Якщо на експертизу скеровано череп і зажиттєве зображення особи, яка підлягає ототожненню, то дослідження провадиться За дещо іншою методикою.

Спершу за черепом установлюються стать і наближений вік особи, якій цей череп належав. Після цього із зажиттєвої фотографії виготовляють діапозитив. Череп фотографують у тому ж масштабі та ракурсі, що й обличчя, зображене на діапозитиві. Далі негативне зображення черепа та обличчя суміщають за основними анатомо-топографічними пунктами і з цього суміщеного негатива здійснюють фотодрук. На отриманій фотографії повинні чітко проглядатись обидва зображення так, щоби збіглися всі анатомо-топографічні пункти і контури. Якщо такий збіг має місце, то виснують про те, що череп міг належати цій особі. У разі незбігу висновок буде негативним.

 

52. Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації.

Криміналістична реєстрація - це науково розроблені засади і правила функціонування системи обліків осіб, предметів та інших об'єктів і відомостей щодо них, які мають криміналістичне значення.

Система реєстрації складається з підсистем (складових), тобто з певних видів криміналістичних обліків, які різняться між собою обліковими відомостями, а також способами і формами їх накопичення й систематизації.

Отже, криміналістичний облік - один із складників криміналістичної реєстрації, що характеризується властивою саме йому обліковою, криміналістично значущою інформацією та специфічними способами і формами її накопичення й систематизації. Довідки органів, які здійснюють криміналістичний облік, після їх приєднання до справи використовують у судочинстві як докази (ст. 65 КПК України).

Значення. Дані кримінальної реєстрації використовуються в криміналістичній та адміністративно-правовій діяльності. Кримінальна реєстрація об'єктів і відомостей щодо них має кілька рівнів спільності: всеукраїнський (державний), регіональний (обласний) і місцевий (районний).

Безпосереднім призначенням кримінальної реєстрації є утворення попередніх умов для ідентифікації об’єктів, що реєструються, наведення про них відповідних довідок. За допомогою реєстраційних даних здійснюється розшук та ідентифікація об’єктів шляхом порівняння матеріалів реєстрації з ознаками об’єкта, що перевіряється. Кожний вид криміналістичного обліку — це фактично інформаційно-пошукова система, тому ведення і використання криміналістичних обліків передбачає широке застосування інформаційних технологій та можливостей ЕОМ.

За допомогою кримінальної реєстрації вдається вирішувати такі завдання розслідування, як встановлення факту притягнення особи раніше до кримінальної відповідальності; виявлення невідомого злочинця, який зник з місця події, або особи, яка вчинила втечу з місць позбавлення волі; ідентифікацію злочинця за його слідами; встановлення особи невпізнаного трупа та ін.

 

53. Зародження та генезис методики кримінальної реєстрації.

Методи реєстрації з метою боротьби проти злочинності за­стосовуються вже давно.

Для цього зазвичай використовувалися два способи:

• таврування;

• калічення.

Обидва ці способи виконували одночасно дві функції:

- покарання;

- впізнання.

(Це було характерним у II ст. до н. е.- давньоіндійські «зако­ни Ману», вавилонські «закони Хаммурапі»).

Фізичні каліцтва вказували не тільки на характер вчиненого злочину, а й на кількість злочинів, тобто виступали «злочин­ним паспортом», своєрідною довідкою про минулі судимості.

Під час таврування на обличчі або іншій частині тіла випіка­ли умовні знаки, букви або цілі слова (наприклад, у Росії -«вор», «кат»).

Тавро дещо спрощувало лови злочинця, якщо він учиняв но­вий злочин. Але встановити коли, де, за що його вже раніше су­дили, визначити особу злочинця за тавром було неможливо.

В Англії та Франції проводилися «ідентифікаційні паради», що полягали в неодноразових і систематичних оглядах наявних у тюрмах злочинців з тим, щоби впізнати серед них раніше су­димих.

Початок формуванню криміналістичної реєстрації на науко­вому (рівні) підґрунті було зроблено в кінці XIX ст. запрова­дженням антропометричного (А. Бертільйон, Париж, 1882 р.) і дактилоскопічного (В. Гершель, Г. Фулдс, Ф. Гамільтон, 1887-1891 рр.) способів реєстрації злочинців.

На північно-східних землях України дактилоскопічну фор­мулу обліку злочинців було запроваджено у Росії 1905 р. На західних землях - дещо раніше і водночас із запровадженням цієї форми в Австро-Угорщині.

Реєстрація називалася кримінальною саме через те, що ре­єстрували, початково тільки осіб, що засуджувалися за зло­чини.

Нині предмет кримінальної реєстрації є значно ширшим і налічує близько трьох десятків різноманітних обліків, які зазвичай називаються залежно від виду облікових об'єктів: прізвищний (алфавітний) облік відповідних груп осіб, дакти­лоскопічний облік тощо.

 

54. Наукові основи криміналістичної реєстрації.

Криміналістична реєстрація - це науково розроблені засади і правила функціонування системи обліків осіб, предметів та інших об'єктів і відомостей щодо них, які мають криміналістичне значення. Наукову основу кримінальної реєстрації складають положення про індивідуальність кожного об’єкта, відносну стійкість його ознак та можливість ідентифікації.

Учення про криміналістичну реєстрацію (кримінальну реєстрацію) за суттю ґрунтується на матеріалістичному розу­мінні навколишнього світу, на законах діалектики і теорії пі­знання.

Однак особливе значення мають науково обґрунтовані заса­ди положення про закономірності та причинову обумовленість (детермінованість) способів учинення злочинів, повторюванос­ті засобів, методів і механізмів злочинних дій, а отже, і слідів злочину.

Базується криміналістична реєстрація на використанні теорії ідентифікації, судової фотографії, дактилоскопії, словес­ному портреті та інших наукових даних.

 

55. Суб'єкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.

Правовою основою кримінальної реєстрації виступають і за­кони України «Про міліцію» та «Про оперативно-розшукову діяльність».

Процедура збору облікових матеріалів детально регламен­тується підзаконними актами - наказами та інструкціями МВС України тощою

Юридичними підставами реєстрації окремих категорій осіб виступають:

· постанова прокурора, слідчого чи особи, яка провадить дізнання про обрання щодо конкретної особи запобіжного захо­ду - взяття під варту, або постанова про притягнення як обви­нуваченого;

· вирок або ухвала суду;

· постанова про оголошення розшуку обвинуваченого;

· протокол затримання підозрюваного.

Згідно Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС, криміналістичні обліки експертної служби функціонують на трьох рівнях: · центральному - у Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України, у якому ведуться центральні колекції;· обласному - у науково-дослідних експертно-криміналістичних центрах при головних управліннях, управліннях МВС в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, на залізничному транспорті, де ведуться обласні колекції;· місцевому (місцевому кущовому) - у підрозділах з експертно-криміналістичного забезпечення роботи міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ, де ведуться місцеві (місцеві кущові) колекції.

 

56. Класифікація криміналістичних обліків.

1) За рівнем централізації обліки можуть бути:

· місцеві - у РВ (МВ) внутрішніх справ;

· регіональні - в науково-дослідних експертно-криміналістичних центрах (надалі - НДЕКУ) та інформаційних бюро (ІБ) УВС областей тощо;

· центральні - у Державному науково-дослідному експерт-ио-криміналістичиому центрі (ДНДЕКЦ) та Головному інформаційному бюро (ГІБ) МВС України.

2) За рівнем технічного оснащення:

· ручні;

· механізовані;

· автоматизовані.

3) За видом облікових об'єктів:

· облік людей;

· облік тварин;

· облік предметів, речей, зброї, боєприпасів;

· облік слідів.

4) За способом фіксації реєстраційної інформації:

· описовий;

· графічний;

· наглядно-образний;

· колекційний;

· змішаний.

5) За формою або способом накопичення інформації:

· картотечний;

· колекційний, альбомний;

· набір магнітофонних стрічок, дисків, відеозаписів;

· списки;

· банки даних, автоматизовані банки даних.

6) Залежно від особливостей облікових об'єктів та ознак, що їх характеризують, обліки переділяються на:

· оперативно-довідков і:

- алфавітний (прізвищний);

- дактилоскопічний;

- відеобанки і відеотеки;

- облік правопорушень і злочинів, учинених іноземцями та особами без громадянства;

- облік антикваріату і культурних цінностей;

- нарізної вогнепальної зброї;

- документів загально державного обороту і номерних речей;

- розшукуваного та безгосподарного автотранспорту

· криміналістично-пошуков:

- за способом учинення злочинів;

- осіб, що зникли безвісти, невпізнаних трупів, невстановле-них хворих і дітей;

- слідотеки;

- кулегільзотеки;

- підроблених грошових (паперових і металевих) знаків;

- ш'дробних документів, виготовлених поліграфічним способом.

· довідково-допоміжні:

- колекції вогнепальної та холодної зброї, боєприпасів;

- колекції слідів знарядь зламу та інструментів;

- колекції деталей, частин виробів тощо;

- колекції речовин і матеріалів;

- атласи спектрів, хроматограм, рентгенограм;

- каталоги;

- фонотеки голосу і мови.

 

57. Оперативно-довідкові криміналістичні обліки. Характеристика та їх можливості.

В їх основу покладено зовнішні очевидні, візуальні ознаки осіб, предметів, речей, виробів тощо.

Ознаки таких об'єктів реєстрації описуються безпосередньо слідчими і працівниками оперативних апаратів (на відміну від криміналістичних обліків, коли інформаційні ознаки об'єктів ви­являються способом спеціальних досліджень або експертизою).

Оперативно-довідкові обліки:

- алфавітний (прізвищний);

- дактилоскопічний;

- відеобанки і відеотеки;

- облік правопорушень і злочинів, учинених іноземцями та особами без громадянства;

- облік антикваріату і культурних цінностей;

- нарізної вогнепальної зброї;

- документів загально державного обороту і номерних речей;

- розшукуваного та безгосподарного автотранспорту.

Оперативно-довідкові обліки є різновидом централізованого обліку інформації кримінального характеру, головна функція якого полягає в перевірці відомостей про місцезнаходження об'єкта на момент запиту і наявності про нього установочних даних. Оперативно-довідкові обліки являють собою систему обрахунків, складовими якої є облік за прізвищами, а також за дактилоскопічними даними, що проводиться центральним та обласним підрозділами МВС.

Облік за прізвищами є різновидом оперативно-довідкових обліків, що реалізується за допомогою картотек за прізвищами, або комп'ютеризованих даних на осіб, що вчинили злочин на території областей, міст Києва та Севастополя, АРК, засуджених або тих, хто відбуває покарання в даному регіоні, оголошених у вседержавний розшук і деяких інших категорій. Тобто, обліку піддаються особи, що засуджені до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, іноземні громадяни, особи без громадянства, а також засуджені до інших видів покарання.

Дактилоскопічний облік є різновидом оперативно-довідкових обліків, що проводяться на основі відбитків пальців рук усіх осіб, узятих під варту і засуджених до позбавлення волі. Основою дактилоскопічного обліку є десятипальцева система реєстрації, що реалізується на спеціальній дактилоскопічній картці, а відповідні дані фіксуються в дактилоскопічній картотеці. Дактилоскопічному обліку піддаються також сліди пальців рук, що виявлені на місці вчинення злочинів, які є нерозкритими. Для оперативного пошуку в картотечному реєстрі (інформації в комп'ютерній системі) необхідної дактилоскопічної картки особи, яка була зареєстрована попередньо і перевіряється нині, використовується дактилоскопічна формула.

Перевірка особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, на наявність судимості за обліками прізвищ передбачає, що потрібно надіслати відповідний запит до обласного або центрального інформаційного центру.

 

58. Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об'єкти, порядок постановлення на облік, їх призначення та можливості.

Криміналістично-пошукові обліки наступні:

за способом вчинення злочинів;

осіб, що зникли безвісті, невпізнаних трупів, невстановлених хворих та дітей;

слідотеки;

кулегільзотеки;

підроблених грошових (паперових та металевих) знаків;

підробних документів, виготовлених поліграфічним способом

 Криміналістичні обліки пошукового призначення:

1.3.1. Систематизують об'єкти (натурні або їх копії), що безпосередньо пов'язані із вчиненням злочину і вилучені при оглядах місць подій або при проведенні інших слідчих та оперативних дій.

   1.3.2. Використовуються для:

- порівняння об'єктів обліку з метою їх ідентифікації та встановлення єдиного джерела походження;

- порівняння з цими об'єктами експериментальних зразків з метою встановлення причетності до вчинення злочинів підозрюваних осіб та вилучених речей.

1.3.3. Містять у собі обліки:

- слідів пальців рук, вилучених з місць вчинення нерозкритих злочинів;

- фальшивих грошей та цінних паперів;

- підроблених бланків документів, виготовлених поліграфічним способом;

 - куль, гільз і патронів з слідами зброї, що вилучені з місць вчинення злочинів.

 

59. Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, обєкти, їх призначення та можливості.

Криміналістичні інформаційно-довідкові (довідково-допоміжні) обліки є одним з видів обліків у системі кримінальної реєстрації, що забезпечує накопичення, обробку, збереження, пошук і раціональне використання довідкової інформації, а також допоміжного фонду, які можуть бути витребувані з метою розкриття і розслідування злочинів, а також науково-дослідної чи навчально-методичної роботи.

Довідково-допоміжні обліки не мають причинно-наслідкового зв’язку з подією злочину; реєстраційні ознаки об’єкту виявляються зорово і за допомогою спеціальних досліджень.

Це основні відмінні риси довідково-допоміжних обліків від таких обліків як оперативно-довідкові і криміналістичні.

Колекції формуються з об'єктів, що становлять інтерес для оперативно-службової, науково-дослідної та методичної діяльності, є речовими доказами в кримінальних справах, за якими закрито
провадження і щодо яких є рішення суду про їх уміщення до колекцій, а також об'єктів, отриманих від установ, організацій, підприємств незалежно від форми власності.

В юридичній літературі виділяють такі цілі створення довідково-допоміжних обліків:

· збирання всебічної інформації про властивості (ознаки) об’єктів, джерела їх походження; інформації щодо методів й методик, які необхідні для вирішення завдань при проведенні експертного дослідження;

· одержання матеріалів для проведення науково-дослідної роботи в області судової експертизи, які спрямовані на розробку методик дослідження об’єктів;

· одержання матеріалів для проведення науково-методичної роботи;

· нормативно-правове забезпечення експертної діяльності.

Головним завданням створення й комплектування колекцій є забезпечення проведення судових експертиз, різних слідчих дій, а також накопичення матеріалів для науково-дослідної і навчально-методичної роботи.

 

60. Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних Головним інформаційним бюро МВС України.

У ГІБ (Головному інформаційному бюро) МВС України на дер­жавний (всеукраїнський) прізвищний облік ставлять:

-засуджених до всіх видів позбавлення волі;

- засуджених іншою державою і переданих Україні для від­буття покарання;

- засуджених до позбавлення волі умовно чи з відстрочен­ням виконання вироку (покарання);

- оголошені в розшук.

Правила систематизації прізвищних картотек Всі картки розкладають за початковими буквами (літерами), а в середині прізвищних відділень - за алфавітом початкових літер імен, із деталізацією за роками народження (починаючи зі старших).

Порядок і правила оформлення запиту

Якщо особа, що потребує перевірки тривалий час мешка­ла на певній території, тоді запит доцільно скерувати ІБ обласного УВС (за місцем проживання, арешту чи затри­мання).

Якщо внаслідок перевірки за регіональним обліком особа се­ред судимих не значиться, то перевірка проводиться за центра­лізованим (державним) обліком у ГІБ.

Запити оформлюють на спеціальних бланках (вимогах) і по­винні заповнюватися на кожну особу окремо.

Якщо перевірговані мають декілька прізвищ, то запит скла­дають на кожне прізвище з переліком усіх інших установних даних.

Прізвище, ім'я, по батькові пишуть в називному відмінку друкованими літерами.

За наявності підстав особу, інформація на яку заноситься в алфавітну картку, дактилоскопіюють і фотографують за прави­лами сигналедичного знімання.

Тому до алфавітної картки заносять дактилоформулу, яка служить кодом на звернення до дактилоскопічної, а також до портретної картотеки.

Перевірка за дактообліком і портретною картотекою дає змогу уточнити або встановити всі наведені у прізвищній кар­тотеці відомості, якщо особа відмовляється назвати їх або дає неправдиву інформацію.

 

61. Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних ДНДЕКЦ МВС України.

Центральні обліки здійснюються Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (ДНДЕКЦ). До центральних оперативно-пошукових обліків належать:

· центральна колекція куль і гільз зі слiдами зброї (кулегільзотека);

· центральна картотека фальшивих грошей;

· центральна картотека підроблених документів, виготовлених із застосуванням засобів поліграфії;

· центральна картотека слідів рук, вилучених з місць нерозкритих тяжких та резонансних злочинів;

· центральна колекція макетів вибухових пристроїв і речовин;

· центральна колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху.

У межах центральних обліків утворені інформаційно-довідкові колекції зразків:

· документів суворого обліку, цінних паперів та грошей;

· зброї та боєприпасів;

· наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;

· рельєфних підошов взуття;

· інструментів, що використовуються при зломах;

· лакофарбових покриттів;

· вибухових пристроїв і речовин;

· протекторів шин;

· волокон і волосся;

· паливно-мастильних матеріалів;

· підроблених номерів вузлів, деталей та агрегатів автотранспорту тощо.

 

62. Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних НДЕКЦ МВС України.

Регіональні обліки провадять науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Такі обліки комплектуються з об’єктів, які вилучені під час оглядів місця події у справах про злочини, що вчинені на території відповідного регіону або надіслані для постійної перевірки з інших органів. До таких обліків належать:

· картотеки слідів рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів (слідотеки);

· дактилоскопічні картотеки на осіб, які взяті міліцією на облік;

· кулегільзотеки;

· картотеки фальшивих грошей;

· картотеки підроблених документів, які виготовлені з застосуванням засобів поліграфії;

· колекції слідів знарядь злому, які вилучені з місць нерозкритих злочинів (слідотеки);

· картотеки слідів взуття, які вилучені з місць нерозкритих злочинів;

· картотеки слідів транспортних засобів, які вилучені з місць нерозкритих злочинів;

· суб’єктивні портрети осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів;

· підроблені рецепти на одержання наркотичних і сильнодійних лікарських засобів;

· зразки почерку осіб, які займаються підробкою медичних рецептів;

· зразки печаток і підписів лікарів, які виписують рецепти на одержання медичних засобів;

· мікрооб’єкти.

На регіональному рівні утворюються інформаційно-довідкові колекції:

· зразків зброї та боєприпасів;

· наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;

· рельєфних підошов взуття;

· інструментів, що використовуються при зломах;

· лакофарбових покриттів;

· скла фар автотранспорту;

· макетів вибухових пристроїв і речовин;

· протекторів шин;

· слідів рукавиць;

· замків і ключів;

· зразків волокон і волосся;

· паливно-мастильних матеріалів;

· підроблених номерів вузлів і агрегатів автотранспорту тощо.

 

63. Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних у міських, районних, транспортних органах МВС України.

Місцеві обліки ведуться у відділах, відділеннях, групах НДЕКЦ, які обслуговують міськрайліноргани, і комплектуються об’єктами, які вилучені під час оглядів місця події у справах про злочини, що вчинені на території обслуговування органу внутрішніх справ або надіслані для постійної перевірки з інших органів. До таких обліків належать:

· картотеки слідів рук, які вилучені з місць нерозкритих злочинів (слідотеки);

· дактилоскопічні картотеки на осіб, які взяті міліцією на облік;

· колекції слідів знаряддя злому, які вилучені з місць нерозкритих злочинів;

· картотеки слідів взуття, які вилучені з місць нерозкритих злочинів;

· картотеки слідів транспортних засобів, які вилучені з місць нерозкритих злочинів;

· суб’єктивних портретів осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів.

На місцевому рівні утворюються інформаційно-довідкові колекції:

· рельєфних підошов взуття;

· інструментів, що використовуються при зломах;

· лакофарбових покриттів;

· скла фар автотранспорту;

· протекторів шин;

· слідів рукавиць;

· замків і ключів;

· підроблених номерів вузлів і агрегатів автотранспорту та ін.

 

64. Суть, об'єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку.

Алфавітний (прізвищний) облік зводиться до заповнення алфавітної картки зі слів особи, що реєструється, або за матеріалами справи, або за складеною розшукною карткою.

До алфавітної картки заносяться такі відомості:

· персонографічпі та демографічні дані;

· наявність судимості; амністії;

· місце відбуття покарання; час затримання, суду, період відбуття покарання; номер кримінальної справи; підстави умовно-дострокового звільнення або дата смерті;

· перебування в розшуку, підстави до такого, час, ініціатор розшуку; час затримання (ким, коли, де, за що, які вживалися заходи тощо).

Об'єкти алфавітного обліку:

- особи, що вчинили злочин, незалежно від виду запобіжного заходу;

- засуджені або ті, що відбувають покарання;

- оголошені в розшук;

- особи, кримінальні справи щодо яких закрито за нереабілі-туючими підставами тощо;

- особи, що вчинили суспільно небезпечні діяння, але поміщені в психіатричну лікарню для примусового лікування.

Алфавітні картки на цих об'єктів заводяться в ІБ (бюро) головних управлінь та управлінь МВС України в областях.

У ГІБ (Головному інформаційному бюро) МВС України на державний (всеукраїнський) прізвищний облік ставлять:

- засуджених до всіх видів позбавлення волі;

- засуджених іншою державою і переданих Україні для відбуття покарання;

- засуджених до позбавлення волі умовно чи з відстроченням виконання вироку (покарання);

- оголошені в розшук.

Правила систематизації прізвищних картотек. Всі картки розкладають за початковими буквами (літерами), а в середині прізвищних відділень - за алфавітом початкових літер імен, із деталізацією за роками народження (починаючи зі старших).

 

65. Суть, об'єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку.

Йому підлягають особи, що були заарештовані, засуджені до позбавлення волі, а також затримані за бродяжництво та жебрування (жебрацтво).

Дактилооблік зводиться до такого: на спеціальному бланку - дактилокарті розміщують фарбовані десять відбитків пальців правої та лівої рук у певному порядку. Потім виводять дактилоскопічну формулу - її головну та додаткову частини.

Існує кілька видів дактилоскопічного обліку:

· Якщо для обліку відбирають усі десять відбитків пальців, то облік зветься десятинальцевим. У ньому розкладання (систематизація карток) проводиться за дактилоформулою, що слугує, як уже наголошувалося, кодом реєстрації.

· Дактилоскопічний облік, в якому використовують тільки п'ять відбитків пальців, називається п'ятипальцевим.

· Якщо систематизація карток здійснюється за одним відбитком пальця, то картотеку називають однопальцевою.

Можливі картотеки відбитків окремих частин обличчя - губ, кінчика носа, вушної раковини, лоба.

Дактооблік ведеться паралельно з алфавітним обліком тими ж органами тих самих рівнів.

Дактилоскопічний десятипальцевий облік сприяє встанов­ленню:

-  особи арештованих і затриманих;

- особи загиблих, убитих, померлих невідомих (невстанов-лепих) громадян;

- особи людини, яка підозрюється у вчиненні злочину, якщо па місці події він залишив придатні для ідентифікації сліди не менше восьми пальців рук.

Для перевірки за дактилообліком заповнюються дактило-карта і вимога (запит).

Пошук початкових дактилокарт зі збереженими пальцями відбувається за допомоги головної частини дактилоформули, що виводиться за спеціальною таблицею.

Перевірка за централізованою дактилокартотекою має відбуватись лише після звернення до регіонального обліку.

Якщо в особи є каліцтва, шрами, ушкодження на руках, то все це зазначається на звороті дактилокарти.

Дактилоскопічну картотеку слідів пальців рук із місць нерозкритих злочинів централізовано, вона - однопальцева.

Систематизація карток здійснюється за спеціальною формулою або цифрами-кодами на картках, на яких наклеєно відбиток.

Для пошуку карток використовуються технічні системи, зокрема ЕОМ. Картотека формується таким чином: виявлений па місці події слід (один або кілька) фотографують у натуральну величину і друкують знімки (у чотирьох примірниках).

Один знімок заносять до місцевої картотеки, а інші направляють до області (НДЕКЦ) та центру (ДНДЕКЦ МВС України).

 

66. Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.

Під час виведення головної частини формули враховуються лише завиткові візерунки та їх належність певному пальцю рук.

Починаючи з великого пальця правої руки і закінчуючи мізинцем лівої руки всі пальці нумерують від 1 до 10, а також поділяють на п'ять груп за їх розташуванням на картці.

Кожній групі надають умовні позначки: попарно –

1) великий і вказівний палець правої руки - перша пара;

2) ередній та безіменний пальці правої руки - друга пара;

3) мізинець правої та великий палець лівої руки - третя пара;

4) вказівний і середній пальці лівої руки - четверта пара;

5) безіменний і мізинець лівої руки - п'ята пара.

За наявності завиткових візерунків у першій парі пальців вони позначаються цифрою 16, у другій - 8, у третій - 4, а в четвертій - 2, у п'ятій - 1.

Потім із отриманих значень складається дріб, у чисельнику якого додаються умовні значення парних пальців (2, 4, 6, 8, 10), а в знаменнику - непарних.

Після цього до сум умовних позначень чисельника і знаменника додається по «1», оскільки трапляються випадки відсутності па пальцях завиткових візерунків. Тоді головна частина формули буде позначатись як 1/1.

Коли ж на всіх десяти пальцях є завиткові візерунки, формула матиме вигляд дробу 32/32.

Головна частина формули - це дріб у його математичному розумінні, тому його перетворення робити не можна.

Значення дактилоскопічної формули поля­гає не в безпосередньому ототожненні конкретної особи, а у визна­ченні в картотечному реєстрі дактилоскопічної картки (інформації в комп'ютерній системі) тієї особи, що була раніше зареєстрована і перевіряється в даний час.

 

67. Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.

Додаткова частина дактилоформули утворюється з урахуванням цифрових індексів усіх типів і видів папілярних візерунків.

На відміну від головної частини формули, в чисельник додаткової її частини записують усі умовні індекси візерунків правої руки, а в знаменник - лівої руки.

Цифрові позначення тут не сумуються, а пишуться поспіль і послідовно (у чисельнику з 1-го по 5-й палець, а в знаменнику з 6-го по 10-й).

У криміналістиці запроваджено таку умовну індексацію:

• всі різновиди дугових візерунків позначаються цифрою «1»;

• якщо петлевий тип візерунка, тоді всі радіальні петлі позначаються «2»;

• ульнарні петлі індексуються залежно від кількості папілярних ліній, що містяться між пунктом розгалуження гілок дельти і центром візерунка (вершиною внутрішньої петлі):

- якщо цих ліній не більше 9 - позначається цифрою «З»;

- якщо від 10 до 13 - тоді цифрою «4»;

- від 14 до 16 нетля індексується цифрою «5»;

- якщо ліній більше 17 - цифрою «6».

• завиткові візерунки індексуються трьома умовними цифрами:

- «7» за внутрішнього положення лівої дельти;

- «8» - за середнього її положення;

- «9» - за зовнішнього положення.

Значення дактилоскопічної формули поля­гає не в безпосередньому ототожненні конкретної особи, а у визна­ченні в картотечному реєстрі дактилоскопічної картки (інформації в комп'ютерній системі) тієї особи, що була раніше зареєстрована і перевіряється в даний час.