Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Ціннісне ставлення до мистецтва
Формування широкого спектра естетичних почуттів, ознайом-лення із системою мистецьких знань, розвиток здатності збагну-ти та виразити власне ставлення до мистецтва, ерудиції в галузі мистецтва, формування духовної зрілості, що передбачає сфор-мованість естетичної культури, естетичних цінностей, здатності радіти, мати власний погляд на світ.
Отже, класний керівник спрямовує свою діяльність на реалі-зацію змісту виховання, використовуючи різні форми, методи та прийоми.
Зміст та напрями діяльності класного керівника сформульова-но у «Положенні про класного керівника навчального закладу сис-теми загальної середньої освіти», затвердженого наказом Мініс-терства освіти і науки України від 6 вересня 2000 р. за № 434.
Відповідно до вказаного документа, класний керівник, як ор-ганізатор класного колективу:
• сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованця-ми) рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їхніх здібнос-тей; • створює умови для організації змістовного дозвілля, про-філактики бездоглядності, правопорушень, планує та прово-дить відповідні заходи; • сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя на засадах взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народа-ми, етнічними, національними, релігійними групами; • проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивіду-ально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їхніх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяль-ності, а також рівня сформованості учнівського колективу; • координує роботу вчителів, психолога, медичних працівни-ків, органів учнівського самоврядування, батьків та інших
350 учасників навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в класному колективі (групі), соціаль-ного захисту учнів (вихованців);
• зобов’язаний дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність учня, захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати пова-гу до принципів загальнолюдської моралі; пропагувати здоро-вий спосіб життя; постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру. Відповідно до змісту розробляється і структура діяльності
класного керівника (технологічний та комунікативний компо-ненти виховної діяльності).
Сучасна педагогічна наука, зокрема, О. А. Дубасенюк, розглядає виховну діяльність як взаємодію педагога з учнем, що спрямовуєть-ся на самостановлення, саморозвиток, самовиховання молодої лю-дини та реалізується шляхом розв’язання множини виховних задач і забезпечує формування особистісно-соціально значущих мораль-но-етичних цінностей, норм, правил поведінки.
Аналізуючи виховну діяльність з позиції теорії управління, загальної теорії системи і задачного підходу, визначаються її пос-лідовні етапи:
1) діагностичний — містить різні аспекти гностичної діяль-ності педагога. Він передбачає осмислення цілей, завдань, сут-ності, специфіки процесу виховання з урахуванням актуальних чинників, що визначаються сучасною ситуацією в суспільстві; 2) проектувально-цільовий — передбачає визначення цілейвиховної діяльності, що постає як мисленне уявлення майбутньо-го результату (образ-мета — сформована особистість); 3) етап організації передбачає реалізацію виховного задумупедагога у співпраці з учнями. На цьому етапі педагог залучує учнів до різних видів діяльності; 4) стимулюючо-спонукальний або комунікативний етап пере-дбачає встановлення доцільних, доброзичливих стосунків, взає-морозуміння і взаємоповаги між суб’єктами виховного процесу; 5) контрольно-оцінювальний етап передбачає оцінку досягну-тих результатів, зіставлення їх із вихідною метою. Відповідно до вказаних етапів, педагог повинен оволодіти сис-темою знань та вмінь, щоб діяти у вихованні з наукових пози-цій. В. О. Киричук науково обґрунтував та експериментально до-слідив технологію діяльності класного керівника з учнівським колективом, важливим компонентом якої є проектування вихов-ного процесу.
351 На думку науковця, основними елементами системи проекту-вання є:
1) психолого-педагогічна діагностика вихідного стану об’єкта психолого-педагогічної взаємодії;
2) соціально-психологічна діагностика психолого-педагогічної ситуації функціонування об’єкта;
3) визначення та обґрунтування педагогічних шляхів впливу на процес досягнення бажаного стану об’єкта з конкретизацією педагогічних завдань;
4) прогнозування динаміки активності педагогічного регу-лювання та динаміки його змін під впливом педагогічної актив-ності, визначення етапів контрольної діагностики;
5) організація діяльності об’єкта;
6) моніторинг динаміки активності об’єкта педагогічного уп-равління;
7) поточне регулювання та корекція шляхів управління нав-чально-виховним процесом;
8) підсумкова діагностика рівня стану об’єкта, співставлення його з прогнозованим, розробка проекту розвитку на новий етап.
Створення психолого-педагогічного проекту навчально-вихов-ного процесу як загального задуму спільної діяльності вчителя
й учнів, найбільш наближеного до реальної педагогічної дійс-ності, вказує О. Киричук, класного керівника вимагає від його творця оволодіння теорією і технологією проектуючої діяльності. Педагог має враховувати ту обставину, що цілеспрямований і гармонійний навчально-виховний процес можливий лише за за-здалегідь розробленим проектом, а початковим етапом психоло-го-педагогічного проектування є діагностика розвитку учнів та колективу, оточуючого середовища.
На основі об’єктивних результатів психолого-педагогічної діагностики можна визначити і обґрунтувати педагогічні задачі, розробити педагогічну модель життєдіяльності учнів та колективу.
Первісна діагностика проводиться при зарахуванні дітей до школи. Адже дитина приходить до школи з конкретним рівнем підготовки, певним рівнем розвитку: фізичного, психічного, со-ціального і духовного. Випереджаюча діагностика допомагає вчи-телю вибудувати план стратегії педагогічної взаємодії. Результа-ти первісної діагностики є важливим інформативним матеріалом для вчителів при проектуванні навчально-виховного процесу.
На етапі проведення попередньої діагностики збирається ін-формація, що в цілому характеризує реальну психолого-педаго-гічну ситуацію, в якій відбувається навчально-виховний процес. Це, перш за все, рівень розвитку особистості дитини. По-друге,
352 інформація про виховуюче середовище, яке склалося за межами школи і не може підлягати регулюючим заходам.
Періодичне проведення діагностики здійснюється через пев-ний проміжок часу.
Пролонговане діагностування динаміки розвитку особистості дитини дає змогу уважно стежити за процесом розвитку, мати завжди нову, актуальну в даних умовах інформацію. Очевидна необхідність таких повторних діагностичних сеансів, як показа-ли дослідження, обумовлена самим об’єктом діагностики, яким виступає особистість учня, котра перебуває в стадії становлення, розвитку, тобто, зміни. Тож одержана діагностична інформація не має абсолютного характеру, адже вона пов’язана безпосеред-ньо з моментом проведення діагностики і є оперативною на пев-ному часовому відрізку. Зрозуміло, що надходження інформації буде, з одного боку, результатом уже виконаної роботи, з іншо-го – надійним інструментом перевірки правильності обраних під-ходів до навчально-виховного процесу.
У ході підсумкової діагностики співставляється рівень стану розвитку об’єкта з прогнозованим, розробляється проект на новий етап розвитку. Базуючись на результатах діагностики, можна ви-явити основні суб’єкти виховного впливу; визначити педагогічно доцільні форми стилю керівництва виховним процесом і взає-модії з конкретною типологічною групою вихованців; відібрати
і ранжирувати виховні завдання з метою диференціації й ін-дивідуалізації виховного процесу; спланувати життєдіяльність класу за безпосередньою участю учнів на основі структурування, персоналізації, нормування і моделювання основних видів діяль-ності, відбору форм особистісно розвиваючої взаємодії; підготу-вати методи і процедури моніторингу (простежування) динаміки життєвої активності учнів; відібрати тих учнів, які потребують корекції у розвитку й поведінці.
О. С. Газманом розроблена та впроваджується у практику техно-
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-09-26; просмотров: 34; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.14.253.152 (0.007 с.) |