Рис. 1. Типові емблеми прокомуністичних та неофашистських груп скінхедівського руху
Содержание книги
- Рис.1. Просторові зони людини (індивідуалістський тип соціокультури)
- Етнічна і культурна ідентифікація
- Підходи до вивчення ґендерно-рольової поведінки
- Рис.3. Фактори виникнення ґендерних відмінностей у соціальній поведінці (соціально-рольова теорія Е.Іґлі ).
- Соціально-психологічні дослідження ґендеру
- Особливості соціальної поведінки ґендеру
- Рис.4. Критерії вибору чоловіками і жінками шлюбних партнерів є подібними на 6 континентах і 5 островах.
- Поняття конформізму, його сутність як соціально-психологічного феномену.
- Класичні експерименти явища конформізму
- Рис 1. Типовий приклад утворення норм в експериментах М.Шерифа
- Рис 2. Експеримент С.Аша з вивчення конформізму.
- Рис.3. Підпорядкування: експеримент Мілґрама.
- Умови та причини конформізму. Рис.4. Кількісний склад групи і конформізм
- Особливості вияву конформізму
- Переконання та його способи впливу на людину
- Рис.1. Переконливе повідомлення повинно подолати декілька перешкод, щоб викликати дію.
- Рис.2. Прямий і непрямий способи переконання
- Рис.4. Ефект первинності та ефект вторинності
- Рис. 5. Переконливість простих та складних повідомлень
- Адресат повідомлення (аудиторія)
- Рис. 7. Зміна установки: прямий спосіб переконання
- Рис. 9. Чинники, що впливають на ефективність переконання
- Приклади досліджень у галузі переконань
- Тема 10. Соціальна психологія груп
- Характер суспільних змін і перетворень, безпосередня участь в революційних (або контрреволюційних) рухах, складні процеси формування громадської думки – все це також важливі чинники, які відображаються на психологічних характеристик великих груп. Тому є с
- Рис. 1. Типові емблеми прокомуністичних та неофашистських груп скінхедівського руху
- Тема 11. Психологія малої групи
- Структура та динамічні процеси групи
- Рис. 2. Органіграма організації (формальна структура)
- Рис. 2. Вплив присутності інших: соціальна фасилітація та соціальні лінощі
- Експериментальне вивчення групового прийняття рішень: «зрушення у бік ризику».
- Рис. 3. Після дискусії думки, що поділяються членами групи, посилюються
- Розділ IV. Соціальні відносини
- Тема 13. Упередження: антипатія до інших
- Соціальні джерела упереджень
- Рис.3. Неґативна налаштованість стосовно здібностей жінок та низька результативність розв’язання математичних задач жінками
- Емоційні та когнітивні джерела упереджень
- Посилення власної соціальної ідентифікації і стереотипи
- Тема 14. Аґресія та соціальна поведінка
- Поширеність аґресії та її види
- Рис. 2. Знаряддя вбивств, скоєних у США в 1999 році
- Аналіз причин людської аґресії
- Рис.4. Теорія фрустрації – аґресії
- Рис.6. Аґресія як результат аверсивного досвіду та винагороди
- Тема 15. Просоціальна поведінка: альтруїзм
- Поняття альтруїзму та підходи до його вивчення
- Рис. 1. Причини допомоги волонтерів хворому на снід
- Рис. 2. Надання допомоги: поведінка, що ґрунтується на глибинно-психологічній (ендоцентричній) та соціально-психологічній (екзоцентричній) мотивації
- Соціологічний та еволюційний підходи до пояснення альтруїзму
- Таблиця 3. . Порівняння теорій альтруїзму. Теорія. Як пояснюється альтруїзм. Рівень пояснення. Взаємний «альтруїзм». Ситуативні чинники вияву допомоги
Рис. 1. Типові емблеми прокомуністичних та неофашистських груп скінхедівського руху
В пострадянському просторі, зокрема в Росії найбільш активно виявили себе різні напрямки руху скінхедів. Тут є певна кількість «червоних скінхедів» (комуністичних), ШАРП-скінів (американський прототип антирасистів), класичних (традиційних) скінів. Крім цього з’явилися «бонхеди («Bonehead»– «кістяна голова»), хоч цей термін не набув широкого вжитку. Його використовують класичні скіни, для найменування перевертнів-скінхедів, які дотримуються расистських та неофашистських поглядів. В Росії поняття «скінхед» асоціюється з неонацизмом і расизмом.
Трансформації руху скінхедів (рис.2) показали, що значна частина організацій перетворювалась в дієвий інструмент політики, суспільного конфлікту. Про це свідчать акти насильства у стосунку до еміґрантів, ромів; погроми на ринках, подекуди масові сутички з молодіжними угрупуваннями hippy і rap; вуличні безчинства, під час проведення футбольних
Рис.2. Трансформації руху скінхедів
матчів, осквернення культових споруд. Загальна кількість учасників цих груп на 2000 рік сягала 15-20 тис. Рух скінхедів має зв’язки із спорідненими групами в різних країнах світу та становить значну проблему для держав, оскільки задіюється різними політичними силами для ескалації суспільних конфліктів.
Отже, соціальні рухи – складне явище суспільного життя за своїми специфічними соціально-психологічними характеристиками. Вони не можуть бути строго прив'язані до вивчення традиційних великих соціальних груп або, навпаки, винятково стихійних утворень. З другої половини ХХ ст. набуває масштабів соціальних рухів діяльність організацій, груп (міні-соціумів), таких як антиґлобалісти, радикальні екологи, терористи, кримінальні, деякі „ігрові співтовариства”, ґрафітті тощо. Вивчення діяльності цих групових суб’єктів допоможе краще збагнути природу радикалізму і зростання технік реформування мислення (контролю за свідомістю) в суспільствах.
 Запитання для самоперевірки:
1. У чому специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення груп?
2. Що таке соціальна група?
3. Якою є загальна класифікація груп?
4. Якою є класифікація великих груп?
5. Що таке формальні та неформальні групи, організовані та неорганізовані?
6. Що таке референтні групи та групи причетності?
7. Якою є специфіка груп в класифікації Г.Діркса?
8. Які є види великих соціальних груп?
9. Якою є структура психології великої соціальної групи?
10. Які ви знаєте методи дослідження психології великих соціальних груп?
11. В чому особливості психології соціальних страт та етнічних груп?
12. Які ви знаєте консервативні механізми міжгрупової перцепції?
13. Які є види стихійних груп?
14. Які є психологічні механізми функціонування натовпу?
15. Що таке соціальні рухи та які їх різновиди?
16. Якими є механізми приєднання до руху, та які теорії це пояснюють?
Література:
Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие.– М., 1990.– С.239.
· Андреєва Г. М. Социальная психология. – М.: Аспект Пресс, 1996.– С.171-187.
· Ойстер Кэрол. Социальная психология групп. – СПб.: Пройм Еврознак; М.: Олма-Пресс, 2004.– С.148-162.
Лебон Г. Психология масс. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. – 320 с.
|
