Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист

(ст. 380). З об'єктивної сторони злочин полягає у вчиненні хоча б одного з таких діянь: 1) неприйняття рішення про заходи безпеки (захисту); 2) несвоєчасне прийняття такого рішення; 3) прийняття недостатньо обґрунтованого рішення; 4) незасто- сування достатніх заходів захисту; 5) несвоєчасне застосування таких заходів. Злочин визнається закінченим за умови, якщо зазначені діяння спричинили тяжкі наслідки (вбивство особи, взятої під захист, спричинення їй тяжких тілесних ушкоджень, загибель її близьких, викрадення дитини, знищення цінного майна тощо). Зазначені наслідки мають перебувати у причин­ному зв'язку з діянням винного.

До заходів безпеки (захисту), які можуть застосовуватися, належать, наприклад, особиста охорона чи охорона житла, май­на, видача зброї чи інших засобів індивідуального захисту, ві­зуальне спостереження, прослуховування телефонних розмов, переведення на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів, зміна зовнішності, переїзд до іншої місцевості тощо.

Суб'єктивна сторона злочину — умисел чи необережність щодо діяння (неприйняття або вживання недостатніх заходів захисту) і тільки необережна форма вини щодо наслідків

Суб'єкт злочину спеціальний — службова особа, яка зобов'я­зана або приймати рішення про застосування заходів безпеки (наприклад, голова суду, керівник органу внутрішніх справ, про­курор), або здійснювати (фактично застосовувати) ці заходи (наприклад співробітник оперативно-розшукового органу).

Покарання за злочин: за ст. 380 — позбавлення волі на строк до п'яти років.

Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо осо­би, взятої під захист (ст. 381), з об'єктивної сторони полягає в розголошенні відомостей про заходи безпеки чи про їх здійснен­ня і визнається закінченим, якщо це спричинило шкоду здоро­в'ю особи, взятої під захист. Розголошення — це повідомлення цих відомостей будь-якій особі, яка не має права на ознайом­лення з ними. Спосіб (форми) розголошення та обсяг розголо­шених відомостей на кваліфікацію не впливають.

За частиною 2 ст. 381 КК караються ті самі дії, якщо внаслі­док розголошення відомостей про заходи безпеки було спричи­нено смерть особи, взятої під захист, або інші тяжкі наслідки (заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, знищен­ня його майна у великих чи особливо великих розмірах, заги­бель співробітників, які здійснювали захист особи тощо).

З суб'єктивної сторони злочин вчинюється умисно, а психіч­не ставлення винного до наслідків, передбачених у ст. 381 КК, — необережна форма вини.

Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним можуть бути особи: а) які приймали рішення про застосування заходів безпеки; б) які здійснювали ці заходи; в) яким рішення про застосування цих заходів стало відомо у зв'язку з їх службовим становищем (на­приклад, працівник паспортного відділу, який виписував нові документи особі, взятій під захист); г) щодо яких застосовува­лися заходи захисту для забезпечення їх безпеки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 381 — штраф від ста до трьох­сот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 381 — арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк.