Порушення встановлених правил обігу наркотичних за­собів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

(ст. 320). З об'єктивної сторони цей злочин полягає в порушенні встановлених правил посіву або вирощування снодійного маку чи конопель, а також порушенні правил виробництва, виготов­лення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, переве­зення, пересилання чи використання наркотичних засобів, пси­хотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, призначених для виробництва чи виготовлення цих засобів або речовин.

Порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів регулюється Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і пре­курсорів» від 8 липня 1999 р.^[95] Ці питання регламентуються Положенням про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, за­твердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 1996 р. № 6^[96]; наказом МОЗ України від 18 грудня 1997 р. № 356^[97]; наказом Мінпрому України від 19 червня 1997 р. № 104, яким затверджено Інструкцію про порядок виробництва, зберігання, перевезення і реалізації прекурсорів^[98].

Відповідно до встановленого порядку культивування снодійного маку (опійного та олійного) чи конопель може здійснюватися тільки на підставах та в обсязі, передбачених державним замовленням. Ці питання вирішуються Мінагроп- ромом, іншими органами, уповноваженими Кабінетом Міністрів України. Дозвіл на заняття такою діяльністю дається на підставі ліцензії чи дозволу, що їх видають уповноважені орга­ни виконавчої влади.

З суб'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений як умисно, так і через необережність.

Суб'єкт цього злочину — особа, уповноважена додержувати­ся встановлених правил посіву або вирощування снодійного маку чи конопель, а також виробництва, виготовлення, збері­гання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пере­силання чи використання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Частина 2 ст. 320 передбачає відповідальність за вчинення вказаних дій повторно або якщо вони спричинили нестачу нар­котичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи пре­курсорів у великих розмірах, або призвели до викрадання, при­власнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних ре­човин, їх аналогів чи прекурсорів, або заволодіння ними шля­хом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм служ­бовим становищем.

Характеристика цих кваліфікуючих ознак розглядалася при висвітленні складів злочинів, передбачених статтями 305, 307, 312 і 313.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 320 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 320 — штраф до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до трьох років.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, пере­везення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут от­руйних і сильнодіючих речовин (ст. 321). З об'єктивної сторо­ни цей злочин полягає у незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, перевезенні, пересиланні або зберіганні з метою збу­ту, збуті отруйних або сильнодіючих речовин, що не є нарко­тичними або психотропними чи їх аналогами, здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виго­товлення отруйних або сильнодіючих речовин, без спеціального на те дозволу.

Предметом цього злочину є отруйні та сильнодіючі речови­ни, а також обладнання, призначене для їх виробництва чи ви­готовлення.

Інші ознаки складу злочину, зазначені в ст. 321, аналогічні злочину, передбаченому ст. 307.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 321 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлен­ня волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 321 — штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлен­ня волі на строк до двох років.

§ 3. Злочини, пов'язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення

Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних за­собів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим ста­новищем (ст. 308). Об'єктивна сторона цього злочину полягає у вказаних діях із заволодіння наркотичними засобами.

Поняття викрадення (крадіжка, грабіж), привласнення, ви­магання, заволодіння цими предметами шляхом шахрайства повністю відповідають їх аналізу щодо злочинів, передбачених статтями 185, 186, 189, 190 і 191 (див. розділ VII підручника).

З суб'єктивної сторони цей злочин характеризується пря­мим умислом.

Суб'єктом викрадення, вимагання і розбою є особа, яка до­сягла 14-річного віку; шахрайства — 16-річного віку, привлас­нення — особа, якій ці предмети ввірені або перебувають у її віданні.

Частина 2 ст. 308 передбачає відповідальність за вчинення цього злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або особою, яка раніше вчинила один із зло­чинів, передбачених статтями 306, 307, 310, 311, 314, 317, або у великих розмірах, а також заволодіння наркотичними засоба­ми, психотропними речовинами або їх аналогами шляхом зло­вживання службової особи своїм службовим становищем.

У частині 3 ст. 308 встановлено відповідальність за дії, пе­редбачені частинами 1 або 2 ст. 308, якщо вони вчинені в особли­во великих розмірах, або організованою групою, або шляхом розбою з метою викрадення наркотичних засобів, психотроп­них речовин або їх аналогів, а також вимагання цих засобів чи речовин, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здо­ров'я.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 308 — позбавлення волі на строк від трьох до шести років; за ч. 2 ст. 308 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із позбавленням права обій­мати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 308 — позбав­лення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіска­цією майна.

Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання служ­бовим становищем (ст. 312). Об'єктивна сторона цього злочи­ну та її ознаки аналогічні злочину, передбаченому ст. 308.

Суб'єктивна сторона цього злочину, крім прямого умислу, передбачає і спеціальну мету — збут прекурсорів іншим особам або їх збут для виробництва або виготовлення наркотичних за­собів, психотропних речовин або їх аналогів.

Кваліфікуючі ознаки цього злочину висвітлено раніше при характеристиці складу злочину, передбаченого ст. 308.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 312 — штраф до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлен­ня волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 312 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років із позбавленням права обійма­ти певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 3 ст. 312 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років із позбавленням права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних за­собів, психотропних речовин або прекурсорів (ст. 318). Об'єк­тивна сторона цього злочину полягає в одній із дій: незаконно­му виготовленні, підробленні, використанні або збуті підробле­них чи незаконно одержаних документів, які дають право на отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин або прекурсорів, призначених для виробництва або виготовлення цих засобів чи речовин.

Незаконне виготовлення документа передбачає будь-який спосіб виготовлення фальшивого документа, подібного до справ­жнього, який перебуває в обігу. Способи виготовлення можуть бути різними: за допомогою технічних засобів, від руки, шляхом ксерокопіювання, з використанням іншої техніки тощо.

Незаконне підроблення документів означає повну або част­кову зміну змісту вже оформленого справжнього документа, а також складання документа із внесенням до нього даних, які пов­ністю або частково не відповідають дійсності.

Під використанням документа розуміють його пред'явлення до офіційних органів із метою отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

Під збутом підроблених або незаконно отриманих документів слід розуміти будь-яку форму їх передачі або реалізації іншим особам. Причому збут документа передбачає будь-який спосіб його відчуження: продаж, дарування, обмін, передачу в борг, сплату боргу тощо.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, по­єднаний із метою отримати замість документа наркотичні за­соби або психотропні речовини.

Суб'єктом цього злочину є будь-яка особа.

Частина 2 ст. 318 передбачає відповідальність за вчинення злочину повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених стат­тями 306—317.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 318 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 318 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

Незаконна видача рецепта на право придбання наркотич­них засобів або психотропних речовин (ст. 319). Предмет цьо­го злочину — рецепт, тобто документ, який дає право на прид­бання наркотичних засобів або психотропних речовин.

З об'єктивної сторони цей злочин виражається в незаконній видачі рецепта на право придбання вказаних засобів і речовин. Згідно з Законом України «Про обіг в Україні наркотичних за­собів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 8 липня 1999 року¹ видача лікарями рецептів громадянам на право придбання ними вказаних засобів і речовин здійснюєть­ся на основі правил, встановлених Міністерством охорони здо­ров'я України. Порушення цих правил свідчить про неза­конність видачі рецепта. Незаконна видача лікарем має місце у разі, якщо рецепт видано особі, яка не має права на придбання наркотичних засобів або психотропних речовин як ліків, або в ньому збільшено кількість допустимої дози відпуску наркотич­них засобів або психотропних речовин тощо.

Злочин вважається закінченим із моменту видачі, тобто з моменту передачі незаконного рецепта іншій особі.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується пря­мим умислом, поєднаним із корисливими мотивами чи з інши­ми особистими інтересами.

Суб'єктом цього злочину є лікар, який видав рецепт. Якщо незаконний рецепт виписаний іншою особою, відповідальність настає за ст. 318.

Частина 2 ст. 319 передбачає відповідальність за вчинення тієї самої дії повторно.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 319 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 319 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи зай­матися певною діяльністю на строк до трьох років.

Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, при­значеного для виготовлення наркотичних засобів, психотроп­них речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шах­райства або зловживання службовим становищем та інші неза­конні дії з таким обладнанням (ст. 313). Предметом цього злочину є обладнання, призначене для виготовлення наркотич­них засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Інші ознаки складу злочину, вказані в ст. 313, аналогічні зло­чину, передбаченому ст. 308.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 313 — штраф від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або об­меження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 313 — позбавлен­ня волі на строк від двох до шести років; за ч. 3 ст. 313 — позбав­лення волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіска­цією майна.

§ 4. Злочини, пов'язані з незаконним

вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу

Незаконне введення в організм наркотичних засобів, пси­хотропних речовин або їх аналогів (ст. 314). З об'єктивної сто­рони злочин полягає в незаконному введенні будь-яким спосо­бом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи всупереч її волі.

Під незаконним введенням розуміють будь-які примусові дії, спрямовані на введення в організм іншої особи зазначених за­собів і речовин (ін'єкція, шляхом додавання в їжу, лікарські пре­парати, напої тощо).

Способи примусового незаконного введення в організм іншої особи наркотичних засобів і психотропних речовин можуть бути різними — це обман, примушування, насильство. Лише їх засто­сування свідчить про введення в організм вказаних засобів і ре­човин всупереч волі іншої особи.

Слід зазначити, що спосіб введення, вид наркотичного засо­бу чи психотропної речовини, його кількість на кваліфікацію не впливають. Введення в організм іншої особи наркотичних за­собів лікарем, хоч і всупереч волі цієї особи або без її згоди, з метою профілактики або лікування, не містить складу цього злочину.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотиви, якими керується винний, можуть бути різни­ми і на кваліфікацію не впливають.

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа.

У частині 2 ст. 314 встановлено відповідальність за ті самі дії, якщо вони призвели до наркотичної залежності потерпілого або вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306—312, 314—318, або вчи­нені щодо двох чи більше осіб, або якщо вони заподіяли серед­ньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Частина 3 ст. 314 передбачає відповідальність за дії, перед­бачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені щодо неповноліт­нього або особи, яка перебуває в безпорадному стані, чи вагіт­ної жінки, або якщо вони були пов'язані із введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психо­тропних речовин або їх аналогів, а також якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 314 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. 2 ст. 314 — позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; за ч. 3 ст. 314 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотроп­них речовин або їх аналогів (ст. 315). З об'єктивної сторони схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних ре­човин або їх аналогів — це дії винного, спрямовані на те, щоб збудити в іншої особи бажання вжити їх. Стаття 315 передбачає особливий вид підбурювання, причому воно може бути як оди­ничним, так і багаторазовим, що на кваліфікацію вчиненого не впливає. Схиляння може бути вчинено тільки в формі активної дії й тільки щодо конкретної особи. Способи схиляння можуть бути різними: умовляння, пропозиція, надання порад, прохан­ня, лестощі, примушування, переконання, залякування, підкуп, обіцянка винагороди або іншої вигоди, погроза припинити шлюбні або дружні відносини тощо. Це можуть бути словесні, конклюдентні дії, у письмовій формі, з використанням техніки тощо.

Злочин вважається закінченим із початку здійснення дій, спрямованих на те, щоб збудити в іншої особи бажання вжити наркотичні засоби, незалежно від того, чи вдалося викликати у потерпілого це бажання.

Якщо при схилянні до вживання наркотичних засобів особа ще й збувала їх або сприяла їх викраденню, виробництву, виго­товленню, придбанню, зберіганню, перевезенню або пересилан­ню, її дії належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, пе­редбачених статтями 315 і 308 або 309.

З суб'єктивної сторони цей злочин характеризується пря­мим умислом і наявністю спеціальної мети — викликати у по­терпілого бажання вживати наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги.

Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа.

Частина 2 ст. 315 передбачає схиляння до вживання нарко­тичних засобів, вчинене повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо неповнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314 і 317. При цьому винний усвідомлює або за всіма обставинами справи повинен був і міг усвідомлювати, що він збуджує бажання спожи­вати наркотики саме в особи, яка не досягла 18-річного віку.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 315 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. 2 ст. 315 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316). Об'єктивна сторона цього злочину характеризується діями, які полягають у публічному або груповому незаконному вживанні наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян.

Під публічним вживанням слід розуміти відкрите вживання наркотичних засобів у присутності третіх осіб, які усвідомлюють характер того, що відбувається.

Вчинення цих дій групою осіб передбачає, що у процесі вжи­вання наркотичних засобів беруть участь дві або більше осіб. Присутність сторонніх осіб при цьому не є обов'язковою. Для кваліфікації не має значення, вживали учасники групи нарко­тичні засоби послідовно чи одночасно.

Місцем вчинення злочину є територія, призначена для про­ведення навчальних, спортивних і культурних заходів або інші місця масового перебування громадян (пляжі, вокзали, парки, дитячі майданчики, вулиці, площі, підземні переходи тощо)

Закінченим злочин є з моменту вживання (прийняття) нар­котичного засобу, незалежно від того, чи доведений винний до стану наркотичного сп'яніння.

З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється з прямим умислом.

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа.

Частина 2 ст. 316 передбачає відповідальність за вчинення тих самих дій повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317 і 318.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 316 — обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 316 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.

Організація або утримання місць для незаконного вжи­вання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 317). З об'єктивної сторони цей злочин характеризується вчиненням однієї з таких дій: організація або утримання місць для незаконного вживан­ня, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психо­тропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою.

Під організацією таких місць слід розуміти злочинні дії, спрямовані на пошук приміщення, будівлі, споруди, приготу­вання, пристосування частини будівлі, будинку, сараю, куреня тощо для вживання, виробництва чи виготовлення наркотич­них засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Організація вважається закінченою з моменту створення місць для вчинення цих дій.

Утримання місць — це використання приміщення або іншо­го спеціально пристосованого місця для вживання, виробницт­ва чи виготовлення зазначених предметів. Власник місця може забезпечувати клієнтів необхідним обладнанням, інструментом, пристосуваннями, можливістю безперешкодного перебування у приміщенні в стані наркотичного сп'яніння. Утримання цих місць є злочином, що триває, який полягає у безперервному си­стематичному вчиненні такої злочинної діяльності.

Надання приміщення полягає у дозволі незаконного вжи­вання, виробництва чи виготовлення зазначених предметів у приміщенні, яким винний користується або яке є в його влас­ності. Відповідальність настає як при неодноразовому, так і при разовому наданні приміщення.

Злочин вважається закінченим із моменту вчинення зазна­чених дій.

З суб'єктивної сторони цей злочин характеризується пря­мим умислом, що поєднується зі спеціальною метою — створи­ти сприятливі умови для вживання, виробництва чи виготов­лення наркотичних засобів і психотропних речовин.

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа.

Частина 2 ст. 317 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 317 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; за ч. 2 ст. 317 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Незаконна організація або утримання місць для вживан­ня одурманюючих засобів (ст. 322). Цей злочин відрізняється від злочину, передбаченого ст. 317, лише предметом, яким є лікарські та інші засоби, що вживаються з метою одурманення потерпілого.

Покарання за злочин: за ст. 322 — штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлен­ня волі на строк до трьох років.

Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (ст. 323). Предметом цього злочину є допінг — засоби і методи, які є в переліку заборонених Антидопінговим кодексом Олімпійсько­го руху.

З об'єктивної сторони під спонуканням слід розуміти дії винно­го, спрямовані на те, щоб збудити намір, бажання застосувати допінг неповнолітнім. Спонукання може бути вчинено тільки у формі активної поведінки. Способи і засоби можуть бути різними, наприклад, умовляння, пропозиції, прохання, переконання тощо.

Закінченим злочин вважається з початку дій, спрямованих на спонукання неповнолітньої особи до застосування допінгу.

З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється з прямим умис­лом, що поєднується із спеціальною метою — викликати у по­терпілого бажання застосувати допінг.

Суб'єктом цього злочину є будь-яка особа, яка досягла 18-річ- ного віку.

Частина 2 ст. 323 передбачає відповідальність за ту саму дію, вчинену повторно щодо двох чи більше осіб або особою, яка ра­ніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 314, 315, 317, 324.

У частині 3 ст. 323 передбачено відповідальність за дії, пе­редбачені частинами 1 або 2 статті, якщо вони заподіяли тяжкі наслідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 323 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлен­ня права обіймати певні посади чи займатися певною діяльні­стю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 323 — позбавлення волі на строк до двох років; за ч. 3 ст. 323 — позбавлення волі на строк до п'яти років.

Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих за­собів (ст. 324). Предметом злочину є одурманюючі засоби, які не є наркотичними або психотропними, або їх аналогами.

З об'єктивної сторони цей злочин виражається у схилянні неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів.

Поняття схиляння те саме, що і в злочині, передбаченому ст. 315.

Потерпілим від злочину є особа, яка не досягла 18-річного віку.

З суб'єктивної сторони цей злочин характеризується пря­мим умислом і наявністю мети — викликати у конкретної особи бажання вживати одурманюючі засоби.

Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, яка до­сягла 18-річного віку.

Покарання за злочин: за ст. 324 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.

§ 5. Інші злочини проти здоров'я населення

Порушення правил боротьби з епідеміями (ст. 325). З об'єк­тивної сторони цей злочин передбачає: порушення правил, вста­новлених із метою запобігання епідемічним та іншим заразним захворюванням і боротьби з ними; настання наслідків у вигляді створення реальної можливості поширення епідемічних або інших заразних захворювань або поширення вказаних захво­рювань; причинний зв'язок між допущеними порушеннями та будь-яким із названих наслідків.

Правила запобігання і боротьби з епідемічними та іншими заразними захворюваннями встановлюються відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19 лис­топада 1992 р.^[99] (з наступними змінами), законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя насе­лення» від 24 лютого 1994 р.^[100] (з наступними змінами) та «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. із змінами від 5 червня 2004 р.^[101] Епідемічними визнають такі інфекційні захворювання, які мають здатність масово поши­рюватися серед населення на відповідній території за короткий проміжок часу. Інші заразні захворювання — це різні хвороби людей, що передаються один одному (наприклад, холера, чума, малярія тощо). Правила, про які йдеться в ст. 325, передбачають вчинення відповідними органами та службовими особами меди- ко-санітарних заходів, спрямованих на запобігання або бороть­бу з епідемічними та іншими заразними захворюваннями.

Порушення цих правил може полягати в їх невиконанні або неналежному виконанні (наприклад, в'їзд на територію Украї­ни іноземного громадянина з країни, де зареєстровано інфек­ційні хвороби, без документів, передбачених міжнародними до­говорами і санітарним законодавством України).

Порушення правил має бути причинно пов'язано або з по­ширенням епідемій та інших заразних захворювань на певній території України, або зі створенням реальної загрози такого поширення.

З суб'єктивної сторони порушення встановлених правил може бути вчинено умисно або через необережність, але щодо наслідків можлива тільки необережність.

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа, в тому числі й служ­бова.

Покарання за злочин: за ст. 325 — штраф до п'ятдесяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами (ст. 326). Об'єк­тивна сторона цього злочину характеризується:

1) діяннями у вигляді порушення правил зберігання, вико­ристання, обліку, перевезення або інших правил поводження з біологічними агентами і токсинами;

2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого;

3) причинним зв'язком хоча б між одним із зазначених діянь і одним з названих наслідків.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про охорону навко­лишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р.^[102]підприємства, установи та організації зобов'язані забезпечува­ти екологічно безпечне виробництво, зберігання, транспорту­вання, використання, знищення, знешкодження і поховання мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин і предметів біотехнології, а також інтродукцію, акліматизацію і реакліма­тизацію тварин і рослин, розробляти і вживати заходи із запо­бігання і ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних чинників на довкілля та здоров'я людини.

Підприємства і громадяни-підприємці, здійснюючи зазна­чені дії, зобов'язані дотримуватися санітарних норм, що гаран­тують безпеку для здоров'я населення і довкілля. Ці самі вимоги поширюються на транзитне транспортування через територію України хімічних, біологічних, радіоактивних, інших небезпеч­них для здоров'я видів сировини, корисних копалин, речовин та матеріалів (у тому числі нафти і нафтопродуктів, природного газу тощо) будь-якими видами транспорту та продуктопрово- дами (ст. 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»від 24 лютого 1994 р.)^[103].

Порушення встановлених правил поводження з мікробіоло­гічними або іншими біологічними агентами чи токсинами може бути вчинено як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Таке порушення може полягати в невиконанні зазначених правил або в їх неналежному виконанні.

Створення загрози загибелі людей чи настання інших тяж­ких наслідків передбачає виникнення реальної можливості на­стання смерті людини або захворювання хоча б однієї людини на хворобу, небезпечну для її здоров'я.

Заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого означає фактичне захворювання внаслідок вказаних дій хоча б однієї особи (за винятком того, хто брав участь у вчиненні цього злочину). Зло­чин визнається закінченим із моменту настання будь-якого вка­заного наслідку.

З суб'єктивної сторони порушення зазначених правил може бути умисним або необережним, а щодо наслідків — тільки необе­режним.

Суб'єкт цього злочину — спеціальний, тобто особа, на яку покладено обов'язок дотримуватися правил поводження із за­значеними предметами.

Частина 2 ст. 326 передбачає відповідальність за те саме діян­ня, якщо воно спричинило загибель людей чи інші тяжкі на­слідки.

Під загибеллю людей розуміють смерть хоча б однієї люди­ни; інші тяжкі наслідки — це завдання тяжких тілесних ушко­джень одній чи кільком особам; завдання середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше людям, зараження хворобою кількох осіб, заподіяння значної матеріальної шкоди фізичній або юридичній особі тощо.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 326 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 326 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, із позбавленням пра­ва обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруд­нених продуктів харчування чи іншої продукції (ст. 327). З об'єктивної сторони цей злочин передбачає дії (заготівлю, пе­рероблення або збут радіоактивно забрудненої продукції) і на­слідки у вигляді: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров'ю потер­пілого, а також причинний зв'язок хоча б між однією із зазначе­них дій і одним із названих наслідків.

Заготівля продуктів харчування чи іншої продукції, радіо­активно забруднених понад допустимі рівні, — це дії зі збору врожаю сільськогосподарських культур, ловлі риби, добутку дичини, збору грибів, плодів диких рослин тощо. Переробка цієї продукції — це вплив будь-яким способом на продукти харчу­вання або іншу продукцію з метою надання їм придатності для вживання як у готовому вигляді, так і як напівфабрикату (суш­ка, заморожування, витягнення, кип'ятіння, змішання тощо). Збут — це випуск будь-яким способом в обіг продуктів харчу­вання або іншої радіоактивно забрудненої продукції. Такий ви­пуск може бути відплатним (продаж, обмін) або безвідплатним (дарування, пригощання).

Про наслідки у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого зазначено при аналізі ст. 326.

З суб'єктивної сторони цей злочин характеризується умис­лом щодо діяння і необережністю щодо вказаних наслідків. Обо­в'язковою ознакою заготівлі та перероблення продуктів харчу­вання чи іншої радіоактивно забрудненої продукції є наявність мети збуту такої продукції. Заготівля і перероблення цієї про­дукції для власних потреб не утворює злочину.

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 327 — штраф до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 327 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.