D. Відбувається виділення амонійних солей нирками

Е. Посилюється секреція Н⁺ нирками с. 310

 

2.12.23. Внаслідок довготривалого блювання у хворого розвинулися зміни кислотно-основної рівноваги крові. Які саме порушення кислотно-основної рівноваги спостерігаються?

А. Негазовий алкалоз

В. Газовий алкалоз

С. Газовий ацидоз

D. Негазовий видільний ацидоз

Е. Негазовий метаболічний ацидоз с. 309

 

2.12.24. У хворого діагностовано негазовий видільний ацидоз. Яка можлива причина порушення кислотно-основної рівноваги?

А. Діарея

В. Цукровий діабет

С. Гіпоксія

D. Голодування

Е. Гіперальдостеронізм с. 307

 

2.12.25. Які механізми тимчасової компенсації включаються у хворого із цукровим діабетом?

А. Гіпервентиляція

В. Гіповентиляція

С. Реабсорбція бікарбонатів у нирках

D. Секреція бікарбонатів в сечу

Е. Амоніогенез у нирках с. 306

 

2.12.26. Які порушення в іонному складі крові будуть спостерігатися у хворого із негазовим алкалозом?

А. Гіпокаліємія, гіпокальціємія

В. Гіперкаліємія, гіперкальціємія

С. Гіпокапнія, гіперкаліємія

D. Гіпокаліємія, гіперкальціємія

Е. Гіперкаліємія, гіпокальціємія с. 309

 

2.12.27. Чим можна пояснити розвиток у хворого з негазовим алкалозом м’язової слабості, гіпотонії та аритмії?

А. Гіпокаліємією

В. Гіпокальціємією

С. Гіперкаліємією

D. Гіперкальціємією

Е. Гіпокапнією с. 309

 

2.12.28. У хворого з хронічним ацидозом з’явилися ознаки цукрового діабету. Чим це пояснюється?

А. Гіперпродукція глюкокортикоїдів

В. Підвищення збудження b-адренорецепторів

С. Зниження тонусу блукаючого нерва

D. Виведення кальцію з кісток

Е. Гіперальдостеронізм с. 307

 

2.12.29. Що не є причиною розвитку у хворого негазового видільного алкалозу?

А. Порушення амоніогенезу

В. Гіперальдостеронізм

С. Тривале введення глюкокортикоїдів

D. Введення хлорних діуретиків

Е. Блювання с. 309

 

2.12.30. Які зміни рН крові у хворого будуть сумісні з життям?

А. 7,0 – 7,8

В. 7,0 – 7,7

С. 7,1 – 7,8

D. 7,45 – 7,35

Е. 7,0 – 7,4 с. 303

 

ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СИТСТЕМ І ОРГАНІВ

Кров.

3.1.1. Гіперволемія олігоцитемічна це:

А. Збільшення об’єму крові за рахунок плазми

В. Збільшення об’єму крові за рахунок еритроцитів

С. Збільшення об’єму крові при збереженні нормального співвідношення між еритроцитами і плазмою

D. Збільшення об’єму крові за рахунок виходу крові з депо

 

3.1.2. Гіперволемія поліцитемічна це:

А. Збільшення об’єму крові за рахунок еритроцитів

В. Збільшення об’єму крові при збереженні нормального співвідношення між еритроцитами і плазмою

С. Збільшення об’єму крові за рахунок плазми

D. Збільшення об’єму крові за рахунок виходу крові з депо

 

3.1.3. Гіповолемія проста це:

А. Зменшення об’єму крові без зміни гематокритного числа

В. Зменшення об’єму крові з переважним зменшенням еритроцитів

С. Зменшення об’єму крові внаслідок зменшення об’єму плазми

D. Зменшення об’єму крові внаслідок перерозподілу крові

 

3.1.4. Гіповолемія поліцитемічна це:

А. Зменшення об’єму крові внаслідок зменшення об’єму плазми

В. Зменшення об’єму крові без зміни гематокритного числа

С. Зменшення об’єму крові з переважним зменшенням еритроцитів

D. Зменшення об’єму крові внаслідок перерозподілу крові

Е. Зменшення об’єму крові внаслідок крововтрати

 

3.1.5. Гіповолемія олігоцитемічна це:

А. Зменшення об’єму крові з переважним зменшенням еритроцитів

В. Зменшення об’єму крові внаслідок зменшення об’єму плазми

С. Зменшення об’єму крові без зміни гематокритного числа

D. Зменшення об’єму крові внаслідок перерозподілу крові

 

3.1.6. Хворий поступив у інфекційну лікарню зі скаргами на часту блювоту та пронос. Яка форма порушення об’єму крові буде у даному випадку?

А. Гіповолемія поліцитемічна

В. Гіповолемія проста

С. Гіповолемія олігоцитемічна

D. Гіперволемія поліцитемічна

Е. Гіперволемія олігоцитемічна

 

3.1.7. У людей, що тривалий час проживають в умовах високогір’я і піддаються впливам зниженого атмосферного тиску, спостерігається еритроцитоз. Які зміни об’єму крові будуть при цьому?

А. Гіперволемія поліцитемічна

В. Гіповолемія поліцитемічна

С. Гіповолемія проста

D. Гіповолемія олігоцитемічна

Е. Гіперволемія олігоцитемічна

 

3.1.8. При посиленій фізичній роботі виникає проста гіперволемія. Чим вона зумовлена?

А. Надходженням в кровотік крові з депо

В. Надходженням в кровотік еритроцитів

С. Надходженням в кровотік плазми

D. Втратою з кровотоку еритроцитів

Е. Втратою з кровотоку плазми

 

3.1.9. У хворого внаслідок тяжкої травми виникла гостра втрата крові. Виберіть найбільш ймовірну характеристику об’єму крові після травми:

А. Гіповолемія проста

В. Гіповолемія олігоцитемічна

С. Гіповолемія поліцитемічна

D. Нормоволемія поліцитемічна

Е. Нормоволемія олігоцитемічна

 

3.1.10. При шокових станах спостерігається поліцитемічна гіповолемія. В основі її розвитку лежить:

А. Перерозподіл крові

В. Зневоднення

С. Посилення еритропоезу

D. Пригнічення еритропоезу

Е. Схильність до тромбозів

 

3.1.11. Після автомобільної аварії у людини мала місце значна крововтрата, яка характеризувалась пропорційною втратою і кількості еритроцитів, і плазми крові. Як називається таке порушення об'єму циркулюючої крові?

А. Проста гіповолемія

В. Поліцитемічна гіповолемія

С. Олігоцитемічна гіповолемія

D. Поліцитемічна гіперволемія

Е. Проста гіперволемія

 

3.1.12. Хвора з хронічною недостатністю нирок (початкова стадія) знаходиться на лікуванні в урологічному відділенні. Які зміни об’єму крові можливі у хворої?

А. Поліцитемічна гіповолемія

В. Поліцитемічна гіперволемія

С. Олігоцитемічна гіповолемія

D. Олігоцитемічна гіперволемія

Е. Поліцитемічна нормоволемія

 

3.1.13. У хворого з хронічною недостатністю нирок в олігоануричній стадії з’явились ознаки набряку легень. Які зміни об’єму крові будуть спостерігатись при цьому?

А. Гіперволемія олігоцитемічна

В. Поліцитемічна гіповолемія

С. Поліцитемічна гіперволемія

D. Олігоцитемічна гіповолемія

Е. Поліцитемічна нормоволемія

 

3.1.14. У вагітної з токсикозом, який проявляється нестримною блювотою спостерігається порушення загального об’єму крові у вигляді поліцитемічної гіповолемії. Механізм її виникнення зумовлений:

А. Зневодненням організму

В. Перерозподілом крові

С. Посиленням кровотворення

D. Надходженням еритроцитів з депо

Е. Гіпоксією

 

3.1.15. У хворого, 40 р., діагностовано хворобу Вакеза, яка є різновидом хронічного лейкозу. Для цього захворювання характерним є:

А. Абсолютний еритроцитоз

В. Відносний еритроцитоз

С. Відносний лейкоцитоз

D. Агранулоцитоз

Е. Абсолютна тромбоцитопенія

 

3.1.16. У хворої з гіпернефромою при дослідженні периферичної крові виявлено еритроцитоз. В основі його розвитку лежить:

А. Гіперпродукція еритропоетину

В. Стеноз ниркових артерій

С. Циркуляторна гіпоксія

D. Гіпоксична гіпоксія

Е. Респіраторна гіпоксія

 

3.1.17. Відносний еритроцитоз спостерігається при:

А. Тривалому блюванні

В. Циркуляторній гіпоксії

С. Гіперпродукції еритропоетину

D. Справжній поліцитемії

Е. Ішемії нирок

 

3.1.18. Абсолютний еритроцитоз виникає при:

А. Гіпоксичній гіпоксії

В. Підвищеному потовиділенні

С. Тривалому блюванні

D. Опіковій хворобі

Е. Шокових станах

 

3.1.19. Хворий з опіковою хворобою знаходиться на лікуванні в опіковому відділенні. У пацієнта виявлені такі зміни з боку червоної крові: кількість еритроцитів – 7х10¹²/л, вміст гемоглобіну – 182 г/л, гематокрит – 0,56. Їх може спричинити:

А. Дегідратація організму

В. Переливання еритроцитарної маси

С. Переливання крові

D. Поліцитемія

Е. В₁₂-дефіцитна анемія

 

3.1.20. Дитина знаходиться в опіковому відділі з опіками ІІ ступеню. Які зміни периферійної крові будуть спостерігатись при цьому?

А. Еритроцитоз

В. Тромбоцитопенія

С. Еритропенія

D. Лейкопенія

Е. Тромбопенія

 

3.1.21. У хворого на хронічний дифузний гломерулонефрит виявлена анемія. З чим пов’язаний її патогенез?

А. Зниженням продукції еритропоетину

В. Пригніченням функції червоного кісткового мозку

С. Дефіцитом внутрішнього фактору Кастла

D. Посиленим гемолізом еритроцитів

Е. Наявністю антитіл до клітин периферичної крові

 

3.1.22. В поліклініку звернулась жінка зі скаргами на підвищену дратівливість, пітливість, похудіння, тремтіння рук, тахікардію. Об’єктивно: помірна витрішкуватість, тремор рук. Попередній діагноз гіпертиреоз. У периферичній крові -- еритроцитоз. Який механізм збільшення кількості еритроцитів при гіперфункції щитовидної залози?

А. Гіперпродукція еритропоетину

В. Стеноз ниркових артерій

С. Циркуляторна гіпоксія

D. Гіпоксична гіпоксія

Е. Респіраторна гіпоксія

 

3.1.23. Хвора тривалий час приймала гормональні препарати глікокортикоїдної дії з приводу частих і важких приступів бронхіальної астми. При дослідженні крові виявлено збільшення кількості еритроцитів. Що є причиною еритроцитозу у даному випадку?

А. Гіперпродукція еритропоетину

В. Стеноз ниркових артерій

С. Циркуляторна гіпоксія

D. Гіпоксична гіпоксія

Е. Респіраторна гіпоксія

 

3.1.24. Внаслідок крововтрати, що викликана травмою, в аналізі крові хворого 18 років, виявлено значне (2,5х10¹²/л) зменшення кількості еритроцитів. За рахунок яких клітин кісткового мозку буде відбуватись регенерація червоних кров’яних тілець?

А. Поетинчутливих клітин

В. Оксифільних еритробластів

С. Нормобластів

D. Поліхроматофільних еритробластів

Е. Ретикулоцитів

 

3.1.25. У хворого після гострої крововтрати в крові з’явились поодинокі нормобласти, збільшилась кількість ретикулоцитів. Яка у хворого анемія за здатністю кісткового мозку до регенерації?

А. Регенераторна

В. Гіпорегенераторна

С. Арегенераторна

D. Гіперхромна

Е. Мегалобластична

 

3.1.26. До термінових механізмів компенсації при гострій крововтраті належить:

А. Підвищення зсідання крові

В. Відновлення білкового складу крові

С. Посилення кровотворення

D. Підвищення синтезу еритропоетину

Е. Пониження артеріального тиску

 

3.1.27. Нетермінові механізми компенсацій при гострій крововтраті проявляються у вигляді посиленого кровотворення, про яке свідчить збільшення кількості ретикулоцитів. В які терміни після крововтрати це можна виявити?

А. Четверта доба

В. П’ята доба

С. Третя доба

D. Друга доба

Е. Перша доба

 

3.1.28. У хворого, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої постгеморагічної анемії, на 6-й день проведено дослідження крові і виявлено ознаки підвищення регенераторних можливостей кістково-мозкового кровотворення. Назвіть орган, що є відповідальним за регуляцію еритропоезу (синтез еритропоетинів) у даному випадку.

А. Нирки

В. Наднирники

С. Селезінка

D. Щитовидна залоза

Е. Гіпофіз

 

3.1.29. У випадку гострої крововтрати нормалізація білкового складу крові відбувається через:

А. 8-10 днів

В. 1-2 дні

С. 5-7 днів

D. 3-4 дні

Е. 12-15 днів

 

3.1.30. У хворого після гострої посттравматичної крововтрати, яка склала за добу 15% об’єму крові, в крові з’явились поодинокі оксифільні нормобласти. При суправітальному зафарбуванні виявлено 25% ретикулоцитів. Яка у хворого анемія за здатністю до регенерації?

А. Регенераторна

В. Арегенераторна

С. Дегенераторна

D. Гіпорегенераторна

 

3.1.31. Хворий поступив у відділення з діагнозом гостра постгеморагічна анемія. В анамнезі – масивна кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. Клінічні дані: блідість шкіри і слизових, частий пульс, часте поверхневе дихання. В основі розвитку вказаних симптомів лежить:

А. Гіпоксія

В. Гіповолемія

С. Гіпоглікемія

D. Гіпохромія

Е. Гіпокапнія

 

3.1.32. Через який час виявляються ознаки посиленого еритропоезу?

А. До 4-5 діб

В. Не менше, як 2-3 тижні

С. До 10 днів

D. Через місяць

Е. Через 2-3 місяці

 

3.1.33. На 5-ту добу після кровотечі у хворого з пораненням підключичної артерії зроблений аналіз крові. Які показники мазка крові свідчать про посилення еритропоезу?

А. Ретикулоцитоз

В. Анізоцитоз

С. Пойкілоцитоз

D. Анізохромія

Е. Гіпохромія

 

3.1.34. У чоловіка, віком 50 років, на 5 добу після гострої шлункової кровотечі у периферичній крові зросла кількість ретикулоцитів. Про що може свідчити це явище?

А. Про підвищення гемопоетичної активності кісткового мозку

В. Про наявність запальної реакції в шлунку

С. Про збільшення синтезу білків у печінці

D. Про наявність дефіциту кисню в організмі

Е. Про наявність алергічної реакції

 

3.1.35. Хворий, 35 р., поступив у клініку з приводу кулевого поранення грудної клітки. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ - 70/40 мм рт. ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. В аналізі крові: еритроцити – 3,6х10¹²/л, гемоглобін – 84 г/л, колірний показник – 0,7, ретикулоцити – 5%. В мазку крові багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити. Який вид анемії спостерігається в даному випадку?

А. Гостра постгеморагічна

В. Хронічна постгеморагічна

С. Залізодефіцитна

D. Гіпопластична

Е. Апластична

 

3.1.36. Хвора знаходиться в клініці з приводу травми, що супроводжувалась масивною кровотечею. В аналізі крові: еритроцити – 3,4х10¹²/л, гемоглобін – 78 г/л, колірний показник – 0,7, ретикулоцити – 0%. В мазку крові багато поліхроматофілів, оксифільні нормоцити. В які терміни після крововтрати будуть виявлятися такі показники гематограми?

А. 4-5 доба

В. 1-2 доба

С. 2-3 доба

D. 3-4 доба

Е. 5-6 доба

 

3.1.37. Хворий, 20 р., поступив у клініку з приводу кульового поранення, що супроводжувалося масивною внутрішньою кровотечею в результаті пошкодження печінки. В аналізі крові: Е – 3,4х10¹²/л, гемоглобін – 74 г/л, колірний показник – 0,7, ретикулоцити – 4%. В мазку крові багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити. Який вид анемії розвинувся в даному випадку?

А. Гіпохромна

В. Нормохромна

С. Гіперхромна

D. Мікроцитарна

Е. Сфероцитарна

 

3.1.38. Хворий, 42 р., поступив у клініку з приводу ножового поранення. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ – 80/50 мм рт.ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження печінкової артерії. В аналізі крові: Е – 3,2х10¹²/л, гемоглобін – 100 г/л, колірний показник – 0,9, ретикулоцити – 0,4%. В які терміни після гострої крововтрати будуть виявлятися такі показники гемограми?

А. Перша доба

В. Друга доба

С. Третя доба

D. Четверта доба

Е. П’ята доба

 

3.1.39. У хворого після оперативного втручання з приводу видалення пухлини печінки розвинулась внутрішня кровотеча. При обстеженні в аналізі крові виявлено: еритроцити – 3,6х10¹²/л, гемоглобін – 81 г/л, колірний показник – 0,7, ретикулоцити – 5%. В мазку крові багато поліхроматофілів. Який вид анемії за регенераторними можливостями кісткового мозку розвинувся в даному випадку?

А. Регенераторна

В. Гіпорегенераторна

С. Арегенераторна

D. Гіперрегенераторна

 

3.1.40. Хвора 42 р., поступила в клініку з діагнозом хронічна постгеморагічна анемія. Який механізм її розвитку?

А. Порушення синтезу гемоглобіну

В. Порушення поділу клітин

С. Підвищене руйнування еритроцитів

D. Підвищена втрата еритроцитів

Е. Пригнічення утворення еритроцитів

 

3.1.41. Жінка 55 років звернулася зі скаргами на тривалі (до двох тижнів) циклічні маткові кровотечі протягом року, слабкість, запаморочення. При огляді виявлено: блідість шкіри, збільшення частоти дихання, пульс – 90 уд/хв. Аналіз крові: гемоглобін – 70 г/л, еритроцити – 3,2х10¹²/л, колірний показник – 0,6, лейкоцити – 6,0х10⁹/л, ретикулоцити – 1%. Гіпохромія еритроцитів. Яка патологія крові в хворої?

А. Хронічна постгеморагічна анемія

В. Гемолітична анемія

С. Апластична анемія

D. В₁₂-фолієводефіцитна анемія

Е. Гіпопластична анемія

 

3.1.42. Хворий прийшов до клініки зі скаргами на болі в животі, часті випорожнення з домішками крові, слабкість, схуднення. У крові: еритроцити – 2,8 Т/л, колірний показник – 0,7; гемоглобін – 70 г/л; лейкоцити – 12 Г/л. У мазку: гіпохромія з мікроцитозом, ретикулоцити – 0,8 %. Що з переліченого є найбільш ймовірним поясненням цих даних:

А. Хронічна постгеморагічна анемія

В. В₁₂-дефіцитна анемія

С. Імунна гемолітична анемія

D. Гостра постгеморагічна анемія

Е. Хвороба Мінковського-Шоффара

 

3.1.43. У жінки з геморагічним діатезом розвинулась анемія. Який вид анемії розвинувся у даному випадку?

А. Хронічна постгеморагічна

В. Гостра постгеморагічна

С. Гіпопластична

D. В₁₂-фолієводефіцитна

Е. Гемолітична

 

3.1.44. У дитини з порушенням коагуляційного гемостазу у вигляді гемофілії спостерігаються підвищена кровоточивість, що проявляється повторними крововиливами. В аналізі крові: еритроцити – 3,3х10¹²/л, гемоглобін – 64 г/л, колірний показник – 0,6, ретикулоцити – 0,07; лейкоцити – 5,1х10⁹/л; тромбоцити – 220 х10⁹/л. Результати досліджень свідчать про наявність у дитини:

А. Хронічної постгеморагічної анемії

В. Гострої постгеморагічної анемії

С. Набутої гемолітичної анемії

D. Гіпопластичної анемії

Е. Сидеробластичної анемії

 

3.1.45. Хворий з виразковою хворобою скаржиться на слабість, сонливість, домішки крові у випорожненнях. Об’єктивно: шкіра і слизові – бліді. При лабораторному дослідженні крові виявлено: еритроцити – 3,4 х10¹²/л, гемоглобін – 78 г/л, колірний показник – 0,68; в мазку – гіпохромія та мікроанізоцитоз. Яке порушення у системі крові виявлено у хворого?

А. Хронічна постгеморагічна анемія

В. Гостра постгеморагічна анемія

С. Гіпопластична анемія

D. Гемолітична анемія

Е. В₁₂-фолієводефіцитна анемія

 

3.1.46. Хвора 42 р., поступила в гінекологічну клініку зі скаргами на тривалі кровотечі протягом останнього року. Клінічно: шкіра бліда, частий пульс, міома тіла матки. Аналіз крові: еритроцити – 2,8х10¹²/л, гемоглобін – 60 г/л, колірний показник – 0,6, ретикулоцити – 0,05%. В мазку: гіпохромія еритроцитів, мікроанізоцитоз, пойкілоцитоз. Вміст заліза в сироватці крові – 6 мкмоль /л. Яка патологія крові у даної хворої?

А. Хронічна постгеморагічна анемія

В. Гостра постгеморагічна анемія

С. В₁₂-фолієводефіцитна анемія

D. Набута гемолітична анемія

Е. Гіпопластична анемія

 

3.1.47. Хвора поступила в клініку з діагнозом хронічна постгеморагічна анемія. Який патогенез даного захворювання?

А. Порушення синтезу гемоглобіну

В. Порушення поділу клітин

С. Підвищене руйнування еритроцитів

D. Підвищена втрата еритроцитів

Е. Пригнічення утворення еритроцитів

 

3.1.48. У жінки 49 р. на фоні помірної менорагії розвинулась анемія: еритроцити – 3,6х10¹²/л, гемоглобін – 61 г/л, колірний показник – 0,5, ретикулоцити – 0%. Який вид анемії розвинувся у даному випадку?

А. Хронічна постгеморагічна

В. Гемолітична

С. Апластична

D. В₁₂-фолієводефіцитна

Е. Залізодефіцитна

 

3.1.49. У хворого з частими гемороїдальними кровотечами в аналізі крові: еритроцити – 3,1х10¹²/л, гемоглобін – 56 г/л, колірний показник. – 0,6 ретикулоцити – 0,01. За регенераторними можливостями кісткового мозку анемію, що розвинулася у хворого можна віднести до:

А. Гіпорегенераторної

В. Дегенераторної

С. Гіперрегенераторної

D. Регенераторної

Е. Арегенераторної

 

3.1.50. У жінки з геморагічним синдромом розвинулась хронічна постгеморагічна анемія Які якісні зміни еритроцитів будуть спостерігатися в даному випадку?

А. Мікроцитоз

В. Макроцитоз

С. Сфероцитоз

D. Мегалоцитоз

Е. Гіперхромія

 

3.1.51. У людини до травми гематокритний показник 40%. Який він буде через добу після втрати 750 мл крові?

А. 30%

В. 40%

С. 55%

D. 45%

Е. 50%

 

3.1.52. У чоловіка 43-х років з видаленою ниркою були виявлені симптоми анемії. Що зумовило появу цих синдромів?

А. Зниження синтезу еритропоетину

В. Підвищене руйнування еритроцитів

С. Нестача заліза

D. Нестача фолієвої кислоти

Е. Нестача вітаміну В₁₂

 

3.1.53. У хворого з анацидним гастритом проведений аналіз крові показав наступні результати: еритроцити 2,5х10¹²/л; гемоглобін – 50 г/л; колірний показник – 0,6; ретикулоцитів – 0,02%; мікроцитоз. Який вид анемії у хворого?

А. Залізодефіцитна

В. Білководефіцитна

С. Фолієводефіцитна

D. Апластична

Е. Гіпопластична

 

3.1.54. У жіночу консультацію на контрольний огляд звернулась жінка на 6 місяці вагітності. При обстеженні виявлена залізодефіцитна анемія. Що є причиною розвитку цього стану?

А. Підвищена витрата заліза

В. Порушення депонування заліза

С. Нестача заліза в їжі

D. Порушення всмоктування заліза в ШКТ

Е. Дефіцит внутрішнього фактору Кастла

 

3.1.55. У жінки на фоні помірної менорагії розвинулась анемія. Еритроцити – 3,6х10¹²/л, гемоглобін – 61 г/л, колірний показник – 0,5, ретикулоцити – 0,02%. Яка патогенетична форма анемії спостерігається в даному випадку?

А. Залізодефіцитна

В. В₁₂-фолієводефіцитна

С. Гемолітична

D. Хронічна постгеморагічна

Е. Гостра постгеморагічна

 

3.1.56. У хворого на хронічний ентерит розвинулась анемія. У крові виявляється гіпохромія еритроцитів, мікроанізоцитоз, пойкілоцитоз. Про який вид анемії слід думати лікарю?

А. Залізодефіцитна

В. В₁₂-дефіцитна

С. Апластична

D. Гемолітична

Е. Сидеробластна

 

3.1.57. У хворого з гемороєм розвинулась залізодефіцитна анемія. Яке значення кольорового показника крові найбільш характерне для цієї анемії?

А. 0,6

В. 0,9

С. 1,0

D. 1,1

Е. 1,5

 

3.1.58. У хворого з патологією печінки розвинулась залізодефіцитна анемія. Який кольоровий показник характерний для цієї хвороби?

А. 0,6

В. 0,8

С. 1,0

D. 1,2

Е. 1,4

 

3.1.59. Хвора 16 років поступила в клініку зі скаргами на фізичну втому і психічну млявість, серцебиття, шум у вухах, постійну сонливість. Об’єктивно: «алебастрова» блідість шкірних покривів, спотворення смаку і нюху; аменорея, гіпофункція статевих залоз. В крові: гемоглобін – 45 г/л, еритроцити – 3 Т/л, ретикулоцити – 0,1 ‰, лейкоцити – 7,3 Г/л, залізо сироватки – 9,8 мкмоль/л. Назвіть вірогідний діагноз.

А. Залізодефіцитна анемія (ранній хлороз)

В. Аліментарна залізодефіцитна анемія

С. Таласемія

D. Залізорефрактерна анемія

Е. В₁₂-фолієводефіцитна анемія

 

3.1.60. У жінки, віком 55 років, після тривалої маткової кровотечі виникла залізодефіцитна анемія. Водночас з цим у неї були виявлені дистрофічні явища в міокарді, які раніше не спостерігалися. Що могло стати причиною дистрофії міокарда?

А. Зниження активності залізовмістних ферментів у тканинах

В. Підвищення концентрації трансферину в плазмі крові

С. Зникнення гемосидерину в макрофагах печінки

D. Зниження кількості сидеробластів і сидероцитів у кістковому мозку

Е. Зростання інтенсивності гліколізу в еритроцитах

 

3.1.61. У дитини, що тривалий час знаходиться на штучному вигодовуванні коров’ячим молоком, розвинулась важка форма анемії: еритроцити – 3,9х10¹²/л, гемоглобін – 70 г/л, ретикулоцити – 0,01%. В мазку: пойкілоцитоз, мікроцитоз, анулоцитоз. Який механізм розвитку анемії у дитини?

А. Порушення синтезу гемоглобіну

В. Порушення поділу клітин

С. Підвищене руйнування еритроцитів

D. Пригнічення еритропоезу

 

3.1.62. У дитини, яка знаходиться на штучному вигодовуванні коров’ячим молоком, розвинулась важка форма анемії: еритроцити – 4х10¹²/л, гемоглобін – 68 г/л, ретикулоцити – 0%. В мазку: гіпохромія, мікроцитоз, пойкілоцитоз. Яка анемія розвинулась у дитини?

А. Залізодефіцитна

В. Спадкова гемолітична

С. В₁₂-дефіцитна

D. Серповидноклітинна

Е. Гіпопластична

 

3.1.63. У жіночу консультацію на контрольний огляд звернулась жінка на 7 місяці вагітності. При обстеженні виявлена залізодефіцитна анемія: еритроцити 3,5 Т/л, гемоглобін – 58 г/л, ретикулоцити – 0,02%. За регенераторними можливостями кісткового мозку вона належить до:

А. Гіпорегенераторної

В. Арегенераторної

С. Гіперрегенераторної

D. Регенеративної

 

3.1.64. У хворого з гіпоацидним гастритом проведений аналіз крові показав наступні результати: еритроцити –3,0х10¹²/л; гемоглобін – 70 г/л; колірний показник – 0,7; ретикулоцити – 0,03%; мікроцитоз. Які регенераторні можливості кісткового мозку у хворого?

А. Регенерація понижена

В. Регенерація підвищена

С. Регенерація не змінена

D. Регенерація відсутня

 

3.1.65. Робітник хімічного підприємства по виробленню пестицидів звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабість, підвищену втомлюваність. Проведене дослідження крові, яке виявило наступні зміни: еритроцити – 2,6х10¹²/л, гемоглобін – 62 г/л, колірний показник – 0,8; лейкоцити – 2,5х10⁹/л, нейтропенія; тромбоцити – 40х10⁹/л. Який вид анемії розвинувся у хворого?

А. Гіпопластична

В. Залізодефіцитна

С. Набута гемолітична

D. Хронічна постгеморагічна

Е. В₁₂-фолієводефіцитна

 

3.1.66. У хворої діагностовано сидеробластну анемію. При цій анемії спостерігається відкладання заліза у внутрішніх органах (печінці, серці, підшлунковій залозі), яке супроводжується розростанням:

А. Сполучної тканини

В. М’язової тканини

С. Епітеліальної тканини

D. Хрящової тканини

Е. Лімфоїдної тканини

 

3.1.67. У жінки на 7-му місяці вагітності почала швидко наростати анемія: еритроцити – 2,7х10¹²/л, гемоглобін – 90 г/л, анізоцитоз, пойкілоцитоз, поодинокі мегалобласти, мегалоцити, ретикулоцити – 0%. Який вид анемії розвинувся у даному випадку?

А. В₁₂-фолієводефіцитна

В. Таласемія

С. Постгеморагічна

D. Гемолітична

Е. Залізодефіцитна

 

3.1.68. При обстеженні хворого в крові виявлено гіперхромію еритроцитів, мегалоцити і мегалобласти. Про яку патологію слід думати лікарю?

А. В₁₂-фолієводефіцитна анемія

В. Інфекційний мононуклеоз

С. Постгеморагічна анемія

D. Залізодефіцитна анемія

Е. Гемолітична анемія

 

3.1.69. У хворого в аналізі крові виявлено різке зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну; колірний показник-1,5. В мазку крові: мегалоцити, поодинокі мегалобласти, пойкілоцитоз, гіперхромія, мегалоцити з включеннями у вигляді тілець Жолі і кілець Кебота. Поставлено діагноз анемії Адісон-Бірмера. Дефіцит якого з названих факторів є причиною виникнення анемії?

А. Гастромукопротеїну

В. Гастрину

С. Еритропоетину

D. Порфірину

Е. Трансферину

 

3.1.70. Які із клітин червоної крові є характерними для перніциозної В₁₂-фолієводефіцитної анемії (анемії Адісона-Бірмера)?

А. Мегалобласти

В. Нормоцити

С. Ретикулоцити

D. Анулоцити

Е. Серпоподібні еритроцити

 

3.1.71. Недостатність вітаміну В₁₂ і фолієвої кислоти може бути причиною анемії:

А. Мегалобластичної

В. Залізодефіцитної

С. Апластичної

D. Гемолітичної

Е. Сидеропенічної

 

3.1.72. При обстеженні хворого в крові виявлено гіперхромію еритроцитів, мегалоцити і мегалобласти. Про яку патологію слід думати?

А. В₁₂-фолієводефіцитна анемія

В. Інфекційний мононуклеоз

С. Постгеморагічна анемія

D. Залізодефіцитна анемія

Е. Гемолітична анемія

 

3.1.73. У жінки 40 років виявлені атрофічно-запальні процеси в порожнині рота, порушення глибокої чутливості. Була діагностована анемія Аддісона-Бірмера. Якою є анемія у хворої?

А. Мегалобластична

В. Регенеративна

С. Нормохромна

D. Гемолітична

Е. Залізодефіцитна

 

3.1.74. Чоловік 56 років потрапив до клініки зі скаргами на загальну слабість, поганий апетит, запаморочення, задишку і серцебиття, біль і печію в ділянці язика, відчуття оніміння в кінцівках. У минулому переніс резекцію кардіального відділу шлунка з приводу виразкової хвороби. В аналізі крові: гемоглобін - 80 г/л, еритроцити - 2,0х10¹²/л; лейкоцити - 3,5х10⁹/л; колірний показник - 1,3. Який вид анемії в даного хворого?

А. В₁₂-фолієводефіцитна анемія

В. Гіпопластична анемія

С. Постгеморагічна анемія

D. Апластична анемія

Е. Залізодефіцитна анемія

 

3.1.75. У жінки 50 років з діагнозом анемія Аддісона-Бірмера відмічено порушення глибокої чутливості. Неврологічні зміни при даній патології пов’язані із накопиченням в організмі:

А. Метилмалонової кислоти

В. Янтарної кислоти

С. Молочної кислоти

D. Піровиноградної кислоти

Е. Бета-оксимасляної кислоти

 

3.1.76. Мегалобластична гіперплазія кісткового мозку характерна для:

А. В₁₂-дефіцитної анемії

В. Залізодефіцитної анемії

С. Злоякісних пухлин кишечника

D. Лейкозу

Е. Туберкульозу

 

3.1.77. У хворого, що переніс 5 років тому резекцію шлунка, розвинулась В₁₂-фолієводефіцитна анемія. Що може спричинити розвиток такої анемії?

А. Відсутність внутрішнього фактора Кастла

В. Відсутність зовнішнього фактора Кастла

С. Порушення всмоктування вітаміну В₁₂ в тонкій кишці

D. Дефіцит фолієвої кислоти

Е. Дефіцит транскобаламіну

 

3.1.78. У хворих з В₁₂ - дефіцитною анемією виникають дегенеративні процеси в задніх і бокових стовпах спинного мозку (фунікулярний мієлоз). Ураження аксонів пов’язане з порушенням утворення

А. Мієліну

В. Ацетилхоліну

С. Дофаміну

D. Серотоніну

Е. Норадреналіну

 

3.1.79. У хворого після резекції шлунка розвинулась мегалобластична анемія. Який препарат необхідно призначити хворому?

А. Вітамін В₁₂

В. Заліза лактат

С. Ферковен

D. Кислота фолієва

Е. Аскорбінова кислота

 

3.1.80. У жінки на 6-му місяці вагітності почала швидко наростати анемія: еритроцити – 2,7х10¹²/л, гемоглобін – 90 г/л, анізоцитоз, пойкілоцитоз, одинокі мегалобласти, мегалоцити, ретикулоцити – 0%. Поставлений діагноз: В₁₂-фолієводефіцитна анемія. За регенераторними можливостями дана анемія належить до:

А. Арегенераторної

В. Регенераторної

С. Гіпорегенераторної

D. Гіперрегенераторної

 

3.1.81. Жінка,яка працює на виробництві пов’язаному з фенілгідразином, поступила зі скаргами на жовтушність шкіри і склер, що поступово наростає протягом останніх п’яти місяців, слабість, втому. В аналізі крові: еритроцитів – 3,5х10¹²/л, гемоглобін – 85 г/л, ретикулоцити – 14,6%. До якого виду гемолітичної анемії можна віднести анемію, що виникла у хворої?

А. Токсичної

В. Імунної

С. Механічної

D. Спадкової

Е. Мембранопатія

 

3.1.82. У разі нещасного випадку (укус отруйної змії), у чоловіка в аналізі крові: гемоглобін – 80 г/л; еритроцити – 3,0х10¹² /л; лейкоцити – 5,5х10⁹/л. Який вид анемії спостерігається в даному випадку?

А. Набута гемолітична анемія

В. В₁₂ фолієводефіцитна анемія

С. Постгеморагічна анемія

D. Апластична анемія

Е. Залізодефіцитна анемія

 

3.1.83. У хворого 19 років виявлена хронічна набута гемолітична анемія. Що є основним патогенетичним механізмом розвитку цієї патології?

А. Аутоімунний гемоліз

В. Токсичний гемоліз

С. Внутрішньоклітинний гемоліз

D. Гіпоосмолярність плазми

Е. Осмотичний гемоліз

 

3.1.84. У чоловіка, віком 50 років при обстеженні було виявлено зниження кількості еритроцитів у крові і підвищення рівня вільного гемоглобіну в плазмі крові (гемоглобінемію). Колірний показник – 0,85. Який вид анемії спостерігається у хворого?

А. Набута гемолітична анемія

В. Спадкова гемолітична анемія

С. Гостра постгеморагічна анемія

D. Хронічна постгеморагічна анемія