Врожайність і поживність силосних рослин

Рослина, вид корму	Збір з 1 га, ц	В 1 ц корму, кг	Пере-травного протеїну на 1 кормову одиницю, г	Збір кормо-протеї-нових одиниць з 1 га, ц
кормо-вих одиниць	пере-травного протеїну
У	К	П	П:К∙1000
Однорічні рослини
1. Кукурудза		20,0	2,2
2. Сорго цукрове		22,8	1,0
3. Сорго-суданкові гібриди		19,3	1,2
4. Соняшник		15,9	1,4
Багаторічні рослини
5. Борщівник Сосновського		16,0	1,3
6. Сильфій пронизанолистий		15,0	1,2
7. Сіда багаторічна		20,0	1,8
8. Топінсоняшник		13,4	0,8

 

Перспективні посіви на силос: кукурудзи і сорго цукрового у сумішці з бобовими компонентами - соєю, буркуном однорічний, люпином, бобами.

Скошують рослини в укісні І стиглості: сорго-суданкові гібриди — на початку викидання волот; соняшник і багаторічні силосні рослини - на початку цвітіння; кукурудзу та сорго цукрове - у фазі молочно-воскової стиглості.

 

Основи технології силосування компонентів з різною вологістю

Силосування - це складний біохімічний процес перетворення свіжої рослинної сировини на консервовану на основі молочнокислого бродіння.

В якісному силосі повинне міститись оптимальна кількість цукрів - від 0,5 до 5,6 % до маси що силосується. Вологість такої сировини повинна становити 65-75 %. Зелена маса повинна бути добре подрібнена:

при 65–75 % вологи рослинні окремості повинні бути довжиною 2-3 см,
при 75–80 % – 4-7 см,

при 80–85 % – 8-10 см,

понад 85 % – 10-12 см.

Кукурудзу доцільно подрібнювати на окремості довжиною до 2-3 см і поздовжньо розділити стебла на декілька частин.

Проте господарствам нерідко доводиться силосувати рослини з надлишковою або недостатньою вологістю. До надмірно вологої маси додають грубі подрібнені корми: солому хлібних злаків, зернових бобових культур, листостебельну масу кукурудзи. При заготівлі силосу із маси з недостатньою вологістю до неї додають вегетативну масу кукурудзи післяукісних і післяжнивних посівів, кормові коренеплоди, плоди баштанних культур, буряковий жом тощо.

Співвідношення компонентів розраховують за формулою (квадратом) Пірсона: А Б

Г Д

де В – оптимальна вологість силосування, %

А – вологість основної маси, %;

Б – вологість маси, що додається, %;

Г – кількість вагових частин основної маси;

Д – кількість вагових частин маси, що додається.

 

Замість літер А, Б та В підставляють показники вологості. Далі, по діагоналі, від більшого числа віднімають менше і замість літер Г та Д ставлять одержану різницю. Одержані данні вказують на співвідношення вагових частин основної маси та маси, що додається.

У таблиці 5.3. подані завдання щодо визначення співвідношення компонентів при силосуванні рослин із різною вологістю та розрахунку вагової кількості компонентів.

Таблиця 5.2

Морфологічні, біологічні та господарські особливості силосних культур

Культура (українська і латинська назва)	Ботанічна характеристика (коренева система, висота, тип суцвіття, тощо)	Біологічні особливості (відношення до факторів вегетації, тривалість використання)	Продуктивність, вміст сухої речовини, протеїну та ін.
1.
і т.д.

 

Таблиця 5.2

Співвідношення компонентів та їх вагова кількість при силосуванні рослин із різною вологістю

№ зав-дан-ня	Оптима-льна вологість силосу-вання, %	Основна маса	Маса, що додається	Співвідношення частин	Потрібно маси, т
вид	воло-гість, %	вид	воло-гість, %	основної маси	маси, що дода-ється	загальної кількості силосу	основної культури	що дода-ється
		Зелена маса сильфію пронизанолистого		Солома пшенична
		Зелена маса сорго цукрового		Солома гороху
		Стебла кукурудзи		Гичка буряків
		Стебла кукурудзи		Зелена маса післяжнивної кукурудзи
		Стебла кукурудзи		Жом цукрових буряків
		Гичка цукрових буряків		Солома пшенична
		Гичка цукрових буряків		Солома насінників багаторічних трав
		Зелена маса сорго-суданкових гібридів		Солома вівсяна
		Зелена маса сіди		Солома насінників люцерни
		Стебла кукурудзи		Зелена маса післяжнивної вико-вівсяної сумішки

 

Заняття № 6.
коренеплоди, бульбоплоди, баштанні

 

Мета: Ознайомитися з морфологічними, біологічними, екологічними та господарськими особливостями і поживністю коренеплідних, бульбоплідних і баштанних культур.

Завдання: 1. Законспектувати основні положення теми, розрахувати поживність корене–, бульбоплодів та баштанних культур, заповнити табл. 6.1 та 6.2.

 

Коренеплоди

Коренеплоди - рослини із різних ботанічних родин. Об'єднує їх загальна мета вирощування - одержання соковитих кормів - коренеплодів. Згодовується тваринам і гичка. До групи коренеплодів належать:

- із родини лободових — буряки кормові, напівцукрові та цукрові;

- із родини селерових — морква;

- із родини капустяних — турнепс (табл. 6.1).

За формою коренеплоди можуть бути видовжені, кулясті та перехідних форм (рис.6.1); за забарвленням коренів – білі, рожеві, жовті, червоні, зелені, фіолетові а за забарвленням м’якуша – білі, рожеві, жовті, червоні.

Рис.6.1.Форми коренеплодів різних культур:

А- буряків; Б- брукви; В-турнепсу; Г- куузику; Д – моркви.

Коренеплоди – дворічні рослини. В перший рік життя вони утворюють коренеплід і прикореневу розетку листків, у пазухах яких закладаються бруньки.

На другий рік із них утворюються квітконосні стебла, що несуть на собі листя, суцвіття, квітки і насіння

На корм і для силосування коренеплоди викопують разом з листям, на зберігання – без нього у кінці 1-го року життя.

Таблиця 6.1

Урожайність і поживність коренеплодів, бульбоплодів
і баштанних рослин

Рослина, вид корму	Уро-жай, ц/га	В 1 ц корму, кг	Пере-травного протеїну на 1 кормову одиницю, г	Збір кормо-протеї-нових одиниць з 1 га, ц
кормо-вих оди-ниць	пере-травного протеїну
У	К	П	П:К∙1000
Коренеплоди
1. Буряки кормові
– коренеплід		12,0	1,0
– гичка		10,2	1,8
2. Буряки напівцукрові
– коренеплід		17,0	1,3
– гичка		10,3	1,9
3. Буряки цукрові
– коренеплід		17,0	1,3
– гичка		10,3	1,9
4. Морква столова
– коренеплід		14,0	0,9
– гичка		9,8	0,7
5. Турнепс – вся рослина		11,4	1,8
Бульбоплоди
6. Картопля – бульба		30,7	1,4
7. Топінамбур – бульби		27,0	1,5
8. Топінсоняшник – бульби		23,3	1,2
9. Батат – бульби		35,7	1,3
Баштанні рослини
10. Гарбузи кормові - плоди		12,0	1,0
11. Кабачки - плоди		6,8	0,7
12. Кавун столовий - плоди		12,3	0,5

Бульбоплоди

Бульбоплоди - рослини різних ботанічних родин, що вирощуються для одержання бульб на корм (табл.. 6.1). До цієї групи належать:

- із родини пасльонових — картопля;

- із родини айстрових — топінамбур і топінсоняшник;

- із родини берізкових — батат.

Бульби викопують у кінці першого року життя рослин.

 

Баштанні рослини

Баштанні культури належать до однієї ботанічної родини – гарбузові. До цієї групи також належать гарбузи кормові, кабачки, кавун столовий (табл.6.1).

Баштанні - однорічні трав'янисті рослини з крупними соковитими плодами. Плоди використовують на корм у свіжому вигляді і як з зволожуючий компонент при силосуванні напівсухої рослинної маси.

Плоди кабачків збирають багаторазово, коли кора та насіння не затвердіють. Плоди гарбузів і кавунів збирають у повній стиглості.

За допомоги підручників з рослинництва та кормовиробництва коротко занотуйте у робочому зошиті найважливіші характеристики відомих видів кормових баштанних культур, а їх основні морфологобіологічні особливості подайте у вигляді табл. 6.2.

Питання для самоконтролю:

1. До яких родин належать буряки, морква, бруква, турнепс, кавуни, гарбузи та кабачки?

2. Чим обумовлена цінність кормових коренеплодів і плодів баштанних культур у кормовиробництві?

3. Для сходів яких коренеплідних культур властивий восковий наліт?

4. Яку форму, поверхню та забарвлення мають сім’ядольні пластинки і листя коренеплідних і баштанних культур?

5. Які форми коренеплодів є характерними для цукрових, напівцукрових і кормових буряків?

6. У чому полягають основні відміни формування і будови коренеплодів кормових і цукрових буряків?

7..Які типи анатомічної будови коренеплодів Вам відомі та в чому полягають їх відміни?

8. У чому полягають подібність і відміни баштанних культур, враховуючи їх морфологобіологічні особливості?

 

Таблиця 6.2