Архітектура та функціональні можливості автоматизованого комплексу вимірювань у сфері ТЗІ та радіомоніторингу

 

Даний розділ має своєю метою вивчити призначення, технічні характеристики, побудову, принципи роботи та функціональні можливості АКОР-3ПК – автоматизованого комплексу радіомоніторингу та пошуку закладних пристроїв, виявлення та вимірювання побічних електромагнітних випромінювань і наведень (ПЕМВН) від засобів електронно-обчислювальної техніки (ЕОТ) і допоміжних технічних засобів і систем (ДТЗС).

АКОР-3ПК, розроблено НТЦ «Квант» (м. Миколаїв), застосовується для автоматизації вимірювань і контролю, пошуку технічних каналів витоку інформації. Він використовується за технічного контролю ефективності засобів захисту інформації, при спеціальних перевірках, спеціальних обстеженнях і спеціальних дослідженнях акустичних і віброакустичних каналів, акустоелектричних перетворень, технічних засобів і систем на можливість витоку інформації за рахунок ПЕМВН.

АКОР-3ПК створено у відповідності з ТУ У 32.3-13847488-002:2010, узгодженого з ДССЗЗІ України та має сертифікат відповідності. Для вимірювань до комплексу приєднуються антени різного типу (електричні та магнітні), датчики, адаптери, еквіваленти мережі, струмознімачі, пробники тощо.

Призначення АКОР- 3 ПК. Цифровий комплекс АКОР на основі автоматизованих комплексів виявлення радіовипромінювання АКОР-3ПК, АКОР-ПК/М (далі – АКОР-М) і являє собою аналізатор спектра та високочутливий селективний вимірювальний приймач для частотного діапазону від 10 Гц до 3000 МГц.

Комплекс забезпечує:

– вимірювання напруги, що створюється побічними ПЕМВН від різноманітних пристроїв слабкострумової техніки (персональних ЕОМ, оргтехніки, апаратури зв’язку);

– вимірювання напруженості електричного (Е) та магнітного (Н) поля (при підключенні вимірювальних антен);

– вимірювання струму (при підключенні вимірювального струмознімача).

– пошук пристроїв знімання та каналів витоку акустичної та відеоінформації у приміщенні, що перевіряється;

– безперервний контроль виділених приміщень від появи пристроїв знімання акустичної та відеоінформації;

– пошук каналів витоку оброблюваної інформації через ПЕМВН, технічних засобів (ТЗ) й атестація об’єктів електронно-обчислювальної техніки (ЕОТ).

Комплекс призначено для використання на підприємствах й організаціях, що займаються питаннями технічного захисту інформації (ТЗІ); у службах безпеки державних і комерційних структур; у лабораторіях і цехах (зокрема у пересувних), що займаються вимірюваннями ПЕМВН.

Комплекс є сукупністю спеціалізованих радіоприладів, що працюють під керуванням спеціального програмного забезпечення (СПЗ), функціонуючого на ЕОМ. У комплекс включено також низка допоміжних схем. Функція оператора при роботі з комплексом полягає у:

– визначенні розв’язуваної задачі та необхідного режиму роботи;

– підключенні необхідного обладнання;

– введенні початкових даних;

– запуску комплексу в роботу;

– оцінці результатів роботи.

Зовнішній вигляд вимірювача показано на рис. 5.1.

 

Рисунок 5.1 – Зовнішній вигляд вимірювача з вимірювальною антеною

 

Зовнішній вигляд вимірювача у похідному кейсі показано на рис. 5.2.

Рисунок 5.2 – Зовнішній вигляд вимірювача у похідному кейсі

 

Конструкція вимірювача показана на рис. 5.3.

Діапазон робочих частот від 10 Гц до 3000 МГц, а з ВЧ-конвертором – верхня частота до 14 ГГц.

Важливим параметром цифрового вимірювального прилажу є ширина смуги пропускання вимірювального тракту. Найбільша ширина смуги пропускання у діапазоні частот 20 – 3000 МГц за рівнем напруги – 6 дБ, не менше 4 МГц. Найменша ширина смуги пропускання за рівнем напруги – 6 дБ, не більше 2 Гц.

Похибка частоти налаштування відносно номінального налаштування не більше 0,8 10^{– 6} f ±1 Гц. Діапазон вимірювань синусоїдальної напруги для різних частот складає від 0 до 95 дБ / мкВ. Межа допустимої відносної похибки вимірювань синусоїдальної напруги, дБ, не більше ± 2,0%.

Рисунок 5.3 – Конструкція АКОР-3ПК

 

Характеристики вибірковості в автоматичному режимі вимірювань на проміжній частоті наведено у табл. 5.1.

Таблиця 5.1 – Ширина смуги пропускання

Діапазон частот, МГц	Смуга пропускання на рівні 6 дБ
0,01…0,15	200 ± 10 Гц
0,15…30	9 ± 1 кГц
30…1000	120 ± 2 кГц

 

Гранична чутливість за напругою складає величини від 5 мкВ у діапазоні частот 30 кГц … 1000 МГц при смузі пропускання 120 КГц до 0,01 мкВ (10 наноВ) у діапазоні частот 0,08 кГц … 1000 МГц при смузі пропускання 2 Гц.

Гранична чутливість за напруженістю поля складає величини від 20 мкВ/м (26 дБ/мкВ/м) у діапазоні частот 100 … 1000 МГц при смузі пропускання 120 кГц до 100 мкВ/м (40 дБ/мкВ/м) у діапазоні частот 0,01 … 0,15 МГц при смузі пропускання 0,2 кГц.

Гранична чутливість за напруженістю поля при вузькосмугових вимірюваннях складає величини від 0,2 мкВ/м (–14 дБ/мкВ/м) до 1 мкВ/м (0 дБ/мкВ/м) у діапазоні частот 0,01 … 1000 МГц при смузі пропускання 2 Гц.

Важливою характеристикою вимірювача є ширина смуги пропускання у режимах вимірювання. У ручному режимі вимірювання смугу пропускання можна встановлювати у межах 1Гц до 156 кГц. В автоматичному режимі вимірювання смуга пропускання встановлюється величиною 0,2; 9, 120 кГц.

Комплекс має можливості визначати види модуляції та контролювати їхні параметри модуляції сигналів:

– амплітудної модуляції (АМ) із коефіцієнтом модуляції 5 … 100%;

– частотної модуляції (ЧМ) із девіацією частоти 3 кГц … 3,5 МГц, а також ЧМ із вузькою смугою;

– імпульсної модуляції з періодом повторення 16 мкс … 2 с і тривалістю імпульсів 8 мкс … 1 с;

– кодово-імпульсної модуляції.

Комплекс забезпечує акустичний тиск до 94 дБ на частоті тестового сигналу 1000 Гц для виявлення паразитної модуляції ПЕМВ на відстані 1 м і 74 дБ для звукової ідентифікації сигналів.

Комплекс забезпечує програмне керування пошуком і прийманням сигналів. Швидкість аналізу ВЧ - діапазону складає 100 МГц/с.

Динамічний діапазон складає 80 дБ. Розподіл рівнів сигналів відображається у лінійному та логарифмічному масштабах.

Комплекс захищено від несанкціонованого доступу.

Комплекс складається із апаратної частини, яка зібрана в єдиному металевому корпусі із алюмінієво – магнієвого сплаву; комп’ютера (як правило, типу Notebook), який підключається до апаратної частини за допомогою з’єднувальних кабелів.

Розніми основного блока комплексу мають наступне призначення:

220 V – роз’єднувач для підключення мережі живлення 220 В;

FUSE – запобіжник 220 В 2 А;

GND – клема заземлення;

АСС – роз’єднувач для підключення акумулятора;

USB B – USB -роз’єднувач для підключення до ПЕОМ;

RP – роз’єднувач порту розширення;

AUD – вихід для підключення аудіоколонки, підключається за акустичної ідентифікації та локалізації;

POWER – вимикач живлення центрального блока комплексу;

ANT 2.1, …, ANT 2.4 – чотири антенних входи блока ВЧ - комутатора БВЧК;

ANT 1 – антенний вхід ANT1 для підключення вимірювальної антени;

TEL – роз’єднувач для підключення навушників;

Line IN – вхідний роз’єднувач вбудованого НЧ-адаптера.

Комплекс забезпечує виконання наступних основних і додаткових функцій. Основні функції:

– вимірювання квазіпікового значення регулярних імпульсних сигналів;

– вимірювання амплітудного та середнього значень модульованих сигналів;

– вимірювання середньоквадратичного значення шумів;

– вимірювання амплітудного, середньоамплітудного та середнього значень регулярних імпульсних сигналів.

Додаткові функції:

– аналіз спектральних характеристик вимірюваних сигналів;

– аналіз амплітудно-часових характеристик імпульсних сигналів;

– аналіз фазових характеристик сигналів;

– прослуховування демодульованих сигналів із різними видами модуляції;

– запис частот і рівнів виміряних сигналів на жорсткий диск ПЕОМ із їхнім наступним виводом;

– введення значень коефіцієнтів калібрування вимірювальних електричних і магнітних антен і струмознімача;

– протоколювання результатів вимірювань;

– протоколювання результатів визначення похибки вимірювання рівнів сигналів.

Вимірювання ПЕМВН від засобів ЕОТ виконується вимірювачем, метрологічне атестованим в Укрметртестстандарті.

Побудова та принцип роботи. Центральний блок об’єднує обладнання комплексу в єдиний прилад. У центральному блоці розміщено наступне обладнання: Схема електричних з’єднань вимірювального тракту вимірювача наведено на рис. 5.4.

 

 

 

Рисунок 5.4 – Схема електричних з’єднань вимірювального тракту комплекса

 

На схемі позначені:

ЦБК – основний блок вимірювача;

БПО – блок панорамного огляду та квадратурної обробки сигналу;

ПРЧ – перетворювач радіочастот;

БП – вбудований блок живлення апаратної частини ЦБК від мережі 220 В;

АЦСП – аналого-цифровий сигнальний процесор;

ГК – блок генератора калібрування;

ПЕОМ – персональний комп’ютер;

БВЧК – блок високочастотного комутатора;

НЧ - адаптер – низькочастотний адаптер;

УНЧ – підсилювач низької частоти.

Апаратурна частина вимірювача з’єднується із ПЕОМ (як правило – це Notebook) кабелем USB А – USB B. Живлення комплексу здійснюється від мережі 220 В 50 Гц або від акумулятора.

Апаратура, що входить до складу базового варіанта комплексу, забезпечує виконання наступних функцій.

Перетворювач радіочастот (ПРЧ) забезпечує приймання сигналів у діапазоні частот 0,01 … 3000 МГц і перетворює їх у другу проміжну частоту 10,7 МГц зі смугою пропускання не менше 4 МГц. Крім того, ПРЧ забезпечує детектування прийнятих сигналів для прослуховування, детектування із заданим детектором і смугою пропускання для прослуховування й аудіозапису сигналу; комутацію двох антенних входів; атенюацію (послаблення сигналу).

Блок панорамного огляду (БПО) проводить оптимальну обробку квадратури сигналів у смугах частот 4 MHz (режим свіпування) і 44.1 KHz (режим вузькосмугового аналізу). Термін «свіпування» відноситься до «генераторів із гойданням частоти», що працюють у «режимі з гойданням частоти».

Блок АЦСП разом з БПО синтезує частоти у смузі 4 МГц із кроком 20 кГц і перетворить сигнал із другої проміжної частоти у квадратурну форму, що забезпечує швидкість сканування 200 МГц/с, тим самим забезпечуючи переглядання робочого діапазону вимірювача (з урахуванням часу перемикання БПРЧ через 4 МГц) зі швидкістю 80 МГц/с у діапазоні частот 30…3000 МГц. У діапазонах частот 0,01…12,5 МГц і 12,5…44 МГц крок перебудови складає відповідно 30 і 200 кГц.

Даний блок забезпечує також третє перетворення частоти у «нульову», фільтрацію сигналу та формування двох каналів квадратури й забезпечує обчислення двох функцій взаємної кореляції X та Y між прийнятими коливаннями U _с(t) і косинусоїдальним та синусоїдальним сигналами, що формуються блоком, тобто

(5.1)

Блок аналого-цифрового сигнального процесора (АЦСП) проводить фільтрацію та перетворення аналогових сигналів, що надходять двома каналами X і Y, у цифрову форму з тактовою частотою 156 кГц й керує всіма пристроями, вбудованими у ЦБК. Ці сигнали виводяться у вікні Аналізатор/Квадратура у Головному вікні програми, вид яких наведено на рис. 5.5. АЦСП також виконує наступні функції:

– відтворення звукових файлів;

– синтез звуку для режимів звукової індикації;

– мікшування (перемикання джерела сигналу та регулювання амплітуди).

ПЕОМ розв’язує задачі взаємодії з оператором; керування обладнанням центрального блока; введення й обробку сигналу від центрального блока; індикації та зберігання результатів роботи. Функціонально в ЕОМ виділяються наступні частини:

– для взаємодії з оператором – клавіатура, миша;

– для керування обладнанням центрального блока – USB -порт;

– для індикації – дисплей;

– збереження результатів роботи – вінчестер.

 

 

Рисунок 5.5 – Вид вхідного сигналу після квадратурної обробки

 

Персональний комп’ютер (ПЕОМ) виконує конкретно наступні функції:

а) обробляє оцифровані сигнали X та Y, зводить їх до квадрату, підсумовує та обчислює квадратний корінь

 

. (5.2)

 

З формули (5.2) видно, що значення кореляційної функції Z (t) не залежить від початкової фази сигналута при нормуванні дорівнює його амплітуді, тобто

(5.3)

Таким чином, у вимірювачі реалізовано оптимальний виявляч, який є лінійним пристроєм, що дозволяє проводити вимірювання амплітуд неперервних й імпульсних сигналів і шумів. Значення амплітуди Z (t) виводиться у вікні програми Аналіз/Амплітуда у Головному вікні програми, вид якої наведений на рис. 5.6;

б) керує апаратурою вимірювача, обробляє сигнали за допомогою спеціального програмного та математичного забезпечення, проводить обчислення вимірюваних параметрів сигналів, приймає логічні рішення при роботі вимірювача в автоматичному режимі, відображає сигнальну й іншу інформацію, протоколює отримані результати.

Блоком високочастотного комутатора (БВЧК)є швидкодіючий широкосмуговий ВЧ - комутатор, який служить для підключення до вимірювача додаткових антен для виявлення сигналів. У вимірювальному тракті вимірювача використовується антенний вхід ANT 2.4 блока для підключення внутрішнього калібратора.

Блок живлення здійснює перетворення напруги 220 В у стабілізовані 12 В, яка забезпечує живлення основного блока вимірювача.

 

 

Рисунок 5.6 – Вид вхідного сигналу у вікні Амплітуда

 

Телефони (навушники) призначені для прослуховування вимірюваних сигналів.

Вимірювання сигналів проводиться в автоматичному режимі за списком частот або на фіксованій частоті за командою оператора. При виборі режимів вимірювання потрібно керуватися наступним:

– для імпульсних і амплітудно-модульованих сигналів використовуються режими вимірювання «P», «SA», «S», максимальна амплітуда, усереднена амплітуда, середнє значення, ефективне та амплітудне значення;

– для немодульованих сигналів використовуються режими «F», «А»;

– для вимірювання шумів використовується режим середньоквадратичного значення;

– для імпульсних сигналів використовується режим «квазіпікове значення» за ГОСТ 11001-80.

Режим Максимальна амплітуда використовується для вимірювання максимального значення з імпульсної послідовності сигналів, зображеної на рис. 5.7. Рис.1.5. Импульсная последовательность сигналов

 

 

Рисунок 5.7 – Імпульсна послідовність сигналів

 

Режим Усереднена амплітуда використовується для вимірювання середньої амплітуди з імпульсної послідовності сигналів (див. рис. 5.7).

, (5.5)

де n –кількість імпульсів в аналізованій послідовності;

– поточні значення амплітуд імпульсів.

Середньоквадратична помилка визначається за формулою:

. (5.6)

Середньоквадратичний рівень шумів (режим " SK ") визначається формулою:

, (5.7)

де Т – інтервал вимірювання режимів;

– значення рівня шумів на інтервалі вимірювання.

Середнє значення (режим " S ") визначається за формулою:

. (5.8)

Включається цифровий вимірювач, що видає відповідне значення сигналу U _o.

Блок акустичної кореляції (БАК) формує акустичний тест-сигнал для ідентифікації та локалізації джерел радіовипромінювання.

Широкосмугові антени SA -1, SA-2A з кабелем призначено для приймання радіосигналів із ефіру.

Колонка призначена для відтворення акустичного сигналу при ідентифікації для визначення дальності та локалізації джерел радіовипромінювання.

Мережевий адаптер AD -1 призначено для підключення входу приймача комплексу до мережі, ліній зв’язку та комунікацій з напругою до 380 В і приймання сигналів у діапазоні частот 0,15 … 30 MHz.

Навушники призначено для прослуховування аудіосигналів оператором при їхній ідентифікації й аналізі. Проводиться прослуховування:

– сигналу продетектованого ПРЧ. У цьому випадку навушники за допомогою перехідника підключаються до виходу TEL на лицьовій панелі комплексу;

– записаного на вінчестер ЕОМ аудіосигналу. У цьому випадку навушники підключаються до виходу звукової карти ЕОМ Notebook комплексу. У варіанті зі стаціонарною ЕОМ навушники підключаються до виходу TEL аудіоколонки ЕОМ, або до виходу SPKR / OUT звукової карти.

Додаткова апаратура забезпечує виконання наступних функцій.

Блок відеодетектора TVD у комплекті з відеомонітором дозволяє проглядати відеопередачі в усьому діапазоні частот комплексу. Декодуються сигнали стандартів PAL, SECAM, NTSC; види модуляції AM, FM і з інверсним кадровим синхроімпульсом (AM-ІКС, FM-ІКС). Блок має функцію визначення відеосигналу й ідентифікації виду модуляції, що дозволяє комплексу автоматично знаходити відеопередачі (у лабораторії цей блок відсутній).

Генератор придушення ГП (постановник прицільної завади) забезпечує автоматичне придушення виявленої частоти джерела радіовипромінювання (ДРВ). Можливе підключення декількох ГП для задач контролю декількох приміщень і придушення декількох частот.

НЧ адаптер LFA -2 дозволяє контролювати діапазон звукових частот 0,01... 20 KHz у проводових лініях й ефірі (при підключенні НЧ антени), визначати наявність передачі акустичної інформації, виявляти мікрофони та мікрофонний ефект.

Універсальний мережевий адаптер CAU -2 призначено для контролю дротових ліній, дозволяє оперативно підключитися до ліній будь-якого стандарту:

– телефонної лінії вітчизняного стандарту;

– телефонної лінії зарубіжного стандарту;

– мережі живлення вітчизняного або зарубіжного стандарту (універсальна вилка);

– довільної лінії за допомогою затискачів.

Тестові передавачі призначені для перевірки працездатності комплексу та навчання оператора пошуку джерел радіовипромінювання.

Використовуються наступні види передавачів:

– радіочастотний – на фіксовану частоту у діапазоні 50 … 900 MHz;

– мережевий – на фіксовану частоту у діапазоні 0,1 … 3 MHz;

– інфрачервоний (ГИК) – у діапазоні 0,4 … 1.8 мкм.

Додаткова апаратура для стаціонарного радіомоніторингу забезпечує виконання наступних функцій:

– зовнішні широкосмугові антени EA-1, EA-2A призначені для стаціонарної установки на даху будівлі та приймання радіосигналів із ефіру;

– трифазний мережевий адаптер AD -3F призначено для стаціонарної установки й одночасного контролю 3-х фаз мережі живлення у діапазоні частот 0,01 … 30 MHz;

– 10-канальний телефонний адаптер PA -10 призначений для стаціонарної установки й одночасного контролю 10 телефонних ліній у діапазоні частот 0,1 … 30 MHz.

Додаткова апаратура для модифікації комплексу ПК забезпечує виконання наступних функцій:

– антени вимірювальні електричні та магнітні забезпечують вимірювання напруженості електромагнітного поля у діапазоні 10 Гц … 1 ГГц (2 ГГц);

– вимірювальний струмознімач забезпечує вимірювання струму сигналів ПЕМІН у дротових лініях;

– блок зондуючого сигналу БЗС забезпечує автоматичне вимірювання реального загасання при атестації засобів ЕВТ й екрануючих конструкцій;

– адаптер SVGA-ANT для підключення до відеотракту досліджуваної ЕОМ забезпечує пошук інформативних випромінювань в умовах інтенсивної завадової обстановки.

Функціональні можливості автоматизованого комплексу:

1. Радіомоніторинг наступних об’єктів:

– радіоефіру у діапазоні частот 30 … 3000 МГц без конвертора та 3 … 14 ГГц із мікрохвильовим (МВК) конвертором;

– електромережі, телефонних й інших провідних ліній у діапазоні частот 10 кГц … 30 МГц із підключеням мережевого адаптера;

– мікрофонів у діапазоні частот 10 Гц … 30 кГц при включенні НЧ-адаптера для контролю провідних ліній у звуковому діапазоні;

– відеопередавачів при підключенні блока виявлення передавальних відеокамер і відеомоніторів;

– інфрачервоних (ІЧ) передавачів при підключенні блока виявлення ІЧ передавачів;

– широкосмугових (з цифровим маскуванням) пристроїв і пристроїв із широкосмуговим спектром;

– пристроїв зі стрибкоподібною зміною частоти або зі швидким перестроюванням за частотою;

– мобільних телефонів стандарту GSM;

– системи передачі даних WiFi;

– пристроїв із накопиченням сигналів.

2. Радіомоніторинг радіоефіру наступними методами:

– прямим скануванням;

– сканування з використанням за раніше знятого фону;

– порівняння сигналів, що прийняті робочою антеною, з прийнятою опорною антеною;

– виявлення сигналів методом просторової селекції за допомогою декількох антен.

3. Забезпечення ідентифікації випромінювань наступними методами:

– акустичним корелятором для сигналів з АМ, ЧМ, вузькосмуговою ЧМ;

– універсальним безшумним корелятором, заснованим на енергетичному методі, для сигналів із будь-яким видом модуляції та кодуванням сигналів – з АМ, ЧМ, вузько-смуговою ЧМ, Δ-модуляцією, цифровим кодуванням, з інверсією спектра;

– спеціальним алгоритмом, який виділяє широкосмугові сигнали та шумоподібні сигнали (ШПС);

– аналізатором гармонік для сигналів із будь-яким видом модуляції у діапазоні частот до 1500 МГц (з МВК-конвертором – до 3000 МГц);

– за записом характеристик сигналу за проміжною частотою (ПЧ) – спектра, амплітуди, фази, квадратур – для сигналів з будь-яким видом модуляції з шириною спектра не більше 4 МГц;

– за записом частотно-часових характеристик сигналу для сигналів зі стрибко подібними змінами частоти, швидким перестроюванням частоти та широкосмуговим спектром;

– просторовою селекцією за допомогою декількох антен для сигналів із будь-якою модуляцією;

– за базою даних відомих випромінювань для сигналів із Δ-модуляцією, цифровим кодуванням, широкосмуговим спектром, швидким перестроюванням частоти.

4. Забезпечення локалізації випромінювань наступними методами:

– звуковою локалізацією для сигналів з АМ, ЧМ, вузькосмуговою ЧМ і скремблюванням;

– просторовою локалізацією за допомогою декількох антен для сигналів з АМ, ЧМ, вузькосмуговою ЧМ, ФМ, скремблюванням, Δ-модуляцією, цифровим кодуванням, широкосмуговим спектром, інверсією спектра;

– за рівнем поля для сигналів із будь-яким видом модуляції, стрибкоподібною зміною частоти, швидким перестроюванням частоти.

5. Протоколювання всіх результатів виявлення й ідентифікації випромінювань.

6. Виявлення побічних електромагнітних випромінювань і наведень (ПЕМВН) для відеотракту, пристроїв ПЕОМ (вінчестерів, дисководів, клавіатури, оперативної пам’яті) та периферії (принтер, сканер, плотер, флеш-пам’ять, локальна мережа тощо) наступними методами: автоматичним корелятором; оператором.

7. Ідентифікація інформативних (тестових) сигналів наступними методами: автоматичним корелятором; оператором.

8. Забезпечення вимірювань ПЕМВН від засобів ЕОТ і середньоквадратичних значень: автоматично; оператором.

9. Формування початкових даних для розрахунків відношення сигнал/шум на границі контрольованої зони та формування протоколу вимірювань.

10. Забезпечення вимірювання наступних величин:

– напруженості однорідного поля з антеною та з похибкою не більше 3 дБ;

– струму із струмознімачем похибкою не більше 4 дБ.

11. Забезпечення вимірювань наступних параметрів:

– амплітудне й ефективне значення синусоїдальних сигналів;

– амплітудне та середнє значення для модульованих сигналів (АМ, ЧМ, ІМ);

– квазіпікове значення для регулярних імпульсних сигналів;

– максимальну амплітуду (пікове значення), усереднену амплітуду для регулярних імпульсних сигналів;

– середньоквадратичне значення для шумів.

Встановлене на ЕОМ спеціальне програмне забезпечення (СПО):

– керує апаратурою комплексу;

– обробляє, відображає на екрані та зберігає на вінчестері дані;

– забезпечує автоматичну роботу у прикладних режимах, приймання логічних рішень;

– протоколює отримані результати.

Програма «Система АКОР-М» працює під керуванням операційної системи Microsoft Windows 2000, Windows XP, Windows 2003 Server або Windows Vista. Запуск програми виконується за допомогою меню [Пуск/Програми/Система АКОР-М/Система АКОР-М] або за допомогою ярлика на Робочому столі.

При запуску програма проводить тестування підключеного обладнання. Якщо знайдена несправність, виводяться відповідні повідомлення. При появі повідомлення Комплекс АКОР-М готовий до роботи, поряд зі значком програми в області повідомлень, можна приступати до роботи з програмою.

Головне вікно програми. Головне вікно програми служить для перегляду сигналів, їхніх спектрів, панорами, виклику всіх допоміжних вікон, вікна комплексу. Загальний вид Головного вікна наведено на рис. 5.8.

 

	У верхній частині вікна знаходиться Головне меню програми. Нижче - Панель інструментів. Вікно Сигнал на частоті - служить для відображення сигналу на поточній частоті, його амплітуди, фази, девіації частоти. У вікні Спектр на частоті відображено спектральне представлення сигналу із заданою точністю.
Рисунок 5.8 – Головне вікно програми

 

Спектр 4 МГц відображається у реальному часі у вікні Панорама (4 МГц). Горизонтальна вісь графіка є частотою у МГц. Вертикальна вісь графіка являє амплітуду сигналу та має градуювання в одиницях АЦП або дБ. Поточна частота знаходиться у центрі Панорами.