Таблиця 3. . Порівняння теорій альтруїзму. Теорія. Як пояснюється альтруїзм. Рівень пояснення. Взаємний «альтруїзм». Ситуативні чинники вияву допомоги 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Таблиця 3. . Порівняння теорій альтруїзму. Теорія. Як пояснюється альтруїзм. Рівень пояснення. Взаємний «альтруїзм». Ситуативні чинники вияву допомоги

Поиск

Таблиця 3.

 

Порівняння теорій альтруїзму

 

Теорія

Як пояснюється альтруїзм

Рівень пояснення

Взаємний «альтруїзм»

Справжній альтруїзм*

Соціального обміну

Психологічний

Зовнішня винагорода

 за надання допомоги

Відновлення душевної

рівноваги – внутрішня

винагорода за надання

 допомоги

Соціальних норм

Соціологічний

Норма взаємності

Норма соціальної

відповідальності

Еволюційна

Біологічний

Взаємність

Відбір за принципом

збереження роду

 

* Допомога, заснована на емпатії, також пояснює справжній альтруїзм

 

Отже, кожна з трьох теорій пропонує своє розуміння альтруїзму. Згідно теорії соціального обміну, надання допомоги, як і будь-яка інша соціальна поведінка, мотивується бажанням мінімізувати витрати і оптимізувати винагороду. Інші ж психологи вважають, що до надання допомоги спонукає також справжній, безкорисливий альтруїзм. Теорія соціальних норм виходить з того, що надання допомоги пов'язане з існуванням в суспільстві певних правил. Норма взаємності спонукає нас відповідати добром, а не злом тим, хто прийшов нам на допомогу. Норма соціальної відповідальності примушує нас піклуватися про тих, хто цього потребує. Еволюційна психологія виходить з існування двох типів альтруїзму: альтруїзму, заснованого на захисті власного роду, і альтруїзму, заснованого на взаємних доброчинах.

 

Ситуативні чинники вияву допомоги

Критичні ситуації та кількість очевидців. Впродовж 1970-1980 рр. соціальні психологи Бібб Латане і Джон Дарлі провели близько 50 експериментів, в яких вивчали як кількість випадкових очевидців критичної ситуації впливає на надання допомоги особі, що потерпає від неї. Вони інсценували прості стимульні ситуації, і спостерігали за реакціями людей-очевидців. Наприклад, особа (помічник експериментатора) ненароком у ліфті випускав з рук монети або олівці (всього було 1497 таких епізодів); якщо порч у ліфті була лише одна людина, то допомога надходила в 40%. Якщо ж у ліфті було шість пасажирів, то допомога надходила лише у 19 %. Узагальнивши експериментальний матеріал, Латане і Дарлі пришли до наступного висновку: із збільшенням числа очевидців зменшується вірогідність того, що кожний з них зауважить інцидент, визнає його проблемою або нещасним випадком, візьме на себе відповідальність за конкретні дії (рис 4).

 

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2024-06-27; просмотров: 42; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.119 (0.009 с.)