Схема екологічного менеджменту й аудиту EMAS (Ecomanagement and audit scheme)

 

Схема EMAS – це припис про добровільну участь організацій у спільній системі екологічного менеджменту та контролю виробництва на відповідність 18 екологічним нормам Європейського Союзу

 

Мета припису – стимулювати підприємства розвивати свої проекти із захисту навколишнього середовища систематично і понад ті норми та вимоги, які визначені законом. Уперше цей документ був опублікований у 1993 р. і був призначений для країн ЄС, Норвегії та Ісландії (Директива ЄС 1836/93). Наразі EMAS регулюється Постановою Європарламенту 1221 / 2009 від 25.11.2009. EMAS є частиною п'ятої програми дій, прийнятою європейським урядом під назвою «До постійного розвитку». Сертифікацію за схемою EMAS розпочато у 1995 р. Спочатку EMAS призначалась для виробничих підприємств. У 2001 р. прийнята уточнена версія стандартів EMAS. Ця версія стала відкритішою для підключення непромислових підприємств, вона враховує особливості малих та середніх підприємств, а також передбачає переваги у галузі екологічного регулювання для підприємств, які отримали сертифікат відповідності. Схема EMAS базується на принципі компенсації збитку навколишньому середовищу за допомогою винного (принцип «забруднювач платить»). Організації відповідають за охорону навколишнього середовища і прагнуть безперервного покращення цієї діяльності.

 

Сертифікація за схемою EMAS передбачає реалізацію та проходження таких етапів:

– первинна екологічна перевірка; – екологічна політика;

–  побудова СЕМ;

– внутрішній екологічний аудит підприємства;

– екологічна декларація;

– екологічна експертиза;

– підтвердження членства у системі європейського екоаудиту (реєстрація).

Мета EMAS – створення передумов для безперервного покращення природоохоронної діяльності організацій шляхом:

– створення та функціонування СЕМ;

–  систематичної, об’єктивної та періодичної оцінки роботи таких систем;

–  надання інформації про екологічну діяльність підприємства йі активного діалогу з громадськістю та іншими зацікавленими організаціями;

– активного залучення всіх працівників, їх початкового та наступного навчання з метою їхньої активної участі у досягненні цілей СЕМ.

Етапи впровадження EMAS:

1. Первинна екологічна перевірка.

 Проведення первинної екологічної перевірки має на меті збір і документування необхідних виробничих даних щодо впливу на навколишнє природне середовище (використання сировини та матеріалів, облік викидів, відходів, шумове забруднення тощо), які реєструються в екологічному балансі підприємства, а також базисної інформації щодо екологічності організації та цілей підприємства. Надалі оцінюється ступінь негативного впливу на природне середовище й ідентифікуються пов’язані з цим «вузькі місця» підприємства. Отже, можна стверджувати, що метою первинної екологічної перевірки є збір інформації для формування екологічної політики.

На цьому етапі важливо чітко зрозуміти, як діяльність організації, її продукція та послуги взаємодіють із навколишнім середовищем. Цей процес ддає змогу вияснити, які аспекти організації мають найістотніший вплив. Це буде гарантувати, що всі елементи СЕМ, зокрема екологічна політика, цілі, завдання та програма, будуть зосереджені на тих аспектах діяльності, де можна отримати найбільшу віддачу.

 2. Екологічна політика.

 Вище керівництво підприємства повинно сформулювати якісні й кількісні цілі екологічної політики підприємства, що зобов’язані:

– включати зобов’язання постійного покращення та зниження впливу на навколишнє середовище (цей процес не закінчується і після реєстрації);

–  ґрунтуватися на принципі попередження забруднення, а не на ліквідації забруднення, що вже відбулося;

–  включати зобов’язання виконання відповідних законів, постанов, інструкцій і інших екологічних вимог, наприклад добровільних угод, що відносяться до дій, продуктів та/або послуг підприємства;

– бути документованими, здійснюваними, доведеними до всіх співробітників;

–  бути доступними громадськості.

Головними складниками, що мають бути визначені в екологічній політиці, є цілі та завдання. Без цілей і завдань екологічна політика не має сенсу. Вони позначають головні віхи та формулюють ті завдання, що повинні бути вирішені надалі. Під цілями розуміють довготривалий кінцевий результат, під завданнями – проміжні кроки з досягнення цілей. Цілі й завдання повинні відбивати бізнесові інтереси спільно з екологічною політикою та враховувати точку зору стейк-холдерів. Набір цілей і завдань переводять фінансові, технологічні і організаційні вимоги в процес прийняття рішень.

Приклад цілей і завдань: Ціль – збільшення до 99 % рециклювання всіх матеріалів, що використовуються компанією. Завдання: – підтримувати пошук альтернативних шляхів використання пластмаси та інших відпрацьованих матеріалів, що у цей момент накопичуються на полігонах відходів; – продовжувати встановлення зв’язків з організаціями, які володіють практичними методами управління матеріалами. Після того, як визначено та сформульовано цілі й завдання, розробляється програма з їх досягнення.

Вимоги до програми:

– програма повинна включати план із досягнення цілей і завдань;

–  для кожного запланованого етапу програма має включати відповідальну особу та ресурси

–  повинна допускати можливість змін у разі зміни обставин

 

3. Побудова системи екологічного менеджменту

 З цього етапу СЕМ із «паперової» перетворюється на реально діючу. На цьому етапі встановлюються:

– структура та відповідальність. Схема EMAS потребує ефективної організації. Для цього необхідно призначити екологічного менеджера, відповідального за створення і функціонування EMAS і призначити відповідальних для всіх дій, що стосуються довкілля. Для виконання своїх функції менеджерам надають необхідні ресурси;

–  навчання та компетентність. На цьому етапі визначаються знання та вміння, якими мають володіти співробітники для виконання своїх завдань. Співробітники, особливо ті, що відіграють ключові ролі, повинні бути здатними їх продемонструвати. Ті, хто потребує навчання, повинні бути визначені й на- 22 вчені. Схема EMAS передбачає, що знання, вміння та компетенції необхідно задокументувати (посадові інструкції, списки тих, хто навчається тощо); – зв'язок. На підприємстві необхідно організувати потоки інформації між співпрацівниками всередині організації та системи зв’язку поза її межами (зокрема зі стейк-холдерами). EMAS особливо підкреслює участь усіх співробітників у функціонуванні системи (наради, документообіг тощо); – документація. Схема EMAS потребує наявності екологічної документації, яка характеризує головні елементи системи управління та їх взаємодію. Також передбачається контроль за документами. Він передбачає наявність і розвиток процедури регулярного розгляду важливих документів, гарантії того, що вони правильно розподілені між співробітниками та що застарілі документи видалені з обігу.

 

4. Внутрішній екологічний аудит підприємства

 Внутрішній екологічний аудит – це регулярна перевірка екологічних даних, досягнення цілей і виконання екологічних програм, застосування організацією екологічного менеджменту та технічного обладнання для охорони навколишнього середовища. Аудит проводиться в межах внутрішньовиробничої екологічної перевірки. Може проводитися як внутрішніми, так і зовнішніми перевіряльниками (екологічними аудиторами). Результатом аудиту є оцінка ступеня інтеграції СЕМ до виробничого процесу.

 

5. Екологічна декларація

У процесі впровадження EMAS підприємства публікують екологічну декларацію (заяву), в якій повинні надаватися всі необхідні дані, результати та цілі підприємства. Інформація, що належить до комерційної таємниці, може не публікуватися. Схема EMAS розглядає екологічну декларацію як інструмент для діалогу з громадськістю та іншими зацікавленими сторонами стосовно екологічної роботи. Організація має розглянути інформаційні потреби громадськості та інших зацікавлених сторін під час підготовки екологічної інформації.

 

Мінімальні вимоги до цієї інформації повинні бути такі:

– чіткий і однозначний опис організації з вказівкою її діяльності, продукції та послуг, її відношення до будь-яких інших організацій;

– екологічна політика та короткий опис СЕМ;

– опис усіх істотних прямих і непрямих екологічних аспектів, що призводять до істотних екологічних впливів організації з поясненнями про їх походження;

– опис екологічних цілей і завдань стосовно значних екологічних аспектів і впливів;

– коротке викладення даних, що характеризують діяльність організації з досягнення екологічних цілей і завдань. Ці дані мають включати щорічне порівняння для того, щоб оцінити розвиток екологічної роботи організації;

– інші аспекти екологічної роботи;

–  назву і номер свідоцтва про акредитацію та дату ратифікації.

 

6. Екологічна експертиза Усі розглянуті вище етапи, зокрема проект екологічної декларації, повинні бути перевірені й підтверджені зовнішніми незалежними екологічними експертами.

 

7. Реєстрація та підтвердження членства в системі EMAS Організація надсилає екологічну декларацію, підтверджену експертом, у національний орган EMAS для реєстрації (у деяких країнах ця процедура є платною). Після підтвердження факту реєстрації організація отримує право на використання логотипу EMAS.