Розробка системи оцінювання результатів програми.

Системою оцінювання програми вважається перелік критеріїв зіставлення мети та результату виконання програми.

6. Визначення людських ресурсів. Для реалізації цільовоїпрограми необхідно, перш за все, проаналізувати внутрішні кад-рові можливості закладу освіти. На практиці це означає, що не-обхідно підібрати групу (команду) людей, які будуть брати участь

у реалізації програми, розподілити між ними відповідальність,

 

361

окреслити обов’язки кожного вчителя, пояснити зміст роботи та визначити час її виникнення.

 

Якщо для реалізації цільової програми кадрових можливос-тей закладу освіти недостатньо, проводиться ґрунтовний аналіз зовнішніх кадрових можливостей та визначаються спеціалісти, які будуть запрошені для виконання поставлених мети і за-вдань.

 

У цільовій програмі визначаються відповідальні за реаліза-цію кожного виду роботи або заходу.

 

7. Визначення матеріально-технічних ресурсів. Виконаннязапланованих дій вимагає певних матеріальних, технічних, на-уково-методичних ресурсів. На цьому етапі проводиться аналіз (експертиза) наявних матеріально-технічних, науково-методич-них можливостей закладу освіти. Після проведеного аналізу складається перелік необхідних та наявних ресурсів. Якщо внутрішніх ресурсів недостатньо для виконання цільової про-грами, залучаються зовнішні ресурси.

8. Розробка операційного плану. Для реалізації цільової про-грами, яка може бути розрахована на 2,5 або 5 років, розроб-ляється операційний план роботи на 0,5 або 1 рік. Операційний план – це детальний опис діяльності, що спрямована на реаліза-цію мети і завдань програми.

9. Складання бюджету цільової програми. Потрібно визнача-ти вартість програми і цілому і кожного заходу зокрема. Бюд-жет цільової програми підвищення рівня психолого-педагогіч-ної компетентності класних керівників передбачає: моральні та матеріальні заохочення педагогічних працівників, оплата за використання зовнішніх ресурсів (кадрових та матеріально-тех-нічних), витрати на науково-методичне забезпечення виховного процесу (поповнення фонду бібліотеки), підвищення матеріаль-но-технічного забезпечення методичної роботи та інші витрати, що передбачені програмою.

Реалізація цільових програм підготовки вчителів до класного керівництва може відбуватися за двома варіантами.

Перший варіант реалізації цільової програми передбачає:

1) визначення функціонального призначення всієї системи підготовки вчителів до виховної роботи із школярами, формулю-вання загальної цілі та декомпозиція на підцілі;

2) вивчення особливостей закладу освіти (тип навчального за-кладу, кадровий потенціал, рівень психолого-педагогічної ком-петентності класних керівників, рівень практичної діяльності класних керівників, результативність виховної діяльності та інше), проведення експертного оцінювання навчально-методич-

 

362

них, матеріально-технічних можливостей закладу освіти, на-явність позашкільних науково-методичних, культурноосвітніх установ, їх спрямованості на досягнення кінцевих результатів підготовки вчителів до класного керівництва;

 

3) визначення етапів досягнення кожної підцілі та загальної цілі за роками;

 

4) розробка цільової програми та формування структурних підрозділів, які будуть задіяні на кожному етапі діяльності;

 

5) створення системи контролю за реалізацією кожного етапу виконання цільової програми.

 

З досвіду роботи Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

 

 

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОБЛАСНИЙ КОНКУРС ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ «КЛАСНИЙ КЕРІВНИК РОКУ»

 

VII. Загальні положення

 

3. Обласний конкурс педагогічної майстерності класних керів-ників (далі — Конкурс) започатковується з метою виявлення

 

й підтримки творчих вчителів, підвищення їх ролі у виконанні основних завдань, покладених на загальноосвітні, професійно-технічні навчальні заклади та позашкільні заклади освіти Зако-нами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту».

 

Конкурс — це сучасна альтернативна форма підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності та педагогічної майстерності педагогічних працівників (класних керівників, пе-дагогів-організаторів, керівників клубів та гуртків, заступників директорів з виховної роботи, методистів позашкільних навчаль-них закладів освіти та методистів з виховної роботи районних (міських) методичних кабінетів) у міжкурсовий період; багато-планова форма пропаганди перспективного педагогічного досвіду та творчих педагогічних ініціатив, освітніх технологій та здобут-ків педагогічної науки.

 

VIII. Основними завданнями конкурсу є:

 

7) висвітлення особливостей та пріоритетних напрямів роз-витку виховних систем регіонів області;

 

363

8) обмін інформацією про сучасні науково-методичні, навчаль-но-методичні та практичні досягнення в організації та здійсненні виховного процесу;

 

9) висвітлення результатів експериментальної діяльності

 

в навчальних закладах, участі в реалізації міжнародних та ре-гіональних проектах (програмах) з проблем виховання;

 

10) виявлення творчих організаторів учнівської та студент-ської молоді, створення інформаційно-ресурсного банку даних перспективного педагогічного досвіду, наукових, методичних та практичних надбань;

 

11) презентація наукової, навчально-методичної літератури періодичних видань з проблем виховання;

 

12) підвищення престижу діяльності класних керівників.