Політика як суспільно-історичне явище

 

Термін «політика» ввів у науковий обіг видатний мислитель античності Аристотель. Слово «політика» походить від давньогрецького слова «polis»(місто-держава) та його похідних: «politike» (мистецтво управляти державою), «politica» (державний діяч).

 

 

 

Назва і сутність парадигми	Період функціонування	Засновники і розробники парадигми
1.«Державноцентристський» Політика як діяльність держави, носій верховної влади над громадянами.	IV ст. до н.е. – XVII ст.	Аристотель, Платон, М.Макіавеллі
2. Перехідний від «державо- центризму» до «соціоцентризму». Політика розглядалась як взаємодія держави і суспільства. Але держава є базовий-основний суб’єкт політики порівняно з Громадянином.	XVII ст. – кінець XІX ст.	Дж. Локк, Ш.Монтеск’є, Ж.Ж.Руссо, Г.Гегель, К.Маркс.
3. «Соціоцентриський». Перехід від державного моноцентризму до соціального плюралізму, участі в політиці всіх основних груп і верств громадян, узгодження інтересів всіх соціальних груп.	XX ст. – наш час.	М.Вебер, Т.Парсонс, Д.Істон, Г.Мерріам, Г.Лассуел, Дж.Кетлі та ін.

œ

Отже, з становленням в більшості сучасних розвинутих країн системи демократичних інститутів якісно змінюється бачення політики і всієї політичної сфери, від єдиного і неподільного суверенітету Держави до участі у владі всіх основних груп і верств громадян, формально віддаючи тим самим пріоритет вже не державі і її інститутам, а суспільству і людям, які його складають.

 

Різноманітні трактування політики – концептуальні підходи - можна охарактеризувати наступним чином:

		œ

 

 

Політична сфера діяльності суспільства – одна з сфер поряд з господарсько-економічною, соціальною, духовною, пов’язана з відносинами щодо встановлення, організації, змін влади у суспільстві та державі, це принципи, норми, напрями діяльності для здійснення державної і в цілому суспільної влади.

 

 

		œ

 

ПОЛІТИКА – організаційна, регулятивна і контрольна сфера суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована головним чином на досягнення, утримання й реалізацію влади індивідами й соціальними групами задля здійснення власних запитів і потреб

 

 

œ

Суб’єкти політики:

– Індивіди (як пересічні, так і лідери).

– Соціальні групи (етнічні, класи, політичні еліти, народи тощо).

– Політичні інститути (органи державної влади, політичні партії, громадсько-політичні інститути і рухи).

– Неполітичні інститути (групи інтересів).

 

	Суб’єкт політики –__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		Об’єкт політики – _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Політика має свої властивості:

 

– Верховенство обумовлено обов’язковістю прийнятих законів, наказів тощо.

– Інклюзивність означає здатність «проникати» в усі сфери суспільного життя.

– Співучасть передбачає кооперацію, співпрацю, а директивність – виконання рішень суб’єктів політики.

– Функціональність – здатність служити суспільству, організувати його життя.

 

Становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни

Шлях становлення політології як науки і навчальної

дисципліни:

	Політична думка, Політична думка, знання про політику виникли понад 2,5 тис. років тому назад. Перші погляди про політику пов’язані з іменами таких вчених, як Конфуцій, Платон, Аристотель. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
	Політичні знання як самостійна сфера знань, яка виокремилась із загально філософських теорій, виникає на рубежі Середньовіччя та Нового часу __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

		œ

 

 

З кінця ХІХ – протягом ХХ ст. формуються наукові політологічні школи. З 1948 р. за рекомендацією ЮНЕСКО політична наука вивчається у всіх вищих навчальних закладах різних країн світу ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Політологія як наука має свій об’єкт і предмет.

 

œ

В політології виділяють три групи закономірностей політичної сфери

 

Політологія – наука про політику, про політичне управління суспільством. Її об’єктом є політична сфера життя суспільства, а предметом – закономірності боротьби і функціонування політичної влади.

 

Висновки

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________

œ

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст поняття «політика» і проаналізуйте походження самого слова (етимологію поняття).

2. В чому полягає сутність субстанціонального підходу до визначення політики і хто є засновником цієї концепції?

3. В чому полягає сутність соціологічного підходу до визначення політики і хто є засновниками цієї концепції?

4. Охарактеризуйте сутність інституційного підходу до визначення політики. Хто є засновниками цієї концепції?

5. Охарактеризуйте сутність телеологічного підходу до визначення політики. Хто є засновниками цієї концепції?

6. Розкрийте зміст натуралістичного підходу до визначення політики. Назвіть засновників цієї концепції.

7. Розкрийте зміст конфліктно-консенсусного підходу до визначення політики. Назвіть засновників цього підходу.

8. Охарактеризуйте політику як соціальне явище.

9. Назвіть основні структурні елементи політики.

10. Надайте характеристику основним універсальним властивостям політики.

11. Що слід розуміти під суб’єктом і об’єктом політики?

12. Проаналізуйте основні етапи становлення політичної науки.

13. Що виступає об’єктом і що предметом політології як науки?

14. Які можна виділити закономірності політичної сфери?

15. Коли остаточно сформувалась політологія як самостійна наукова і як навчальна дисципліна?