Тема. Виведення, заміна і способи підсаджування маток

Мета роботи: освоїти методи і техніку штучного виведення маток та підсаджування їх, ознайомитись з інвентарем.

Матеріали та обладнання: штучні маточні мисочки, маточні кліточки і ковпачки різних конструкцій, щеплювальна рамка.

Теоретичні відомості. Для утворення нових сімей, заміни неякісних старих маток необхідні молоді, високоякісні матки з цінними спадковими задатками. Виведення маток буває природне і штучне. Природне відбувається в сім’ї без втручання пасічника при втраті матки, підготовці до роїння і „тихій” заміні старої матки. Відповідно до цього матки можуть бути свищеві, ройові і тихої заміни.

Свищеві матки бджоли вирощують при втраті матки із свищевих маточників, закладених на бджолиних комірках з молодими личинками в будь-яких місцях стільника. Матки виведенні з личинок старше однієї доби вважаються неякісними. Матки тихої заміни бджоли виводять відчуваючи фізіологічну неповноцінність або фізичні вади старої матки. Для цього сім’я закладає 2-3 маточники у будь-якому місці стільника, як під час підготовки до роїння, але тихо без ознак його прояву. Ці матки, як правило, високоякісні, але розмноження їх таким способом практичного значення не має.

Ройові матки виводяться в сім’ях під час роїння. Бджоли заздалегідь з боків і знизу стільників будують маточники. Їх можна використовувати від сильних високопродуктивних сімей. При цьому маточники відбирають більших розмірів, а дрібні вибраковують. Ройові матки, як правило, бувають високої якості. Але цей спосіб одержання маток не сприяє плановому проведенню селекційно-племінної роботи, оскільки в ройовий стан здебільшого приходять малопродуктивні сім’ї.

Тому останнім часом широко практикують штучне виведення маток від спеціально відібраних високопродуктивних сімей в потрібній кількості і у відповідні строки.

Розроблено багато способів штучного виведення маток, які об’єднують у дві групи: без перенесення личинок і з перенесенням личинок у спеціально виготовлені воскові мисочки.

Спосіб виведення маток без перенесення личинок характеризується тим, що личинки для розвитку матки залишаються в тих самих комірках перебудованих на маточники. У бджолиній сім’ї забирають зайвий розплід і матку, залишивши в гнізді один стільник з молодим розплодом (яйця і личинки першої доби). В стільнику роблять клиноподібні або горизонтальні вирізи завширшки 4 см. На верхній частині їх, де знаходяться молоді личинки, сім’я закладає маточники. Закладені протягом першої доби маточники вирізають через 10-11 діб з основою і використовують у нуклеусах, відводках чи сім’ях. Після цього у материнську сім’ю, що була водночас вихователькою повертають матку.

При застосуванні способу виведення маток з перенесенням личинок, личинку віком півдоби переносять з бджолиної комірки в мисочку – основу майбутнього маточника для подальшого вирощування в сім’ях виховательках. При цьому виведення маток ґрунтується на використанні материнських сімей (з яких беруть личинок) і сім’ї-виховательки (в якій відбувається вирощування маток). Щоб бджоли прийняли личинок на маточне виховання сім’ю приводять у стан осиротіння. Розроблені три способи формування сімей-виховательок: з повним осиротінням, з неповним осиротінням, без осиротіння. З повним осиротінням – сім’я залишається для приймання личинок і виховання маток після відбирання з гнізда відкритого розплоду і матки (з них формується відводок). З неповним осиротінням – відбирають лише матку, яку підсаджують у створений від іншої сім’ї відводок. Підготовка сім’ї-виховательки без осиротіння полягає в тому, що матку на 2-3 стільниках з вільними комірками для відкладання яєць відділяють перегородкою, яка у верхній частині має роздільну решітку для вільного переміщення лише бджіл. При цьому способі в сім’ї завжди є відкритий розплід що стимулює виділення маточного молочка бджолами.

Подальший комплекс робіт полягає у формуванні нуклеусів і вирощуванні плідних маток. Нуклеус – штучно створена невелика група бджіл (кілька тисяч) для тимчасового утримання матки до спаровування її з трутнями. Їх формують з підготовлених осиротілих бджіл, яких протримали без матки у прохолодному місці протягом двох діб. Для цього використовують спеціальні нуклеусні вулики, частіше на 4 гнізда із зменшеними трьома рамками в кожному. Між ними закріплюють зрілий маточник, з якого через 1-2 доби виходить матка. Через 7 днів вона спаровується з трутнями. Як тільки почнеться відкладання яєць плідні матки відбирають, на їх місце знову ставлять зрілий маточник.

Підсаджування маток у бджолині сім’ї проводять раз у два роки у звя’зку з фізіологічним старінням, у разі раптової загибелі, а також скалічення чи захворювання та порушення відтворювальної здатності матки. При цьому матка для бджіл є чужою ї вони не завжди її приймають. Добре приймають бджоли плідних маток в період медозбору, коли виховують розплід і не готуються до роїння. Гірше – після тривалого осиротіння чи після закладання свищевих маточників і у безвзятковий період.

Існує декілька способів підсаджування маток: за допомогою сітчастого ковпачка; кліточки Титова; сітчастого ізолятора; тимчасового відводка та шляхом вільного підсаджування. При підсаджуванні матки за допомогою ковпачка на поверхні стільника підбирають місце з кормом і порожніми комірками для відкладання яєць. Під ковпачком до матки впускають 10-12 молодих бджіл. Через 1-2 доби матку випускають. Для цього з протилежного боку стільника роблять отвір і змащують його медом.

При підсаджуванні матки в маточній кліточці треба через 1-3 доби оцінити чи сім’я схильна до приймання матки. За наявності ознак приймання матки один з отворів кліточки відкривають і заліплюють шматочком вощини, яку бджоли прогризають.

За допомогою ізолятора підсаджують високоякісних маток або при несприятливих для їх приймання умовах. Маток витримують до 3-4 діб у сітчастому ізоляторі в центрі гнізда на стільнику, де виходять з комірок молоді бджоли.

При підсаджуванні матки за допомогою тимчасового відводка його формують у вулику поруч з основною сім’єю. В ній потім замінюють стару матку приєднанням відводка з молодою.

За особливо сприятливих умов (взяток, тепла погода, відсутність ознак підготовки до роїння) матку міняють шляхом вільного підсаджування у центр гнізда після збризкування сім’ї і матки сиропом ароматизованим м’ятними краплями (30-40 крапель на півсклянки). На гніздо достатньо 100-150 мл такого сиропу. Можна підсадити матку з бджолами, що заходять у вулик через льоток. Для цього через 6-12 годин після відбирання матки, того самого дня надвечір молоду плідну матку, злегка змащену медом або збризкану сиропом, разом з бджолами струшеними перед вуликами, пускають через льоток.

Зміст заняття. Матки бувають ройові, свищеві, тихої заміни і штучно виведені. Ройові народжуються в результаті природного розмноження, свищеві – при раптовому зникненні, тихої заміни – при фізіологічній неповноцінності. Матки, одержані із застосуванням спеціальних методів називають штучно виведеними. Студенти вивчають технологію виведення маток без перенесення личинок і з перенесенням їх та способи формування сімей-виховательок. Ознайомлюються з інвентарем і оволодівають технікою підсаджування маток у бджолині сім’ї.

Завдання: 1. З’ясувати групи сімей, які використовують у матковивідній справі та способи формування сімей-виховательок.

Завдання 2. Освоїти технологію виведення маток без перенесення та з перенесенням личинок.

Завдання 3. Описати види маточників та їх розташування. Дані записати в

таблицю 11.

Таблиця 11. - Характеристика маточників

Види маток	Причина виведення	Основа маточників	Розташування
Свищові
Тихої заміни
Ройові
Штучно виведені

 

Завдання 4. Охарактеризувати інвентар і способи підсаджування маток в бджолині сім’ї.

 

Зміст звіту. 1. Описати вимоги, які пред’являють при вирощуванні маток різними способами.

2. Надати характеристику різних способів підсаджування маток.

 

Контрольні запитання

1. Які є способи виведення маток і суть штучного їх вирощування?

2. Які умови сприяють вирощуванню високопродуктивних маток та успішному прийманню їх бджолами.

3. Призначення, формування та утримання нуклеусів.

4. Які способи використовують для підсаджування маток?

Змістовий модуль 3. Медоносна база, запилення культур та хвороби і шкідники бджіл (лаб. роботи 12,13,14,15)

Лабораторна робота № 12