Перелік пристроїв, що вимагають спеціального поводження

1. Антенні входи БВЧК і ПРЧ – чутливі ВЧ-схеми можуть бути виведені з ладу при невірному підключенні мережевого адаптера, кабелю від зовнішньої антени, підключення додаткових пристроїв. Неприпустимо дотикатися до сигнального провідника входів або кабелів (центральний провідник роз’єднувачів CP-50, N, BNC).

2. Активна антена SA-1 – Неприпустимо дотикатися до сигнального провідника виходів або підключених до антени кабелів.

3. Мережевий адаптер AD-1 – при невірному підключенні може вивести з ладу вхід БВЧК, може бути виведений з ладу при підключенні до мережі живлення з напругою та частотою вище допустимої.

Для уникнення виходу з ладу звукової карти ПЕОМ, через можливість наявності на руці наведень, забороняється дотик до сигнальних дротів кабелів, приєднуваних до карти.

При приєднуванні кабелів до комплексу повинні бути вжиті заходи, що не допускають прокручування ВЧ-кабелю щодо з’єднувача та відповідної частини.

 

5.3 Завдання до практичного заняття «Архітектура автоматизованого вимірювального комплексу»

 

1. Ознайомитись із загальним видом, конструкцією комплексу та набором використаних периферійних приладів.

2. Вивчити призначення комплексу та його основні технічні характеристики.

3. Вивчити побудову, принципи роботи та схему з’єднань вимірювального тракту вимірювача.

4. Детально розібрати функції апаратури, що входить до комплексу.

5. Вивчити основні режими вимірювань, що виконуються комплексом.

6. Ознайомитись із експлуатаційними обмеженнями комплексу.

7. Включити АКОР-3ПК за допомогою кваліфікованого персоналу лабораторії й ознайомитись із головним вікном програми.

8. Відповісти на контрольні питання.

 

Контрольні питання

 

1. Призначення АКОР.

2. Основні та додаткові функції, які виконує АКОР.

3. Функції, які виконуються апаратурою, що входить до складу комплексу:

3.1. Функції перетворювача частот (ПРЧ).

3.2. Функції блока аналого-цифрового сигнального процесора (АЦСП).

3.1. Функції персонального комп’ютера комплексу.

3.1. Функції блока високочастотного комутатора (БВЧК).

4. Які є режими вимірювання в АКОР?

5. Як обчислюється середня амплітуда імпульсної послідовності сигналів?

6. Як обчислюється середньоквадратична похибка?

7. Як обчислюється середньоквадратичний рівень шумів?

8. Як обчислюється середнє значення у режимі «S»?

 

5.4 Завдання до лабораторної роботи «Використання програмної оболонки й інтерфейсів АКОР-3ПК»

 

Мета роботи. Вивчити побудову та функціональні можливості програмної оболонки комплексу АКОР 3ПК при виявленні й аналізі сигналів. Навчитися використовувати програмну оболонку й інтерфейси при вимірюваннях, обстеженнях і дослідженнях ефективності засобів захисту інформації. Досягається отримання навиків використання програмної оболонки для оцінки захищеності та знання автоматизованих методів розрахунків захищеності.

Лабораторне обладнання. Автоматизований комплекс радіомоніторингу та пошуку закладних пристроїв, виявлення та вимірювання ПЕМВН від засобів ЕВТ АКОР-3ПК. Комплекс дозволяє виконувати всі види робіт з обстеження та дослідження технічних каналів витоку інформації.

Програмне забезпечення «Майстер пошуку «ИРИ» – джерел радіовипромінювання, яке призначене для виявлення, аналізу й ідентифікації інформативних частот.

Підготовка до проведення роботи:

1. Знати призначення, принцип роботи та функції АКОР-3ПК.

2. Визначити призначення й ознайомитись із головним меню, програмним інтерфейсом, основними лінійками та вікнами.

3. Підготувати відповіді на контрольні питання та тестові завдання.

Завдання на виконання роботи:

1. Вивчити головне меню, яке відкриває доступ до основних функцій і параметрів системи.

2. Вивчити пункт меню «Файл».

3. Вивчити пункт меню «Вікно».

4. Вивчити методику пошуку джерел радіовипромінювань.

5. Освоїти пошук джерел радіовипромінювань у ручному режимі.

6. Виконати автоматичний пошук радіовипромінювань.

7. Виконати ідентифікацію підозрілих чи небезпечних сигналів.

Зміст звіту

Навести завдання на виконання лабораторної роботи.

Відобразити основні функції програмного забезпечення, які використовуються у різних режимах вимірювань.

Відповісти на контрольні питання.

Контрольні питання:

1. Призначення програмного забезпечення АКОР.

2. Основні та додаткові функції, які виконує програмне забезпечення АКОР.

3. Основні положення методики пошуку джерел електромагнітного випромінювання у ручному режимі.

4. Основні положення методики пошуку джерел електромагнітного випромінювання (ДЕМВ) у режимі автоматичного пошуку.

5. Основні функції «Майстра пошуку джерел радіовипромінювання».

 

5.5 Завдання до лабораторної роботи «Автоматизовані вимірювання частот і параметрів сигналів»

 

Мета роботи. Вивчення методу вимірювання частоти та рівня сигналів, визначення похибки вимірювань, дослідження найпростіших властивостей побічного електромагнітного випромінювання (ПЕВМ) й антен.

Ключові положення. АКОР-3ПК застосовується для автоматизації вимірювань, контролю та пошуку технічних каналів витоку інформації. Він використовується при технічному контролі ефективності засобів захисту інформації, при спеціальних перевірках, спеціальних обстеженнях і спеціальних дослідженнях акустичних і віброакустичних каналів, акустоелектричних перетворень, технічних засобів і систем на можливість витоку інформації за рахунок ПЕМВН, а також акустичних й оптичних полів.

Комплекс працює як вимірювач напруженості електромагнітного поля. Режим «Вимірювання» призначено для вимірювання рівнів ПЕМІН за оцінки захищеності засобів електронно-обчислювальної техніки (ЕОТ). У радіоприймальний тракт входять:

– вимірювальна антена (в робочому положенні розташована на штативі біля досліджуваного об’єкта);

– схеми перетворювача радіочастот (ПРЧ) до виходу 2-ї проміжної частоти (ПЧ), блок панорамного огляду та квадратурної обробки сигналу (БПО), аналого-цифровий сигнальний процесор (АЦСП) (розташовані у центральному блоці комплексу);

– програмні засоби обробки сигналу – спеціальне програмне забезпечення (СПЗ) (розташовані на вінчестері ЕОМ).

Для вимірювань до комплексу приєднуються антени різного типу (електричні та магнітні), датчики, адаптери, струмознімачі тощо.

Одним із важливих аспектів контролю ефективності засобів захисту інформації є забезпечення точності вимірювань і забезпечення гарантій довіри до вимірювань. Головним заходом такого забезпечення є проведення повірки метрологічних характеристик засобів вимірювання. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено терміни:

повірка засобів вимірювальної техніки – сукупність операцій, яка включає перевірку та маркування та/або видачу документа щодо повірки засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що цей засіб задовольняє нормовані технічні та метрологічні вимоги;

калібрування засобів вимірювальної техніки – сукупність операцій, за допомогою якої встановлюють за заданих умов співвідношення між значеннями величини, які забезпечують еталони з притаманними їм невизначеностями вимірювання, та відповідними показаннями, та пов’язаними з ними невизначеностями вимірювань;

метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки – дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їхніх метрологічних характеристик;

атестація методики виконання вимірювань – процедура встановлення відповідності методики метрологічним вимогам, що ставляться до неї.

Організація та порядок проведення повірки засобів вимірювальної техніки визначаються ДСТУ 2708:2006.

Стосовно АКОР-3ПК визначено такий порядок повірки.

Перевіряється зовнішній вигляд комплексу. А саме перевіряється комплектність, відсутність механічних пошкоджень елементів комплексу, які можуть вплинути на точність вимірювань, стан з’єднувальних кабелів і проводів, чистоту роз’єднувачів і клем. За наявності дефектів комплекс бракується.

Проводиться апробація комплексу. При проведенні апробації збирають схему з’єднань відповідно до рис. 5.3. Визначаються метрологічні характеристики. Перевіряють можливість вимірювань на крайніх точках діапазону частот за максимально допустимої напруги. У разі неможливості вимірювань комплекс бракується.

Визначення похибки вимірювань частоти. Вимірювання проводять за допомогою схеми з’єднань, зображеної на рис. 5.9.

 

 

 

Рисунок 5.9 – Схема оцінки похибки вимірювання частоти

 

На рисунку показано:

1 – генератор сигналів Г3-118 (SML 02); 2 – комплекс АКОР-3ПК; 3 – частотомір електронно-рахунковий Ч3-63.

Вимірювання виконувати на крайніх і середніх частотах кожного робочого піддіапазону комплексу у такій послідовності:

– встановити відповідну частоту генератора (1) та провести відлік частоти f _o за частотоміром (3);

– провести вимірювання встановленого значення частоти f_u за допомогою комплексу;

– визначити відносну похибку вимірювань частоти за допомогою комплексу за формулою:

· 100 %, (5.9)

де δ_f – відносна похибка вимірювань частоти, %;

f_o – значення частоти, виміряне частотоміром, Гц;

f_u – значення частоти, виміряне комплексом, Гц;

Відносна похибка не повинна перевищувати ± 1 %.

Визначення похибки вимірювань напруги у діапазоні 10 Гц … 10 кГц.

Вимірювання проводять за схемою з’єднань, зображеній на рис. 5.10.

 

 

Рисунок 5.10 – Схема оцінки похибки вимірювання напруги

 

На рисунку показано: 1 – генератор сигналів Г3-118 (SML 02); 2 – атенюатор ELG-15; 3 – комплекс; 4 – вольтметр компенсаційний В3-63.

Вимірювання виконувати з використанням генератора сигналів Г3-118 у діапазоні 10 Гц …10 кГц на крайніх і середніх частотах усіх частотних піддіапазонів комплексу послідовно через кожні 10 дБ діапазону вимірювання напруги у такій послідовності:

– користуючись компенсаційним вольтметром (4) встановити рівень початкового сигналу генератора (1) U _Г= 110 дБ мкВ (316 мВ) за мінімального значення послаблення атенюатора (2);

– збільшити загасання атенюатора (2) до значення А (дБ), яке забезпечуватиме необхідний рівень сигналу;

– провести вимірювання рівня сигналу U _и на виході атенюатора (2) комплексом (3);

– визначити похибку вимірювань напруги за формулою:

d _u = [ U _и – (U _Г – А)]. (5.10)

де d _u – відносна похибка вимірювань напруги, дБ;

U _Г– початкова напруга генератора, дБ мкВ;

U _и – початкова напруга атенюатора, дБ мкВ;

А – загасання атенюатора, який відповідає напрузі U_и, дБ.

Відносна похибка не повинна перевищувати (3 дБ).

Визначення похибки вимірювань напруги у діапазоні 10 кГц … 1000 МГц

Вимірювання проводити за схемою з’єднань, яка зображена на рис. 5.10, з використанням генератора сигналів SML 02 у діапазоні 10 кГц (1000 МГц на крайніх і середніх частотах усіх частотних піддіапазонах комплексу послідовно через кожні 10 дБ діапазону вимірювання.

Відносна похибка не повинна перевищувати 2 дБ.

Позитивні результати перевірки оформляються свідоцтвом про перевірку. При негативних результатах перевірки комплекс бракується. Міжповірочний інтервал визначено в 1 рік.

Лабораторне обладнання. Автоматизований комплекс радіомоніторингу та пошуку закладних пристроїв, виявлення та вимірювання ПЕМВН від засобів ЕОТ АКОР-3ПК.

Програмне забезпечення «Майстер дослідження ПЕМВН», яке призначене для виявлення інформативних частот.

Використовуються: приймальна та передавальна пасивні антени SA – 1, генератор сигналів Г3-118 (SML 02), частотомір електронно-рахунковий Ч3-63, атенюатор
ELG-15. Вольтметр компенсаційний В3-63.

Підготовка до проведення роботи:

1. Знати призначення, принцип роботи та функції АКОР-3ПК.

2. Визначити схеми з’єднань для вимірювання частоти та напруги сигналу.

3. Засвоїти формули розрахунку похибки вимірювань частоти та напруги сигналу.

4. Підготувати відповіді на контрольні питання та тестові завдання.

Виконання роботи:

1. Вивчити призначення комплексу та його основні технічні характеристики.

2. Вивчити побудову, принципи роботи та схему з’єднань вимірювального тракту вимірювача.

3. Зібрати за допомогою кваліфікованого персоналу схему вимірювань, показану на рис. 5.11. Антена SA-1 включається на вхід ANT2.1 вимірювача.

 

Рисунок 5.11 – Схема вимірювання параметрів сигналів:

1 – генератор сигналів Г3-118 (SML 02); 2 – вольтметр компенсаційний В3-63;

3 – частотомір електронно-рахунковий Ч3-63; 4 – комплекс АКОР-3ПК

 

4. Включити АКОР-3ПК за допомогою кваліфікованого персоналу лабораторії. Послідовність включення системи «Акор-3ПК» така. Спочатку збирається схема експерименту. Далі першим включається центральний блок комплексу Акор-3ПК вимикачем Power. Потім включається ПЕОМ кнопкою включення живлення. Після завантаження операційної системи до проведення вимірювань основний блок вимірювача та Notebook повинні бути включені не менше 10 хвилин.

5. Запустити програму. Програма «Система АКОР-М» працює під керуванням операційної системи Microsoft Windows 2000, Windows XP, Windows 2003 Server або Windows Vista. Запуск програми проводиться за допомогою ярлика на Робочому столі. При запуску програма проводить тестування підключеного обладнання. Якщо знайдена несправність, виводяться відповідні повідомлення.

6. Провести аналіз та вимірювання сигналів у діапазоні частот від 10 кГц до 1000 МГц. Головне вікно програми служить для переглядання сигналів, їхніх спектрів, панорами, виклику всіх допоміжних вікон, вікна комплексу. Загальний вид Головного вікна дивись на рис. 5.8.

7. Встановити точну частоту сигналу, яка видається генератором. Для цього у Панелі керування занести очікувану частоту, яка виміряна зовнішнім частотоміром. Далі, користуючись віконцями «+» або «–» уточнити частоту сигналу, контролюючи Спектр сигналу на частоті та Сигнал на частоті. Величина кроку підгонки частоти встановлюється у віконці справа від віконця частоти.

8. Знайдену таким чином частоту порівняти з еталоном, що видається генератором. Обчислити величину похибки вимірювання частоти та занести її у протокол. Зробити висновок щодо справності обладнання АКОР-3ПК.

9. Підготувати процес вимірювання рівня сигналу при відстані 1 м між передавальною та приймальною антенами.

Методика вимірювання частоти сигналу.

Вікно «Вимірювання рівня сигналу» викликається з головного меню програми [ Команди – Вимірювання рівня сигналу ] або клавішею F6.

Комплекс дозволяє вимірювати наступні величини: напругу на вході; електричну складову поля; магнітну складову поля; наведення у лінії.

Параметри вимірювання задаються на вкладці Сигнал рис. 5.12.

Значення параметрів:

Частота сигналу, МГц – у цьому полі необхідно задати значення частоти вимірюваного сигналу. Завдання частоти надається у мегагерцах, з точністю до 1 Гц.

 

Рисунок 5.12 – Вікно Вимірювання рівня сигналу

Кнопка Поточна частота –дозволяє ввести у полі Частота сигналу значення поточної частоти настройки комплексу. Вид сигналу – дозволяє обрати вид вимірюваного сигналу – Синусоїдальний, Модульований, Шуми, Імпульсний. Вимірювані значення сигналу показані у табл. 5.2. Вимірюване значення – елементи даного списку визначаються обраним видом сигналу. Мінімальна частота імпульсів, Гц – значення у цьому полі доступне за вибору виду сигналу «Модульований» або «Імпульсний».

 

Значення у даному полі визначає параметри сигналів мають неперіодичну (як правило, імпульсну) природу. Величина даного параметра впливає на якийсь час (обернено пропорційно до частоти), протягом якого сигнал береться для вимірювання.

Таблиця 5.2 – Вимірювані значення сигналів

Вид сигналу	Вимірюване значення
Синусоїдальний	Ефективне значення. Амплітуда
Модульований	Максимальне значення. Середнє значення. Смуга сигналу (усереднена)
Шуми	Середньоквадратичне значення
Імпульсний	Квазіпікове значення

 

Зовнішній атенюатор, дБ – дане поле дозволяє задати значення зовнішнього атенюатора, розміщеного на антенному вході та використаного для вимірювання. Величина атенюатора буде автоматично додана до результату вимірювання.

Рівень шумів, % – це поле доступно за вибору Імпульсний сигнал – квазіпікове значення.

Автоматично приймати частоту –установка даного прапорця включає режим автоматичного коригування частоти вимірюваного сигналу за наслідками попереднього вимірювання. Частота коригується таким чином, що наступне вимірювання буде проведено на частоті максимального рівня сигналу у заданій смузі. Даний прапорець слід використати, якщо точна частота сигналу невідома, а сигнал має виражений максимум або близький до синусоїдального.

Смуга вимірювання, кГц – у даному полі задається ширина смуги сигналу, у межах якої проводиться вимірювання.

10. Виконати процес вимірювання. Антена має бути переключена на вхід ANT1. Процес вимірювання починається при натисненні на кнопку Провести вимірювання. Хід вимірювання відображається в інформаційній панелі у нижній частині вікна Вимірювання рівня сигналу.

Процес вимірювання можна перервати натисненням на кнопку Перервати або клавішею Esc. Для типових вимірювань тривалість одного вимірювання 0,1... 1 секунда. При вимірюванні у вузькій смузі (менше 100 Гц) або при величині параметра «Мінімальна тривалість імпульсів» менше 1 Гц, процес вимірювання може тривати більше 1 секунди.

11. Проаналізувати результат вимірювання. По завершенню вимірювання відкривається вкладка Спектр сигналу, в якій представлено вид сигналу у вимірюваній смузі. Результат вимірювання виводиться у нижній частині вікна (рис. 5.13).

 

Рисунок 5.13 – Результат вимірювання

Примітка. За вибору Вимірюваного значення – як квазіпікового значення, буде відкрита вкладка Стан квазіпікового детектора. Під панеллю зі спектром сигналу знаходяться інформаційні панелі, що відображають особливості та результати проведеного вимірювання.

 

Можливі інформаційні повідомлення:

«Рівень НОРМАЛЬНИЙ» –вимірюване значення знаходиться у межах гарантованого динамічного діапазону вимірювача.

«Рівень МІНІМАЛЬНИЙ» –надто слабкий сигнал, виміряне значення може бути неточним.

«Рівень МАКСИМАЛЬНИЙ» –надто сильний сигнал, рекомендується використання зовнішнього атенюатора.

КСВ. Зеленим кольором – атенюатор при вимірюваннях був включений. Червоним кольором – атенюатор при вимірюваннях був вимкнений.

Інформаційна панель Рівень сигналу повідомляє про виміряний рівень. Вид панелі й одиниці вимірювання залежать від обраного способу вимірювань.

12. Знайти ширину спектра сигналу. Це робиться експериментально. Знаходять, яка мінімальна смуга пропускання вимірювального засобу починає зменшувати значення (амплітуду) сигналів, і встановлюють значення смуги дещо вищим. Встановлювати смугу пропускання вимірювача згідно з табл. 5.3 та вимірювати амплітуду сигналу. Результат занести у табл. 5.3.

13. Проаналізувати дані табл. 5.3, знайдену ширину спектра сигналу занести у протокол.

11. Знайти залежність Е – напруженості електричного поля від r – відстані між передавальною та приймальною антенами. Повторити вимірювання рівня сигналу при відстані між передавальною та приймальною антеною в 1, 2, 3 та 5 метрів. Результати вимірювань внести до табл. 5.4. Побудувати графік залежності Е від r у декартовій системі координат. Виміряти рівень шуму за виключеного генератора та вказати його на графіку. Зробити висновки.

14. Дослідити залежність між одиницями вимірювання у мкВ/м й у дБ/м. Написати формулу цієї залежності. Дати визначення, що таке децибел. Зробити висновки.

Таблиця 5.3 – Знаходження ширини спектра сигналу

Ширина смуги пропускання вимірювача, кГц	Амплітуда сигналу, мкВ/м

 

Таблиця 5.4 – Результати вимірювань напруженості електромагнітного поля відносно відстані між антенами

r, м	Е, мкВ/м	Е, дБ/м
0,5
1,0
2,0
3,0

 

15. Провести автоматичне вимірювання ширини спектра сигналу. Для цього з головного меню програми [ Команди – Вимірювання ширини спектра сигналу ] викликається вікно Вимірювання ширини спектра сигналу. Далі виконуйте вказівки у вікні цієї програми.

16. Ознайомитись з особливостями вимірювання квазіпікового значення при виборі параметрів вкладки Сигнал:

При виборі параметрів вкладки Сигнал: Вид сигналу – Імпульсний, Вимірювана величина – квазіпікове значення виконується вимірювання квазіпікового значення сигналу. За наслідками такого вимірювання відкривається вкладка Квазіпіковий детектор, в якій зображено графік заряду-розряду математичної моделі квазіпікового детектора, що використовується у вимірювачі (рис. 5.14).

17. Провести вимірювання сигналів у НЧ діапазоні (від 10Гц до 30 кГц). Для цього комплекс необхідно перевести у НЧ режим.

17.1. Перевести комплекс у НЧ режим. Це можна зробити, обравши у меню [Команди - НЧ Режим], або натискуючи комбінацію клавіш Ctrl+Shift+F9. Після закінчення робіт у НЧ режимі слід перевести комплекс у звичний режим роботи, знов обравши ту ж команду у меню.

17.2. Провести вимірювання у НЧ режимі. Запуск вимірювача у НЧ режимі здійснюється аналогічно загальному режиму роботи.

Вікно вимірювача у НЧ режимі має низку особливостей (див. рис. 5.15).

 

Рисунок 5.14 – Стан квазіпікового детектора за результатами вимірювання

Значення частоти у полі Частота сигнала задається у герцах. Комплект датчиків, обраних на вкладці Вимірювана величина відрізняється від набору антен ВЧ комплекту. Ви можете обрати наступні вимірювані величини: напруга на вході (аналогічно загальному режиму); параметри вкладки Сигнал специфічні для НЧ режиму: Активний режим НЧ модуля – задає примусове включення активного режиму (з посиленням) НЧ адаптера перед початком вимірювань. Авторівень LFA2 – даний параметр дозволяє обрати автоматичну установку активного/пасивного режиму роботи НЧ адаптера залежно від рівня вимірюваного сигналу у обраній смузі.

 

Рекомендується завжди встановлювати даний прапорець.

Рисунок 5.15 – Вікно вимірювача у НЧ режимі

Поле Смуга Вимірювання – максимальна смуга вимірювання залежить від обраної частоти. Підстроювання величини смуги вимірювання проводиться автоматично. Наприклад, якщо ви виміряєте сигнал на частоті 1000 Гц, смуга вимірювання не може перевищувати 2 кГц. Усі інші дії у процесі вимірювання аналогічні загальному режиму роботи комплексу.

.

Зміст звіту. Навести досліджувану схему для вимірювання частоти сигналу та напруженості електричного поля. Підготувати таблиці для проведення вимірювань. Виконати лабораторне завдання. Зробити висновки.

Контрольні питання

1. За яких робіт та які фізичні параметри вимірюються у сфері ТЗІ.

2. Як забезпечується точність вимірювання та гарантії довіри до результатів?

3. Як оцінюється похибка вимірювання частоти та напруги?

4. Як оцінюється похибка вимірювання напруги.

5. Назвати норму похибки вимірювання частоти комплексу.

6. Назвати норму похибки вимірювання величини напруги.

7. Які параметри може вимірювати комплекс для кожного з видів сигналу: синусоїдальний, модульований, шуми, імпульсний.

8. Для якого сигналу вимірюється квазіпікове значення напруги?

9. Пояснити особливості вимірювання квазіпікового значення.

10. Що називають квазіпіковим значенням рівня сигналу?

5.6 Завдання до лабораторної роботи «Визначення небезпечних зон джерел електромагнітних випромінювань»

Мета роботи. Вивчення методу обчислення R -зон розвіддоступності джерела електромагнітного випромінювання (ЕМВ), дослідження властивостей електромагнітного випромінювання й антен.

Ключові положення. Теоретичні відомості щодо ближньої та дальньої зон випромінювання та небезпечних зон 1, 2, 3 джерела електромагнітного випромінювання викладені у розд. 2.3 цього навчального посібника.

Лабораторне обладнання те ж саме, що й у попередній лабораторній роботі (див. розд. 2.5 цього навчального посібника).

Підготовка до проведення роботи:

1. Знати призначення, принцип роботи та функції АКОР-3ПК.

2. Вивчити властивості випромінювання у ближній, проміжній і дальній зонах. Засвоїти поняття небезпечних зон 1, 2, 3 джерела радіовипромінювання.

Виконання роботи:

1. Вивчити побудову, принципи роботи та схему з’єднань вимірювального тракту вимірювача.

2. Зібрати за допомогою кваліфікованого персоналу схему вимірювань, показану на рис. 5.11 (див. розд. 5.5 цього навчального посібника).

3. Включити АКОР-3ПК за допомогою кваліфікованого персоналу лабораторії. Запустити програму «Система АКОР-М». За появи Головного вікна програми можна приступати до роботи з програмою.

4. Провести аналіз і вимірювання сигналів у діапазоні частот від 10 кГц до 1000 МГц через 200 МГц за методикою, що наведена у розд. 2.5 цього навчального посібника.

5. Виконати процес вимірювання. Процес вимірювання починається при натисненні на кнопку Провести вимірювання. Хід вимірювання відображається в інформаційній панелі у нижній частині вікна Вимірювання рівня сигнала.

6. Проаналізувати результат вимірювання. По завершенню вимірювання відкривається вкладка Спектр сигнала, в якій надано вид сигналу у вимірюваній смузі.

7. Повторити вимірювання рівня сигналу при відстані між передавальною та приймальною антенами у 2, 3 та 5 метрів. Побудуйте графік залежності рівня сигналу від відстані між антенами. Зробити висновок.

8. Повторити вимірювання за п. 5 – 7 для частот 10 МГц, 100 МГц, 500 МГц, 1000 МГц, 2000 МГц.

9. Знайти відношення . Зробити висновок щодо зони випромінювача. Навести відповідну формулу.

Зміст звіту:

1. Наведіть завдання на виконання лабораторної роботи.

2. Наведіть досліджувану схему для вимірювання частоти та напруги сигналу.

3. Відобразити результати вимірювань і розрахунку похибки.

 

Контрольні питання

1. Дати визначення поняття «Небезпечна зона 1».

2. Дати визначення поняття «Небезпечна зона 2».

3. Дати визначення поняття «Контрольована зона».

4. Дати визначення поняття «Небезпечна зона 1».

5. Дати визначення поняття «Радіус небезпечної зони».

6. Навести схему з’єднань для проведення вимірювань частоти та напруги.

7. Який технічний засіб обробки інформації вважається точковим електричним випромінювачем?

8. Навести та пояснити формулу для електричної складової поля, яка вимірюється з використанням режиму пікового або квазіпікового детектування.

9. Дати визначення поняття «ближньої зони випромінювача».

10. Навести та пояснити формулу складових вектора напруженості електричного поля у ближньому полі випромінювача.

11. Дати визначення поняття «ближньої зони випромінювача».

10. Навести та пояснити формулу складових вектора напруженості електричного поля у ближньому полі випромінювача.

12. Пропорційно чому змінюється амплітуда напруженості електричної складової ближнього поля?

13. Дати визначення поняття «дальньої зони випромінювача».

14. Навести та пояснити формулу складових вектора напруженості електричного поля у дальньому полі випромінювача.

15. Пропорційно чому змінюється амплітуда напруженості електричної складової у дальньому полі?

16. Дати визначення поняття «проміжної зони випромінювача».

17. Навести та пояснити формулу складових вектора напруженості електричного поля у проміжному полі випромінювача.

18. Що називають зосередженою випадковою антеною?

19. Що називають розподіленою випадковою антеною?

20. Сформулювати критерії оцінки захищеності ДТЗС від витоку через ПЕМВ і наведення.

21. Які є критерії оцінки захищеності об’єкта обчислювальної техніки?

 

5.7 Завдання до лабораторної роботи «Дослідження ПЕМВН від відеотракту та монітора електронно-обчислювальної техніки»

Мета роботи. Вивчення методики вимірювання побічних електромагнітних випромінювань і наведень (ПЕМВН) від засобів електронно-обчислювальної техніки (ЕОТ) – дослідження відеотракту та монітора, вибір методу ідентифікації частот, вимірювання частот електричної та магнітної складової електромагнітного поля. Передбачається отримання навиків оцінки захищеності та знання автоматизованих методів розрахунків захищеності.

Ключові положення

Дослідження ПЕМВН від засобів електронно-обчислювальної техніки проводиться як частина вимірювань під час атестації об’єктів інформатизації за вимогами безпеки інформації, що підлягає захисту.

Об’єктом інформатизації є сукупність інформаційних ресурсів, засобів і систем обробки інформації у даній інформаційній технології, засоби забезпечення об’єкта інформатизації, приміщень або будівель, технічних засобів.

Порядок і методики вимірювання обґрунтовані у цьому навчальному посібнику у розд. 3.1, 3.2.

Лабораторне обладнання

Автоматизований комплекс радіомоніторингу та пошуку закладних пристроїв, виявлення та вимірювання ПЕМВН від засобів ЕОТ АКОР-3ПК.

Програмне забезпечення «Майстер дослідження ПЕМВН», який призначено для виявлення інформативних частот.

Програмне забезпечення «Майстер розрахунків», що служить для визначення зон перехоплення та створення протоколу обстеження та дослідження.

Досліджуваний апаратний комплекс персональної електронної обчислювальної машини (ПЕОМ) у складі: системний блок, монітори з електронно-променевою трубкою та/або з рідинно-кристалічним екраном, миша, клавіатура.

Підготовка до проведення роботи:

1. Знати призначення, принцип роботи та функції АКОР-3ПК.

2. Визначити характеристики досліджуваної ПЕОМ, зокрема характеристики та параметри монітора, користуючись матеріалами розд. 3.2 та 3.3.

3. Ознайомитись із методикою вимірювання ПЕМВН від засобів ЕВТ, користуючись матеріалами розд. 3.1 цього навчального посібника.

Виконання роботи:

1. Включити досліджувану ПЕОМ. АКОР-3ПК і необхідне вимірювальне обладнання готує до роботи кваліфікований персонал лабораторії.

2. Обрати необхідне програмне забезпечення. Для цього обрати пункт меню [ Модулі/ Майстер дослідження ПЕМВН ].

З’явиться два вікна програми – одне головне (рис. 5.16), яке присутнє весь час роботи та служить для швидкої навігації за етапами дослідження, та друге вікно допоміжне (рис. 5.17), в якому потрібно буде вказати файл роботи, категорію об’єкта,

Рисунок 5.16 – Головне вікно	а так само бажано вказати назву об’єкта, місто та розмір контрольованої зони. Якщо вимагається продовжити роботу, що раніше виконувалася, то слід натиснути кнопку Відкрити роботу, а після обрати її за ім’ям файла й обрати ОК.	Рисунок 5.17 – Вікно Нова робота
На початку нової роботи Ви повинні натиснути кнопку Нова робота, але якщо ви тільки що запустили програму «Майстер дослідження ПЕМВН», то при його запуску автоматично починається нова робота.

 

Ім’я, пропоноване за умовчанням програмою містить поточні число, місяць, рік і час. Можна ввести довільне ім’я файла, наприклад «Принтер Lexmark Офіс 16.01.2001». Розширення «pmi» вводити необов’язково, програма додасть його до введеного імені.

Рекомендується використати імена файлів із вказівкою місця та дати проведення дослідження, назва досліджуваної техніки. У даному прикладі використовується ім’я файла пропоноване програмою. У списку досліджуваних пристроїв обрати пристрій, і натиснути кнопку Далі.

3. Ручне дослідження пристроїв.

Після натиснення кнопки Далі у вікні Нова робота з’явиться вікно Вибір досліджуваної апаратури (рис. 5.18). Це вікно складається з трьох списків: одного списку комп’ютерної периферії пропонованої для дослідження, одного списку офісної оргтехніки пропонованої для дослідження та безпосередньо зі списку досліджуваних пристроїв. Зі списків пропонованої апаратури Вам необхідно, шляхом натиснення лівою клавішею маніпулятора миша, додати всі пристрої, які Ви хочете досліджувати. Додати або видалити той або інший пристрій Ви зможете і під час виконання роботи, наприклад, після дослідження будь-якого пристрою.

У вікні Вибір досліджуваного пристрою (рис. 5.18) слід обрати тип досліджуваного пристрою, від цього вибору залежить алгоритм дослідження.

 

Рисунок 5.18 – Вибір пристроїв

Пристрої ПЕОМ і керовані від ПЕОМ виділені в окремі типи, оскільки на ПЕОМ можна запустити тестову програму й оптимізувати процес дослідження з урахуванням особливостей пристроїв. Всього виділяється два типи пристроїв: Пристрій/Периферія ПЕМВ–до цього типу відносяться пристрої встановлені безпосередньо у ПЕМВ (відеокарта, вінчестер, дисковод, вбудований модем, плата розширення тощо), або постійно підключені до ПЕМВ (клавіатура), а так само зовнішні пристрої підключаються до ПЕМВ (принтер, плоттер, сканер, зовнішній модем тощо).

Оргтехніка –будь-який вид електронної техніки – ксерокс, різограф, факс, телефон, диктофон, електронний годинник й інші.

Ввести інформацію про досліджуваний пристрій – тип пристрою, назва моделі, серійний номер, наприклад «Принтер Lexmark Optra E+ SN 11MA614». Ці дані будуть використані при формуванні протоколу та можуть бути змінені пізніше, у Майстрі розрахункових методів або при редагуванні документа. Обрати кнопку Далі.