Коротка характеристика сучасних джерел радіовипромінювань

Незважаючи на все різноманіття джерел радіовипромінювань та численних технічних каналів витоку, що використовуються для зняття мовної, документальної та іншої інформації з обмеженим доступом, з точки зору технічного захисту інформації їх можна класифікувати за наступними ознаками.

За технічними характеристиками, до яких відносяться:

– робочі частоти джерел радіовипромінювань, які можуть не потрапити у робочий частотний діапазон комплексу залежно від типу приймально - аналізуючого пристрою, що використовується у ньому. Для автоматизованих вимірювальних комплексів таким діапазоном є 0.01-3000 MHz. Якщо необхідно забезпечити виявлення джерел радіовипромінювання, які працюють на вищих частотах, то до складу комплексу повинен входити відповідний конвертер;

– мінімальна потужність випромінювання джерел радіовипромінювань, яка забезпечує гарантоване знімання інформації з об’єкта, що перевіряється, у найбільш розвідувально-небезпечному напрямі. Ця характеристика забезпечується високою пороговою чутливістю автоматичного виявлення та квазіоптимальним методом приймання сигналів, що реалізовані у вимірювальних комплексах, а також вибором адаптованого до кожного піддіапазону частот порогу автоматичного виявлення;

– вид модуляції сигналів починаючи від простих, демодуляція яких здійснюється більшістю радіоприймачів (WFM, NFM, AM, CW), до складних, демодуляція яких здійснюється спеціальними методами (інверсія спектра, фазова маніпуляція (ФМ), цифрове кодування, дельта-модуляція, широкосмугові сигнали, скремблювання тощо). Ця характеристика забезпечується кореляційною обробкою сигналів і використанням різних методів аналізу;

WFM – широкосмугова частотна модуляція, зі смугою сигналу 50-150 кГц;

NFM – вузькосмугова частотна модуляція зі смугою 3-5 кГц, до 10 кГц, або до 25 кГц;

АМ – амплітудна модуляція. FM – частотна модуляція;

CW – (Continuous Ware) амплітудна маніпуляція, тобто радіотелеграф.

За часом роботи та методом керування:

– джерела радіовипромінювання з безперервним випромінюванням в ефір або дротові лінії (електромережа, телефонні лінії зв’язку тощо). Їхнє виявлення забезпечується плановою перевіркою приміщення та дротових ліній комплексом перед проведенням конфіденційних заходів;

– джерела радіовипромінювання з випромінюванням в ефір або дротові лінії, що включаються та виключаються за командою дистанційно. Їхнє виявлення забезпечується безперервним контролем приміщення та дротових ліній комплексом протягом робочого дня;

– джерела радіовипромінювання, що заносяться на якийсь час проведення наради, бесіди або іншого конфіденційного заходу. Їхнє виявлення забезпечується безперервним контролем приміщення комплексом під час проведення нарад, бесіди тощо конфіденційних заходів;

– джерела радіовипромінювання з накопиченням аудіоінформації та подальшим передаванням її в ефір за командою дистанційно у наперед невідомі інтервали часу. Їхнє виявлення забезпечується цілодобовим радіомоніторингом приміщення;

– джерела радіовипромінювання зі стрибкоподібною зміною робочої частоти або швидкою перебудовою робочої частоти. Їхнє виявлення забезпечується методами спеціального оперативного радіомоніторингу шляхом протоколювання потоку радіосигналів у діапазоні роботи комплексу (часом початку та кінця передачі, пауз між сигналами, динаміки їхнього перемикання тощо);

– джерела радіовипромінювання з імпульсним передаванням інформації.

За місцем установки:

– в інтер’єрі приміщення;

– в апаратурі оргтехніки, що живиться від акумулятора або батареї, (калькулятор, електрогодинник). Для їхнього виявлення необхідно переконатися, що вони не розряджені шляхом перевірки працездатності кожного пристрою;

– в апаратурі оргтехніки, що працює при включенні мережі 220 В (комп’ютер, телевізор, відеомагнітофон тощо). Для виявлення таких джерел випромінювання їх необхідно включити у мережу;

– в електроапаратурі, постійно підключеній до мережі 220 В (трійники, подовжувачі, розетки тощо);

– в апаратурі зв’язку (телефонні апарати, факс, телефонна розетка, розподільна коробка, телефонна лінія тощо). Перевірка електромережі на наявність джерел радіовипромінювання проводиться комплексом через мережевий адаптер «БИН-2-4» (CAU-1, АD-1). При цьому слід мати на увазі, що у приміщенні, що перевіряється, електроживлення приладів, освітлення тощо може здійснюватися від різних фаз. Тому перевірці підлягає кожна фаза, що живить дане приміщення. Перевірка телефонних ліній на наявність джерел радіовипромінювання проводиться комплексом також через мережевий адаптер, наприклад, «БИН-2-4» (CAU-1, АD-1). При цьому перевірці підлягає кожна телефонна лінія, з якої можливе знімання інформації;

– у сусідньому приміщенні, у коридорі, на даху тощо з винесенням мікрофону у контрольоване приміщення. Для їхнього пошуку необхідно кожну підозрілу двопровідну лінію або допоміжні технічні засоби, датчики пожежної й охоронної сигналізації тощо перевірити комплексом через НЧ – адаптер, наприклад, LFA-1 на наявність мікрофонного ефекту;

– у контрольованому приміщенні з передачею інформації через ретранслятор, встановлений зовні контрольованого приміщення. Пошук джерел радіовипромінювання, працюючих через ретранслятор, необхідно проводити комплексом із малим порогом виявлення сигналів;

– на стіні (вікні) зовні контрольованого приміщення (радіостетоскоп). Пошук радіостетоскопів проводиться комплексом за умови розміщення пошукової антени поряд із кожною стіною або вікном, а опорної антени – біля протилежної стіни. Пошук проводиться за малих порогів виявлення сигналів.

За методом адаптації до радіообстановки:

– джерела радіовипромінювання без адаптації. Працюють на частоті, що лежить зовні мовних і зв’язкових діапазонів;

– джерела радіовипромінювання, що працюють на частоті близькій до частоти мовної (радіо- або телевізійної) або зв’язкової станції. Виділення цих сигналів проводиться методом порівняння сигналів на робочій антені з опорною або методом просторової селекції;

– джерела радіовипромінювання, адаптовані під діапазон робіт будь-якої системи зв’язку, наприклад, базової станції GSM, будь-якої системи передачі даних тощо. Виділення цих сигналів проводиться методом просторової селекції;

– джерела радіовипромінювання, адаптовані під завадову обстановку об’єкта, що перевіряється (аморфні джерела радіовипромінювання).

Перелічені технічні засоби знімання інформації різко відрізняються ціною та можливістю їхнього використання у кожному конкретному випадку. Тому за вибором алгоритму роботи вимірювального комплексу необхідно враховувати, який найімовірніший тип джерела радіовипромінювання може бути використано для знімання інформації з об’єкта, що перевіряється.

Іншими словами, який ступінь загроз використання для даного об’єкта того або іншого типу джерела радіовипромінювання. А це, у свою чергу, залежить від ціни інформації, яка може бути отримана з даного об’єкта при установці на ньому джерела радіовипромінювання.

При виявленні комплексом працюючого джерела радіовипромінювання необхідно також обрати один із наступних варіантів дій, до яких відносяться:

– автоматична локалізація у площині або просторі;

– локалізація оператором за допомогою режиму «Локалізація за рівнем поля»;

– локалізація оператором за допомогою додаткового індикатора поля;

– вилучення локалізованого джерела радіовипромінювання;

– придушення джерела радіовипромінювання за допомогою генератора придушення в автоматичному режимі роботи комплексу;

– придушення джерела радіовипромінювання за допомогою генератора придушення за командою оператора;

– проведення дій з передачі через джерела радіовипромінювання дезинформації.

Питання для самоконтролю

1. Пояснити загальні підходи до оцінки інформаційної захищеності інфокомунікацій.

2. У чому полягає різниця методів оцінки інформаційної захищеності у фізичному та віртуальному комп’ютерному середовищі?

3. Чим забезпечується єдина технічна політика у сфері метрології?

4. Які правові основи безпеки та оцінки безпеки інформаційної інфраструктури існують в Україні?

5. Які пред’являються вимоги до кваліфікаційного аналізу?

6. Пояснити основні положення про державну експертизу.

7. Пояснити порядок проведення державної експертизи.

8. Які етапи має процедура сертифікації продукції?

9. Що розуміють під атестаційною перевіркою?

10. Сутність контролю ефективності захисту інформації.

11. Визначення показника ефективності захисту інформації.

12. Яка інформація підлягає захисту в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах?

13. Назвати заходи, що проводяться на об’єкті інформаційної діяльності із захисту інформації, які містить державну таємницю, або конфіденційну інформацію.

14. Пояснити причини виникнення промислового шпигунства.

15. За якими технічними характеристиками класифікуються джерела радіовипромінювань та численні технічні канали витоку інформації.

16. На які класи поділяються джерела радіовипромінювань за ознаками часу дії та методу керування?

17. Де можуть розміщуватись несанкціоновані джерела радіо-випромінювань?

18. Які бувають типи джерел радіовипромінювань залежно від методу адаптації до радіообстановки?

19. Які можуть обиратись варіанти дій при виявленні працюючого джерела радіовипромінювання?

 

Розділ 2

ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КОНТРОЛЮ ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ВІД ВИТОКУ ТЕХНІЧНИМИ КАНАЛАМИ