Батькам про особливості морально-статевого виховання дітей підліткового віку

 

Конституцією України визначено, що людина, її життя і здоров’я — найвищі соціальні цінності держави. Майбутнє краї-ни обумовлюється демографічною ситуацією та станом здоров’я її громадян. Стратегічне значення для забезпечення сталого роз-витку нашого суспільства має стан фізичного, духовного і со-ціального благополуччя.

 

На економічну ситуацію в Україні негативно впливає демо-графічна криза, що охоплює всю її територію. Викликає занепо-коєння стан репродуктивного здоров’я дітей і молоді, поширен-ня у молодіжному середовищі хвороб, що передаються статевим шляхом.

 

Потреба в поліпшенні статевого виховання учнів сьогодні зу-мовлена недостатньою увагою до цього питання в педагогічних колективах, серед батьківської громадськості тощо — спостері-гається відхід вчителів, вихователів та батьків від такої складної проблеми.

 

Про статеві взаємостосунки учні отримують нерідко перекру-чену, вульгарну інформацію (переважно на вулиці). Негативний вплив на психіку неповнолітніх справляє порнографія, різного роду кіно- та телепродукція на еротичну тематику в основному

 

402

закордонного виробництва. Відлуння західної сексуальної ре-волюції змінює ставлення наших підлітків до власної статевої поведінки. Спостерігається зниження середнього віку першого статевого контакту (підлітки рано розпочинають статеве життя), підвищення у них сексуальної активності та зростання кількості статевих партнерів призводить до погіршення психічного, репро-дуктивного здоров’я, небажаної підліткової вагітності.

 

Викликає занепокоєння поширеність гінекологічних захво-рювань серед дівчаток-підлітків та високий рівень захворювань, які передаються статевим шляхом. Значних ускладнень як у фі-зичному, так і в соціально-психологічному плані, можуть завда-вати пологи у жінок наймолодшого віку (11–14 років). Щорічно в Україні реєструється понад 100 таких пологів.

 

На загальний стан здоров’я дітей і підлітків негативно впли-ває вживання алкоголю, наркогенних і психотропних речовин, статева нестриманість, що є ознакою різкого зниження культури поведінки та нездорового способу життя.

 

В умовах поширення дошлюбних статевих зв’язків, не-обізнаність із засобами запобігання вагітності та догляду за своїм здоров’ям, особливої гостроти набувають питання підготовки підлітків і молоді до створення в майбутньому власної сім’ї, ви-ховання власних дітей, відповідального батьківства і безпечного материнства. Гостропроблемними наслідками не лише особистіс-ного, але й соціального значення обертається легковажне став-лення до шлюбу та створення сім’ї. В Україні все ще відбувається зниження кількості зареєстрованих шлюбів та зростання кіль-кості розлучень.

 

Статеве виховання і підготовка учнів до сімейного життя — складова загального процесу виховної роботи загальноосвітніх, по-зашкільних, професійно-технічних навчальних закладів та сім’ї.

 

Варто зазначити, що статеве виховання — це система педа-гогічних, медичних, правових заходів, спрямованих на фор-мування у дітей та підлітків правильного ставлення до питань статі та статевого життя. Статеве виховання має на меті сприяти гармонійному розвитку особистості, повноцінному формуванню дітородної функції у підлітків, підготовці їх до майбутнього сі-мейного життя. Це одна із складових цілісного процесу виховної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі та сім’ї. Не-обхідною, важливою умовою ефективності статевого виховання підлітків є єдиний підхід зі сторони батьків, педагогів, психоло-гів, медпрацівників та інших.

 

Перш за все, проблема статевого виховання потребує комплекс-ного підходу, що базується на гуманістичних засадах і передба-

 

403

чає захист дітей і підлітків, надання їм допомоги у соціальному самовизначенні, активному входженні в суспільне життя, фор-мування духовних цінностей та навичок культури здоров’я.

 

У здійсненні статевого виховання насамперед необхідно вра-ховувати вікові особливості, прискорений статевий розвиток уч-нів, поширення негативних тенденцій у молодіжному середови-щі (статева розпуста, проституція та злочинність на статевому ґрунті).

 

Хлопці-підлітки мають отримувати «чоловіче виховання», їм необхідно прищеплювати повагу до осіб протилежної статі. Мо-ральним гальмом, яке регулює взаємини між статями є вихо-вання самоповаги й поваги до представників протилежної статі, особливо жіночої — дівчинки, подруги, жінки-матері.

 

Дівчатка-підлітки повинні отримувати «жіноче виховання». Одне з найважливіших завдань — виховання ніжних, вимогли-вих, незламних і нетерпимих до зла і несправедливості жінок.

 

Найінтенсивнішу виховну роботу слід проводити з дівчатка-ми-підлітками, організм яких дозріває швидше, ніж у їхніх од-нолітків-хлопців.

 

Зокрема батькам, педагогам необхідно знати, що підлітковий вік (від 11–12 до 15–17 років) – це період, коли відбувається пере-хід від дитинства до дорослості. Перехідний вік (підлітковий вік дитини) майже всіх батьків застає зненацька.

 

Основними етапами формування дорослості є: виникнення

 

у підлітка потреби, щоб до нього ставились як до дорослого, праг-нення до самостійності і бажання, щоб дорослі не втручалися в деякі сфери його життя, наявність власної лінії поведінки тощо. Неврахування таких загальних рис підліткового віку може спри-чинити виникнення конфліктів.

 

У цей період відбувається функціональна перебудова біль-шості органів і систем організму: прискорений ріст, збільшення маси тіла, фізична, нервово-психічна активність, посилений об-мін речовин, значне напруження в роботі залоз внутрішньої сек-реції (особливо статевих).

 

Виняткове значення має формування у хлопців і дівчат по-чуття відповідальності за власні дії. Вони мають усвідомити, що розпочате у підлітковому віці статеве життя може зашкодити здоров’ю та стати причиною трагедій в майбутньому.

 

Підлітки, які ведуть безладне статеве життя можуть мати не-задовільні взаємини з батьками та учителями. Для дівчат-під-літків раннє статеве життя виступає як засіб збереження емо-ційного контакту (щоб не залишитися в ізоляції). У стосунках з однолітками хлопці-підлітки прагнуть до самоствердження у

 

404

«своїй» групі. Вживання алкоголю, наркотичних речовин, курін-ня безладні статеві стосунки — це своєрідний засіб утвердження в якості «свого» чи «своєї» у групі однолітків.

Відхилення у статевій поведінці — наслідок певних зрушень

 

у статевій самосвідомості та неправильного формування нави-чок статево-рольової поведінки підлітків. Відхилення мають пе-дагогічні, психологічні та соціальні причини. До педагогічних причин відносимо недоліки в організації та проведенні статево-го виховання підлітків. До недавніх часів воно проводилось за принципом заборони та замовчування, що не відповідало перс-пективам суспільного та культурного розвитку. Суперечності

 

у самій системі соціально-нормативних зразків сучасної культу-ри відносять до соціальних причин. Розбіжності між офіційни-ми і неофіційними нормами, між пережитками минулого та по-ширенням різного роду сексологічних знань (або порнографічної продукції) сьогодні спричинює відхилення у статевій поведінці підлітків. Психологічні причини: недостатній інтелектуальний розвиток, неприйняття будь-яких вимог батьків, педагогів (ко-рекційна робота), порушення статевої ідентифікації, недоліки

 

у формуванні статево-рольової поведінки.

 

Будь-яке з відхилень у статевій поведінці є негативним фак-тором, що може привести до порушень у психіці підлітків. У будь-якому випадку дитина не повинна залишатися на самоті зі своїми переживаннями сумніватися у власній неповноцінності, уникати спілкування з оточуючими людьми, втрачати повагу до самої себе як до особистості.

 

У змісті навчальних програм загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів (гуманітарно-природничі пред-мети) закладені великі можливості для статевого виховання уч-нів та підготовки їх до сімейного життя.

 

Надзвичайно важливо, щоб на уроках біології, етики і психоло-гії сімейного життя, ОБЖ, валеології учні не тільки вивчали осно-ви наук, отримували знання про статеві відмінності в природі та суспільстві, ріст і розмноження живих організмів, репродуктивну функцію людини, негативний вплив нікотину, алкоголю, нарко-тиків на спадковість, але й разом з тим вчителі звертали увагу на статеве виховання дітей та підлітків з його моральним підґрунтям і ціннісними орієнтаціями. Учні мають діставати на уроках уяв-лення про моральну чистоту, цнотливість, честь і гідність.

 

Позакласні, позашкільні виховні заходи (бесіди, лекції, дис-пути, конференції, вечори запитань та відповідей, виконання громадських доручень, організація спортивних змагань, ту-ристичних походів, різноманітних свят, участь у гуртках, сек-

 

405

ціях, клубах тощо) покликані формувати правильну поведінку в міжстатевому спілкуванні дітей і підлітків.

 

Сьогодні в Україні напрацьовано цікавий досвід роботи Шкіл сприяння здоров’ю, педагогічні колективи яких значну увагу приділяють морально-статевому вихованню.

 

У загальноосвітній середній школі № 56 міста Донецька педаго-гічний колектив успішно реалізує програму, основна мета якої — гармонійний розвиток особистості школяра, формування фізич-ного, психічного, морального здоров’я учнів в умовах безперерв-ної валеологічної освіти.

 

Педагогічний колектив спеціалізованої середньої загальноос-вітньої школи № 34 Подільського району міста Києва серйозну увагу приділяє морально-статевому вихованню учнів, в школі здійснюється психолого-корекційна робота з питань мотивації на здоровий спосіб життя, попередження проявів відхилень у ста-тевій поведінці дітей і підлітків. Особливого значення педагоги школи приділяють просвітницькій роботі з батьками.

 

Пріоритетним напрямком діяльності навчально-виховного комплексу «Дивосвіт» міста Жовті Води Дніпропетровської об-ласті є актуалізація значущості мотивів ведення здорового спо-собу життя, активної і свідомої участі кожної дитини в творенні власного здоров’я. У закладі регулярно проводяться консультації лікарів для учнів та батьків з питань збереження репродуктивно-го, статевого здоров’я.

 

У навчально-виховному комплексі «Сузір’я» (гімназія № 7) міста Одеси діє авторська програма «Культура здоров’я», впро-ваджується система семінарів-тренінгів щодо профілактики здорового способу життя. Систематично проводяться лекції для батьків на теми «Сім’я як основа формування культури здоров’я», «Статеве виховання».

 

Напрацьовано цікавий досвід роботи у гімназії № 2 міста Хмельницького. В учнів формується активна громадянська по-зиція щодо дотримання принципів здорового способу життя.

 

Педагоги навчально-виховного комплексу № 28 міста Дніпро-петровська постійно проводять роботу щодо формування мораль-но-етичної культури підлітків, по-державницькому підходять до питань збереження та зміцнення здоров’я учнів.

 

Міністерство освіти і науки України підтримує та запровад-жує в регіонах України цілий ряд тренінгових програм, які спри-яють зміцненню та збереженню здоров’я учнів.

 

Затверджено Концепцію формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді, в якій велика увага при-діляється формуванню в учнів стійких моральних якостей, осо-

 

406

бистої відповідальності за власне здоров’я, свідомому вибору на користь безпечного материнства і відповідального батьківства. Вищезазначені програми, навчальні курси спрямовані на реалі-зацію важливих державних документів, в яких чітко визначені завдання для працівників освітньої галузі щодо посилення уваги до здоров’я дітей та учнівської молоді:

 

• «Концепція державної сімейної політики» (схвалена Постано-вою Верховної Ради України 17.09.1999 року № 1063-ХІУ);

• «Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Націо-нальної програми «Діти України» на період до 2005 року» (за-тверджена Указом Президента України від 24.01.2001 року

№ 42/2001);

 

• «Про Національну програму «Репродуктивне здоров’я 2001– 2005 рр.» (затверджена Указом Президента України від 26.03.2001 р. № 2003/2001);

• Програма «Українська родина» (затверджена Постановою Ка-бінету Міністрів України від 14.03.2001 р. № 243);

• Міжгалузева Комплексна програма «Здоров’я нації на 2002– 2011 роки» (затверджена Постановою Кабінету Міністрів Ук-раїни від 10.01.2002 р. № 14);

• «Про затвердження Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2003-2005 роки» (затверджена Постановою Кабі-нету Міністрів України від 5.06.2002 р. № 766);

• «Про затвердження заходів щодо реалізації Концепції без-печного материнства на 2002–2005 роки» (затверджена роз-порядженням Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 р.

№ 583-р).

 

Сім’я була, є і завжди буде найпершим соціальним середо-вищем для дитини та одним із головних осередків відтворення людської цивілізації, окремої нації. Сім’ї належить значна роль у збереженні та зміцненні фізичного, морального, духовного здоров’я, формуванні міжстатевих стосунків та соціалізації ди-тини. Беручи до уваги інтимний характер статевого виховання, важливо підкреслити особливу роль батьків у його забезпеченні. Саме сім’я найбільш придатна для здійснення цього процесу не-формальними засобами. Батьки прагнуть виховувати своїх синів і дочок справжніми громадянами, прищеплювати їм високі мо-ральні якості майбутнього сім’янина, формувати у юнаків і дів-чат свідоме ставлення до власного здоров’я.

 

Важко переоцінити ефект батьківського та материнського впливу на формування особистості підлітків. Для сина батько бу-ває більш жорстокішим і авторитетнішим, ніж мати. Його роль важливіша для формування у сина соціально значущих, зокрема

 

407

статево-рольових, моральних якостей, почуття відповідальності та чоловічої гідності.

 

Надмірна суворість батька, його брутальність, зловживання алкоголем тощо негативно відбивається на вихованні дітей. В та-ких умовах діти більше прив’язуються до матері.

 

Мати для доньки — найперша порадниця, а батько — пер-ший у житті дівчинки-підлітка зразок чоловіка-сім’янина. На засвоєння статевих ролей у сім’ї хлопцями й дівчатами (синами і доньками) величезний вплив має досить мужній батько і досить жіноча мати.

 

Доцільно зважати на те, що у неповних сім’ях засвоєння дити-ною статевих ролей утруднюється у зв’язку з відсутністю одного з батьків. Хлопчики-підлітки, що ростуть без батька, можуть конфліктувати з матерями, або мимоволі засвоювати жіночі зраз-ки поведінки.

 

Педагогічні працівники (класні керівники, вихователі, психо-логи) мають надавати батькам інформацію про ефективні, дієві підходи до виховання дітей. Шкільний психолог, достатньою мірою володіючи певними знаннями і необхідними методика-ми, може проаналізувати поведінку юнака чи дівчини, оцінити ефективність виховного впливу на них, узагальнити одержаний матеріал, оформити на його основі методичні рекомендації для групової чи індивідуальної роботи з підлітками та їх батьками.

 

Значну допомогу батькам, а також педагогам щодо статевого виховання можуть і повинні надавати підліткові лікарі. Вони можуть у популярній формі розповісти окремо дівчатам-підліт-кам, окремо хлопчикам-підліткам про необхідність дотриман-ня індивідуальної гігієни, режиму дня та харчування, про особ-ливості чоловічого і жіночого організму в різні вікові періоди та вплив шкідливих звичок, раннього і безладного статевого життя на здоров’я підлітків, про небезпеку венеричних захворювань, ВІЛ/СНІД та ін.

 

Особливо увагу педагогічних та медичних працівників звер-таємо на необхідність отримання батьками педагогічного інс-трументарію щодо запобігання відхиленням від норм у статевій поведінці дітей та підлітків (сьогодні до цієї проблеми необхідно звертатися, починаючи з учнів початкових класів), формування в родині, сім’ї стійкого імунітету до розпусти, розбещеності, мо-рального невігластва, жорстокості та насильства через систему роботи університетів психолого-педагогічних знань, шкіл моло-дих батьків, лекторіїв, консультативних пунктів тощо.

 

Майбутнє країни, нації, кожного з нас — у наших дітях. Якщо у підлітків будуть сформовані такі важливі якості, як чесність,

 

408

скромність, гордість, повага до людини, вони будуть зростати фі-зично і морально здоровими, духовно багатими, — нам (батькам, педагогам) не буде підстав боятися за їхню долю, подальше життя.