Заглавная страница
Избранные статьи
Случайная статья
Познавательные статьи
Новые добавления
Обратная связь
FAQ
Написать работу

ТОП 10 на сайте

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Техника нижней прямой подачи мяча.

Франко-прусская война (причины и последствия)

Организация работы процедурного кабинета

Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний

Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Обработка изделий медицинского назначения многократного применения

Образцы текста публицистического стиля

Четыре типа изменения баланса

Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву

Мы поможем в написании ваших работ!

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Влияние общества на человека

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Практические работы по географии для 6 класса

Организация работы процедурного кабинета

Изменения в неживой природе осенью

Уборка процедурного кабинета

Сольфеджио. Все правила по сольфеджио

Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления

Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу

Техніки соціальної сімейної терапії

↑

Стр 1 из 10Следующая ⇒

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ З МЕТОДИКИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ-КУРСІВ

ВІДДІЛЕННЯ «СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА»

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Охарактеризуйте техніки соціальної сімейної терапії

2. Розкрийте суть поняття технології соціально-педагогічної діяльності

3. Особливості соціально-педагогічної роботи з проблемними сім’ями

4. Методика психолого-терапевтичного консультування по «Телефону довіри»

5. Розкрийте зміст, завдання соціально-педагогічної роботи з асоціальними сім’ями

6. Покажіть, що зв'язок з громадськістю – метод в соціально-педагогічній роботі

7. Охарактеризуйте загальні технології в соціальній роботі (соціальна профілактика, соціальна допомога, соціальна адаптація, соціальна реабілітація)

8. Розкрийте особливості соціально-педагогічної діяльності в сільській місцевості

9. Доведіть, що діагностика в соціальній роботі – умова її успішного прогнозування

10. Розкрийте зміст, завдання, напрямки роботи центрів соціальних служб для сімей, дітей та молоді

11. Розкрийте технологію соціально-педагогічної роботи з сім’єю

12. Охарактеризуйте організаційні форми соціально-педагогічної роботи. Пакет організаційних форм

13. Зміст, завдання технології роботи з волонтерами в центрах соціальних служб

14. Охарактеризуйте професійний портрет соціального педагога

15. Розкрийте етапи встановлення соціальної роботи в Україні

16. Охарактеризуйте соціально-педагогічну роботу, як вид професійної діяльності

17. Розкрийте комунікативні особливості в діяльності соціального педагога

18. Систематизуйте методи соціально-педагогічної роботи

19. Розкрийте форми, методи соціально-педагогічної роботи щодо профорієнтації та вторинної зайнятості молоді

20. Охарактеризуйте форми, методи і напрямки медико-соціальної роботи

21. Охарактеризуйте посадові обов’язки соціального педагога в загальноосвітньому закладі

22. Охарактеризуйте психолого-педагогічні методи в соціальній роботі

23. Охарактеризуйте функції та техніку соціально-педагогічного спілкування

24. Дайте характеристику методу групової роботи в соціально-педагогічній діяльності

25. Розкрийте місце соціальних методів в соціально-педагогічній роботі

26. Розкрийте форми, методи, етапи соціально-педагогічної роботи з військовослужбовцями

27. Розкрийте зміст і напрямки роботи соціального педагога з соціально-незахищеними сім’ями

28. Об’єкти та суб’єкти в соціально-педагогічній роботі

29. Планування соціально-педагогічної роботи в школі. Вимоги до плану

30. Зміст, напрямки та форми соціально-педагогічної роботи в школі

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Розробіть маршрут, план проведення, перелік обладнання одноденного походу

2. Розробіть програму дій волонтера в конкретному соціумі: школа

3. Розробіть план роботи «Школа молодої матері»

4. Складіть план роботи клубу з допризовною молоддю (на рік)

5. розробіть проект сімейного свята «Тато, мама, я - спортивна сім’я»

6. Складіть соціальний паспорт шкільного класу (схему)

7. Складіть анкету для батьків-волонтерів

8. складіть умовний діалог по «Телефону довіри» з клієнтом

9. Складіть соціальну рекламу, мотивувавши свій вибір

10. Розробіть структуру, зміст рубрик усного журналу «Соціальний педагог»

11. Розробіть варіанти можливого оформлення кабінету або куточка соціального педагога

12. Охарактеризуйте елементи мовленнєвого етикету в роботі соціального педагога

13. Складіть план бесіди з матір’ю, що виховує хлопчика (організація бесіди, зміст, психолого-педагогічні поради)

14. Розробіть макет (креслення) «Скриньки довіри», мотивуйте доцільність використання даного методу в класі, школі

15. Складіть план-бесіди з батьками, у сім’ях яких мають місце стійкі конфлікти (організація бесіди, зміст, психолого-педагогічні поради батькам)

16. Складіть план роботи на рік «Клубу молодої сім’ї» з метою зміцнення взаєморозуміння в сім’ї

17. Складіть опитувальник для батьків, що виховують дитину-інваліда для обстеження загальної сімейної атмосфери

18. Обґрунтуйте етичний та професійний кодекс соціального педагога

19. Складіть план проведення психолого-педагогічної бесіди з клієнтом

20. Продумайте тематику вечорів для підлітків

21. Сплануйте основні напрямки роботи соціального педагога на тиждень в школі

22. Спроектуйте тему диспуту для підлітків та основні питання до нього

23. Розкрийте навички емпатійного спілкування під час першої консультативної зустрічі

24. Розробіть проект конкурсу-майстрів

25. Розробіть план проведення свята «Першого дзвоника»

26. Розробіть умови проведення, критерії оцінювання конкурсу «Кращий клас в школі»

27. Обґрунтуйте мету та особливості соціально-педагогічної діяльності

28. Сформулюйте соціально-педагогічні поради батькам, що виховують дитину з обмеженими функціональними можливостями

29. Розробіть план конференції для батьків із зовні благополучних сімей на тему: «Роль батька у вихованні дитини», (організація, зміст, психолого-педагогічні поради)

30. Розробіть свій проект щодо надання допомоги у плані працевлаштування

1. Охарактеризуйте техніки соціальної сімейної терапії

Техніки соціальної сімейної терапії

Сімейна терапія - це робота з усією сім'єю або частиною її складу. Якщо, скажімо, до консультанта звертається сама жінка, він робить все можливе, аби поступово залучити до консультацій і її чоловіка або, залежно від проблеми, інших членів сім'ї. Якщо інформація надходить тільки з одного боку, вона, звичайно, є менш об'єктивною і не дає повного уявлення про сімейні стосунки. Крім того, більшість технік побудовано саме на взаємодії членів сім'ї, засвоєнні позитивних засобів спілкування.

Процес сімейної терапії умовно можна поділити на два етапи. На першому з них здійснюється з’ясування справжньої проблеми сім'ї, бо вона (проблема) часто не відповідає реальним уявленням членів сім'ї. Так, за агресивною скандальною поведінкою жінки, яку чоловік вважає справжньою сімейною проблемою, може стояти її страх перед смертю; неслухняність дитини може сягати коріннями у перебільшену батьківську опіку. На другому етапі сімейної терапії здійснюється власне корекційна робота. Практично перший, діагностичний етап часто побудований таким чином, що уже на цьому етапі опрацьовуються навички конструктивної взаємодії членів сім'ї.

Процес сімейної терапії може тривати кілька місяців, бути безперервним або з певними "канікулами". Консультативні зустрічі (сесії) найчастіше проводяться один раз, іноді - двічі на тиждень. Протягом цього часу консультант може використовувати декілька різних технік. Соціальному працівнику, який здійснює супровід необхідно знати найпопулярніші з них, та за відсутності психотерапевта вміти скористатися ними.

Соціометричні техніки

Соціометрія - це процедура вивчення стосунків у групі шляхом визначення місця, статусу кожного з її членів. Вона широко застосовується у психологічних дослідженнях і педагогічній практиці. Для цього кожен відповідає на питання, з ким би він хотів щось робити або кого він більше поважає тощо, тобто робить вибір. Потім обробляються результати, складається соціограма - наочна схема стосунків у групі, визначається соціометричний статус кожного з її членів.

У сімейній терапії вивчення справжніх стосунків (а вони можуть бути дуже прихованими від стороннього спостерігача) є важливою, а іноді найбільш важливою частиною роботи консультанта, бо лише на ґрунті такої інформації можна робити спробу допомогти сім'ї у вирішенні її проблеми.

Сімейна скульптура

Консультант пропонує кожному члену сім'ї почергово створювати живу скульптуру з усіх реальних членів сім'ї, тобто розставити, розташувати їх так, як він вважає за потрібне. "Скульптор" ставить їх у певній позі і у певних місцях кімнати, використовуючи також меблі. Далі консультант звертається до "скульптора" з питаннями, які допомагають з'ясувати зміст його "скульптури", наприклад: "Куди дивиться батько і куди мати, чи торкаються вони один одного?". Після цього члени сім'ї створюють скульптуру "Ідеальної сім'ї", що дає важливу інформацію про ступінь задоволеності кожного сімейними стосунками. Консультант може втручатися у цей процес, коментуючи створені скульптури, пропонуючи власні варіанти. Він може запропонувати вигадати для кожного характерну фразу чи слово.

Далі відбувається обговорення того, що відбувається. Використовуються такі питання:

Чи здивувала вас ця скульптура? (всій сім'ї).
Як ви відчуваєте себе на цьому місці? (кожному).
Чи знали ви раніше, що скульптор сприймав вас саме так?(кожному).
Чи згодні ви з тим, що ваша сім'я виглядає саме так, як її зобразив скульптор? (всім).
Які зміни в житті сім'ї ви бажали б бачити? (скульптору або сім'ї).
■ Дайте назву вашому твору, (скульптору).

Рольова карткова гра

Це невербальна методика, яка дозволяє виявити ролі та обов'язки членів сім'ї, їхній вплив на сімейні стосунки.

Консультант використовує набір карток, на яких записані ролі-обов'язки і ролі взаємодії.

Ролі-обов 'язки

Організатор домашнього господарства
Той, хто купує продукти
Той, хто організує вечерю
Той, хто миє підлогу
Його Величність
Поганий виконавець всіх своїх обов'язків
Розпорядник
Той, хто вбирає зі столу
Той, хто готує напої
Повар
Той, хто накриває на стіл
Той, хто миє посуд
Той, хто годує тварин
Той, хто купає маленьких дітей
Той, хто вкладає дітей спати
Садівник
Організатор свят
Створювач правил
Хлопчик на побігеньках
Прихильник дисципліни

Людина, котра відповідає за все: ходити по магазинах, поїхати на пляж, відчувати себе добре в його присутності, відчувати захищеним, коли він поруч, відчувати себе погано в його присутності, відчувати себе втомленим в його присутності.

Відповідно до отриманих відповідей складаються схеми, які обговорюються з усіма членами сім'ї. Іншим варіантом даної техніки є гра "Вгадай, хто". Для цього можна запропонувати такі якості та прояви: більше за всіх командує, більше за всіх бурчить, самий розумний, самий злий, смішний, теплий, сильний, спритний, добрий, щедрий, вмілий, оптимістичний, енергійний тощо.

Ще один варіант полягає в тому, що членів сім'ї просять зробити перший і другий вибір у відповідях на поставлені питання.

Дана техніка добре показує сімейні альянси та приховані розриви стосунків в різних сферах сімейного життя. Результати часто стають несподіваними для клієнтів. Техніка особливо корисна в роботі з великими сім'ями, особливо такими, де є діти від попередніх шлюбів.

Техніки "Фантазії та образи"

В основі технік даної групи лежить використання здатності людей до уяви. Люди створюють образи самих себе, а також сім'ї, і ці образи впливають на їх реальну поведінку, тому що вони певною мірою діють у відповідності з ними. Часто такі образи утримують досить спотворену картину реальних властивостей людини або сім'ї внаслідок дій механізмів психологічного захисту. Відповідно проявляється і поведінка людини або сім'ї на ґрунті спотвореної реальності, що найчастіше породжує різноманітні зіткнення і конфлікти. Розкриття у процесі сімейної терапії уявлень про себе, інших людей, подій та стосунків допомагає психотерапевту отримати більш правильне розуміння сімейної проблеми. Для цього використовуються різні форми проекції як однієї з форм психічного процесу уяви. Можна назвати чотири найбільш поширених види проекції як психотерапевтичної техніки:

Асоціативна проекція, коли клієнту пропонують прореагувати на слово, образ, ситуацію.
Конструктивна проекція. Клієнт створює щось власне: малюнки, вірші, розповіді тощо.
Завершення, коли клієнт повинен завершити щось незакінчене, наприклад, речення, розповідь, малюнок.
Експресивна проекція. Клієнт відображає свій особистий досвід у грі, драматизації, різних жанрах мистецтва.
Техніки "фантазії та образи" розраховані на проекцію клієнта у тому чи іншому варіанті.

"Якщо б я був..."

У ході виконання цього завдання консультант читає першу частину речення і пропонує членам сім'ї (кожному) закінчити його, фіксуючи їх відповіді. Речення можуть бути приблизно такими:

Якщо б я був транспортним засобом...
Якщо б я був твариною...
Якщо б я був квіткою...
Якщо б я був країною...
Якщо б я був настроєм...
Якщо б я був фруктом...
Якщо б я був їжею...
Якщо б я був інструментом... та ін.

Гра має проходити у досить швидкому темпі. Консультант може уточнювати відповіді клієнтів, наприклад, "Яким саме собакою?". Потім відбувається обговорення гри. Членів сім'ї запитують, який смисл має для них те поняття, яке вони використали у відповідях. Техніка є корисною, коли в сім'ї наявні труднощі з саморозкриттям. Може використовуватись і як домашнє завдання.

Завершення речення

Членам сім'ї дається завдання написати закінчення незавершених речень. У ході виконання цього завдання вони не мають права коментувати роботу один другого. Речення можуть мати орієнтовно такий початок:

Я повинен...
Коли я серджусь, я...
Я висловлюю свою любов тим, що...
Моя значущість полягає у тому, що...
Зміни в моєму становищі можуть призвести до...
Якщо б я набрався сміливості, я б...
Якщо б ви мене знали, ви б...
Та людина, яку я люблю, повинна...
Моя мати (батько) повинна...
Мій кумир повинен...
Найкращий час для мене, це, коли я...

Дана техніка може використовуватися як в діагностиці, так і в і терапії. Клієнти навчаються більш вільно висловлювати свої почуття, що допомагає більше їх пізнавати у процесі обговорення гри.

Намалюй сон

Ця техніка використовується в роботі з дітьми, причиною порушень у поведінці яких можуть бути батьківські конфлікти чи погане поводження з дитиною. Батьки часто не розуміють або не визнають цього, психологічно захищаючи себе. Дитина сприймає техніку як гру, що допомагає їй проектувати свої почуття у малюнку.

Терапевт дає дитині малюнок хлопця (чи дівчини), який спить і біля голови якого примальований овал, де треба намалювати сон. "Це хлопчик, якого звуть Сашко, можливо, навіть ти, він бачить поганий сон. Намалюй мені, будь ласка, цей сон," - каже консультант. Потім малюнок обговорюється з батьками. Сни можуть показувати, що ж насправді відбувається у внутрішньому світі дитини, що її турбує.

Поведінкові завдання

Ця група технік спрямована на те, щоб допомогти членам сім'ї оволодіти зразками конструктивної поведінки (а не лише змінити їх ставлення до ситуації, залишаючи її незмінною). Теоретичною основою цих технік є такі положення:

будь-якому зразку поведінки можна навчитися;
інтелект і емоції клієнтів дозволяють їм визначати і розуміти власні потреби, знаходити нові рішення і практично їх реалізовувати;
клієнти спроможні шляхом аналізу правильно оцінювати свою нелогічну та ірраціональну поведінку;
рівень небажаної поведінки клієнта може бути зменшений, сформовані позитивні зразки поведінки;
клієнти є нормальними людьми, їх проблеми можуть бути вирішеними;
терапевт є спеціалістом, і його кваліфікація фасілітатора створює значні можливості для допомоги.

Подружня конференція

Ця техніка дає членам сім'ї можливість вільно спілкуватися між собою, навчає їх вирішувати конфлікти демократичним шляхом, сприяє підтриманню злагоди, допомагає уникати зайвих негативних емоцій. Вона полягає у регулярних зустрічах подружньої пари або інших членів сім'ї, на цих зустрічах всім надаються рівні можливості для обговорення злободенних сімейних проблем. Таких можливостей гостро не вистачає у сім'ях з хронічними конфліктами, де партнери просто фізично не можуть висловити свої думки через постійне перебивання та ігнорування чи відсутність уваги до їх слів.

Процедура "подружньої конференції" може мати такий вигляд:

подружжя зустрічаються приблизно раз на тиждень між терапевтичними сесіями у зручному для них місці та у зручний час;
один партнер висловлює протягом визначеного часу(найчастіше - півгодини) те, що він знаходить за потрібне, а інший мовчки слухає, не перериваючи і не заважаючи нічим;
другий партнер протягом трьох хвилин розповідає, що він почув і що, на його думку, мав на увазі перший партнер, намагаючись при цьому уникати критики;
другий партнер говорить протягом такого ж часу, а перший уважно слухає. Після цього перший партнер коротко переказує зміст того, що він почув, без критичної оцінки.

Зустріч закінчується в обумовлений час. До наступної сесії подружжя не обговорює питань, які були порушені під час зустрічі. На початку наступної сесії вони розповідають консультанту, як пройшла зустріч. Метою таких зустрічей є не стільки прийняття партнерами якогось рішення, скільки навчання конструктивному спілкуванню, послаблення боротьби за "владу".

Сімейна рада

Дана техніка використовується для того, щоб навчити сім'ю демократичному вирішенню питань, які стосуються всієї сім'ї, при цьому беруться до уваги думки всіх її членів. Консультант знайомить сім'ю з правилами проведення сімейної ради.

Обирається час і місце, де б ніхто не заважав роботі.

У розмові можуть брати участь усі члени сім'ї. Кожен має право відмовитися від участі, але при цьому він повинен буде виконувати рішення, які будуть прийняті на раді.

Якщо хтось ігнорує рішення ради, це обговорюється на наступній сесії.

Кожен може запропонувати питання для обговорення. Краще, щоб ці питання готувались заздалегідь.

Обговорювати можна будь-які проблеми сімейного життя: фінансові витрати, розподіл домашньої роботи, візити друзів, поводження батьків з дітьми тощо. Місце голови ради займають по черзі всі члени сім'ї з числа тих, хто за віком спроможний це робити.

■ Сімейна рада проводиться для вирішення питань, а не для критики окремих членів сім'ї.

На сесії відбувається обговорення чергової сімейної ради. Це допомагає зрозуміти труднощі і кризові явища у сім'ї.

Дні турботи

В цій техніці проблемній подружній парі пропонують поводити себе так, начебто вони "добре ставляться один до одного".

Кожен з них повинен сказати, що має зробити партнер аби висловити своє добре ставлення до нього. Прохання повинно бути позитивним, конкретним, недовгим, ніяк не пов'язаним з виявленим актуальним конфліктом між партнерами. Складається перелік можливих побажань, він має бути не менш як з вісімнадцяти пунктів. Кожного тижня в цей перелік вноситься ще декілька прохань. Далі партнери обирають щоденно по п'ять пунктів - приємних для них справ партнера і відзначають, коли це "замовлення" виконано. На сесіях обговорюються ці події та їх результати. Техніка, як відзначають спеціалісти, дає позитивні результати вже на початку терапевтичного процесу. Партнери "тренуються" у позитивному підкріпленні ставлення один до одного.

Позитивні обміни

Ця техніка нагадує попередню, але має свої нюанси. Консультант просить подружжя вигадати, запланувати три приємні для партнера справи і зробити їх до наступної сесії. Він вводить в техніку елемент змагання: хто з подружжя зможе більше принести задоволення партнеру? Якщо клієнти відмовляються, консультант пропонує виконати завдання в порядку експерименту, мовляв, варто просто подивитися, що з цього вийде. Це сприяє появі хоч якогось позитивного досвіду взаємодії.

Подарунки

Терапевт пропонує членам сім'ї зробити подарунки один одному або всій сім'ї разом, причому подарунок має бути приємним для того, хто дарує і для того, кому дарують.

Це може бути предмет або літературний твір, запрошення куди-небудь тощо. Необов'язково, щоб той, хто отримав подарунок, зразу ж відповідав тим самим. Важливо висловити теплу подяку за подарунок. На сесії консультант обговорює з клієнтами подарунки, враження від них, спостерігає зміни у стосунках членів сім'ї.

Парадоксальні техніки

Парадоксальні техніки являють собою, на перший погляд, підкріплення терапевтом небажаної поведінки, симптому клієнта, але насправді вони є непрямим, "обхідним шляхом" досягнення терапевтичного успіху. Якщо сім'я співпрацює з консультантом і виконує його рекомендації, то добрий результат дають прямі розпорядження, але у випадку опору парадоксальні техніки можуть принести не меншу користь. Найчастіше терапевт дає переозначення поведінки клієнтів, внаслідок чого або зникає гострота негативного сприйняття становища, або змінюється ставлення клієнтів до певної поведінки. Можна назвати такі основні тактичні прийоми, що використовуються у парадоксальних техніках.

Дати нейтральну відповідь на занадто збуджену репліку, коли співрозмовник чекає прояву агресивної реакції.
Дозволити клієнту підтримувати зароджений симптом як необхідну та бажану річ.
Заборонити клієнтам робити те, що вони й без того не роблять, для уникнення неприємностей.
Передбачити повернення симптому.
Підкреслити значення симптому, розглядаючи його більш серйозно, ніж уявляє клієнт у своїх скаргах.
Захищати причину симптому для його підтримки.
Переакцентувати симптом з негативного на позитивний.
Рекомендувати продовження негативної поведінки, але під контролем та при співпраці з терапевтом.
Стимулювати клієнтів до того, аби вони більше виявляли свій симптом і робили це гостріше.
Розглядати симптом як цінну якість, попросити клієнта передати симптом терапевту.

Симуляція симптому

Терапевт пропонує членам сім'ї розіграти типову ситуацію, де виявляється симптом (наприклад, конфлікт) і де потрібно всім поводити себе так, як звичайно. Потім вони повторно розігрують ситуацію, ще більше підкреслюючи поведінку, яка утворює симптом. Далі учасникам пропонується до наступної сесії регулярно розігрувати цю ситуацію вдома. На сесії сім'я розповідає терапевту про виконання домашнього завдання. Техніка розрахована на те, що, спеціально розігруючи симптом, клієнти вже не зможуть відтворювати його спонтанно і щиро, "насправді". Ситуація стає грою, і це сприяє зниженню внутрісімейної напруги. Ефективність застосування техніки залежить від того, наскільки вірно терапевт розуміє симптом і характер проблеми сім'ї.

Ілюзія альтернатив

Коли члени сім'ї відмовляються робити щось необхідне, терапевт не наполягає і не сперечається, а пропонує декілька варіантів іншого плану, що насправді є тією ж необхідною технікою. Питання, звичайно, в тому, чи потрібно це робити, начебто і не постає, швидше може йти мова про те, який варіант потрібно обрати. Аналогічною є ситуація, в якій дитину, що не любить пити молоко, запитують, чи буде вона пити зараз або через півгодини, обходячи при цьому питання, чи буде вона пити взагалі.

Парадоксальний лист

Як залучити до терапії члена сім'ї, який чинить опір? Ця техніка використовується у тих випадках, коли один з членів сім'ї (найчастіше - хтось із подружжя) відмовляється брати участь у сесіях. Консультант пише лист відсутньому партнеру, де приписує йому тільки позитивні наміри, схвалює його тактику неучасті у консультативних зустрічах, оскільки з повагою ставиться до його мотивів та міркувань, радить йому триматись тієї самої тактики і надалі. Якщо клієнт продовжує ігнорувати сесії, то виходить, що він таки слухається терапевта (а саме цього він і не хотів робити), і якщо він приходить на сесію, то це як раз те, чого прагнув досягти консультант.

Рекомендована бездіяльність

Така техніка використовується у тих випадках, коли клієнти довгий час не можуть вибрати один варіант із двох можливих, або інші, не парадоксальні техніки, виявилися неефективними. В цьому випадку терапевт досить аргументовано переконує клієнтів в тому, що їм не слід поспішати з прийняттям рішення. Він детально розробляє тактику організації пасивної поведінки клієнтів і запевняє їх, що час для зміни ситуації ще не настав. Це дозволяє клієнтам спокійніше сприймати їхню проблему і виявляти більше самостійності у пошуках необхідного рішення, не сподіваючись на "швидку допомогу" з боку консультанта. Таке може бути, наприклад, коли подружня пара не знає, розлучатися їм чи ні. Терапевт формулює правила їх стосунків у цій ситуації і переконує їх у тому, що це нормальне становище і що майбутнє саме покаже, коли треба буде зробити вирішальний крок. Необхідність застосування цієї техніки може бути підказана консультантові відсутністю у нього інших тактик. Це дозволяє йому мати резервний час для пошуків варіанту подальшого рішення з тим, щоб більш активну участь брали самі клієнти.

2. Розкрийте суть поняття технології соціально-педагогічної діяльності

Технології соціально-педагогічної роботи – це сукупність методів, методик, впливів на особистість з метою створення і збереження умов правового, гідного, комфортного існування людини в соціумі.

Працюють в даній галузі: Даннакін Н.С., Холостова О., у вітчизняній літературі технології соціальної роботи трактуються, як сукупність прийомів, методів, впливів, що застосовуються соціальними службами, окремими закладами соціального обслуговування з метою досягнення успіху соціальної роботи та забезпечення ефективності, реалізації завдань соціального захисту населення.

Нікітін В.О. під соціально-педагогічними технологіями розуміє певну програму дій соціального педагога, його співробітництво з окремими індивідами чи групою людей в прогнозованих чи спонтанних умовах.

Автор вважає, що для розробки соціально-педагогічних технологій необхідно враховувати:

Ä Особистісні якості соціального педагога;

Ä Індивідуалізацію і персоналізацію соціальних дій.

Види соціальних технологій:

Ä Соціальний контроль,

Ä соціальна профілактика,

Ä терапія, реабілітація,

Ä соціальна допомога та захист,

Ä соціальне страхування та обслуговування,

Ä соціальне опікунство та соціальне посередництво.

Етапи соціально-педагогічних технологій:

1. Теоретичний (обґрунтування мети та об’єкту технологічного впливу);

2. Методичний (добір методів, прийомів і засобів впливу, обробки інформації, її аналізу, передбачення результатів впливу);

3. Процедурний (практична діяльність та апробація методів і засобів впливу, послідовність їх використання, методи які використовує соц..пед.);

Особливості соціально-педагогічних технологій:

Ä Динамічність (гнучкість, зміна змісту та форми роботи фахівця з клієнтом);

Ä Неперервність (постійна підтримка контакту з клієнтом);

Ä Циклічність (закономірне повторення етапів, стадій процесі в роботі з клієнтом);

Ä Дискретність (нерівномірний ступінь впливу на клієнта на різних етапах діяльності).

Висновок: технології соціально-педагогічної роботи – це сукупність дій спрямованих на становлення, збереження чи поліпшення соціального функціонування об’єкту, а також на попередження негативних соціальних процесів.

Спираючись на визначення соціальних технологій ми можемо визначити такі методи соціально-педагогічної роботи:

Ä Організаційно-розпоряджувальний;

Ä Соціально-економічний;

Ä Психолого-педагогічний;

Ä Соціологічний;

Ä Комунікативний;

Ä Медико-соціальний;

Ä Правовий;

Ä Культурологічний.

Основне завдання соціально-педагогічних технологій – розробка

методів та методик результативного та раціонального цілеспрямованого соціального впливу.

Посадові обов’язки

3.1.Складає річний та місячні плани роботи, узгоджує з завідувачем Центру практичної психології і соціальної роботи та затверджує у керівника навчального закладу, виходячи із завдань, що стоять перед колективом навчального закладу та керуючись рекомендаціями обласного та міського ЦППСР.

3.2.Веде облік роботи та оформляє робочу документацію згідно з рекомендаціями обласного та міського центрів практичної психології і соціальної роботи.

3.3.У зазначені терміни (у відповідності до наказів управління освіти Чернівецької міської ради, інструкцій, рекомендацій та вимог ЦППСР) подає до Центру практичної психології і соціальної роботи планову і звітну документацію.

3.4.Бере участь в організації і плануванні навчально-виховного процесу закладу з метою забезпечення всебічного особистісного розвитку дітей, зміцнення і захисту їхнього психічного здоров'я.

3.5.Бере участь у роботі педагогічних рад, методичних об’єднань, психолого-педагогічних консиліумів, атестаційної комісії по підвищенню кваліфікації педагогічного персоналу навчального закладу.

3.6.Сприяє створенню умов для ефективної адаптації дітей при вступі до школи, а також при переході до наступних ланок навчання.

3.7.Складає та реалізує програми соціально-перетворювальних занять з учнями.

3.8.Надає консультації адміністрації навчального закладу з соціально-педагогічних аспектів навчально-виховного процесу та управлінської діяльності.

3.9.Надає консультації вчителям та батькам з соціально-педагогічних аспектів навчання, виховання і розвитку дітей з врахуванням їх індивідуальних та вікових особливостей.

3.10.Сприяє формуванню позитивного психологічного клімату в дитячих та педагогічному колективах навчального закладу шляхом підвищення комунікативної компетентності та психологічної культури педагогів і учнів.

3.11.Використовує в своїй діяльності сучасні форми та методи надання соціально-психологічних послуг (семінари-практикуми, тренінги, інтервізійні групи, індивідуальне та групове консультування).

3.12.Постійно працює над підвищенням власної професійної компетентності, загальної культури та самовдосконаленням. Бере участь у науково-практичних конференціях, семінарах різного рівня та у заходах, що проводяться в Центрі практичної психології і соціальної роботи управління освіти Чернівецької міської ради (методичні об’єднання, інструктивно-методичні наради, Школа молодого фахівця, тематичні тренінгові групи, інтервізійні групи, індивідуальні і групові методичні консультації).

3.13.Проводить соціально-психологічні та соціологічні дослідження, виходячи з актуальних потреб закладу, а також у відповідності до планів обласного та міського центрів практичної психології і соціальної роботи.

3.14.Використовує у своїй професійній діяльності методики, технології і методи, які пройшли соціально-психологічну експертизу в обласному чи міському центрах практичної психології і соціальної роботи.

3.15.Здійснює соціально - педагогічний патронаж, вивчає умови проживання дітей соціально-незахищених категорій.

3.16.Забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різних інстанціях (службі у справах дітей, міліції, суді та інших).

3.17.Дотримується педагогічної етики та етичного кодексу соціального педагога, поважає гідність дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, пропагує здоровий спосіб життя.

3.18.Дотримується норм і правил охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, проходить періодичне безкоштовне медичне обстеження.