматив порогової маси небезпечних речовин 2 категорії (го­рючі рідини) згідно з додатком 2 для 1 класу не­безпеки складає 50000 т, для 2 класу - 5000 т. На АЗС є всього 89,55 т, що значно менше від нормативу порогових мас від­повідних класів і становить 0,18% (1 класу) і 1,8% (2 класу). Спочатку можна зробити висновок, що АЗС не на­лежить до об'єктів підвищеної небезпеки (1 і 2 класів) за масою небезпечних речовин.

Згідно з п. 16 , у зв'язку з розташуванням АЗС у селітебній зоні і тим, що мінімальна відстань до місць великого скупчення людей становить усього 150 м, про­водимо розрахунок за відстанню:

Q 1 або 2 класи = Q 2 кат · (Rmіn / Rmax)2, (2)

де Q 2 кат- норматив порогової маси (50000 і 5000 т);

Rmіn- 150 м;

Rmax-500 м для небезпечних речовин 1 і 2 груп («ви­бух» і «пожежа»).

Q 1 класу= 50000 • (150/500)2 = 4500 т,

Q 2 класу= 5000 • (150/500)2 = 450 т.

Робимо остаточний висновок: АЗС не належить до об'єктів підвищеної небезпеки ні за масою небезпечних речовин (89,5 т <5000 т < 50000 т), ні за відстанню, ос­кільки 89,55 т <450 т < 4500 т.

Для даної АЗС розробка декларації безпеки не потрібна.

Пункт 16 може негативно вплинути на господарську діяльність підприємства через недосконалість норматив­но-правових актів, наприклад, у випадках, коли на потен­ційно небезпечному об'єкті знаходяться небезпечні речо­вини в кількостях, що не перевищують порогові значення відповідних класів, але об'єкт розташований на відстані менше ніж 500 м до місць великого скупчення людей, транспортних магістралей [2]. Розглянемо вже наведений приклад 1 по АЗС (побудованих в основному поблизу транспортних магістралей) і візьмемо мінімальну відстань до транспортної магістралі 20 м..

Приклад 2.

Використовуючи формулу (1) ми визначили, що АЗС не належить до об'єктів підвищеної небезпеки за масою небезпечних речовин. Застосовуємо формулу (2), але мінімальною буде відстань 20 м.

Q 1 класу= 50000 • (20/500)2 = 80 т,

Q 2 класу= 5000 • (20/500)2 = 8 т.

У даному випадку АЗС не належить до об'єктів підвищеної небезпеки за масою небезпечних речовин (89,55 т < 5000 т < 50000 т), але належить до об'єктів підвищеної небезпеки 1 класу за відстанню, оскільки 89,55 т > 80 т > 8 т.

Така АЗС, відповідно до законодавства, зобов'язана розробити декларацію безпеки 1 класу і сплатити страховий внесок у розмірі 51 тис. грн.

Передбачається, що 1 клас небезпеки надаватиметься об'єкту тільки у випадку, якщо сумарна кількість небез­печних речовин досягне або перевищить порогову ма­су 1 класу небезпеки . Тому цілком зрозуміла різ­ниця з обов'язкового страхування цивільної відпові­дальності суб'єктів господарської діяльності за шкоду, яка може бути завдана третім особам об'єктами підви­щеної небезпеки 1 і 2 класів . Відповідно до п. 7 «По­рядку і правил проведення обов'язкового страхування...», затвердженого постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 16.11.02 р. № 1788, щорічний внесок страхов­ки за класами небезпеки складає для:

1 класу - 51 тис. грн. при сумі страховки 3 млн. 400 тис. грн;

2 класу - 7 тис. 140 грн. при сумі страховки 1 млн. 190 тис. грн.

Згідно п. 11 «Порядку ідентифікації...» у розрахунках сумарної маси небезпечних речовин може не врахову­ватися маса небезпечних речовин, які знаходяться на об'єкті в об'ємах не більше ніж 2% порогової маси, але, на жаль, для речовин однієї групи, а не категорії.

Згідно з п. 8 (абзац 2) «Порядку декларування...» об'єкти підвищеної небезпеки протягом року після державної реєстрації об'єкту підвищеної небезпеки, що експлуатується, зобов'язані розробити і разом з по­зитивним висновком експертизи надати декларацію безпеки .

Враховуючи великий обсяг роботи, що можна порів­няти з кандидатськими і докторськими дисертаціями, і реальні терміни розробки декларації, виконання їх са­мостійно суб'єктами господарської діяльності маловірогідне. Для цієї роботи необхідно залучати висококвалі­фікованих фахівців або спеціалізовані організації (ті, що професійно займаються розробкою декларацій на високому рівні). Зміст декларації складається з декількох розділів:

1. Загальні відомості про об'єкт підвищеної небезпеки.

2.Заходи щодо забезпечення безпеки об'єкту підвищеної небезпеки і локалізації наслідків аварій.

3.Результати аналізу ступеня небезпеки і оцінки рівня ризику.

4.Дані про розробника декларації безпеки.

5.Розрахунково-пояснювальна частина.

6.Список використаних джерел.

7.Висновок.

Розділ декларації «Розрахунково-пояснювальна ча­стина» містить:

- дані про технологію (включаючи характеристики небезпечних речовин, описи принципових технологіч­них схем, плани розміщення устаткування, перелік основного устаткування, дані про розподіл небезпечних речовин і т.д.);

- аналіз рівня ризику виникнення аварій (вклю­чаючи відомості про аварії, аналіз основних причин і чинників виникнення аварій, оцінку можливих нега­тивних наслідків для певних об'єктів «турботи» сус­пільства тощо).

Аналіз рівня ризику виникнення аварій - найва­жливіший і, як вже показали результати, найважчий для розробки. На жаль, у більшій частині розроблених декларацій у цей розділ вписується зміст ГОСТів, мето­дик, технологічних регламентів, інструкцій без кон­кретного застосування до декларованих об'єктів. Для розробки декларації об'єкта підвищеної небезпеки 1 класу потрібне виконання «Методики визначення ризиків і їх прийнятних рівнів для декларування без­пеки об'єктів підвищеної небезпеки» в повному обсязі, для 2 класу небезпеки вимоги обмежуються виконан­ням пункту 17 (визначення масштабів наслідків аварій, включаючи аналіз можливих впливів на людей, майно і навколишнє середовище) . Висока якість деклара­цій, що розробляються, підвищує готовність до дій у надзвичайних ситуаціях на промислових об'єктах.

Таким чином, при розробці декларації основну ува­гу слід приділяти якісному аналізу можливих сценаріїв виникнення і розвитку аварій. Необхідно навести де­тальний опис можливих наслідків аварій для персона­лу, населення, матеріальних об'єктів, навколишнього середовища, розрахувавши вірогідність розвитку дано­го сценарію.

Аналіз якості декларацій виявив проблему участі в декларуванні безпеки некваліфікованих фахівців і ор­ганізацій. Таке положення призвело до формалізму при проведенні декларування.

При оцінці якості декларації важливо знати не тільки, якими методами оцінені ризики, але і яка кваліфікація екс­перта, що їх оцінював.

Додаток № 5

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню: Відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 1) банківська діяльність; 2) професійна діяльність на ринку цінних паперів; 3) із надання фінансових послуг; 4) зовнішньоекономічна діяльність; 5) діяльність у галузі телебачення і радіомовлення; 6) діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії; 7) діяльність у сфері освіти; 8) діяльність у сфері інтелектуальної власності; 9) виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами; 10) діяльність у сфері телекомунікацій; 11) будівельна діяльність. Відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" ліцензуванню підлягає діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Крім цього, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 1) виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; 2) виробництво вибухових матеріалів промислового призначення (згідно з переліком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду); 3) виробництво особливо небезпечних хімічних речовин; операції у сфері поводження з небезпечними відходами, збирання і заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (згідно з переліками, що визначаються Кабінетом Міністрів України); 4) видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; 5) виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами; 6) виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами; 7) торгівля пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин); 8) виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продаж; 9) розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівля спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації; 10) надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України); 11) впровадження, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів; 12) надання послуг у галузі технічного захисту інформації (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України); 13) виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України); 14) транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл; 15) постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом; 16) зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами; 17) централізоване водопостачання та водовідведення; 18) розроблення, випробування, виробництво, експлуатація ракет-носіїв, космічних апаратів та їх складових частин, наземного комплексу управління космічними апаратами та його складових частин; 19) культивування рослин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного Переліку; 20) медична практика; 21) переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, крім діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини; 22) діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини); 23) ветеринарна практика; 24) випуск та проведення лотерей; 25) надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу повітряним, річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом; 26) заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів; 27) збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; 28) надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення; 29) надання послуг з охорони власності та громадян; 30) туроператорська діяльність; 31) діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); 32) посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном; 33) проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів; 34) діяльність, пов'язана з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств; 35) діяльність митного брокера; 36) виробництво, експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування, матриць; 37) торгівля племінними (генетичними) ресурсами, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин; 38) проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, визначених Законом України "Про карантин рослин", які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони; 39) діяльність, пов'язана з виробництвом, торгівлею піротехнічними засобами; 40) діяльність, пов'язана з наданням послуг стрільбищами невійськового призначення та функціонуванням мисливських стендів; 41) розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї; 42) виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії; 43) збирання та використання інформації, яка складає кредитну історію; 44) генетично-інженерна діяльність у замкненій системі; 45) торгівля рідким паливом з біомаси та біогазом.

Література:

1. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», №1809-111 від 08.06.2000р.

2. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», №2245-111 від 18.01. 2001р.

3. Постанова Кабінету Міністрів України № 956 від 11 липня 2002р. «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки».

4. Постанова Кабінету Міністрів України № 1788 від 16 листопада 2002р. «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти господарська діяльність, на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру».

5. Постановою Кабінету Міністрів України N1788 від 16 листопада 2002р. «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки…».

6. Основи цивільного захисту / за загальною ред.. Болотських М.В.- К. – 2008. – с.223 .

7. В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан, С.М. Мохняк Основи цивільного захисту: навч. посіб. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010.

Тема 5.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.179.79 (0.042 с.)