Завдання 5: Школи індійської філософії. Школа вайшешика.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Завдання 5: Школи індійської філософії. Школа вайшешика.



В міркуваннях даної школи провідне місце належало вченню про начала буття, врешті – про субстанцію: “Притаманністю називається таке відношення поміж нерозривно пов’язаними речами, яке постає основою знання про те, що одна з них є підтримкою (субстанцією), а інша – підтриманим (якістю). Особливість (вішеша) визначає стан речей. Сама ж ця особливість воістину є одиничністю і визначaється як те, що існує у вічних субстанціях”.

Спробуйте виділити у цих міркуваннях те цінне, с чим ви ще не зустрічались в міркуваннях попередніх шкіл; поясніть, в чому можна вбачати важливе значення особливого для пізнання? Ознайомтесь із подальшими міркуваннями школи:

“…Субстанції бувають дев’яті видів: земля (притхіві), вода (джала), світло (теджас), повітря (ваю), ефір (акаша), час (кала), простір (дік), душа (атма) та розум (манас). П”ять перших елементів сприймаються зовнішнім чуттям, тому кожне чуття утворене тим фізичним елементом, якості якого воно сприймає. Субстанції цих елементів можуть бути минущими та вічними. Вічні субстанції – це параману (атоми): їх не можна зруйнувати тому, що вони не мають частин і не можуть бути ні створеними, ні зруйнованими, оскільки створювати – це комбінувати частини, а параману не мають частин… Параману бувають чотирьох видів: атоми землі, води, повітря та вогню… Інші субстанції також не мають частин, а тому вони також вічні. Їх відмінності не встановлюються на основі порівнянь частин, а притаманні їх так само вічно, бо це початкові відмінності”.

Прокоментуйте наведені твердження; що в них, на вашу думку, є виправданим і доречним? Що саме намагались пояснити вайшешики, коли вводили окреслені вище поняття? Враховуючи те, що за твердженнями представників школи вайшешика, весь світ постає “моральною сферою для вдосконалення та звільнення індивідуальних душ”, що світом править великий верховний мудрець (Махешвара), що світ перебуває у вічних циклах створення та руйнування, спробуйте відповісти на питання: а) яке значення для питань моралі мало вчення про вічні субстанції? Б) яким чином вайшешики пов’язували світобудову та людину? В) що у вченні вайшешиків може мати важливе значення для нас, для вирішення гострих сучасних проблем?

Завдання 6: Школи індійської філософії. Школа чарвака-локаята.

Ця загадкова школа, відомості про яку досить обмежені, засвідчує певну суперечливість давньоіндійського світосприйняття: поруч із духовно-містичними загляибленнями тут існував і стійкий натуралістичний світогляд. Ознайомтесь із певними ідеями представників школи.

“Локаята (буквально – “поширений у цьому світі”) вважають, що не існує ні бога, ні звільнення, ні дхарми (першої енергії або першого закону), ні не-дхарми, а також немає винагороди ні за доброчинну поведінку, ні за ганебну. Вони стверджують, що існує лише той світ, який сприймається чуттям. А те, про що торочать знавці, нагадує запрошення “Люба! Піди подивись на вовчі сліди!” (переповідається притча про те, як селянин, що вночі наробив на околиці села вовчі сліди, запросив людей і дружину подивитись на них)”. – Отже, в чому полягають найперші установки представників даної школи? Чому вони не приймають тез містицизму (потрактуйте притчу).

“…Для них в основі свідомості перебувають чотири елементи: земля, вода, повітря та вогонь. Засобом пізнання постають тільки чуття. Із поєднання елементів виникає тіло та все інше, подібно до того, як із суміші напоїв виникає п’янка сила… Тому відмова від видимого в ім’я невидимого чарваки вважають глупством цього світу… Вони кажуть: О, люба! Будемо їсти та й пити, адже минуле не належить тобі. Воістину, минуле не повертається: це тіло – лише поєднання елементів”. Як би ви прокоментували таку позицію? Якою мірою можна вважати її виправданою? В чому можна вбачати причину відмови локаятиків від інтересу до духовних тонкощів?

Завдання 7: Школи індійської філософії. Школа буддизму.

Найперші істини буддизму сформульовані у вигляді “чотирьох благородних істин”; уважно перечитайте їх, вдумайтесь в їх зміст і спробуйте пояснити причини світового поширення та авторитету буддизму (в тому числі – і в наш час):

“... Благородна істина про страждання: народження – страждання, старість – страждання, хвороба – страждання, смерть – страждання, з’єднання з неприємним – страждання, розлука з приємним – страждання, досягнення чого-небудь бажаного – страждання, коротше кажучи, п’ятирівнева прив’язаність до існування є страждання.

А це … - благородна істина про походження страждання: це спрага, жага, що веде до нових народжень, які супроводжуються… - жага насолоди, жага існування, жага загибелі.

А це … - благородна істина про знищення страждання: це повне без залишку знищення означеної жаги, відмова від неї…

А це … - благородна істина про шлях, що веде до знищення страждання: правильне бачення, правильна думка, правильна мова, правильна дія, правильне життя, правильне зусилля, правильна увага, правильне зосередження”.

Як ви розумієте наведені істини? Що значить знищення жаги життя? Чи не дорівнює це самогубству? Який сенс може мати життя, позбавлене її природних властивостей? Спробуйте порівняти тези буддизму із установками християнського аскетизму.

Перечитайте положення буддизму щодо нірвани:

“...Тепер, о благий Нагасано, доведи, поясни мені за допомогою доказу, аби я зрозумів, (що значить) “існує причина досягнення нірвани, але не існує причини утворення нірвани”. – “Гаразд, о царю, слухай уважно, слухай старанно, і я викладу тобі ці докази. Чи може людина, о царю, володіючи тією силою, що дана їй від природи, піднятися звідси на шпиль цариці гір Гімалаїв?” - “Так, о благий”. – “А чи може ця людина, о царю, володіючи тією силою, що дана їй від природи, принести сюди царицю гір Гімалаїв?” - “Ні, о благий”. – “Так само, о царю, можна пояснити шлях до досягнення нірвани, але не можна вказати причину утворення нірвани... Чому це так? Через необумовленість (природи) дхарми”.

Спробуйте з’ясувати, як розглядаються в даному фрагменті обумовлене та необумовлене? Чи можна перенести означені міркування на пояснення ситуації перебування в світі сучасної людини?

 

“Що ж воно таке, ця нірвана, о благий? Як вона може бути пояснена з допомогою порівнянь? ..” “Чи існує, о царю, те, що називається вітром?” “Так, о благий”. “Тоді, о царю, покажи мені вітер, що має колір, форму, маленький або великий, довгий або короткий”... “Це неможливо...” “Але якщо, о царю, неможливо показати вітер, то значить вітру не існує?” “Я знаю, о благий Нагасано, що вітер існує, це (знання) запало мені в серце, але я не можу показати вітер”. “Так само, о царю, існує нірвана, а я не можу показати нірвану ні за допомогою кольору, ні за допомогою форми”.

Зверніть увагу на характер доведення та пояснення, запроваджені в даних положеннях: тут присутні притчі, діалог, апеляція до безпосередніх людських установок та очевидностей. Чи можна вважати такий спосіб доведення виправданим? Чи він постає, скоріше, примітивним? Дайте свою загальну оцінку наведеним судженням буддизму.

Завдання 8. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.

Ознайомтесь із найпершими та найпоширеними версіями виникнення світу згідно текстів давньокитайського П’ятикнижжя (за переказами сучасних джерел).

“В глибоку давнину, коли ще не було ні Неба, ні Землі, Всесвіт являв собою темний несформований хаос. В цьому темному мороку народилось два духи – інь та ян, що почали впорядковувати світ. Опісля вони розділились: дух “ян” почав керувати Небом, а дух “інь” – Землею… Із грубих частинок мороку ці духи створили тварин, птахів, риб та комах, а із більш легких - людей”.

“Першопредок Пань-гу, що народився дивним чином, виріс, але потім на тисячоліття поринув у сон в темному хаосі, що вміщувався у форму величезного яйця. Коли через 18 000 років Пань-гу прокинувся, його охопили сум та туга від мороку, в якому не можна було нічого побачити. Першопредок вдарив кам’яною сокирою по мороку та імлі: космічне яйце розкололося; його легка та світла частина піднялася вгору, утворивши Небо, а темна й тяжка спустилася до низу, ставши Землею… Коли Пань-гу закінчив влаштування світу, він вже був старий та знесилений. Він помер і впав на Землю, а із різних частин його тіла утворились різні частини Всесвіту…”.

Порівняйте між собою наведені версії виникнення світу, виділіть їх принципові відмінності, але й схожість. Яке, на вашу думку, має значення той факт, що в процес виникнення світу включена діяльність “першої людини”? Які це могло мати наслідки для інших важливих світоглядних ідей? Продовжуючи лінію цих міркувань, ознайомтесь із тим, як в текстах П’ятикнижжя подавались засади світобудови.

“… Небо надіслало (людям) Великий закон, яким встановлювався порядок в етичних нормах як кожної окремої людини, так і в правилах відносин між людьми. В першому розділі Великого закону йдеться про п’ять начал; в другому – по повагу до п’яти здібностей людини; в третьому – про повагу до восьми державних справ… Перше начало – вода, друге – вогонь, третє – дерево, четверте – метал, а п’яте – земля… Перша здібність людини – зовнішній вигляд, друга – мовлення, третя – зір, четверта – слух, п’ята – мислення. Властивість зовнішнього вигляду – гідність, мовлення – слідування істині, зору – гострота, слуху – тонкість, мислення – проникливість. Гідність створює суворість поведінки, слідування істині – акуратність, гострота зору – прозорливість, тонкість слуху – обережність, проникливість утворює мудрість… Перша державна справа – продовольство, друга – товари, третя – жертвопринесення, четверта – справи, що ними керує начальник наказів громадських робіт, п’ята – справи, що ними керує начальник наказів культу та освіти, шоста – справи, що ними керує начальник наказів суду та покарання, сьома – правила прийому державних гостей, восьма – військові справи…”.

Осмислюючи цей фрагмент з книги “Шу-цзин”, зверніть увагу на ті найперші цінності та сфери дійсності, що їх фіксує світогляд стародавніх китайців. Виділіть ці сфери, простежте за тим, як вони пов’язані в давніх джерелах. Аргументуйте свою оцінку поданих у цьому фрагменті ідей. Відзначте особливості стилю розгортання тексту, особливості послідовності руху думки. Спробуйте пояснити, чому, на ваш погляд, в перші начала Всесвіту включені не лише природні стихії (вода, вогонь), а й окремі природні явища (дерево, метал).

Завдання 9. Ідеї даосизму.

Уважно опрацюйте ті найперші визначення “Дао” – провідного поняття даосизму, - що подаються у творі “Дао де цзин” (“Вчення про дао та де”). Вдумайтесь у наведені твердження та спробуйте дати відповіді на ті питання, що подані після фрагментів.

“Дао, що може бути виражене словами, не є стале дао. Ім’я, що може бути названим, не є стале ім”я. Непоіменоване є початком Неба й Землі, а те, що має ім”я, - матір усіх речей. Тому той, хто є вільним від пристрастей, бачить дивну таємницю дао, а той, хто має пристрасті, бачить його лише в кінцевій формі. Обидва вони мають одне походження, але із різними назвами. Разом вони назживаються найглибшими. Перехід від одного найглибшого до іншого є дверима до всього дивного… Дао народжує одне, одне народжує двоє, двоє народжують три, а три народжує всі єства. Всі єства носять у собі інь та ян, сповнені ці та утворюють гармонію… Перетворення у протилежне є дія дао, слабкість є властивістю дао. В світі усі речі народжуютьься у буття, а буття народжується у небутті”.

Яким чином пов”язані у наведених міркуваннях буття та небуття, перше буття та похідне буття? Чому перевага надається небуттю? Яким чином задіяні у даних міркуваннях давні уявлення про інь та ян? Яку роль відіграють вони у філософських міркуваннях даосизму?

Перечитайте також рядки, що стосуються зв’язку між дао та людиною:

“Людина слідує законам Землі. Земля слідує законам Неба. Небо слідує законам дао, але дао слідує лише собі самому… Дотримуючись… дао, щоби опанувати існуючими речами, можна пізнати найдавніше дао. Це зветься принципом дао… Треба зробити своє серце повністю безпристрасним, твердо зберігати спокій, і тоді всі речі будуть змінюватись самі собою, а нам залишиться лише спостерігати за їх поверненням. В світі існує велика кількість речей, але всі вони повертаються до свого початку…”.

Які настанови дає даосизм людині? Що вважає найпершим для людини життєвим орієнтиром? Яке значення для ідей даосизму має форма виразу його ідей? В чому ви вбачаєте її особливості?

Ознайомтесь із тим, як визначається в даосизмі інше начало буття – “де” (природа, виявленість).

“Зміст великого “де” підпорядковується тільки дао. Дао є безтілесним… Навіть Небо й Земля не можуть зробити будь-що довговічним, тим більше – людина. Тому вона служить дао. Той, хто служить дао, є тотожним дао. Той, хто служить де, є тотожним де… Людина із вищим де не прагне робити добрі справи, оскільки вона є доброю…” – Чим та в якому аспекті поняття “де” доповнює дао?

Ознайомтесь, нарешті, із так званим “принципом недіяння”, що випливає із онтології даосизму:

“Розумний полководець не буває войовничим. Умілий воїн не буває гнівним. Той, хто вміє перемагати ворога, не нападає. Той, хто вміє правити людьми, не зневажає себе. Це я називаю де, яке уникає боротьби. Це сила в управлінні людьми. Це значить жити у відповідності до природи і давнього початку (дао).”

“Вода – найм’якша і найслабша істота в світі, але в подоланні твердого й міцного вона непереможна... Слабкі перемагають сильних, м’якість долає твердість. Це знають усі, але не всі так чинять.” – Спробуйте встановити зв’язок між вченням про дао та принципом недіяння. Як ви розумієте принцип недіяння? Якою мірою цей принцип може бути життєвим орієнтиром для сучасної людини? – Сформулюйте свої загальні враження про даоську філософію.

Завдання 10. Ідеї Конфуціанства.

Зверніть увагу на те, яким чином Конфуцій визначає шляхетну людину (“благородного мужа”) та низьку людину (людину натовпу):

“Шляхетна людина прагне дістатися основи. Коли вона досягає основи, перед нею відкривається правильний шлях. Шанобливе ставлення до батьків та повага до старших братів – ось основа людинолюбства (жень)… Якщо шляхетна людина не поводиться із гідністю, вона не має авторитету, і хоча вона вчиться, її знання не є міцними… Шляхетна людина до всього ставиться однаково; вона не проявляє пристрасті; низька людина проявляє пристрасті і не ставиться до всього однаково… Якщо в шануванні людина близька до ритуалів, її не варто ганьбити… Не турбуйся про те, що люди тебе не знають, але турбуйся про те, що ти не знаєш людей”.

“Шляхетна людина до всього ставиться згідно з обов’язком; діє за ритуалом, у словах стримана, у вчинках правдива... (її) непокоїть те, що вона не має здібностей, але не те, що інші про неї знають... (Вона) засмучена тим, що після смерті можуть не згадати її імені... Благородна людина ставить вимоги перед собою, низька перед – іншими...”

“Шляхетна людина думає про мораль; низька людина думає про те, як краще влаштуватись. Шляхетна людина думає про те, як би не порушити законів; низька людина думає про те, як би отримати користь”.

Поміркуйте над наведеними твердженнями. Як ви вважаєте, в чому вбачав Конфуцій найперші якості людини? Чому він виділяв саме такі принципи людської поведінки? Що перебувало на першому плані в конфуціанстві – якості окремого індивіда чи якості людини як члена людської спільноти?

Прочитайте ті рядки, які відомі далеко за межами Китаю та спробуйте пояснити їх значення: “Що таке людинолюбство? – Поза своїм домом ставитись до людей так, ніби приймаєш дорогих гостей… Не роби людям того, чого не бажаєш собі, і тоді в держав та сім’ї до тебе не будуть відчувати ворожнечи”.

Ознайомтесь із тим, які настанови давав Конфуцій щодо управління державою:

“Хтось спитав Кун-цзи: “Чому ви не займаєтесь управлінням державою?” Учитель відповів: “В Шу-цзин сказане: “Коли треба проявити синовнє шанування, прояви її; будь у дружбі із своїми братами; здійснення цього і є управління”. Якщо це і є управління, то задля чого займатись управлінням державою?” Як ви вважаєте, який аспект тут переважає – соціальний чи етичний? Чи згідні ви із тим, що кожна людина саме у подібний спосіб включається в процеси суспільного управління? Оцініть також суспільну значущість та виправданість відомого принципу “виправлення імен”:

“Необхідно виправити імена. Шляхетна людина ставиться з обережністю до того, чого не знає. Якщо імена неправильні, то й судження не будуть обґрунтованими. Якщо судження безпідставні, то й справи не будуть завершеними, і правила (ритуалу) лі не здійсняться повною мірою... люди не будуть знати, як себе поводити”.

 

Тема 3: АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ.

 

Мета розгляду теми:

Включення студентів в активний процес осмислення найперших засад та історичних кроків європейської філософії; аналітичне простеження логіки розвитку самоусвідомленої людської думки; ознайомлення студентів із оригінальними ідеями та найпершими надбаннями видатних античних філософів; окреслення тих ідей античної філософії, які виявились найбільш продуктивними для розвитку європейської науки та суспільної думки; усвідомлення ролі ідейної спадщини античної філософії в розвитку сучасних суспільних процесів.

 

Ключові поняття та терміни

- Поліс - софістика

- Фізис - маєвтика

- Космос - ідея (ейдос)

- Архе - гіле і морфе

- Логос - логіка

- Атом - атараксія

- світові стихії - автаркія

 

План семінарського заняття

1. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.

2. Розвиток ідей в античній натурфілософії.

3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії: софісти, Сократ, Платон і Арістотель.

4. Загальні риси, провідні школи та ідейні здобутки пізньої античної філософії.

 

Завдання, вправи, тести

1. Поняття “антична філософія” є синонімом поняття “давньогрецька філософія”

Так Ні

2. Назвою “антична філософія” позначають:

а) філософію стародавнього світу;

б) філософію перших, найбільш давніх цивілізацій;

в) філософію давньогрецьку, еліністичну, римську та олександрійську;

г) давньогрецьку філософію;

д) ранню європейську філософію, тобто філософія, що виникла на території сучасної Західної Європи.

3. До найперших сприятливих умов формування античної філософії слід віднести:

а) сприятливі географо-кліматичні умови та зручне розташування Балканського півострова;

б) активні зв'язки давньої Греції із прадавніми цивілізаціями;

в) високий рівень розвитку різних форм діяльності та демократичний устрій в більшості давньогрецьких полісів;

г) активність та талановитість давньогрецького народу;

д) усе вище перераховане.

4. До найперших характеристик античної філософії слід віднести:

а) її тісне переплетення із міфологією, релігією, моральним вдосконаленням та життєвими настановами;

б) її виділення в автономний напрям інтелектуальної діяльності.

5. Порівняйте між собою найперші особливості античної та давньосхідної філософії, з'ясуйте, як ці особливості позначались на проблематиці та стилі мислення кожного із цих історичних типів філософії.

6. Перший етап розвитку античної філософії називають натурфілософським тому, що на ньому першим об”єктом філософського осмислення була природа, а першою проблемою поставало осмислення основних сфер людської життєдіяльності.

Так Ні

7. Такі важливі філософські терміни, як “філософія”, “космос”, “гармонія” були запроваджені:

а) Піфагором;

б) Гераклітом;

в) Фомою Аквінським;

г) Арістотелем;

д) Архімедом.

8. Уважно перечитайте наведені нижче пояснення умов застосування у пізнання математичного обчислення, оберіть правильний варіант такого пояснення, обґрунтуйте свій вибір:

а) математичне обчислення можна застосовувати лише тоді, коли відбувається усвідомлення вихідних властивостей парних та непарних чисел;

б) математичне обчислення можна застосовувати лише тоді, коли пізнавана сукупність речей осмислюється як якісно однорідна.

9) Фалес Мілетський вважається першим грецьким філософом тому, що він:

а) мав царське походження і високо шанувався своїми співвітчизниками;

б) висунувши ідею першого початку світу, почав доводити свої твердження.

9. Ідея атомістичної будови речовини, висунута Демокрітом, базувалась на:

а) експериментальних підтвердженнях хімічної неподільності атому;

б) тезі про те, що речовина не може зникати безслідно і не може виникати із нічого;

в) на вченні про те, що в основі всіх процесів дійсності лежить взаємне перетворення світових стихій;

г) на геометричній концепції світових елементів, розробленій Платоном;

д) тезах елеатів про те, що буття єдине та неподільне.

10. Хто із античних філософів сказав: “Я знаю лише те, що я нічого не знаю”:

А: Піфагор

В: Анаксимандр

С: Сократ

D: Зенон

E: Демокріт

11.Хто із названих античних філософів є автором концепції ідеальної держави:

А: Демокріт

В: Геракліт

С: Сократ

D: Платон

E: Арістотель

12 Сократ основну увагу у своїх міркуваннях приділяв:

А космосу та законам його розвитку

В людині та внутрішнім чинникам її дій



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.132.225 (0.018 с.)