Деякі особливості розвитку кормових рослин



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Деякі особливості розвитку кормових рослин



За скоростиглістю багаторічні трави поділяться на чотири групи:

надранні (ефемероїди) - мають короткий вегетаційний період; плодоносять у квітні-травні (тонконіг бульбоподібний, осока пустельна);

ранні (скоростиглі) - цвітуть в кінці весни, плодоносять на початку літа (тонконіг лучний, лисохвіст лучний, райграс високий, костриця червона, типчак, ковила Лессінга);

середні (середньостиглі) - цвітуть на початку, а плодоносять всередині літа (стоколос безостий, костриця лучна, тимофіївка лучна, грястиця збірна, конюшина лучна, житняки, еспарцет посівний);

пізні (пізньостиглі) - цвітуть всередині, а плодоносять - у кінці літа (мітлиця біла, тонконіг болотний, пирій повзучий, ковила волохата).

Монокарпічні рослини - плодоносять один раз в житті.

Полікарпічні - плодоносять кожного року.

 

Важливою біологічною особливістю багаторічних трав є здатність їх відновлюватись після скошування (випасання), яка називається отавністю. Пагони, що відросли, називаються отавою. Під час скошування рослин у фазі кущення частково відростають зрізані листки та пагони. При скошуванні пізніше отава формується за рахунок нових пагонів, що розвиваються з бруньок. Стебла в фазі кущення знаходиться біля поверхні грунту, тому навіть при низькому зрізі вони недосяжні. При зрізанні генеративного пагона ріст рослини затримується або припиняється і починають відновлення бруньки, що знаходяться біля основи цього пагону.

Високу отавність мають низові злаки (тонконіг лучний, пажитниця пасовищна, костриця червона, мітлиця біла).

Середню отавність - (грястиця збірна, костриця лучна та очеретонодібна, стоколос безостий, типчак, тонконіг болотний).

Низьку отавність мають верхові трави (райграс високий, пирій повзучий та безкореневищнии, житняки).

Бобові трави мають кращу отавність, ніж злаки.


Заняття № 8.
Складання травосумішок

Мета: Освоїти принципи методики складання травосумішок багаторічних трав.

Завдання: Законспектувати основні положення теми. Виконати завдання свого варіанту – скласти травосумішки і розрахувати норми висіву компонентів для конкретних грунтово-кліматичних умов.

 

При складанні травосумішок у їх склад включають види і сорти, що найбільш придатні до певних грунтово-кліматичних умов, враховують спосіб та тривалість використання угідь.

При сіножатному використанні в травосумішки включають найбільш врожайні верхові злаки (стоколос безостий, тимофіївка лучна, костриця лучна та ін.) з однаковим вегетаційним періодом і приблизно однаковими строками проходження фенологічних фаз. Для сінокосів тривалого використання (більше 10 років) перевагу віддають кореневищним злакам (кострець безостий, лісохвіст лучний, мятлик лучний), а при короткотривалому (до 3-х років) використовують переважно нещільнокущові трави (тимофіївка лучна, овсянниця лучна, райграс багаторічний та високий, житняки, пирій безкореневищний), при середній тривалості використання – обидві групи.

Для пасовищного використання слід створювати травосумішки з трав, що мають різні строки достигання (ранньо–, середньо– та пізньостиглі) та добру отавність після втравлювання (райграс пасовищний, люцерна жовта, лядвенець рогатий, конюшина повзуча та ін.).

Травосумішки 2–3-річного використання звичайно складають з 2 – 3 видів багаторічних трав, 4–6-річного – 3 – 5 видів, то тривалого – 5 – 7 видів.

Визначаючи норму висіву насіння слід притримуватись правила, що для травосумішок вони завжди більші, ніж для одновидових посівів багаторічних трав. Середня норма висіву бобових і злакових трав в умовах Лісостепу і Степу

у чистому вигляді – 10 млн./га схожого насіння,

для двокомпонентних травосумішок – 14–15 млн./га,

трикомпонентних – 16–17 млн./га.

Для встановлення процентної участі видів у травосумішках, користуються співвідношенням біологічних груп, наведених в табл.. 8.1. В результаті сума відсотків усіх компонентів повинна складати 100 %. Після цього підбирають районовані види і сорти трав згідно з довідковою літературою.

Таблиця 8.1

Процентна участь видів насіння трав різних біологічних груп
при посіві їх у травосумішках

Спосіб використання травосумішок Тривалість використання травосумішок, роки Бобові трави Злакові трави
всього у тому числі
корене-вищні не-щільно-кущові низові
Полісся, Лісостеп північний
Укісне 2–3 70–75 25–30 10–15 15–20
Укісно-пасовищне > 3 50–55 50–55 15–20 20–25 10–15
Пасовищне > 6 40–55 55–60 20–25 15–20 15–20
Укісне > 6 55–60 40–45 25–30 10–15
Лісостеп південний, Степ
Укісне 2–3 60–65 35–40 15–20 20–25
Укісно-пасовищне > 3 50–55 45–50 15–20 20–25 5–10
Укісне >3 60–65 35–40 25–30 10–15

 

Кількість насіння кожного виду в травосумішках розраховують за формулою: ,

де К – кількість насіння на 1 га, кг/га;

Н – норма висіву в одно видовому посіві, кг/га;

П – доля участі виду у травосумішці, %;

Х – посівна придатність насіння, %.

Всі розрахунки за кожним компонентом вносять до табл..8.2. Для короткотривалих травосумішок надбавка дорівнює 25 % кількості насіння кожного компоненту (К), для багаторічних – 50 %. Потім кількість насіння компонентів травосумішки сумують і отримують загальну норму висіву.

Таблиця 8.2

Розрахунки норм висіву насіння трав при створенні травосумішок

Зона, угіддя Спосіб і тривалість використання травостою Районований вид рослин Участь у травосумішці (П), % Норма висіву у чистому виді (Н), кг/га Господарська придатність (Х), % Кількість насіння компоненту у травосумішці (К), кг/га Надбавка на тривалість використання, кг/га Загальна норма висіву насіння, кг/га
                 
                 
                 
                 
                 
                 

 

 

Завдання. Скласти травосуміші і розрахувати норми висіву компонентів за індивідуальним варіантом:

Варіант Зона Спосіб використання травостою Тривалість використання травостою, роки
Полісся Укісне
Лісостеп південний Укісно-пасовищне
Степ Укісне
Полісся Укісно-пасовищне
Степ Укісне
Полісся Укісне
Лісостеп північний Укісне
Лісостеп південний Укісне
Полісся Пасовищне
Степ Укісно-пасовищне

 


Заняття № 9.
Визначення річної потреби господарства в кормах

Мета: Засвоїти методику розрахунку річної потреби господарства в кормах рослинного походження.

Завдання: 1. Законспектувати основні положення теми.

2. За індивідуальним варіантом (табл..9.1) розрахувати потребу господарства в кормах.

Річна потреба господарства в кормах визначається двома способами:

- за даними поголів'я тварин;

- за завданням на виробництво тваринницької продукції.

Розраховують такі показники: річну потребу в кормах, видовий та сортовий склад кормових рослин, площі їх посіву, потребу з насінні.

Найбільш простим і доступним є розрахунок річної потреби господарства в кормах на планове виробництво тваринницької продукції. Для цього використовують такі дані:

–– річне завдання щодо обсягів виробництва тваринницької продукції;

–– витрати кормових одиниць і перетравного протеїну на одиницю продукції;

–– оптимальну структуру кормів для повноцінної годівлі тварин.

Для розрахунку річної потреби в кормах на планове виробництво тваринницької продукції відповідними органами рекомендовані норми витрати кормів і їх структура з урахуванням приплоду (табл.9.2 та 9.3).

Результати розрахунку заносяться в таблицю 9.2.

Таблиця 9.1



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.235.216 (0.012 с.)