Зі спеціальності 073 «Менеджмент»

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни: „ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

Для студентів ІБЕІТ

Зі спеціальності 073 «Менеджмент»

 

Одеса: ОНПУ, 2020

 

.

Міністерство освіти та науки України

Одеський національний політехнічний університет

 

Інститут бізнесу, економіки та інформаційних технологій

 

Кафедра менеджменту

 

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни: „ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

Для студентів ІБЕІТ

Зі спеціальності 073 «Менеджмент»

 

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри  Менеджменту

протокол №1 від 29.08.2019 р.                                               

 

 

Одеса: ОНПУ, 2020 р.

 

Конспект лекцій з дисципліни: „Екологічний менеджмент”для студентів ІБЕІТ  зі спеціальності 073 «Менеджмент» / Бровкова О.Г. – Одеса, ОНПУ, 2020. – 36 с.

 

Укладачі: 

 

Бровкова О.Г. – доцент  кафедри «Менеджмент»

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Змістовий модуль 1 Системи екологічного менеджменту підприємства …6

Лекція1. Формування системи екологічного менеджменту……... ………..6

1.1 Складові системи менеджменту підприємства………………………….6

1.2 Сутність та принципи екологічного менеджменту…………………….8

1.3. Етапи впровадження СЕМ……………………………………………....9

1.4. Доцільність створення СЕМ…………………………………………....10

 

Лекція 2 Міжнародні стандарти ……………………………………….…… 11

 2.1 Стандарти СЕМ………………………………………………………......11

 2.2 Схема екологічного менеджменту й аудиту EMAS (Ecomanagement

and audit cheme)……………………………………………………………… 13

2.3 Чистіше виробництво Cleaner Production……………………………....14

 

Лекція  3 Державні стандарти України ДСТ ISО14000……………………16

3.1 Міжнародні стандарти серії ISO 14000………………………………...16

3.2 Державні стандарти ДСТУ ISO 14000………………………………....17

 3.3 Етапи створення СЕМ за стандартом ISO 14000…………………….. 18

3.4 Сертифікація……………………………………………………………..20

3.5 Принципові відмінності стандартів ISO 14000 від EMAS…………....21

 

Лекція 4 Інструменти екологічного менеджменту ……..………………….22

4.1. Загальні відомості………………………………………………... ….....22

4.2. Екологічний SWOT-аналіз……………………………………….….. …23

4.3. Метод аналізу ієрархій ……...…………………………………….…...24

 

 

Змістовний модуль 2. Методи та технології екологічного менеджменту

 

Лекція 5 Оцінка життєвого циклу продукції……………………………….25

5.1. Поняття життєвого циклу продукції…………………………………...25

5.2. Методика оцінки життєвого циклу продукції………………………....26

 

Лекція 6 Показники екологічної ефективності економічної діяльності….27

 6.1. Схема оцінки екологічної ефективності……………………………… 46

 6.2. Вибір показників оцінки екологічної ефективності…………………. 47

 

Лекція 7. Екологічний аудит підприємств та організацій………………...28

7.1. Сутність аудиту систем екологічного менеджменту………………… 28

7.2. Початок аудиту…………………………………………………………. 30

7.3 Проведення аудиту на місцях…………………………………………...32

 

Лекція 8 Екологічний маркетинг…………………………………………….33

8.1 Сутність екологічного маркетингу………………………………………33

8.2 Методики проведення екологічного маркетингу……………………….34

Лекція 9 Сертифікація та маркування…………………………………………35

9.1 Сутність екологічної сертифікації та маркування………………………..35

9.2 Екологічне маркування 11 типу……………………………………………36

9.3 Екологічне маркування 1 типу……………………………………………..37

Змістовий модуль 1 Системи екологічного менеджменту підприємства

 

Лекція 1 ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОМЕНЕДЖМЕНТУ

  1.1 Складові системи менеджменту підприємства

 1.2 Сутність та принципи екологічного менеджменту

 1.3 Етапи впровадження системи екологічного менеджменту

 1.4 Доцільність створення СЕМ

 

Лекція 2 МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ЕКОМЕНЕДЖМЕНТУ

2.1. Стандарти СЕМ

2.2. Схема екологічного менеджменту та аудиту ЕМАS

2.3. Чистіше виробництво

 

Загальні відомості

 

Упровадження міжнародних стандартів з екологічного менеджменту є доцільним, тому, оскільки це дає змогу організації використовувати добре розроблену документацію, спиратися на наявний досвід практичного втілення таких стандартів, використовувати послуги консультантів із впровадження цих стандартів і зарезультатами впровадження стандартних СЕМ підприємство/організація може отримати сертифікат відповідності, наявність якого стає все очевиднішою умовою просування продукції та послуг на міжнародних ринках. Практика екологічного менеджменту в європейських країнах орієнтована здебільшого на два стандарти СЕМ:

– європейська схема EMAS;

– міжнародні стандарти ISO серії 14000. Крім того, у практиці багатьох країн використовуються ще й такі стандарти:

– британський стандарт у галузі СЕМ BS 7750;

–  Cleaner Production (чистіше виробництво). На сьогодні налічується понад 50 систем екологічного менеджменту, які використовуються у різних країнах і можуть розглядатися як стандартні.

 

Екологічний SWOT-аналіз

SWOT (від анг. – Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats; українською позначається як СВОТ – аналіз).

Охоплює аналіз:

– сильних сторін підприємства;

–  слабких сторін підприємства;

–  можливостей підприємства;

– загроз для підприємства. СВОТ-аналіз інакше ще називають матрицею первинного стратегічного аналізу, яка містить відповіді на низку питань. СВОТ-аналіз використовується у процесі вирішення проблем, які не мають однозначного розв’язання. Приклад матриці первинного стратегічного аналізу наведений у таблиці 3.2. Таблиця 3.2 – Приклад матриці первинного стратегічного аналізу

 

Сильні сторонни	Слабкі вироби
1. Які переваги має ваша організація? 2. Що ви робите краще за інших 3. До яких унікальних або дешевих ресурсів ви маєте доступ? 4.Як ваші споживачі оцінюють ваші сильні сторонни?	1. Щоб ви могли б покращити? 2. Чого ви повинні уникати 3. Що ваші споживачі вважають вашими слабкими сторонами?
Можливості	Загрози
1. З якими можливостями ви стикаетесь? 2. Які нові напрями відкриваються перед вами? 3. Як перетворити ваші переваги у можливості?	1. З якими перешкодами ви стикаєтесь? 2. У чому виявляється конкуренція? 3. Як ваші слабки сторонни посилюють загрози?

 

Після складання матриці порівнюються позитивні й негативні аспекти та приймається рішення. Правила складання СВОТ-аналізу: 1. Визначення сильних і слабких сторін: – сильні й слабкі сторони – це внутрішні риси організації, тобто вони є їй підконтрольними; – сильні й слабкі сторони вважаються такими тільки у тому разі, якщо їх так сприймають споживачі; – потрібно включати до аналізу тільки найвагоміші сильні та слабкі сторони; – сильні й слабкі сторони повинні визначатися з урахуванням пропонувань конкурентів. Сильна сторона буде сильною стороною тільки тоді, коли її такою бачить ринок. Наприклад, якість продукції буде силою тільки тоді, якщо вона вище, ніж у товарів конкурентів; – сильні й слабкі сторони необхідно проранжувати у відповідності до їхньої важливості в очах споживача. 2. Визначення можливостей і загроз Можливості й загрози обумовлюються характеристикою ринкового середовища та є непідвладними впливу організації. Під час визначення можливостей і загроз рекомендується розглядати такі аспекти:

– зміни на ринках і в технологіях;

– зміни у державній політиці;

– зміну в структурі населення, рівні життя та інші соціальні фактори;

– економічна ситуація;

–  природа і масштаб конкуренції;

– місцеві умови та відокремленість

 

 

Під час проведення екологічного СВОТ-аналізу як його складники можна розглянути:

1. Сильні сторони: – екологічно прийнятні процеси та продукція;

– наявність «зеленого» іміджу;

– готовність персоналу до дотримання регламентів і обов’язкових вимог;

– здатність підприємства до управління екологічними ризиками; – потенціал науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт для «зелених» продуктів і технологій.

 2. Слабкі сторони:

 – використання нерециклюємих матеріалів;

– «брудні» технології;

– оксичні (небезпечні) відходи;

 імідж «забруднювача»;

–  персонал не дотримується регламентів і вимог.

3. Можливості:

 – володіння новими ринками;

– розроблення і впровадження екологічно безпечної продукції;

–  забезпечення довготривалого виживання компанії внаслідок формування «зеленого» іміджу.

 4. Загрози:

– необхідність у додаткових інвестиціях унаслідок суворіших екологічних стандартів;

– посилення державного втручання та контролю;

– організування «зеленими» і іншими організаціями акцій протесту; захват конкурентами ринкових секторів «зеленої» продукції;

– відплив кваліфікованих кадрів унаслідок тимчасових ринкових або інших невдач компанії;

– загроза виживанню компанії у середньостроковій перспективі.

 

 

Метод аналізу ієрархій

На початку 1970 року американський математик Томас Сааті розробив процедуру підтримки прийняття рішень, яку назвав Analytic Hierarchy Process (далі – AHP). Автори російського видання перевели цю назву як «Метод аналізу ієрархій» (далі – МАІ). Цей метод належить до класу критеріальних і займає особливе місце, внаслідок того, що він набув винятково широкого поширення та активно застосовується донині, особливо в США. Серед перших успішних застосувань методу аналізу ієрархій можна відзначити застосування МАІ для розвитку економіки Судану (були отримані пріоритети та план капіталовкладень для різних проектів). Не варто думати, що його видатна популярність пояснюється якимись важливими перевагами цього методу порівняно з іншими. У цьому разі йдеться про психологічний феномен: продукт, який з'явився першим і вдало задовольняє певну потребу, захоплює ринок. Загальна ідея цього методу полягає в декомпозиції проблеми вибору на простіші складники та оброблення суджень особи, що приймає рішення. У наслідок цього визначається відносна значущість альтернатив за всіма критеріями, що знаходяться в ієрархії. Процес декомпозиції припускає побудову дерева ієрархій, що включає ціль, розташовану у його вершині, проміжні рівні (критерії) та альтернативи, які формують найнижчий рівень ієрархії.

Наступним етапом МАІ є виявлення інтенсивності взаємодії елементів ієрархії. Визначення інтенсивності взаємодії дає змогу обчислити величину впливу нижчих рівнів ієрархії на вищі рівні, у такий спосіб вирішуючи завдання вибору кращої альтернативи. Для визначення інтенсивності взаємодії елементів ієрархії в МАІ використовуються так звані попарні порівняння елементів. Попарне порівняння – це процес, згідно з яким порівнюються всі пари елементів ієрархії. Порівняння здійснюється за певним критерієм. Парні порівняння проводяться у термінах домінування однієї альтернативи над іншою. Отримані судження виражаються в цілих числах з урахуванням дев’ятибальної шкали. Градацію результатів порівняння наведено у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Градація результатів порівняння

Градація результатів порівняння	Значення порядкової шкали 1-9
Рівність	1-2
Незначна перевага	3-4
Значна перевага	5-6
Явна перевага	7-8
Абсолютна перевага	9

 

Якщо внаслідок порівняння об'єкта A з об'єктом B ми отримаємо одне з

наведених вище значень, то, відповідно, результат порівняння об'єкта B з об'єктом A є оберненою величиною.

Усі результати попарних порівнянь заносяться у відповідну таблицю, з

якою далі проводяться обчислення, що дають змогу визначити найкращу альтернативу.

Розглянемо цю процедуру детальніше. Зупинимося на задачі вибору, яку

можна зобразити у вигляді трирівневої моделі. На верхньому рівні формулюється ціль (S), на середньому рівні необхідно визначитися з критеріями (Ri, i=1, …, n), що розкривають ціль, а на нижньому – із засобами досягнення цілі (Pj, j = 1, …, m). За кожним критерієм експертами складається матриця суджень = (аij), де аij - число, що відповідає значущості об’єкта порівняно з j. Для кожної матриці суджень розраховуємо середню геометричну величину кожної строки та нормуємо її шляхом ділення на суму середніх геометричних, отримуючи у такий спосіб оцінку кожної альтернативи. Аналогічно матриці суджень складається та оброблюється матриця відносної значущості критеріїв.

Сумарну оцінку кожної альтернативи (глобальний пріоритет) знайдемо, додавши оцінки за кожним із критеріїв на вагу відповідного критерію.

 

Початок аудиту

 

Головні етапи:

1. Призначення керівника аудиторської групи.

2. Визначення цілей, обсягу та критеріїв аудиту. Цілі аудиту повинні бути

визначені замовником аудиту. Цілі аудиту визначають, що повинне бути досягнуте аудитом, можуть включати:

– визначення ступеня відповідності системи менеджменту організації, що

перевіряється, або її частин критеріям аудиту;

– оцінка здатності системи менеджменту забезпечити відповідність законодавчим, регламентувальним і контрактним вимогам;

– оцінка результативності системи менеджменту в досягненні визначених цілей;

–  визначення областей можливого поліпшення системи менеджменту. Обсяг аудиту описує масштаб і межі аудиту, такі як фізичне розташування, організаційні одиниці, діяльність і процеси, що підлягають перевірці, а також період часу, необхідний для перевірки. Критерії аудиту можуть включати застосовані політики, процедури, стандарти, закони й вимоги, зокрема вимоги системи менеджменту, контрактні вимоги або кодекси промислового/ділового сектора.

 3. Визначення здійсненності аудиту. Визначається відповідно до таких критеріїв:

– достатності й відповідності інформації для планування аудита;

– готовності до співробітництва з боку організації, що перевіряється;

– наявності часу та відповідних ресурсів. Якщо аудит нездійсненний, то замовникові аудиту повинен бути запропонований альтернативний варіант.

 4. Підбор аудиторської групи.

5. Встановлення первісного контакту з організацією, що перевіряється.

Цілі первісного контакту:

– установлення каналів зв'язку із представником організації, що перевіряється;

– підтвердження повноважень на проведення аудиту;

–  надання інформації з передбачуваних строків аудиту і складу аудиторської групи;

– запит доступу до відповідних документів, зокрема до звітних;

–  визначення застосованих правил техніки безпеки на майданчику проведення аудиту;

–  підготовка заходів аудиту;

– досягнення угоди про присутність спостерігачів і необхідності в супровіднику для аудиторської групи;

– підготовка до проведення аудиту на місцях.

6. Підготовка плану аудиту.

План аудиту повинен включати наступне:

– цілі аудиту;

–  критерії аудиту та будь-які довідкові документи;

–  обсяг аудиту, зокрема ідентифікація організаційних і функціональних одиниць і процесів, що підлягають перевірці;

–  дату та місце, де повинні здійснюватися дії по аудиту на місцях;

–  очікуваний час і тривалість дій по аудиту на місцях, зокрема наради з керівництвом організації, що перевіряється, і наради аудиторської групи;

– ролі й обов'язки членів аудиторської групи та супровідних осіб;

– виділення відповідних ресурсів для критичних областей аудиту.

 

Проведення аудиту на місцях

 

 Етапи та особливості проведення аудиту на місцях:

1. Проведення вступної наради з метою: – підтвердження плану аудиту; – короткий виклад дій по аудиту; – підтвердження каналів зв'язку; – забезпечення можливості для організації, що перевіряється, задати питання.

 2. Зв'язок у процесі проведення аудиту. Залежно від обсягу і складності аудиту, у процесі його проведення може виникнути необхідність у забезпеченні зв'язку між аудиторською групою та організацією, що перевіряється. Аудиторська група повинна періодично радитися для обміну інформацією, оцінки перебігу аудиту, якщо є потреба, перерозподілу обов'язків між аудиторами. У процесі проведення аудиту керівник аудиторської групи повинен періодично повідомляти організацію, що перевіряється, і замовнику аудиту інформацію про перебіг аудиту та будь-які проблеми.

 

3. Ролі й обов'язки супровідників і спостерігачів. Супровідники і спостерігачі можуть супроводжувати аудиторську групу, але вони не є її членами. Вони не повинні впливати або втручатися в проведення аудиту. Якщо супровідники були призначені організацією, що перевіряється, вони повинні допомагати аудиторській групі й діяти за проханням керівника аудиторської групи.

 

4. Збір і перевірка інформації Джерелами інформації можуть бути:

– опитування співробітників та інших осіб;

– спостереження за діяльністю, виробничим середовищем і умовами;

 документи, такі як політика, цілі, плани, процедури, стандарти, інструкції, ліцензії та дозволи, специфікації, креслення, контракти і замовлення;

- записи, такі як протоколи контролю, протоколи нарад, звіти по аудитах, записи по програмах моніторингу та результати вимірів;

–   зведенні дані, аналізи, індикатори роботи;

– дані з інших джерел, наприклад, зворотній зв'язок зі споживачем, інша актуальна інформація від зовнішніх сторін та оцінка постачальників;

–  комп'ютерні бази даних і Web-сайти.

5. Формування спостережень аудиту.

6. Підготовка висновків за результатами аудиту.

 7. Проведення завершальної наради.

 

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни: „ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

Для студентів ІБЕІТ

Зі спеціальності 073 «Менеджмент»

 

Одеса: ОНПУ, 2020

 

.

Міністерство освіти та науки України

Одеський національний політехнічний університет

 

Інститут бізнесу, економіки та інформаційних технологій

 

Кафедра менеджменту

 

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни: „ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

Для студентів ІБЕІТ

Зі спеціальності 073 «Менеджмент»

 

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри  Менеджменту

протокол №1 від 29.08.2019 р.                                               

 

 

Одеса: ОНПУ, 2020 р.

 

Конспект лекцій з дисципліни: „Екологічний менеджмент”для студентів ІБЕІТ  зі спеціальності 073 «Менеджмент» / Бровкова О.Г. – Одеса, ОНПУ, 2020. – 36 с.

 

Укладачі: 

 

Бровкова О.Г. – доцент  кафедри «Менеджмент»

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Змістовий модуль 1 Системи екологічного менеджменту підприємства …6

Лекція1. Формування системи екологічного менеджменту……... ………..6

1.1 Складові системи менеджменту підприємства………………………….6

1.2 Сутність та принципи екологічного менеджменту…………………….8

1.3. Етапи впровадження СЕМ……………………………………………....9

1.4. Доцільність створення СЕМ…………………………………………....10

 

Лекція 2 Міжнародні стандарти ……………………………………….…… 11

 2.1 Стандарти СЕМ………………………………………………………......11

 2.2 Схема екологічного менеджменту й аудиту EMAS (Ecomanagement

and audit cheme)……………………………………………………………… 13

2.3 Чистіше виробництво Cleaner Production……………………………....14

 

Лекція  3 Державні стандарти України ДСТ ISО14000……………………16

3.1 Міжнародні стандарти серії ISO 14000………………………………...16

3.2 Державні стандарти ДСТУ ISO 14000………………………………....17

 3.3 Етапи створення СЕМ за стандартом ISO 14000…………………….. 18

3.4 Сертифікація……………………………………………………………..20

3.5 Принципові відмінності стандартів ISO 14000 від EMAS…………....21

 

Лекція 4 Інструменти екологічного менеджменту ……..………………….22

4.1. Загальні відомості………………………………………………... ….....22

4.2. Екологічний SWOT-аналіз……………………………………….….. …23

4.3. Метод аналізу ієрархій ……...…………………………………….…...24

 

 

Змістовний модуль 2. Методи та технології екологічного менеджменту

 

Лекція 5 Оцінка життєвого циклу продукції……………………………….25

5.1. Поняття життєвого циклу продукції…………………………………...25

5.2. Методика оцінки життєвого циклу продукції………………………....26

 

Лекція 6 Показники екологічної ефективності економічної діяльності….27

 6.1. Схема оцінки екологічної ефективності……………………………… 46

 6.2. Вибір показників оцінки екологічної ефективності…………………. 47

 

Лекція 7. Екологічний аудит підприємств та організацій………………...28

7.1. Сутність аудиту систем екологічного менеджменту………………… 28

7.2. Початок аудиту…………………………………………………………. 30

7.3 Проведення аудиту на місцях…………………………………………...32

 

Лекція 8 Екологічний маркетинг…………………………………………….33

8.1 Сутність екологічного маркетингу………………………………………33

8.2 Методики проведення екологічного маркетингу……………………….34

Лекція 9 Сертифікація та маркування…………………………………………35

9.1 Сутність екологічної сертифікації та маркування………………………..35

9.2 Екологічне маркування 11 типу……………………………………………36

9.3 Екологічне маркування 1 типу……………………………………………..37