Варіанти завдань на виробництво тваринницької продукції

Варіант	Продукція поголів’я
молоко, т	М'ясо (жива маса), т	Птиця, тис.голів	Яйце, тис.шт.	Вовна, т	Коні, голів
ялови-чина	сви- нина	бара-нина
				–			–
							1,5
							2,3
							2,6
				–			–
							3,5
							4,7
							4,5
							3,8
							3,6

 

Таблиця 9.2

Розрахунок річної потреби господарства в кормах рослинного походження за витратою поживних речовин
на заплановане виробництво тваринницької продукції

Продукція

Норма витрати на одиницю продукції

Завдання на вироб-ництво продукції, т., тис. шт., голів

Потреба кормових одиниць, т

Потреба перетрав-ного протеїну, кг

кормо-вих оди-ниць, кг

пере-травного протеїну на кормову одиницю

всього

у т.ч. щодо виду корму

концентровані

соковиті

грубі

зелені

зерно

трав’яне борошно

силос

корене-плоди

сіно

сінаж

солома

Молоко (на 1 кг)

1,3

М'ясо (жива маса 1 кг):

яловичина

11,5

свинина

8,5

баранина

9,5

Птиця, на 1 голову

6,5

Яйце, на 10 шт.

4,7

Вовна, на 1 кг

80,0

Коні, на 1 голову

Всього

х

х

х

Кормових одиниць на 1 кг корму, кг

х

х

х

Потрібно корму, т

х

х

х

Перетравного протеїну на 1 к.од., г

Таблиця 9.3

Орієнтована структура витрати кормів на продукцію тваринництва, % кормових одиниць

Продукція	Концентровані	Грубі	Соковиті	Зелені корми
всього	у тому числі	всього	у тому числі	всього	у тому числі
зерно	трав’яне борошно	сіно	сінаж	солома	силос	корене- плоди
Молоко
Приріст живої маси ВРХ молочного та молочно-м’ясного напряму
Приріст ВРХ м’ясного напряму
Приріст свиней				–	–	–	–
Приріст птиці				–	–	–	–		–
Приріст овець
Коні, на голову										–
Яйце				–	–	–	–		–
Вовна						–

 

Заняття № 10.
Розрахунок площі посіву та потреби в насінні
кормових культур

Мета: Засвоїти методику розрахунку річної потреби господарства в кормах рослинного походження.

Завдання: 1. Законспектувати основні положення теми.

2. За індивідуальним варіантом (табл..9.1) розрахувати потребу господарства в кормах.

Для розрахунку площі посіву кормових рослин (табл. 10.1) використовують такі дані:

–– річну потребу в кормах за групами;

–– планову врожайність кормових рослин з 1 га, ц.

Річну потребу в кормах беруть за даними табл..9.2, урожайність кормових рослин – за даними планової врожайності.

Витрату зернових кормів розраховують за таким співвідношенням:
зерно ячменю – 40 %, зерно кукурудзи – 25 %, зерно пшениці – 20 %,
зерно гороху – 10 %, зерно сої – 5 %.

Витрату коренеплодів планують у такому співвідношенні:
кормові буряки – 80 %, цукрові буряки – 20 %.

Витрати соломи - солому ячменю, як найбільш цінну, включають у розрахунок повністю, решту покривають пшеничною.

Таблиця 10.1

Розрахунок площі посіву кормових рослин і потреби в насінні

Вид корму	Потреба корму на 1 рік, т	Буде зібрано з кормом	Вихід корму з 1 га, ц	Плано-вана площа посіву, га	Потреба в насінні
корм. оди-ниць, т	перетрав-ного про-теїну, ц	на 1 га, кг	на всю площу, ц
Концентровані
1. Зерно ячменю
2. Зерно кукурудзи
3. Зерно пшениці
4. Зерно гороху
5. Зерно сої
6. Трав’яне борошно (люцернове)
Грубі
7. Сіно люцернове
8. Сінаж люцерновий
9. Солома ячменю
10. Солома пшенична
Соковиті
11. Силос кукурудзяний (втрати – 25 %)
12. Кормові буряки
13. Цукрові буряки
Зелені
14. Зелений конвеєр *
Всього

 

* – Потреба насіння на створення зеленого конвеєру розраховується у лабораторній роботі № 11 «Зелений конвеєр».

 

Заняття № 11.
зелений конвеєр

Мета: Ознайомитися з методикою розрахунку надходження кормів з зеленого конвеєру.

Завдання: 1. Визначити потребу господарства в зелених кормах (табл. 11.1).

2. Скласти схему зеленого конвеєру і розрахувати площі посіву кормових культур для забезпечення необхідної кількості зелених кормів.

3. Розрахувати потребу господарства в насінні кормових культур.

 

Розрахунок потреби господарства в зелених кормах

При визначенні потреби господарства в зелених кормах на планове поголів'я тварин потрібно перерахувати його в умовні голови великої рогатої худоби. Витрату зеленої маси на умовну голову приймають за 60 кг. Розрахунок проводять за такою формою (табл.11.1).

Таблиця 11.1

Розрахунок потреби господарства в зелених кормах на період
з 20 квітня до 31 жовтня (194 дні)

Вид та вікова група тварин	Планове пого-лів’я	Коефіцієнт перерахунку на умовні голови	Умовне поголів’я	Потреба зелених кормів на умовне поголів’я
на добу (60 кг на умов. голову	на декаду	на весь період
Велика рогата худоба:
– корови		1,0
– молодняк (1–2 роки)		0,7
– молодняк (до 1 року)		0,3
Свині		0,16
Вівці		0,20
Коні		0,85
Всього	х	х

При розрахунку річної потреби господарства в кормах на планове виробництво тваринницької продукції, потребу в зелених кормах беруть із відповідної графи (Заняття №7 «Визначення потреби господарства в кормах», табл. 7.1).

Таблиця 11.2

Приблизна схема зеленого конвеєра (графічна модель) для великої рогатої худоби в степовій зоні України

Культури

Строк використання

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

Озимі ріпак, суріпиця

Озимі жито, тритикале

Озимі пшениця + вика

Багаторічні бобові трави (І-й укіс)

Суміші гороху або чини з ячменем

Суміші гороху або чини з вівсом

Кукурудза з суданською травою першого строку сівби (у 3-й декаді квітня)

Кукурудза з соєю, суданська трава другого строку сівби (у 3-й декаді травня)

Отава багаторічних трав (ІІ-й укіс)

Післяукісні посіви після озимих на зелений корм (кукурудза, кукурудза з соєю, суданська трава, сорго)

Отава суданської трави

Кукурудза або кукурудза з соєю молочно-воскової стиглості

Сорго цукрове (пізньостиглий сорт молочно-воскової стиглості)

Кормові або напівцукрові буряки

Озиме жито в суміші з вівсом та ячменем або ячмінь та овес з чиною

Гарбузи

Кормова капуста (післяукісний посів)

Таблиця 11.3

Розрахунок площі посіву кормових культур у зеленому конвеєрі

Група культур, посівів	Культура, сумішка	Період укісної стиглості	Урожай-ність з 1 га, ц	Потреба корму на період	Площа, га
початок	кінець	днів	розра-хункова	із страховим фондом, %
Багаторічні трави	Люцерна посівна, І-й укіс	11.05	31.05
Люцерна посівна, ІІ-й укіс	11.07	31.07
Озимі	Ріпак, суріпиця	11.04	20.04
Жито, тритикале	01.05	20.05
Пшениця + вика	21.05	30.05
Ранні ярі	Ячмінь + горох	31.05	10.06
Овес + горох	11.06	20.06
Пізні ярі	Кукурудза + суданська трава (1-й строк сівби)	21.06	10.07
Суданська трава (2-го строку сівби)	11.07	31.07
Суданська трава, ІІ-й укіс	01.08	10.08
Кукурудза загущеного посіву (МВС)	11.08	31.08
Сорго цукрове (пізньостиглий сорт МВС)	01.09	20.09
Баштанні	Гарбузи кормові	11.09	20.10
Коренеплоди	Кормові буряки (з листям)	21.09	10.10
Післяукісний посів	Кормова капуста	11.10	30.11
За сезон	21.04	30.11

 

Розрахунок зеленого конвеєра

Розрахунок зеленого конвеєра проводять за спеціальною графічною схемою подекадно (табл.11.2). Потім розраховують площі посіву кормових культур у зеленому конвеєрі подекадно (табл.10.3). У лівій її частині таблиці показують групу посівів, вид кормових рослин, період та кількість днів укісної стиглості, урожай зеленої маси з 1 га. В правій частині – надходження зеленої маси від кожного виду рослини, визначають площу посіву культури з урахуванням страхфонду (10 %).

Дані за строками і тривалістю укісної стиглості рослин беруть за середньо-багаторічними показниками даного господарства або району; урожай культур – плановий.

Зелена маса люцерни, конюшини або еспарцету мають становити 25 %, плоди гарбузів – 15 %, коренеплоди кормових буряків із листям – 15 % від загальної маси корму за декаду. Дані розрахунків заносять у таблицю 11.3.

Розрахунок потреби в насінні

Визначивши площу посіву та знаючи норму висіву насіння, розраховують потребу господарства в насінні на створення зеленого конвеєра (табл.11.4).

Таблиця 11.4

Площа посіву кормових рослин у зеленому конвеєрі та потреба в насінні

Група рослин, посівів	Рослина, сумішка	Площа посіву із страховим фондом, га	Потреба в насінні
на 1 га, кг	на всю площу, ц
Багаторічні трави	Люцерна посівна
Озимі	Ріпак
Жито
Тритикале
Пшениця
Вика
Ранні ярі	Овес
Горох
Ячмінь
Пізні ярі	Суданська трава
Кукурудза загущеного посіву
Кукурудза
Сорго цукрове
Баштанні	Гарбузи кормові
Коренеплоди	Кормові буряки
Післяукісний посів	Кормова капуста
Всього			х	х

 

Заняття № 12.
Облік кормів

Мета: Ознайомитися з методиками проведення обліку заготовлених грубих кормів (сіна і соломи) та силосу.

Завдання: Законспектувати основні положення теми. Виконати завдання свого варіанту.

 

Облік сіна та соломи

Грубі корми — сіно та солому — зберігають в скиртах, тюках, рулонах, спеціальних сітчастих баштах на кормовому дворі, під навісами, в спеціальних спорудах і в полі. Ліпший спосіб зберігання сіна — в укритті під навісом і сіносховищах. При їх обліку масу 1 м³ сіна визначають взяттям проби в верхній, середній і нижній частинах скирти або зважуванням її частини, взятим на повну висоту на спеціальних вагах. Довідкові дані про масу 1 м³ корму краще використовувати при обліку менш цінного грубого корму — соломи.

Облік заготовлених кормів у полі проводиться двічі: через 2 тижні після складання в скирти і через 3—4 місяці. При обліку об'єму скирти старанно враховують її форму з тим, щоб підібрати найбільш відповідну формулу для визначення об'єму.

Довжину і ширину скирти вимірюють на висоті приблизно 1,2—1,4 м (рис.12.1). Якщо вона звужена донизу, роблять два заміри — внизу і в найбільш широкій частині і беруть за основу середні показники.

Розрізняють скирти по торцевій частині. Вона може бути округлою зверху низькою, округлою зверху високою, гостроверхою і плосковерхою (рис.12.2).

Рис.12.1. Загальний вигляд скирти (північна форма) та її вимірювання:

1 – ширина у самому широкому місці, 2 – ширина у основи,

3 – довжина, 4 – перекидка.

 

Рис.12.2. Типи скирт (торцевий бік): 1 – кругловерха висока, 2 – кругловерха низька, 3 – плосковерха, 4 – гостроверха.

Для обліку об'єму (О_о) округловерхих скирт середньої висоти і низьких використовують формули:

О_о = (0,52 П - 0,44 Ш) · Ш · Д;

для скирт плосковерхих будь-якої висоти:

О_в = (0,56 П - 0,55 Ш) · Ш · Д;

для скирт гостроверхих (шатрових) з дуже низьким початком вершення:

де Д — довжина скирти, П - довжина перекидки; Ш — ширина скирти.

Для визначення середньої довжини перекидки роблять дві—три перекидки, а при наявності в скирти пандуса — ще додатково два заміри.

Розрізняють три типи стіжків: округловерхі степові, округловерхі північної форми, гостроверхі (рис.12.3).

Рис.12.3. Типи стіжків і їх вимірювання:

а, б) округловерхі (південні та північна форми); в) гостроверхий

1 – перекидка, 2, 3 – довжина окружності у найширший частині,
4 – довжина окружності у основи.

Об'єм округловерхих стіжків обчислюють за формулою:

О_о = (0,04 П - 0,012 · О_к) · О_к²

вузьких гостроверхих: О_о=Ок· ,

де О_о — об'єм, м³; П — перекидка, м; О_к — окружність, м.

При першому обліку маси 1 м³ корму можна визначити за довідковою таблицею, при другому, останньому — зважуванням 1—2 стіжків або частини скирт довжиною приблизно 3 м. При обліку соломи можна використовувати довідкові дані. Об'ємна маса 1 м³ доброго і задовільного сіна протягом зберігання суттєво збільшується (табл..12.1).

Таблиця 12.1

Об’ємна маса доброго і задовільного сіна, кг

Тип сіна	Маса 1 м^3 сіна після укладання в стоги і скирти
через 5-6 днів	через 2 тижні	через 1 місяць	через 3 місяці
Із вологих лук і боліт, грубостеблове злакове (канаркова трава, куничник, очерет), злаково-осокове і осоково-різнотрав’яне	37–42	40–46	45–50	50–55
Лучне, лісове і степове різнотрав’я, різнотравно-злакове і степове полинне	42–49	45–52	50–57	50–61
Злакове лучне, степове, солончакове і сіяне (тимофіївка, пирій, китник, стоколос, грястиця, куничник, костриця лучна і східна, житняк та ін.)	45–52	50–57	55–61	62–68
Дрібнотрав’яне (злакове і злаково-різнотравне, суходольно-лучне, тонконіг, костриця червона, мітлиця, щучник, біловус, ковила, гострець та ін.)	50–58	56–63	60–68	65–74

 

При першому обліку в скирті закладають бирку (тоненьку дощечку), на якій записують номер кладки, дані заміру і обчислену загальну масу. При другому обліку всі дані записують на зворотній стороні дощечки. Ці ж дані і відомості про якість сіна записують в спеціальний журнал обліку кормів.

Поверхня скирт повинна бути гладенькою, добре зачесаною. Вершину скирт сіна слід прикрити соломою і теж добре зачесати для поліпшення стікання води.

В районах достатнього зволоження ліпше класти гостроверхі (шатрові) скирти з звуженими основами, що поліпшує збереження кормів. Вузькою стороною або кутом скирта повинна бути направлена до домінуючих напрямків зимових вітрів. Скирти розмішують на підвищених, сухих місцях і при необхідності обкопують канавами.

Ділянка в полі, де закладені скирти, оборюється, встановлюють блискавковідводи. На кормовому дворі встановлюють пожежні щити, ємкості з водою, насоси, блискавковідводи.

При виконанні роботи з обліку грубих кормів, записи ведіть за формою, наведеною в табл. 12.2.

Таблиця 12.2

Облік грубих кормів

Термін збері-гання	Вид корму. Тип скирти або стіжка	Довжи-на, м	Шири-на, м	Довжина пере-кидки, м	Окруж-ність, м	Об'єм скирти, стіжка, Мз	Маса 1 м^3, ц	Маса скирти, стіжка, т

 

Облік силосу

Зберігають силос в облицьованих ємкостях – баштах, траншеях, ямах, які споруджують за типовими проектами. Найбільш зручні в експлуатації траншеї. Вони поділяються на наземні, напівзаглиблені та заглиблені, об'ємом під 500 до 2000 м³, залежно від висоти стін – 2,5-3,5 м, ширини - 6-18 м та довжини 24-25 м.

Дані щодо обміру та об'єму силосних споруд заносять в інвентаризаційний опис.

При силосуванні відбуваються втрати сировини за рахунок витікання соку, витрати поживних речовин на дихання, бродіння (угар), загнивання силосу з країв траншеї. Отже, маса готового силосу менша від маси сировини, що силосується. Як правило, втрати силосної маси залежать під ряду чинників, серед яких головні:

– тип силосної споруди;

– вологість маси, що силосується;

– ступінь ущільнення;

– якість герметизації (ретельність вкриття).

Обсяг силосу визначають через 20-30 днів після заготівлі. Для цього числові дані обсягу перемножають на масу 1 м³ готового силосу.

Для визначення об'єму (Об) користуються формулами, залежно від типу траншеї.

Наземні:

де: Шн – ширина траншеї знизу, м;

Шв – ширина траншеї зверху, м;

Дн – довжина траншеї знизу, м;

В – висота траншеї, м;

в – глибина осідання силосу, нижче краю траншеї, м.

Напівзаглиблені та заглиблені:

де усі позначення такі ж, як і в попередній формулі за виключенням
в, що означає шар силосу, вищого за краї траншеї, м.

Башти, круглі ями:

де: Д – діаметр башти (ями), м;

В – висота башти (ями), м;

в - висота не заповненої частини башти (ями), м.

Орієнтовну масу 1 м³ силосу беруть за довідковими даними.

Далі протягом місяця визначають відповідність орієнтовної маси (довідкової) фактичній масі 1 м³ силосу.

Маса 1 м³ силосу залежить від багатьох чинників, а саме: виду рослин, фази вегетації, вологості сировини, ступеня подрібнення та ущільнення.

Орієнтовна маса 1 м³ силосу, кг:

Кукурудза молочно-воскової стиглості – 700

Кукурудза молочної стиглості + солома – 600

Соняшник (цвітіння) – 750

Суданська трава (початок викидання волоті) – 520

Бурякова гичка + солома – 600

 

Індивідуальні завдання
для визначення маси доброякісного корму

1. Визначити масу доброякісного силосу з кукурудзи в молочно-восковій стиглості та відсоток втрат при зберіганні його в наземній траншеї з розмірами: довжина 60 м, ширина 16 м, висота 2,5 м. Укриття – плівкою. Осідання силосу нижче краю траншеї – 0,2 м. Товщина зіпсованого шару силосу біля стін – 20 см, біля торців – 40 см.

2. Визначити масу доброякісного силосу із кукурудзи молочної стиглості з додаванням соломи та відсоток втрат при зберіганні його в заглибленій траншеї з розмірами: довжина (нижня) – 64 м, верхня – 42 м; ширина – 10 м; висота – 30 м. Укриття - плівкове. Осідання силосу нижче краю траншеї – 0,25 м. Товщина зіпсованого шару біля стін – 20 см; знизу – 30 см.

3. Визначити масу доброякісного силосу із соняшника у фазі цвітіння та відсоток утрат при зберіганні в напівзаглибленій траншеї з розмірами: довжина (нижня) – 30 см, верхня – 20 см, ширина (нижня) – 5 м, верхня – 6 м, висота – 2,5 м. Силос завантажено вище краю траншеї на 0,4 м. Укриття землею. Товщина зіпсованого шару зверху – 20 см.

4. Визначити масу доброякісного силосу із суданської трави у фазі викидання волоті та відсотках втрат при зберіганні у башті діаметром 9 і висотою 20 м. Після осідання - висота незавантаженої частини башти – 1,2 м. Товщина верхнього зіпсованого шару – 40 см.

5. Визначити масу та доброякісність силосу з гички цукрових буряків з додаванням соломи та відсотках втрат при зберіганні в круглій ямі діаметром 4 м та висотою 9 м. Укриття – землею. Товщина верхнього зіпсованого шару – 20 см.

6. Розрахувати об’єм і масу низької округловерхої скирти злаково–осокового сіна через 2 тижні після складання, якщо її ширина у основи 6,5 м, довжина 36 м, перекидка 14 м.

7. Розрахувати об’єм і масу високої округловерхої скирти суходольно–лучного сіна через 3 місяці після складання, якщо її ширина у основи 6 м, довжина 26 м, перекидка 15 м.

8. Розрахувати об’єм і масу високої плосковерхої скирти дрібнотрав’яного злакового сіна через 2 тижні після складання, якщо її ширина у основи 6,8 м, довжина 32 м, перекидка 18 м.

9. Розрахувати об’єм і масу середньої гостроверхої скирти сіна костриці лучної через тиждень після складання, якщо її ширина у основи 6,5 м, довжина 25 м, перекидка 17,6 м.

10. Розрахувати об’єм і масу стіжка гостроверхого солончаково-лучного сіна через 1 місяць після складання, якщо довжина окружності дорівнює 18 м, а перекидка 15,8 м.

Розрахунки обов’язково подати у конспекті. Відповідь на завдання 1–5 має формулюватися так: маса доброякісного силосу -, втрати -%. Результати виконання завдань 6–11 оформити у вигляді табл.12.2.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна

1. Кормовиробництво: Навчальний посібник /Л.М. Єрмакова, Р.Т. Івановська, М.Я. Шевніков / За ред.. Л.М. Єрмакової. –К., 2008. –396 с.

2. Зінченко О.І. Кормовиробництво: Навчальне видання. –2-е вид., доп. і перероб. / О.І.Зінченко–К.: Вища освіта, 2005. –448 с.

3. Кормовиробництво: Практикум /О.І. Зінченко та ін. / за ред. проф.. О.І.Зінченка. –К.: Нора-прінт, 2001. –470 с.

Допоміжна

4. Алейникова Л.Д. Основы кормопроизводства: Учеб. пособие для ср. ПТУ / Алейникова Л.Д., Козлов Ю.С. –М.:Агропромиздат, 1988. –192 с.

5. Андреев Н.Г. Луговое и полевое кормопроизводство. –3-е изд., перераб. и доп. / Н.Г. Андреев. –М.:Агропромиздат, 1989. –540 с.

6. Городній М.Г. Кормовиробництво з основами землеробства: Навчальний посібник /М.Г. Городній та ін.. –К: Вища шк., 1983. -328 с.

7. Полевое кормопроизводство /П.Я.Биленко, В.И.Жаринов, В.П.Шевченко. –К.: Вища шк., 1985. –296 с.

8. Полевое кормопроизводство. Практикум: Учеб. пособие / А.И.Зинченко. –К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. –262 с.

9. Каюмов М.К. Программирование урожаев сельскохозяйственных культур. / М.К. Каюмов. –М.: Агропромиздат, 1989. –320 с.

10. Кормопроизводство с основами земледелия /Н.Г.Андреев и др., Под ред. Н.Г.Андреева. –2-е изд., перераб. и доп. –