Тема. Запилення сільськогосподарських культур і поліпшення кормової бази бджільництва

Мета роботи: ознайомитися з формами і способами запилення рослин; навчитись організовувати квітково-нектарний конвеєр і складати календарний план використання бджіл на запиленні.

Матеріали та обладнання: довідкові й нормативні дані про потребу в бджолиних сім’ях для запилення 1 га посівів і насаджень, показники площ та орієнтовні терміни підвезення пасіки до рослин, навчальні плакати.

Теоретичні відомості. Запилення рослин – це перенесення пилку з пиляків тичинок на приймочку маточки квітки. У самозапильних рослин квітка запилюється пилком своїх тичинок. Часто це відбувається ще до розкривання квітки (пшениця, ячмінь, горох, квасоля та ін.). Квітка перехреснозапильних рослин запилюється пилком інших квіток. Є дві форми перехресного запилення: між квітками в межах однієї рослини - гейтоногамія і перенесення пилку з інших рослин – ксеногамія.

Перенесення пилку з одних квіток на інші здійснюється різними способами: вітром (анемофілія), водою (гідрофілія), птахами (орнітофілія). Запилення за допомогою вітру відбувається лише в 20% всіх перехреснозапильних рослин. До групи анемофільних рослин належать жито, кукурудза, береза, дуб, ліщина і багато злакових лучних трав. Найбільшого поширення набуло запилення комахами (ентомофілія). Багато комах (джмелі, поодинокі бджоли, оси, мухи) запилюють квітки, проте найкращими запилювачами майже для всіх рослин є медоносні бджоли. Вони виконують 80-95 % запилювальної роботи на сільськогосподарських культурах. Користь бджіл внаслідок збільшення врожайності оцінюють у 10-15 разів більше, ніж прибуток від меду і воску. У бджіл є важлива для успішного запилення рослин особливість, якої немає в інших комах. Виявивши нектароносний масив, бджола не летить на інші рослини, а відвідує квітки поки вони не відцвітуть або не припинять виділення нектару. Крім того бджоли, перелітаючи з квітки на квітку, переносять суміш пилку, яка має підвищену порівняно з односортним пилком запліднювальну здатність.

Запилення бджолами ентомофільних сільськогосподарських культур потребує планової організації. Потребу в бджолиних сім’ях для запилення різних культур визначають за їх нормами на 1 га площі. Рекомендовано таку кількість бджолиних сімей на 1 га запилювальних культур: гречка, коріандр – 2,5; соняшник, гірчиця, суниця – 0,5-1; ріпак, малина, яблуня, груша, слива – 2; буркун білий, вишня, черешня, смородина – 3; еспарцет – 3-4; огірки, гарбузи – 0,5; кавуни, дині – 0,3; кормові боби – 1; огірки в теплицях – 1; конюшина червона – 2-4; люцерна посівна – 4-9.

Пасіки підвозять на початку цвітіння культур безпосередньо до запилювальної площі. Розміщувати пасіку потрібно так, щоб найбільш віддалена частина посівів знаходилися на відстані 500-600 м., а в плодовому саду – 200-250 м. Коли масиви рослин великі, а форма площі витягнута і сягає понад 1 км., організовують зустрічне запилення. При цьому пасіку розділяють на точки (групи вуликів по 20-25 шт.) і розміщують з протилежних країв поля чи саду. Найефективніше здійснюється запилення при розміщенні пасік у центрі садової ділянки.

Ентомофільні сільськогосподарські культури поділяють на: добре відвідувані бджолами (гречка, еспарцет, соняшник, ріпак, гірчиця, буркун, баштанні культури) оскільки вони є добрими медоносами та пилконосами; і слабо відвідувані в яких виділення нектару незначне (льон, огірки, боби, соя, яблуня) або нектар малодоступний для бджіл (червона конюшина, де через довгу трубочку віночка бджоли не в змозі вибрати нектару, та люцерна – внаслідок явища „трипінгу” – защемлення хоботка чи ніжки).

У разі неохочого відвідування культур слід застосовувати спрямування (дресирування) бджіл. Його проводять шляхом згодовування цукрового сиропу у вуликах настояного на квітках культури, яку мають запилювати. Щоб підсилити відвідування квіток відбирають із гнізд медопергові стільники та обніжжя у бджіл пиловловлювачами.

Потребу господарства у бджолиних сім’ях для запилення визначають, виходячи з провідної культури, для якої треба найбільше сімей. Кочівлю бджіл на медозбір і запилення проводять з урахуванням плану використання пестицидів у боротьбі з шкідниками сільськогосподарських культур.

Кормова база бджільництва, що склалася в Україні характеризується нерівномірним розподілом медозбору по території і періодах сезону. Одним з ефективних заходів поліпшення кормової бази бджіл є створення квітково-нектарного конвеєру. Його організація забезпечує протягом весни, літа і осені нектаром і пилком бджіл та ліквідує безвзяткові періоди в пасічницькому сезоні. З цією метою висівають та висаджують сильні медоноси, а на час цвітіння підвозять до них бджіл.

У структурі квітково-нектарного конвеєру виділяють основні та додаткові ланки. Основними ланками є існуючі джерела медозбору даної місцевості, які склалися незалежно від потреб бджільництва, наприклад планові посіви гречки, соняшника, ріпаку, еспарцету, сади, лісові та лучні медоноси. Додаткові ланки – це висівання та висаджування медоносів для заповнення безвзяткових періодів і підсилення існуючих взятків. З цією метою висівають буркун, фацелію, змієголовник, декілька сортів гречки, люпин, вику та сумісні посіви вико-вівса, люпину і гороху з фацелією або гірчицею, буркуну або фацелії з кукурудзою чи соняшником. Велике значення для покращення кормової бази бджільництва мають пожнивні та поукісні посіви медоносів з коротким періодом вегетації до цвітіння – гречки, гірчиці, фацелії, чини посівної тощо.

Зміст заняття. В сільськогосподарському виробництві запилення рослин використовують як ефективний агротехнічний захід підвищення врожайності плодів і насіння та поліпшення їх якості. Серед різних способів перенесення пилку з одних квіток на інші (анемофілія, гідрофілія, орнітофілія, ентомофілія), найбільшого поширення набуло запилення медоносними бджолами. Для правильної організації запилення обхідно знати потребу в бджолиних сім’ях, строки їх підвезення, способи розміщення на масиві запилювальної культури. Студенти складають таблицю розрахунків потреби бджолиних сімей для кожної запилювальної культури, виходячи з рекомендованих норм на 1 га та планової площі запилення. Враховують орієнтовані строки цвітіння запилювальних культур, щоб організувати їх почергове запилення бджолиними сім’ями. Для запилення культур, що відзначаються слабкою привабливістю бджіл, передбачають заходи активізації їх запилювальної діяльності.

Аналізуючи кормову базу бджільництва, звертають увагу на її покращення, щоб забезпечити бджіл безперервним медозбором протягом усього сезону. Для цього необхідно створювати квітково-нектарний конвеєр шляхом поєднання дикоростучих і сільськогосподарських медоносів та висіву спеціальних, поукісних і пожнивних культур в такі строки, щоб їх цвітіння припало на безвзятковий період.

Завдання 1. Скласти календарний план використання бджіл на запиленні сільськогосподарських культур (табл. 18).

 

Таблиця 18. - Календарний план перевезення бджіл на запилення

сільськогосподарських культур

 

Культури	Площа, Га	Строки цвітіння	Тривалість цвітіння, днів	Потрібно сімей	Дата підве-зення
початок	кінець	на 1 га	на всю площу
Сад
Ріпак озимий
Еспарцет
Люцерна
Конюшина
Гречка
Соняшник

 

Завдання 2. Вивчити організацію бджолозапилення різних ентомофільних культур і основні положення записати в таблицю 19.

 

Таблиця 19. - Особливості бджолозапилення різних сільськогосподарських культур

 

Назва груп сільськогосподарських культур	Назва культур	Суть організації бджолозапилення
Плодово-ягідні культури
Сільськогосподарські культури, які добре відвідують бджоли
Сільськогосподарські культури, які погано відвідують бджоли
Культури захищеного ґрунту

 

Завдання 3. Скласти схему квітково-нектарного конвеєру сільськогосподарського підприємства (табл. 20).

 

Таблиця 20. - Схема квітково-нектарного конвеєра

Медоносні угіддя	Площа, га	Період цвітіння
Лісонасадження
Сади і ягідники
Сінокоси і пасовища
Горох + фацелія
Фацелія (чистий посів)
Вико-овес на сіно
Гречка I строку сівби
Гречка II строку сівби
Гречка III строку сівби
Вика на зерно
Соняшник
Насінники люцерни (другого укосу)
Насінники конюшини червоної (другого укосу)

Зміст звіту. 1. Описати особливості запилення ентомофільних сільськогосподарських культур.

2. Привести способи визначення норми бджолиних сімей на 1 га посіву.

3. Дати визначення, що таке квітково-нектарний конвеєр і описати методику його створення.

 

Контрольні запитання

1. Яка роль бджіл в запиленні сільськогосподарських культур?

2. Як правильно розмістити вулики з бджолами підвезеними в сад або на посів сільськогосподарських культур?

3. Що таке дресирування бджіл і з якою метою воно застосовується?

4. Для чого складають квітково-нектарний конвеєр?

Лабораторна робота № 15