А протистояння людини природі

Кафедра філософії

ПРАКТИКУМ З ФІЛОСОФІЇ

(для студентів усіх форм навчання)

 

 

ЛЬВІВ - 2003

Практикум з філософії: Методичний посібник для викладачів та студентів ВНЗ (під редакцією В.Л.Петрушенка). – К.: “Каравела”; Львів: “Новий світ – 2000”, 2003.

Практикум включає в свій зміст перелік тестів, контрольних та проблемних питань, а також набір фрагментів із оригінальних філософських творів до всіх основних програмних тем сучасного курсу філософії. Призначений для студентів всіх форм навчання та викладачів.

 

Рецензенти: доктор філософських наук, професор Мирський Р.Я.

кандидат філософських наук, доцент Тимченко Т.В.

 

Рекомендовано до друку кафедрою філософії НУ “ЛП” 30 грудня 2002 рокув, протокол № 7.

 

ПЕРЕДМОВА.

Практикум з філософії призначений перш за все для того, щоби допомогти всім, хто вивчає філософію (або цікавиться філософською проблематикою), закріпити набути в цій галузі знання та навички. З цією метою і кожній темі сучасної типової програми з філософії подаються вихідні поняття даної теми, план семінарського заняття, а також перелік тестів, контрольних питань, завдань, проблемних питань та ситуацій. Всі такого роду завдання покликані покращити інформативну та структурно-логічну складові набутого філософського знання. Для того ж, щоби поглибити ці знання та прилучити користувачів “Практикуму” до оригінальних філософських положень, тверджень та аргументів, краще ознайомити їх із сучасними досягненнями філософії в кожну тему включені додаткові підрозділи під назвою “Використання першоджерел в опрацюванні теми”. Ці підрозділи нададуть можливість користувачам “Практикуму” увійти в діалог із автентичною філософською думкою, відчути особливу тональність філософських текстів, сприйняти специфічність філософської мови та форм виразу думки. До всіх наведених уривків та фрагментів філософських текстів подані додаткові конкретні питання та завдання, спрямовані на їх поглиблене осмислення, вивчення та пробудження інтересу до особистої їх інтерпретації. Тобто вони мають на меті ініціювати у користувачів “Практикуму” власні міркування, збудити роздуми, бажання самостійно продовжити серйозну філософську освіту.

Наведені фрагменти філософських творів інколи подані у спрощеній, відредагованій для кращого засвоєння студентами редакції.

 

“Практикум з філософії” розроблений колективом викладачів деяких Львівських вузів під редакцією завідувача кафедри філософії Національного університету “Львівська політехніка” доцента В.Л.Петрушенка. Перші підрозділи всіх тем (мета розгляду теми, ключові поняття та терміни, плани семінарських занять, контрольні питання, тести, завдання, проблемні питання) розроблені В.Л.Петрушенком. Підрозділи “Використання першоджерел в опрацюванні теми” виконані: В.Л.Петрушенко - теми 2, 4, 7, 11, 12; І.О.Даценко – тема 1; В.Л.Петрушенко, О.А.Матюхіна – тема 3; О.П.Петрушенко, Ю.Е.Берт – тема 5; М.М.Одарченко – тема 6; В.Л.Петрушенко, Л.І.Мазур – тема 8; І.А.Бруханський, І.В.Карівець, В.Л.Петрушенко, І.М.Сурмай – тема 9; Даниляк Р.П. – тема 10; В.Л.Петрушенко, С.М.Симоненко – тема 13; В.Л.Петрушенко, М.П.Скалецький – тема 14. У підготовці даних підрозділів частково використані матеріали, подані О.В.Демківим, Г.Ф.Карвацькою, Є.Г.Виноградовим.

“Практикум” призначений не лише для студентів, але й для викладачів і може бути корисним для підвищення ефективності проведення семінарських занять, контрольних заходів з філософії (модульних занять, домашніх завдань).

ПРАКТИКУМ З ФІЛОСОФІЇ.

Тема 1. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ, ПРОБЛЕМАТИКА ТА ФУНКЦІЇ.

 

Мета розгляду теми:

з‘ясування місця філософії в системі людського пізнання та духовної діяльності; окреслення ролі філософського знання в життєвому самовизначенні людини, співвідношення філософії із іншими сферами інтелектуальної діяльності; осмислення провідних характерних особливостей філософського мислення; розкриття змісту структури та функцій філософії.

 

Ключові поняття та терміни.

- Філософія - Рефлексія

- Світогляд - Онтологія

- Життєві орієнтири - Метафізика

- Міфологія - Натурфілософія

- Синкретичне мислення - Логіка

- Дискурсивне мислення - Етика

 

План семінарського заняття.

1. Поняття, складові та типологія світогляду. Світогляд і філософія.

2. Проблема походження філософії. Особливості міфології як історично першої форми світогляду.

3. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії.

4. Структура та функції філософського знання.

 

Завдання, вправи, тести.

1. В яких життєвих ситуаціях людина найчастіше стикається із світоглядними питаннями:

а) в ситуаціях вибору професії;

б) в екстремальних ситуаціях – на межі життя і смерті;

в) в ситуаціях життєвого та морального вибору;

г) в ситуаціях вибору між традиціями та новаціями;

д) в ситуаціях вибору типу поведінки в різних випадках життя.

Обгрунтуйте свій вибір.

2. Зміст світогляду визначають:

а) знання про світ, спродуковані природознавством;

б) знання, принципи, переконання, що виконують функцію життєвого орієнтування;

в) політичні, економічні, соціальні програми;

г) ті уявлення про дійсність, які є виключно індивідуальними надбаннями людини.

3. Міфологія базується на дискурсивному мисленні, а філософія постає синкретичним духовним утворенням.

Так Ні

4. У відношенні до світогляду філософія постає:

а) однією із його складових;

б) тою основою, на якій виробляються світоглядні уявлення;

в) проясненням змісту основних світоглядних термінів;

г) теоретичною формою світогляду, що спрямована на його критичний аналіз.

5. У коло найперших питань філософії, згідно І.Канта, входять такі:

а) як налагодити стосунки із світом та досягти життєвого успіху;

б) якими є структури Всесвіту та Метагалактики;

в) чому є буття, а не ніщо;

г) що я можу знати, що маю робити та на що можу сподіватись.

6. Вихідними причинами переходу від міфологічного світогляду до філософії поставали:

а) поступове вдосконалення людського розуму;

б) поява дискурсивного мислення внаслідок ускладнення діяльності;

в) вихід суспільства на цивілізований рівень розвитку;

г) суспільний розподіл праці;

д) поява наукового пізнання.

7. Яке із перерахованих питань є філософським?

А) всі тіла складаються з атомів;

В) чи можна створити вічний двигун?

С) як вирішити продовольчі проблеми людства?

D) що таке істина?

Е) який шлях запобігання ядерної війни?

8. Яке зі приведених визначень є найбільш прийнятим?

А) філософія – це мистецтво виживати і вмирати;

В) філософія – це вчення про мораль;

С) філософія – це наука всіх наук;

D) філософія – не наука, а наука – не філософія;

Е) філософія – це сфера інтелектуальної діяльності, що покликана виробляти засоби людського життєвого самовизначення.

8. Які розділи філософії вивчають загальні закони, принципи і правила мислення?

А) аксіологія;

Б) гносеологія;

С) логіка;

D) філософська антропологія;

Е) онтологія.

9. Зміст світогляду групується довкола відношення

А природне - соціальне

В тварина – інша тварина

С рослини – світ

D людина – світ

Е природні речі – штучні речі

10. Міфологічний світогляд передбачає

А протистояння людини природі

В єдність людини з природою

С розмежованість людського та природного

D поділ всього сущого на матеріальне і духовне

Е вірно все вищезгадане

11. Філософський світогляд є:

А свідомо вибудуваним

В логічно послідовним

С характеризується рефлексією, тобто думкою про думку

D є авторською формою мислення

Е вірно все вищезгадане

12. Поясніть, чому, на вашу думку, при визначенні характерних рис філософського мислення ми порівнюємо філософію із наукою, релігією та мистецтвом?

13. Філософське мислення, на відміну від наукового, спрямоване до людини, концентрується навколо людини.

Так Ні

14. Оберіть найбільш виправданий варіант відповіді на питання:

Цінність, історична та культурна значущість філософії полягає в тому, що вона:

а) постає засобом створення політичних програм;

б) вказує науці єдино виправдані способи проведення наукових досліджень;

в) надає людині засоби та орієнтири для свідомої організації власного життя;

г) здатна проникати в таємниці Всесвіту;

д) пояснює прихований зміст релігійних одкровень.

15. Складності визначення предмету філософії обумовлені:

а) тим, що сфера її предметних інтересів майже безмежна;

б) тим, що взаємини людини із світом історично мінливі;

в) тим, що весь історичний досвід людського самоосмислення включається у зміст філософського знання;

г) тим, що філософія працює в сфері духовного, яке не можна фіксувати фізично;

д) вірно все перераховане.

16. Спробуйте пояснити, чому та на яких засадах може існувати релігійна філософія. Врахуйте те, що за певними суттєвими характеристиками філософія та релігія постають несумісними (наприклад, релігія базується на догматах – безсумнівних вихідних твердженнях, а філософія передбачає критичне мислення, що прагне доходити до останніх прояснень).

17. Як ви розумієте таке явище, як “філософське мистецтво” (наприклад, “інтелектуальне або філософське кіно”)? Якими рисами володіє це мистецтво?

18. Проаналізуйте наведені нижче визначення предмету філософії, поясніть, які найперші функції філософії в ньому акцентовані:

“Існує лише одне справді серйозне філософське питання – питання про самогубство. Судити про те, варте чи не варте життя того, щоби бути живим, - значить відповідати на основне питання філософії”

 

“Проблеми філософії на всьому шляху її історії завжди ті ж самі. Але погляд на них з боку окремих філософів є різним. Кожна справді нова філософія висуває на перший план якійсь новий момент, однаково необхідний всім іншим для загальної повноти філософії”

 

“Людина за своєю природою є вільною, але не завжди розуміє, як варто скористатися своєю свободою. Філософія відкриває людині горизонт життєвого вибору, допомагаючи здійснити його свідомо”.

 

“Філософія досліджує сутність самої істини, самого добра, самої краси; вона досліджує саму сутність буття і життя, досліджує самий дух людини та природу її найважливіших дій…”

Яке із наведених визначень предмету філософії видається вам найбільш виправданим, придатним для життя? – Обгрунтуйте свої твердження.

 

Так Ні

5. “Пракріті” та “Пуруша” – це поняття, що позначали початки буття:

а) в даосизмі;

б) в давньоіндійських філософських школах настика;

в) в давньоіндійській філософській школі санкх”я;

г) в філософії буддизму;

д) в давньокитайському переліку світових стихій.

6. Поясніть, який логічний зв’язок існує між ведійськими визначеннями початків буття та вченням про сансару.

7. Давньоіндійські духовні течії та філософські школи:

а) одностайно приймали і схвалювали вчення про сансару;

б) оцінювали перевтілення людських душ як благо та запоруку їх безсмертя;

в) шукали шляхів виходу за межі сансари та подолання закону карми;

г) поділились на протилежні напрями за ознакою прийняття або неприйняття сансари;

д) вважали вчення про сансару виключно релігійною доктриною.

8. Вислів “Правитель завжди буде правителем, слуга – слугою, батько – батьком, а син – сином” виражає:

а) сутність закону карми;

б) сутність дії дао як універсального космічного закону;

в) зміст конфуціанського принципу “виправлення імен”;

г) сутність буддистського розуміння долі;

д) давньоіндійський поділ суспільства на касти.

9. “Нірвана” – це одне із основних понять:

а) буддизму;

б) даосизму;

в) синтоїзму;

г) джайнізму;

д) йоги.

10. В філософії даосизму вихідне поняття “дао” позначає:

а) найперший, невимовний початок буття;

б) основу всього сущого;

в) загальний універсальний закон світобудови;

г) закон людської долі;

д) все вище назване.

11. В якому із напрямів східної філософії стверджується, що буття – це страждання?

А) конфуціанство;

В) чарвака-локаята;

С) даосизм;

D) буддизм;

Е) санкх’я.

12. Філософська концепція Конфуція пов’язана в першу чергу з проблематикою:

A космологічною

B соціальною

C містичною

D гносеологічною

E мистецькою

13. Спробуйте назвати ті сфери та явища життя, в яких можна помітити впливи певних ідей давньосхідної філософії. В яких проявах це відбувається? Як ви до того ставитесь? – Обгрунтуйте свої твердження.

14. Прокоментуйте міркування відомого культуролога ХХ ст., спираючись на приклади із конкретних філософських шкіл Стародавньої Індії: “В Індії ми маємо… традицію, яка є суто метафізичною за своєю сутністю; із нею пов’язані різні способи застосування цієї чистої метафізики до деяких похідних та вторинних галузей самої доктрини, як, скажімо, до космології або до сфери суспільного порядку…” (Р.Генон). Спробуйте навести положення певних філософських шкіл Стародавньої Індії, які підтверджують дане міркування.

15. Прокоментуйте міркування того ж автора, спираючись на приклади із конкретних філософських шкіл Стародавнього Китаю: “В Китаї ми бачимо, як чітка границя проходить поміж метафізичною традицією, з одного боку, та соціальною традицією… На перший погляд вони здаються відмінними та незалежними одна від іншої, проте метафізична традиція, представлена даосизмом, постає розвитком більш ранньої традиції, від якої ведуть початок суспільні інститути…”. Спираючись на знання особливостей розвитку філософської думки Стародавнього Китаю, спробуйте навести приклади, що підтверджують думку автора.

 

Ключові поняття та терміни

- Поліс - софістика

- Фізис - маєвтика

- Космос - ідея (ейдос)

- Архе - гіле і морфе

- Логос - логіка

- Атом - атараксія

- світові стихії - автаркія

 

План семінарського заняття

1. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.

2. Розвиток ідей в античній натурфілософії.

3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії: софісти, Сократ, Платон і Арістотель.

4. Загальні риси, провідні школи та ідейні здобутки пізньої античної філософії.

 

Завдання, вправи, тести

1. Поняття “антична філософія” є синонімом поняття “давньогрецька філософія”

Так Ні

2. Назвою “антична філософія” позначають:

а) філософію стародавнього світу;

б) філософію перших, найбільш давніх цивілізацій;

в) філософію давньогрецьку, еліністичну, римську та олександрійську;

г) давньогрецьку філософію;

д) ранню європейську філософію, тобто філософія, що виникла на території сучасної Західної Європи.

3. До найперших сприятливих умов формування античної філософії слід віднести:

а) сприятливі географо-кліматичні умови та зручне розташування Балканського півострова;

б) активні зв'язки давньої Греції із прадавніми цивілізаціями;

в) високий рівень розвитку різних форм діяльності та демократичний устрій в більшості давньогрецьких полісів;

г) активність та талановитість давньогрецького народу;

д) усе вище перераховане.

4. До найперших характеристик античної філософії слід віднести:

а) її тісне переплетення із міфологією, релігією, моральним вдосконаленням та життєвими настановами;

б) її виділення в автономний напрям інтелектуальної діяльності.

5. Порівняйте між собою найперші особливості античної та давньосхідної філософії, з'ясуйте, як ці особливості позначались на проблематиці та стилі мислення кожного із цих історичних типів філософії.

6. Перший етап розвитку античної філософії називають натурфілософським тому, що на ньому першим об”єктом філософського осмислення була природа, а першою проблемою поставало осмислення основних сфер людської життєдіяльності.

Так Ні

7. Такі важливі філософські терміни, як “філософія”, “космос”, “гармонія” були запроваджені:

а) Піфагором;

б) Гераклітом;

в) Фомою Аквінським;

г) Арістотелем;

д) Архімедом.

8. Уважно перечитайте наведені нижче пояснення умов застосування у пізнання математичного обчислення, оберіть правильний варіант такого пояснення, обґрунтуйте свій вибір:

а) математичне обчислення можна застосовувати лише тоді, коли відбувається усвідомлення вихідних властивостей парних та непарних чисел;

б) математичне обчислення можна застосовувати лише тоді, коли пізнавана сукупність речей осмислюється як якісно однорідна.

9) Фалес Мілетський вважається першим грецьким філософом тому, що він:

а) мав царське походження і високо шанувався своїми співвітчизниками;

б) висунувши ідею першого початку світу, почав доводити свої твердження.

9. Ідея атомістичної будови речовини, висунута Демокрітом, базувалась на:

а) експериментальних підтвердженнях хімічної неподільності атому;

б) тезі про те, що речовина не може зникати безслідно і не може виникати із нічого;

в) на вченні про те, що в основі всіх процесів дійсності лежить взаємне перетворення світових стихій;

г) на геометричній концепції світових елементів, розробленій Платоном;

д) тезах елеатів про те, що буття єдине та неподільне.

10. Хто із античних філософів сказав: “Я знаю лише те, що я нічого не знаю”:

А: Піфагор

В: Анаксимандр

С: Сократ

D: Зенон

E: Демокріт

11.Хто із названих античних філософів є автором концепції ідеальної держави:

А: Демокріт

В: Геракліт

С: Сократ

D: Платон

E: Арістотель

12 Сократ основну увагу у своїх міркуваннях приділяв:

А космосу та законам його розвитку

В людині та внутрішнім чинникам її дій

План семінарського заняття

1. Радикальні зміни у світогляді при переході від античності до середньовіччя.

2. Місце філософії в духовному житті середньовіччя.

3. Роль християнської патристики у формуванні ідейних засад середньовічного світобачення.

4. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.

5. Загальні особливості духовної атмосфери в епоху Відродження. Напрями, ідеї та представники філософії Відродження.

 

Завдання, вправи, тести.

1. В античному світосприйнятті провідне місце належало космоцентризму, а в середньовічному – антропоцентризму.

Так Ні

2. При переході від епохи античності до європейського середньовіччя важливу роль відіграло:

а) руйнування класичного античного полісу;

б) змішування різних етносів та культур в межах Римської імперії;

в) загальна соціальна та духовна ситуація в Римській імперії, коли ніщо матеріальне не могло виконати роль надійних життєвих опор для людини;

г) втрата найперших життєвих орієнтирів;

д) загальна криза рабовласницького суспільства та формування засад феодального суспільства.

Проаналізуйте наведені варіанти можливої відповіді на питання, дайте оцінку кожного із запропонованих варіантів відповіді, виділіть та сформулюйте їх виправдані моменти та спробуйте на основі таких дій визначитися із правильною відповіддю на питання.

3. З позиції християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим завданням людини внаслідок того, що:

а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя;

б) душа розглядалась як основа людської індивідуальності, тому її збереження було умовою збереження індивідуальності;

в) душа поставала частинкою чистого буття, тому збереження її чистоти дорівнювало збереженню сили та потенціалу божественного світла;

г) душа була дарунком Бога, а її збереження свідчило про людську вдячність;

д) людина перебувала в особистому діалозі із Богом і повинна була дбати про свою позицію в даному діалозі.

4. В епоху європейського середньовіччя природне, тілесне, матеріальне розглядалось:

а) як вороже духовному:

б) як єдино можливе виявлення духовного;

в) як необхідна складова створеного світу та людини;

г) як таке створене, що мало власну внутрішню необхідність;

д) як продукт дії диявола.

5. Назвіть та поясніть ті аспекти, за якими:

а) філософія та релігія постають схожими, спорідненими явищами;

б) філософія та релігія постають несумісними;

в) між філософією та релігією можливі взаємодія та співробітництво;

г) проявляються очевидні впливи релігії на філософію, а філософії – на релігію.

Обгрунтуйте свої твердження, спробуйте навести конкретні історичні приклади щодо основних пунктів завдання.

6. Оберіть правильний варіант формулювання, що виражає місце філософії в духовному житті середньовіччя:

а) теологія є прислужницею філософії;

б) філософія є прислужницею релігії;

в) філософія є проводирем теології;

г) теологія є всебічним виправданням філософії;

д) філософія є прислужницею теології.

7. Антична філософія у окресленні найперших засад світу була плюралістичною, тобто давала різні варіанти розуміння таких засад. Християнська філософія була принципово моністична, тобто уся вона зводила всі прояви світу до одного єдиного начала. Спробуйте докладно пояснити, які недоліки та переваги мала кожна із зазначених позицій. Що є більше прийнятним для сучасної філософії – плюралізм вихідних положень чи монізм? – Обгрунтуйте свої твердження.

8. Хто із нижче зазначених християнських філософів входив у когорту “великих каппадокійців”?

а) Альберт Великий;

б) Григорій Великий;

в) Іоан Златовуст;

г) Григорій Назіанзін (Богослов);

д) Ієронім Стридонський.

9. Кого із зазначених середньовічних філософів називають “батьком середньовічної схоластики” й чому?

а) Августина Блаженого;

б) Василія Великого;

в) Псевдо-Діонісія Ареопагіта;

г) Северина Боеція;

д) Флавія Кассіодора.

10. Оберіть варіант правильної відповіді: а) патристика – це є пізній, зрілий етап розвитку християнської апологетики; б) апологетика – це є ранній етап розвитку патристики.

11. В підгрунті поділу розвиненої середньовічної філософії на схоластику та містику лежить проблема:

а) співвідношення розуму та віри у питаннях богопізнання;

б) співвідношення логіки та інтуїції в індивідуальному містичному досвіді;

в) співвідношення стихійної та спеціально набутої освіти;

г) співвідношення довільного вибору життєвих орієнтирів та орієнтирів, санкціонованих церквою;

д) співвідношення свободи волі та наперед визначення Богом людської долі.

12. “Золоте століття схоластики” – це:

а) ХІ ст.

б) ХІІ ст.

в) ХІІІ ст.

г) ХIV ст.

д) Х ст.

13. Виявіть підпункти, що не повинні фігурувати в окресленнях характеристик названих нижче течіях розвиненої схоластики:

НОМІНАЛІЗМ РЕАЛІЗМ

- реально існують окремі речі; - реально існують лише загальні ідеї;

- загальні ідеї – це лише імена речей; - речі – це лише втілення ідей;

- загальні поняття створює людина; - окремі речі створює людина;

- загальні поняття існують в розумі Бога; - загальні поняття не існують реально.

14. Виберіть правильний варіант формулювання змісту так званої “теорії подвійної істини”: а) існує два роди істини – істини людського розуму та істини божественного одкровення; ці істини існують автономно, тобто самостійно, лише де – ніде вступаючи у взаємодію; б) існує два роди істин, що подані у Святому письмі – істини відкриті, прямі, доступні та істини приховані, утаємничені.

15. “Не слід збільшувати сутності без потреби… Там, де щось можна пояснити простіше, а не складніше, перевагу слід надати простому поясненню”. – Це є формулювання:

а) вихідного принципу середньовічної екзегетики;

б) принципу під назвою “бритва Оккама”;

в) принципу симфонії розуму та віри Фоми Аквінського;

г) одного із аргументів Іустина Філософа;

д) позиції, проголошеної Тертуліаном.

16. Спробуйте пояснити, чому та в чому саме схоластика відіграла позитивну роль у формуванні засад новоєвропейської науки. Для таких пояснень використайте тези – підказки, наведені нижче (ті, які ви вважаєте правильними):

а) схоластика сприяла подальшому розвитку логіки:

б) схоластика не ставилась вороже до інтелектуальних новацій;

в) схоластика не лише проголошувала певні тези, а й вимагала їх обговорення та доведення;

г) схоластика вперше подавала світ як систему взаємодіючих сил;

д) схоластика підпорядковувала пізнання найпершим догматам християнської релігії.

17. За найпершими світоглядними орієнтирами епоха європейського Відродження була:

а) епохою християнського світобачення;

б) епохою світського, атеїстичного світобачення;

в) епохою наукового емпіричного світосприйняття;

г) епохою панування релігії в усіх сферах суспільного життя;

д) епохою панування мислення “здорового глузду”.

18. Із наведених нижче варіантів оберіть правильні: “Характерними ознаками гуманізму слід вважати”:

а) опору на факти та ясну логіку;

б) піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості;

в) висування на перший план освіти та моральних засад людського життя;

г) наголос на тому, що людина є перш за все творчою істотою;

д) сповідування принципу співвідношення макрокосму та мікрокосму.

19. Розвиток концепції єдиної світової душі, загальної світової симпатії та гармонії було на першому плані в концепціях:

а) гуманізму;

б) натурфілософії;

в) ренесансного неоплатонізму;

г) неосхоластики;

д) неотомізму.

20. Тезу про те, що книга природи написана перш за все мовою математики, висував та розвивав:

а) Джордано Бруно;

б) Марсіліо Фічіно;

в) Бернардіно Телезіо;

г) Галілео Галілей;

д) Йоган Кеплер.

 

Ключові поняття та терміни

- експериментальна наука - деїзм

- емпіризм - сенсуалізм

- раціоналізм - онтологія

- субстанція - гідне мислення

- монізм - прогрес

- плюралізм - методологія

- метод - гносеологія

 

План семінарського заняття.

1. Особливості духовних процесів та розвитку філософії в епоху Нового часу.

2. Розвиток методології та гносеології у філософії Нового часу. Провідні філософські позиції в тлумаченні пізнання.

3. Онтологія Нового часу про світобудову та місце в ній людини.

4. Антропологічні та соціальні ідеї у філософії Нового часу.

 

Завдання, вправи, тести

1. Загальні особливості соціальних та духовних процесів розвитку Європи в епоху Нового часу визначались:

а) переважно сільськогосподарським типом виробничої суспільної діяльності;

б) системою особистісної васальної залежності між членами суспільства;

в) розвитком промислового виробництва, перенесенням центру виробничої діяльності в міста;

г) географічними відкриттями нових земель;

д) перенесенням акцентів із зацікавлень природою на зацікавлення людиною.

2. Фігура літературного персонажа Робінзона була показовою для загальної атмосфери Нового часу тому, що:

а) в цю епоху люди захоплювались морськими подорожами;

б) вона символізувала собою нове становище окремого індивіда в системі соціальних зв’язків.

3. Оберіть варіанти правильної відповіді на питання. Мислення “здорового глузду” характеризується наступними рисами:

а) воно передбачає цінування фактів;

б) воно передбачає посилання на авторитет Біблії;

в) воно передбачає ясну та чітку логіку;

г) воно віддає перевагу інтуїції, а не розсудковим міркуванням;

д) воно культивує принцип індивідуальної активності.

4. Оберіть варіанти правильної відповіді на питання. До загальних особливостей розвитку філософії в епоху Нового часу слід віднести:

а) її підпорядкування теології у якості її прислужниці;

б) виникнення національних та регіональних філософій;

в) розвиток філософії в діалозі із іншими науками;

г) вихід філософського знання на новий рівень диференціації та систематизації;

д) її спрямованість у бік гуманітарних студій.

5. Питання про метод істинного пізнання постало одним із найперших та найважливіших питань для філософії Нового часу.

Так Ні

6. Емпіризм – це позиція у методології, що характеризується:

а) найпершим цінуванням розумових дедуктивних виведень;

б) наголошуванням найпершої та вирішальної ролі відчуттів у пізнанні;

в) рухом пізнавальної думки від фактів до ідей;

г) визнанням існування в людському розумі вроджених ідей;

д) прагненням виводити наукові теорії із загальних філософських принципів.

7. Засновником філософії Нового часу вважається:

A Ніколо Макіавеллі;

B М.Монтень;

C Жан-Поль Сартр;

D Леонардо да Вінчі;

E Френсис Бекон.

8. В період Нового часу багато вчених та філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:

A механіку

B хімію

C біологію

D генетику

E соціологію

9. Теза “Я мислю, отже я існую” є важливою вихідною тезою:

а) філософського монізму;

б) раціоналізму;

в) емпіризму;

г) для позиції визнання розуму “чистою дошкою”;

д) для скептицизму.

10. Теза “Я мислю, отже я існую” наголошує на важливій ролі самоусвідомлення в русі думки до правильного пізнання.

Так Ні

11. Теза “Я мислю, отже я існую” належить:

а) Наполеону;

б) Робінзону;

в) Вольтеру;

г) Паскалю;

д) Декарту.

12. Уважно перечитайте наступні міркування Р.Декарта, проаналізуйте їх: “…Ми доходимо до пізнання речей двома шляхами, а саме через досвід або через дедукцію. Додатково слід відзначити, що досвідні речі часто бувають помилковими, дедукція же або чисте виведення одного із іншого, хоча й може бути залишена поза увагою, якщо вона неочевидна, але ніколи не може бути неправильно здійснена розумом, навіть вкрай нерозсудливим…”

Спираючись на те, що дедукція – це розумове виведення часткових наслідків із деяких загальних ідей, спробуйте з’ясувати: 1. в чому, на вашу думку, полягають переваги дедукції над досвідом? 2. Чи згідні ви із тим, що дедуктивне виведення володіє властивістю бути безпомилковим? Наведіть приклади застосування дедуктивного логічного виведення.

13. Визначить позицію, яка в гносеології є протилежною щодо позиції визнання існування в розумі людини деяких вроджених ідей:

а) релятивізм;

б) скептицизм;

в) розум – це “чиста дошка”;

г) розум – це рівень інтелектуального споглядання;

д) агностицизм.

14. Згідно Дж.Локку, існують такі джерела наших знань:

а) відчуття і досвід;

б) досвід та розум;

в) чуття та рефлексія;

г) вроджені ідеї та дедукція;

д) уявлення первинні та вторинні.

15. Наполягання на відсутності прямого причинного зв’язку між відчуттями людини та ідеями її розуму було характерним для:

а) Дж.Локка;

б) Д.Юма;

в) Дж.Берклі;

г) Б.Паскаля;

д) Ж.-Ж.Руссо.

16. Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:

а) бути – це значить бути сприйнятим;

б) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях;

в) сенс є лише в тому, що є корисним;

г) кожна річ має достатні підстави для того, щоби бути саме такою;

д) не треба приймати у пізнання те, що не видається ясним, чітким та виразним.

17. Найпершим поняттям онтологічних вчень у філософії Нового часу було поняття:

а) субстанції;

б) акциденції;

в) монади;

г) модусу;

д) атрибуту.

18. Р.Декарт розвивав вчення про існування двох самостійних субстанцій – протяжної (матеріальної) та мислячої (духовної), а Б.Спіноза подавав ці субстанції як атрибути однієї єдиної субстанції.

Так Ні

19. Спираючись на матеріал навчальної літератури спробуйте пояснити, чому основний твір Б.Спінози, в якому подавалось вчення про субстанцію як засаду світобудови, мав назву “Етика”.

20. Вчення Г.Лейбніця про світобудову отримало назву:

а) атомізм;

б) субстанціалізм;

в) монадологія;

г) монізм;

д) теорія достатньої підстави.

21. Хто із філософів, розробляючи вчення про необхідність і свободу зробив висновок про те, що свобода є пізнана необхідність?

А: Ф. Бекон

В: Р. Декарт

С: Т. Гобс

D: Б. Спіноза

E: Т. Лейбніц

22. Наведіть правильне закінчення відомої тези Б.Паскаля: “Вся наша гідність – у здібності мислити… Спробуємо ж мислити гідно: в цьому …”

а) основа нашої культури;

б) основа нашого пізнання;

в) основа нашої моральності;

г) основа нашої цивілізованості;

д) основа нашого добробуту.

23. Проведіть логічний зв’язок між вченням Б.Паскаля про серединне становище людини в світі та його визначення найпершого життєвого завдання людини.

24. Століття Просвітництва в історії Європи – це:

a) XVI ст.

б) XVII ст.

в) XVIII ст.

г) XIX ст.

25. Більшість просвітників вважали, що найпершою умовою людського буття постає розповсюдження знань, а серед усіх знань найпершу значущість мають знання моральних норм і принципів.

Так Ні

26. Однією із найперших проблем, що знаходилась в центрі уваги європейського просвітництва, була проблема:

а) пошуку засад світобудови;

б) обгрунтування найперших принципів правильного логічного мислення;

в) докладного розгортання вчення про субстанцію;

г) розроблення найбільш виправданого методу наукового пізнання;

д) дослідження глибинних, найперших зв’язків людини і суспільства.

Як вирішується проблема співвідношення біологічного і соціального в людині в психоаналізі і неофрейдизмі? Як розглядається ними природа несвідомого? В чому можна вбачати найбільші вади фрейдизму? Якою мірою, на вашу думку, слід враховувати та використовувати вчення З.Фрейда в поясненнях явищ людського життя? – Наведіть конкретні приклади.

Завдання 6. Персоналізм як напрям антропологічної філософії ХХ ст.

Визнаним представником персоналізму є французький філософ Е.Муньє (1905-1950). Дайте оцінку його твердженням і визначить провідні ідеї персоналізму:

“Центральне положення персоналізму – це існування вільних та творчих особистостей, і він також передбачає наявність в їх структурах принципу непередбачуваності… Особистість – це не об’єкт, хай навіть найдосконаліший, який, як і всілякі інші, ми могли би пізнати ззовні. Особистість – єдина реальність, яку ми пізнаємо та водночас створюємо із середини… Особистість є жива активність самотворення, комунікації та поєднання із іншими особистостями… Змусити людину пробудитися від глибокого сну, відмовитись від жалюгідного існування може лише той, хто зрозумів сенс особистісного існування і кличе до його вершин… Подібний сенс людського існування полягає не в тому, щоби злитися із абстрактною всезагальністю Природи або Царства ідей, але в тому, щоби змінити “таємницю своєї душі”, щоби прийняти в неї царство небесне та втілити його на Землі. До такого вчинку покликана людина своєю свободою” (Е.Муньє).

Чим персоналізм відрізняється: а) від екзистенціалізму; б) від філософської антропології? В чому ви можете побачити очевидні позитивні риси та переваги персоналізму над іншими вченнями антропологічного спрямування? Чи згідні ви із тим тлумаченням людської особистості, яке дає персоналізм?

“Будь-яке безумство є поразкою в спілкуванні: alter (інший) стає alienus (чужий), Я стає чужим мені самому. Персоналістський досвід – це досвід “Ти”, бо в акті кохання дається найбільш сильна людська визначеність і екзистенціаль<