Цільова програма підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників

 

Зміст підготовки вчителів до класного керівництва відобра-жається у цільових програмах підвищення рівня психолого-пе-дагогічної компетентності.

 

Для визначення змісту підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації пропонуємо ви-користати наведену вище модель психолого-педагогічної компе-тентності (підрозділ 1.3).

 

Модель психолого-педагогічної компетентності класного керівника слід використовувати двічі: на початку роботи з метою визначення індивідуальних методичних проблем класних керів-ників і розробки цільових програм підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності та по завершенню роботи з метою оцінювання ефективності підготовки вчителів до класного керів-ництва та виконання цільових програм (співставлення цілей та результатів), внесення коректив, визначення наступних цілей.

 

У загальному розумінні цільова програма – це сукупність тео-ретичного й науково-методичного забезпечення, спрямованого на вирішення конкретних проблем та завдань з метою переведення об’єкта з існуючого (реального) стану до прогнозованого (ідеаль-ного).

 

Повне виконання цільових програм підвищення рівня пси-холого-педагогічної компетентності, усвідомлення їх змісту роз-глядаємо як досягнення підцілей, а у результаті – загальної цілі підготовки вчителів до класного керівництва.

 

359

У структурному розрізі цільова програма підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників скла-далась із чотирьох розділів.

 

У першому розділі – «Пояснювальна записка» – обґрунто-вується актуальність проблеми, визначається її мета й завдання, окреслюються шляхи й напрями її реалізації та прогнозуються результати її впровадження.

 

Другий розділ – «Зміст програми» – містить перелік теоретич-них положень, ідей, ключових категорій і понять, якими повинен оволодіти класний керівник.

 

Третій розділ – «Етапи реалізації цільової програми» – пе-редбачає опис детального плану впровадження програми, етапи роботи та заходи (дії) суб’єктів діяльності.

 

У структурі цільової програми передбачено визначення кри-теріїв результативності та показників ефективності впроваджен-ня програми.

 

Така інформація зосереджується у четвертому розділі – «Критерії результативності».

 

Ми виходили із тієї позиції, що цільова програма підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників обов’язково створюється самими педагогічними колективами і сприймається ви-конавцями як внутрішнє надбання, колективна цінність, що усклад-нює її повне копіювання іншими закладами освіти.

 

Технологія розробки цільової програми підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності передбачає такі основні етапи:

 

1. Визначення загальної цілі (або підцілі) підготовки вчителівдо класного керівництва в системі підвищення кваліфікації та мети цільової програми.

 

Визначення цілі (або підцілі) підготовки вчителів до клас-ного керівництва є першим і найскладнішим етапом. Ціль фор-мулюється як результат, що має бути отриманий у процесі підготовки вчителів до класного керівництва. По кожній цілі розробляється цільова програма. Мету потрібно формулювати таким чином, щоб було зрозуміло, що саме зміниться на краще по закінченні реалізації цільової програми.

 

Передбачуваний результат повинен мати не лише описовий якісний, а й підлягати кількісному вимірюванню.

 

2. Визначення завдань цільової програми. Формулювання за-вдань програми передбачає складання повного переліку видів роботи або удосконалень, які необхідно здійснити, щоб досягну-ти мети. Від повноти складання переліку залежить якість реалі-зації програми.

 

360

3. Визначення термінів виконання цільової програми. Третіметапом роботи над програмою є складання графіка його реаліза-ції. На цьому етапі необхідно усі завдання розташувати у пов-ній послідовності, враховуючи їх пріоритетність. Л.І. Даниленко пропонує скористатися графіком Ганнта.

 

Графік Ганнта

 

Починати малювати графік потрібно із завершального завдан-ня, рухаючись справа наліво. Спочатку фіксується момент, коли мають бути виконані усі передбачені планом завдання. Потім визначаються тривалість виконання заключного завдання і мо-мент початку його здійснення. Точки завершення і початку вико-нання заключного завдання наносяться на графік, з’єднуються прямою лінією, що покаже тривалість і завершення виконання кожного завдання. Графік побудовано.

 

4. Складання переліку заходів, що спрямовані на виконання завдань програми. На цьому етапі по кожному завданню програ-ми формулюються види робіт або заходи, що спрямовані на його виконання. Одному завданню можуть відповідати кілька заходів щодо його виконання. Склавши перелік заходів, розташуйте

у певній послідовності за часом здійснення, визначте очікуваний результат кожного з них.