Поняття строків в цивільному праві. Види строків.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття строків в цивільному праві. Види строків.



Строки розглядаються за їх місцем у системі юридичних фактів цивільного права. Оскільки права та обов'язки частіше виникають за волею їхніх носіїв, то вольовий характер мають і строки, які обмежують їхню дію у часі. Строки, встановлені за­коном, стають обов'язковими для суб'єктів правовідносин або внаслідок того, що закон забороняє їхнє скорочення за угодою сторін (наприклад, строки позовної давності), або тому, що сторони не використали надану їм можливість визначити строк на свій розсуд (наприклад, збільшити гарантійний строк). Строки встановлюються самими учасниками пра­вовідносин або за рішенням суду чи іншого юрисдикційного органу. Перебіг і обчислення строків у цивільному праві відбу­ваються за правилами, встановленими законодавством. Серед обставин, які впливають на перебіг строків позовної давності (зупинення, перерву), закон передбачає вольові дії учасників правовідносин або державних органів.

Суд за наявності поважних причин прогаяння строку по­зовної давності може відновити цей строк і захистити поруше­не право. Учасники відносин можуть змінювати встановлені ними строки, наближати або віддаляти момент здійснення певних дій у часі.

Змістом строку є дія, або подія. Строки як часова форма, в якій відбуваються події або здійснюються дії (бездіяльність), породжують юридичні наслідки лише у зв'язку з діями і подіями. Строком визнається період у часі, із закінченням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. У цьому разі строк визначається пе­ріодом, що обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями чи годинами. Початок строку чи його закінчення може визна­чатися також вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Терміном визнається момент у часі, із настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або ж вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Класифікація цивільно-правових строків (термінів). Строки у цивільному праві класифікуються за різними крите­ріями.

За джерелами встановлення виділяють строки (терміни), які визначаються:

- законом (наприклад, авторське право діє протягом усьо­го життя автора і 70 років після його смерті, починаючи з 1 січня року, який настає за роком смерті автора), такі строки є імперативними;

- договором (наприклад, за договором позики сторони виз­начили строк повернення грошей до 15 січня поточного року);

- рішенням суду, господарського або третейського суду (наприклад, за рішенням суду відповідач повинен виконати зобов'язання тощо).

За ступенем самостійності учасників цивільних пра­вовідносин у встановленні строків їх поділяють на імпера­тивні і диспозитивні. Імперативні не підлягають зміні за зго­дою сторін (наприклад, не допускається скорочення позовної давності — ч. 2 ст. 259 ЦК України). Диспозитивні строки виз­начаються за згодою сторін, тобто можуть бути змінені (на­приклад, строки в орендних відносинах).

За розподілом обсягу прав та обов'язків сторін за окремими періодами часу розрізняють загальні й окремі строки (напри­клад, річний строк дії договору — це загальний строк поставки продукції, окремі ж строки — місячні, квартальні тощо — виз­начають поставку окремих партій продукції до закінчення цих проміжків часу у межах загального строку).

За способами встановлення строки визначаються закінченням періоду часу, що обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями і годинами. Термін, встановлений зако­ном, іншими правовими актами, правочином або такий, що призначається судом, найчастіше визначається календарною датою. Строк або термін можуть бути визначені також вказівкою на подію, яка обов'язково має настати, або момен­том витребування кредитора, або вказівкою на подію, яка мо­же настати, а може і не настати (наприклад, страховий випа­док може настати, а може і ні).

В юридичній літературі правовідносини прийнято поділяти на регулятивні та охоронювальні. В регулятивних правовідносинах встановлювані строки — це строки здійснення суб'єктивних прав і виконання обов'язків, в охоронювальних — вони є строками захисту цивільних прав. Це, зокрема, строки: 1) гарантійні; 2) оперативного захисту; 3) претензійні; 4) позовна давність; 5) процесуальні.

75. Обчислення строків.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок.

Оскільки строки визначаються роками, місяцями, тижнями тощо, то вони мають свій початок, який пов'язується або з конкретною календарною датою, або з подією, яка неминуче має настати. Але календарна дата чи день настання події в обчисленні тривалості строку не враховується. Строк починається або з наступного дня після календарної дати, або з наступного дня після настання події. Так, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК). Але коли особі стало відомо про порушення її права, наприклад 15 червня, то позовна давність почне свій перебіг з 16 червня, оскільки згідно з ч. 1 ст. 260 ЦК порядок обчислення позовної давності визначається за загальними правилами обчислення строків, передбаченими статтями 253—255 ЦК.

Закінчення строку

Як початок, так і закінчення строків, обчислюваних роками, місяцями, днями тощо, приурочується до конкретної календарної дати. Строк, обчислюваний роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року цього строку, а коли він обчислюється місяцями, то у відповідне число останнього місяця строку. Наприклад, якщо право на позов виникло 15 червня 2001 р., то загальний 3-річний строк позовної давності обчислюється з 16 червня 2001 р. і закінчується 15 червня 2004 p., тобто рівно через три роки. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, то строк спливає в останній день цього місяця. Так, наприклад, коли місячний строк почався 31 березня, то він закінчується 30 квітня, оскільки у квітні 31 числа немає.

Строки, які визначені півроком або кварталами року, обчислюються за правилами, що стосуються місячних строків, при цьому піврічний строк дорівнює шести місяцям, а квартал — трьом місяцям. Відлік кварталів ведеться з початку року. Так, якщо квартальний строк почався 15 квітня 2003 р., то він закінчується рівно через три місяця, тобто 15 липня 2003 р.
Якщо строк визначено у півмісяця, то він розглядається як строк, що обчислюється днями, і вважається за тривалістю як такий, що дорівнює п'ятнадцяти дням, незалежно від того, чи кількість днів у відповідному календарному місяці ділиться рівно на п'ятнадцять днів (наприклад, у лютому). Тому півмісячний строк спливає на 15 день з його початку.

Такі ж правила діють і щодо строків, які обчислюються тижнями (тиждень дорівнює 7 дням). Тижневий строк спливає у відповідний день останнього тижня строку. Наприклад, тижневий строк, який бере відлік з понеділка одного тижня, закінчиться у понеділок наступного тижня.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Порядок вчинення дій в останній день строку

 

Якщо строк установлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Уразі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Якщо, наприклад, боржник має повернути борг не пізніше ніж 20 квітня, то він може вчинити цю дію до закінчення 24 годин цієї дати. Момент закінчення 24 годин визначається за місцем вчинення дії, тобто за місцевим часом. У разі коли певну юридичну дію слід вчинити в установі в останній день строку, вона має бути вчинена до моменту закінчення часу виконання відповідних операцій в цій установі (наприклад, в ощадному банку встановлено години приймання від громадян платежів за комунальні послуги з 10 до 20 години). Строк передачі письмових заяв та повідомлень не вважається пропущеним, якщо вони подані до установи зв'язку (поштою, факсом тощо) до закінчення 24-х годин останнього дня строку.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.50.201 (0.007 с.)